Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №754/918/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/159/26

Справа №754/918/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.А.

за участі: заявника - ОСОБА_1

представника заявника- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа - Київської міської ради, П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2026 року до Деснянського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з заявою про встановлення факту. До участі в справі в якості заінтересованої особи було залучено - Київської міської ради (м. Київ, вул.. Хрещатик, 36), П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори (м. Київ, Миколи Закревського,47)

В обґрунтування заяви зазначає, що заявниця, ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала матері Заявниці, ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) на праві особистої приватної власності на підставі договору дарування квартири від 11.10.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І., реєстровий № 4200 (докази додаються).

Родинний зв`язок Заявниці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її матері ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , дівоче прізвище - ОСОБА_3 ), як матері та доньки, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.07.1986 року, актовий запис № 2763 (Копія свідоцтва про народження додається).

У 1996 році мати заявниці, ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) познайомилася з ОСОБА_6 та з липня 1996 року вони разом із Заявницею, якій на той час виповнилося 10 років, почали проживати однією сім`єю, у квартирі, яка на той час належала бабусі Заявниці, ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне сумісне господарство та займалися вихованням Заявниці.

Згодом, 15.02.2007 р., мати Заявниці ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_6 уклали шлюб, що підтверджується копіює свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.02.2007 р., виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

Отже, факт шлюбних відносин між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про шлюб, відповідно до якого ОСОБА_6 одружився на матері заявниці - ОСОБА_8 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_8 ) Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 доводиться вітчимом заявниці - ОСОБА_1 .

Після реєстрації шлюбу родина й надалі проживала за вищевказаною адресою. В період проживання однією сім`єю за спільні сумісні кошти придбавалося рухоме та нерухоме майно, зокрема, автівки та дачний будинок в с. Заруддя Вишгородського району Київської області.

Заявник, ОСОБА_1 , є падчеркою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з липня1996 року був проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 24.01.2025 р., в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 , яка є його падчеркою, займався її вихованням та веденням спільного господарства з липня 1996 р.

В період спільного проживання сім`я відкрила депозитний рахунок у відділенні АТ «Альфа-Банк» за адресою свого проживання, який вітчим Заявниці ОСОБА_6 поповнював, зокрема, 30.11.2020 р. на суму 4 000 дол. США, з яких 1500 дол. США були також надані Заявницею (копія квитанції додається). Відсотки від депозиту родина використовувала для своїх потреб, мала спільний бюджет, вела спільне господарство.

11.06.2021 р. перебуваючи на відпочинку на дачі в с. Заруддя, при трагічних обставинах, загинула мати Заявниці, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (копія додається).

Похованням матері займалися Заявниця та її вітчим, ОСОБА_6 . Мати Заявниці ОСОБА_3 була похована на сільському кладовищі с. Заруддя.

Після смерті матері Заявниці, ОСОБА_3 , Заявниця та її вітчим прожовували проживати разом, однією сім`єю за вищевказаною адресою свого проживання, вели спільне сумісне господарство, мали спільний бюджет, піклувалися один про одного.

Після смерті матері Заявниці відкрилася спадщина. 30.07.2021 р. Заявниця, ОСОБА_1 разом із вітчимом, ОСОБА_6 звернулися до 15-ї Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 на підставі чого була заведена спадкова справа № 68067679, № у нотаріуса 927/2021 (копія Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі додається).

Після подання заяв про прийняття спадщини, ОСОБА_6 було прийнято рішення щодо подання заяви про відмову від спадщини на користь падчерки, ОСОБА_1 , але у зв`язку із погіршенням стану здоров`я ОСОБА_6 , родиною було прийнято рішення щодо подання такої заяви відкласти до поліпшення стану здоров`я ОСОБА_6 , оскільки саме це на той час було в пріоритеті родини.

Пізніше, у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію Україну, звернення до нотаріуса із відповідною заявою також відійшло на другий план.

Вітчим Заявниці, ОСОБА_6 мав ішемічну хворобу серця, яка прогресувала, але він відмовлявся від стаціонарного лікування. Заявниця, ОСОБА_1 опікувалася ОСОБА_6 , допомагала у щоденному гігієнічному догляді, слідкувала за здоров`ям вітчима, піклувалась про нього, він був її близькою людиною, фактично, як рідний батько, в них були гарні стосунки, завжди підтримували один одного.

Купувала ліки, продукти харчування, готувала їжу, здійснювала постійний догляд за

ОСОБА_6 .

Але з січня 2024 р. стан здоров`я ОСОБА_6 критично погіршився, тому 11.01.2024 р. та 12.01.2024 р. Заявниця звернулася на лінію «103» та викликала швидку допомогу вітчиму, що підтверджується відповіддю КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 07.03.2025 р. № 367/5 (докази додаються).

Але, нажаль, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , помер після відкриття спадщини після смерті матері Заявниці, ОСОБА_3 , і не встиг її прийняти, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.01.2024 р.

Похованням вітчима займалися Заявниця та її рідний дядько, ОСОБА_10 . Вітчима Заявниці ОСОБА_6 поховали біля його дружини, матері Заявниці, на сільському кладовищі с. Заруддя, що підтверджується довідкою, виданою Іванківською селищною радою № 451 від 06.02.2025 р.

Викладені в даній заяві факти також можуть підтвердити свідки, які будуть заявлені в порядку Окрім того, 13.01.2024 р. Заявниця, ОСОБА_1 , відповідно до норм чинного законодавства, повідомила на номер екстреної служби 102 ГУ НП у м. Києві про те, що за адресою: АДРЕСА_1 помер її вітчим, ОСОБА_6 (копія відповідь додається).

Після смерті вітчима залишилась спадщина у вигляді 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 квартири належить Заявниці, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері, ОСОБА_3 а також половина іншого спадкового майна, зокрема автомобіль, дачний будинок в с. Заруддя та земельна ділянка в с. Данилівка.

11.03.2024 року Державним нотаріусом 15-ї Київської державної нотаріальної контори за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 72129841, номер у нотаріуса 274/2024 від 11.03.2024 р., щодо спадщини, яка відкрилася після смерті вітчима Заявниці, ОСОБА_6 (копія Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі додається).

На випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіту не залишив. Інші спадкоємці, окрім Заявниці, ОСОБА_1 , відсутні та до нотаріальної контори не зверталися із заявами про прийняття спадщини.

11.09.2024 р. при зверненні до Державного нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно вітчима, ОСОБА_6 , Заявниця, ОСОБА_1 отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на тій підставі, що нею не надано нотаріусу документи, які підтверджують родинні стосунки із померлим вітчимом ОСОБА_6 .

Цією ж Постановою від 11.09.2024 р. роз`яснено Заявниці право на звернення до суду для встановлення родинних стосунків з померлим, оскільки без підтвердження родинних стосунків, видати свідоцтва про право на спадщину за законом не є можливим.

Отже, оскільки Заявниця, ОСОБА_1 проживала з померлим вітчимом, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 однією сім`єю, як падчерка та вітчим з 15.02.2007 р. (дата реєстрації шлюбу матері Заявниці та вітчима Заявниці), тобто, більше п`яти років до часу відкриття спадщини, то входить у четверту чергу на спадкування за законом та має право на спадщину, але без встановлення Судом факту спільного проживання унеможливлюється здійснити оформлення спадщини.

Звернення Заявниці до Шановного Суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, як падчерка та вітчим є єдиним ефективним способом захисту прав Заявниці на спадщину за законом (спадкова трасмісія).

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї доказів, при зверненні Заявниці, ОСОБА_1 та її вітчима, ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері, ОСОБА_3 , державним нотаріусом 15-ї Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. 30.07.2021 р. була заведена спадкова справа № 68067679, № у нотаріуса 927/2021. Як було зазначено в заяві, ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після померлої дружини свідоцтва про право на спадщину за законом не отримував.

Також, при зверненні Заявниці, ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті її вітчима, ОСОБА_6 , державним нотаріусом 15-ї Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. заведена спадкова справа № 72129841 від 11.03.2024 р., щодо спадщини, яка відкрилася після смерті вітчима Заявниці, ОСОБА_6 .

На день подання даної заяви, з метою встановлення кола спадкоємців та інших зацікавлених осіб, існують підстави та необхідність витребування у державного нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. (м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47) доказів, а саме спадкових справ, заведених після смерті матері Заявниці, ОСОБА_3 та її вітчима, ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, вбачається, що єдиним можливим законним способом отримати копії заведених спадкових справ, є ухвала Шановного Суду про витребування належним чином їх завірених копій. В даному випадку спадкові справі заводилися на підставі заяв ОСОБА_1 , які була подані до державного нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. (м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47).

Крім того, відповідно до Витягів із спадкових справ, доданих до даної заяви вбачається, що місцем зберігання спадкових справ є 15-та Київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Київ, вул. Миколи Закревського, б. 47.

Також, з метою надання Шановному Суду доказів проживання Заявниці, ОСОБА_1 та її померлого вітчима, ОСОБА_6 однією сім`єю в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій помер ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 03/03/25-ІК було скеровано адвокатський запит до ДСУ «КМБСМЕ» Судово-медичний морг № 2 з проханням надати інформацію відносно того, чи було здійснено виїзд уповноважених осіб за адресою: АДРЕСА_1 за повідомленням про смерть ОСОБА_6 та доставлення тіла померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , 1964 р.н. до ДСУ «КМБСМЕ» Судово-медичний морг № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, б. 26. Але станом на день подання даної заяви, відповідь на вказаний запит уповноваженими особами ДСУ «КМБСМЕ» Судово-медичний морг № 2 не надано.

Посилаючись на викладені обставини справи, заявник просить суд: Витребувати у державного нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В., місцезнаходження: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, належним чином завірені копії спадкових справ № 68067679, номер у нотаріуса 927/2021, заведеної після смерті матері Заявниці, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та № 72129841 , номер у нотаріуса 274/2024 від 11.03.2024 р., заведеної після смерті вітчима Заявниці, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Витребувати у Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» Судово-медичний морг № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, б. 26 інформацію відносно того, чи було здійснено виїзд уповноважених осіб за адресою: АДРЕСА_1 за повідомленням про смерть ОСОБА_6 та доставлення тіла померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , 1964 р.н. до ДСУ «КМБСМЕ» Судово-медичний морг № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, б. 26.

Встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як падчерки та вітчима, разом за адресою: АДРЕСА_1 , не менше як 5 (п`ять) років до часу відкриття спадщини, а саме з 15.02.2007 р. по ІНФОРМАЦІЯ_4 (день смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року відкрито провадження по справі за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа - Київської міської ради, П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 03.03.2026 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» Судово-медичний морг № 2, інформацію відносно того, чи було здійснено виїзд уповноважених осіб за адресою: АДРЕСА_1 за повідомленням про смерть ОСОБА_6 та доставлення тіла померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , 1964 року народження до ДСУ «КМБСМЕ» Судово-медичний морг № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, б. 26.

Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 03.03.2026 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у державного нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В., належним чином завірені копії спадкових справ № 68067679, номер у нотаріуса 927/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та № 72129841, номер у нотаріуса 274/2024 від 11.03.2024 р., заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

09.04.2026 року на адресу суду на виконання запиту вх.№1360/02-14 від 02.04.2026 року П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора О. Щербенко надав належним чином завірені копії матеріалів спадкових справи №927/2021 заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 ; № 274/2024 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 .

14 квітня 2026 року представником заявника ОСОБА_1 , адвокатом - Сініциною О.П. через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про допит свідків. Дане клопотання задоволено судом.

15 квітня 2026 року судом ухвалено закрито підготовчий розгля справи та призначити справу в порядку загального позовного провадження.

29 квітня 2026 року представником Київської міської ради - А. Шкуліпа через підсистему «Електронний суд» подано заперечення, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у справі №754/918/26 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, як падчерки та вітчима оскільки у вказаній справі існує спір про право з приводу спадщини, що залишилася після смерті померлого спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 .

Під час судового засідання були допитані свідки.

Так свідок ОСОБА_10 суду розповів, що він є рідним братом матері заявниці - ОСОБА_1 , її рідним дядьком. Ірина племінниця його, з ОСОБА_12 жили з 90-х років як сім`я -

відчим і падчерка, вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_13 суду розповіла, що є сусідкою і приятелькою заявниці та померлого ОСОБА_6 . Знає з 1985 року родину заявниці (бабусю і дідуся). Дуже дружні відносини були все життя. ОСОБА_12 з`явився в сім`ї заявниці в 1995-1996 роках, з ним теж добре спілкувались. Знає що у матері заявниці та ОСОБА_14 спільних дітей не було, тільки ОСОБА_15 . ОСОБА_16 постійно проживав в квартирі разом з заявницею - ОСОБА_15 та її мамою. Після смерті матері вони залишились проживати удвох. ОСОБА_16 почав хворіти - ОСОБА_15 про нього піклувалась.

Заявник, представник заявника під час судового засідання вимоги викладені в заяві підтримали в повному обсязі та наполягали на її задоволені.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи були повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України,

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З матеріалів справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.07.1986 року, актовий запис № 2763.

15.02.2007 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 уклали шлюб, що підтверджується копіює свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.02.2007 р., виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №169. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 виданого Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районну Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №378.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. 30.07.2021 р. Заявниця, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 звернулися до 15-ї Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 на підставі чого була заведена спадкова справа № 68067679, у нотаріуса № 927/2021.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.01.2024 року виданого Київським відділом реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Після смерті вітчима залишилась спадщина у вигляді 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 квартири належить Заявниці, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері, ОСОБА_3 а також половина іншого спадкового майна, зокрема автомобіль, дачний будинок в с. Заруддя та земельна ділянка в с. Данилівка.

11.03.2024 року Державним нотаріусом 15-ї Київської державної нотаріальної контори за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 72129841, номер у нотаріуса 274/2024 від 11.03.2024 р., щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 .

На випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіту не залишив.

11.09.2024 р. при зверненні до Державного нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_6 , заявниця, ОСОБА_1 отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на тій підставі, що нею не надано нотаріусу документи, які підтверджують родинні стосунки із померлим вітчимом ОСОБА_6 .

Відповідно до Акту від 24.01.2025 підписаного мешканцями будинку та начальником ЖЕД 313 Лиман С.О. вбачається, що ОСОБА_1 , є падчеркою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з липня 1996 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 , займався її вихованням та веденням спільного господарства з липня 1996 р.

Звернення Заявниці до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, як падчерка та вітчим є єдиним ефективним способом захисту прав Заявниці на спадщину за законом (спадкова трасмісія).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у п.п. 1, 12 Постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 набула права реалізації на оформлення спадковогоь майна після смерті ОСОБА_6 . За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту проживання разом, який просить встановить заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, Суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.2,4,5,13,200,259,263-265,293,315,319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

ЗаявуОСОБА_1 заінтересована особа - Київська міська рада, П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала однією сім`єю із ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , як падчерка та вітчим за адресою: АДРЕСА_1 , у період з лютого 2007 року по січень 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.А. Галась