Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №621/107/26 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/107/26

Провадження 2-а/621/8/26

10 липня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді В. Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання А. Дроздової,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник Ю. Коваленко

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просив скасувати постанову відповідача № 378 від 16.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210 КУпАП. Крім того, просив поновити строк на оскарження постанови № 378 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210 КУпАП від 16.08.2025 року, оскільки він отримав постанову після направлення адвокатського запиту 09.01.2025 року (а. с. 1 - 5).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.01.2026 року позивачеві ОСОБА_3 поновлено строк на оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам строк для подання заяв по суті позовних вимог (а. с. 28).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, прийнятим на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 999000 «А», за посадою різноробочий. Визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, зарахований у запас відповідно до ст. 71 «В» від 06 квітня 2007 року. Крім того, позивач ОСОБА_2 перебуває на даний час на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , як солдат резерву, який потребує проходження базової загальновійськової підготовки. 12.08.2025 року, близько 09:00 годині, позивача ОСОБА_4 було зупинено співробітниками ДПС на блокпосту на трасі НОМЕР_1 та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Надалі, у супроводі співробітників зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 направили до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). За результатами ВЛК ОСОБА_4 скеровано для стаціонарного обстеження (лікування) у ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем реєстрації з попереднім діагнозом: Suspi Са гортані. 13.08.2025 року ОСОБА_4 відпустили з ІНФОРМАЦІЯ_5 , вручивши повістку на 27.08.2025 року. 26.08.2025 року позивач ОСОБА_2 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 та надав висновок спеціаліста-онколога, після чого йому було вручено нову повістку на 26.09.2025 року. 25.09.2025 року позивач ОСОБА_2 став на облік у 2-му відділенні ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ), оскільки добиратися до ІНФОРМАЦІЯ_5 було надто далеко. 26.09.2025 року позивач ОСОБА_2 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а 26.11.2025 року позивача ОСОБА_4 направлено на стаціонарне лікування до онкохірургічного відділення голови та шиї Обласного Центру Онкології з діагнозом: «Пухлинне утворення гортані (правої голосової складки)». 16.08.2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 винесено постанову №378 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210 КУпАП щодо накладення на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 гривень. Згідно постанови, 12.08.2025 року, о 11:00 годині, до ІНФОРМАЦІЯ_8 працівниками Берестинського ГУНП був доставлений громадянин ОСОБА_1 для складання адміністративного протоколу за фактом порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач ОСОБА_2 вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки до ІНФОРМАЦІЯ_5 він доставлявся 09.03.2025 року, а постанова № 378 була винесена лише 16.08.2025 року, тобто через більш ніж п?ять місяців після зазначеної дати. Згідно зі ст. 38 КУПАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а у випадку триваючого правопорушення - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення. Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення у даній справі був пропущений, що є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови № 378 як такої, що винесена з порушенням вимог закону. Твердження посадової особи про належну обізнаність позивача щодо розгляду справи та вручення відповідних документів є безпідставним і не підтверджується жодними належними доказами. Фактично, позивач ОСОБА_2 був повідомлений про необхідність явки 27.08.2025 року, що підтверджується врученою йому повісткою, а не про розгляд справи 16.08.2025 року. Одночасно, позивач був позбавлений можливості надати пояснення, подати докази та заявити клопотання. При особистому прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_5 26.08.2025 року та 26.09.2025 року йому не було повідомлено про існування оскаржуваної постанови, її зміст не доведено до відома, і вона не була вручена позивачу належним чином. Зазначене є прямим порушенням вимог статті 283 КУПАП, відповідно до якої постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна бути оголошена негайно після її винесення та вручена особі, щодо якої вона винесена. Таким чином, органом, який виніс постанову, було порушено процедуру її доведення до відома особи, що позбавило мене можливості реалізувати право на оскарження у встановлений законом строк. Про існування постанови позивач дізнався лише після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови № 378 від 16.08.2025 року. Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_2 просить суд скасувати постанову № 378 від 16.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210 КУпАП та закрити провадження у справі.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 подала відзив на позовну заяву з викладом заперечень проти позову, в якому просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування позиції відповідач зазначив, що 16 серпня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 винесено постанову № 378 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП щодо накладення на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн. Згідно з постановою, штраф мав бути сплачений на зазначені реквізити не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови. Постановою встановлено, що 12.08.2025 о 11:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_8 працівниками Берестинського ГУНП був доставлений громадянин ОСОБА_1 для складання адміністративного протоколу за фактом порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В ході розгляду адміністративної справи за Протоколом № 378 від 22.08.2025 встановлено, що 09.03.2025 року, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку № 2606708 на громадянина ОСОБА_1 . У відповідності до п. 302 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» зазначена повістка, що була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надрукована і надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Громадянин ОСОБА_1 09.03.2025 о 09:00 годині не прибув по повістці № 2606708 до ІНФОРМАЦІЯ_9 (велика ОСОБА_7 ) для уточнення даних чим порушив вимоги пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів викладених, які визначені у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а також абз. 8 ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Про зазначене порушення створене автоматично звернення Е1681830 від 19.03.2025. Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП не виявлено. На розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи був належним чином повідомлений (підтверджується підписом в протоколі) клопотань про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надходило. Враховуючи зазначене справа про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності правопорушника.

Щодо вручення повістки представник відповідача зазначає. Згідно з чинним законодавством (зокрема, Постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року), факт фізичного отримання листа особою не є обов`язковим для того, щоб повістка вважалася врученою. Відповідно до п. 41 Постанови КМУ №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:

- День отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією або документами від «Укрпошти». 1. День проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою особою під час уточнення своїх облікових даних (зокрема через додаток «Резерв+»).

- День проставлення відмітки про відмову отримати поштове відправлення.

Так, як актуалізація даних - обов`язок громадянина, згідно з Законом № 3633 IX, військовозобов`язані були зобов`язані уточнити свою адресу проживання. Внесення адреси в систему «Резерв+» є офіційним підтвердженням того, що особа визначила цю адресу як канал зв`язку з державою. Також, законодавство перекладає ризик невідкриття поштової скриньки або відсутності за вказаною адресою на самого громадянина. Якщо повістка надіслана на адресу, яка вказана в «Резерв+», вона вважається доставленою належним чином навіть за відсутності підпису про отримання. Повістки надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Відмітка поштаря «адресат відсутній» або «термін зберігання вичерпано» юридично прирівнюється до вручення повістки.

Оскільки адреса в додатку «Резерв+» вказана добровільно як актуальна, ТЦК виконав свій обов`язок щодо належного інформування, надіславши лист за цими реквізитами. Неперебування за цією адресою або ігнорування повідомлень пошти не звільняє від відповідальності за неявку.

Щодо дотримання строків накладення стягнення (ст. 38 КУпАП) представник відповідача зазначає.

Позивач помилково трактує дату 09.03.2025 як єдиний момент вчинення правопорушення. Порушення правил військового обліку (або законодавства про мобілізацію) має характер триваючого правопорушення, оскільки особа перебуває у стані безперервного невиконання свого юридичного обов`язку. Згідно зі ст. 38 КУпАП, у разі триваючого правопорушення стягнення накладається не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення. Оскільки правопорушення було задокументовано та виявлено посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 у серпні 2025 року, тримісячний строк на момент винесення постанови (16.08.2025) не був порушений.

Щодо належного повідомлення та права на захист (ст. 268 КУпАП) представник відповідача зазначає.

Твердження Позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи, спростовуються наявними матеріалами. ІНФОРМАЦІЯ_10 , вжив усіх залежних від нього заходів для інформування Позивача. Позивач, знаючи про свій обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідомо уникав отримання кореспонденції або не з`являвся у встановлені терміни, що розцінюється як зловживання правом.

Щодо процедури винесення та вручення постанови представник відповідача зазначає.

Постанова № 378 від 16.08.2025 р. відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. В ній чітко зазначено дату, місце, опис правопорушення та докази, на яких ґрунтується висновок про вину особи. Той факт, що Позивач отримав копію постанови пізніше, не нівелює склад самого правопорушення. ІНФОРМАЦІЯ_10 було забезпечено зберігання документа та надання його за запитом адвоката, що підтверджує відкритість та законність дій посадових осіб.

Щодо пропуску строку на оскарження представник відповідача зазначає.

Позивач звернувся до суду лише у 2026 році. Наголошує, що суб`єктивне незнання про наявність постанови не є автоматичною підставою для поновлення строків, якщо особа не проявляла належної обачності та не цікавилася результатами розгляду справи, про яку вона мала бути обізнана в силу закону.

Перебування Позивача в статусі особи, що ухиляється від виконання обов`язку, є наслідком його бездіяльності. Згідно з Правилами військового обліку, призовник, військовозобов`язаний чи резервіст у разі переїзду з окупованих територій повинен був стати на облік протягом 7 днів. Невиконання цієї вимоги з березня 2025 року є триваючим правопорушенням. Факт виявлення Позивача лише 12.08.2025 року працівниками поліції України на блокпосту лише підтверджує, що він самостійно не вжив заходів щодо легалізації свого статусу як військовозобов`язаного після виїзду з зони бойових дій/окупації. Отже, тимчасова окупація окремого населеного пункту не звільняє громадянина від виконання конституційного обов`язку (ст. 65 Конституції України) та дотримання правил військового обліку на підконтрольній території України. Позивач мав з`явитися до будь-якого діючого ТЦК та СП, чого не зробив, що і стало підставою для притягнення до відповідальності. Велика Новосілка була окупована, Позивач за цей час десь жив, отримував гуманітарну допомогу або статус ВПО. Як тільки став ВПО в іншому місті, виник обов`язок з`явитися в місцевий ТЦК протягом 7 днів. Згідно з Постановою КМУ № 487, надання державних послуг та соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам не звільняє їх від обов`язку дотримання законодавства про мобілізаційну підготовку. Хоча бойові дії є обставиною непереборної сили, вони призупиняють можливість виконання обов`язку лише в конкретному місці ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), але не скасовують сам обов`язок громадянина перед державою в цілому. Оскільки система ТЦК та СП є єдиною структурою, Позивач мав звернутися до будь-якого іншого органу комплектування на підконтрольній території негайно після виїзду з небезпечної зони.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить розгляд справи проводити за наявними матеріалами, без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 33 - 38).

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, суд встановив наступне:

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , (а. с. 6).

Згідно довідки відділу ЦНАП Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 6309-7002311841 від 19.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 8).

Позивач ОСОБА_2 є військовозобов`язаним, прийнятим на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 999000 «А», за посадою різноробочий. Визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, зарахований у запас відповідно до ст. 71 «В» від 06 квітня 2007 року, що підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_3 від 13.07.2007 року(а. с. 18)

Згідно Витягу "Резерв+", сформованого 08.12.2025 року, позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , як солдат резерву, який потребує проходження базової загальновійськової підготовки. Звання - солдат, ВОС 999097. Дата уточнення даних 25.09.2025 року (а. с. 17).

Згідно постанови № 378 від 16.08.2025 року, винесеної тимчасово виконуючим обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , розглядом справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 стаття 210-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_4 , встановлено наступне.

12.08.2025 року, о 11 год. 10 хв., до ІНФОРМАЦІЯ_8 працівниками Берестинського ГУНП був доставлений громадянин ОСОБА_1 для складання адміністративного протоколу за фактом порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В ході розгляду адміністративної справи за Протоколом № 378 від 22.08.2025 року встановлено, що 19.06.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку № 2606708 на громадянина ОСОБА_1 , у відповідності до п. 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», що була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надрукована і надіслана гр. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Громадянин ОСОБА_1 , 09.03.2025 року о 9.00 не прибув по повістці № 2606708 до ІНФОРМАЦІЯ_9 (велика ОСОБА_7 ) для уточнення даних, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів викладених, які визначені у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022, № 1487, а також абз. 8 ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, а саме порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Про зазначене порушення створене автоматично звернення Е1681830 від 19.03.2025 року. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) не виявлено. Обставин, що пом`якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП не виявлено. На розгляд справи гр. ОСОБА_1 не прибув. про розгляд справи був належним чином повідомлений (підтверджується підписом в протоколі) клопотань про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надходило. Враховуючи зазначене справа про адміністративне правопорушення розглянута за відсутності правопорушника, та ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 гривень (а. с. 9- 10).

При цьому, згідно відповіді представника відповідача на запит представника позивача, постанова про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складена за частиною 3 статті 210(1) КУпАП (а.с.26)

Повістка № 2606708 на ім`я ОСОБА_1 сформована про виклик 09.03.2025 року о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Доказів направлення повістки та отримання її позивачем матеріали справи не містять.

03.12.2025 року старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 79734180 з примусового виконання постанови № 378 від 16.08.2025 року та винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.11-12, 15 - 16)

Постановою державного виконавця від 04.12.2025 року накладено арешт на грошові кошти боржника – позивача ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 34000,00 гривень на користь держави (а.с.13-14)

Як вбачається з наданих до справи направлень, в тому числі виданих ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_2 ) 12.08.2025 року, 26.11.2025 року, позивачеві ОСОБА_1 видано направлення на стаціонарне лікування до онкохірургічного відділення голови та шиї (а.с.19)

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.1 ч.1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 вищевказаного Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», (зі змінами), введено правовий режим воєнного стану на території України, який триває і на даний час.

Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX, в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням абз 4 статті 1 вищевказаного Закону, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно положень абзацу 9 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Відповідно до підпункту 10-1) статті 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року (втратив чинність з 31.07.2025), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень у вказаній сфері врегульована статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність осіб за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Разом з тим, оскаржувана постанова № 378 від 16.08.2026 року містить одночасно посилання на кваліфікацію дій позивача як за статтею 210, так і за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і при цьому не містить чіткого визначення складу правопорушення, допущеного позивачем, в зв`язку з чим неможливо встановити, що порушв позивач: правила військового обліку чи законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, за приписами частини 1 статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 3 статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, згідно опису фактичних обставин правопорушення, вказаних у постанові, позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.08.2025 року, протокол про адміністративне правопорушення складено 22.08.2025 року, повістка № 2606708 складена 19.06.2025 року, з обов`язком прибути 09.03.2025 року, тобто пізніше, ніж дата формування повістки.

Автоматичне звернення Е1681830 від 19.03.2025 року про повідомлення позивача про порушення та направлення (вручення) його позивачеві до матеріалів справи не надано.

Представником відповідача не додано доказів на підтвердження про належне оповіщення позивача про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_9 (велика Новосілка) для уточнення даних на 09.03.2025 року о 9-00 год, які визначені в п. 41 Постанови КМУ № 560, згідно якого:

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Так само, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обізнаності позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення у відношенні нього 16.08.2025 року, як то зазначено в постанові № 378 від 16.08.2025 року, а саме, підпис позивача в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 статті 77 КАС України).

При цьому, відповідно до закріпленого в статті 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ) чи ТЦК.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України в сфері мобілізації тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Одночасно заслуговують на увагу твердження позивача щодо строків накладення адміністративного стягнення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно з ч.9 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Норми КУпАП не містять визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення за фактом можливого невиконання позивачем обов`язку з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_12 для уточнення даних 09.03.2025 року не носить характеру триваючого та вичерпується фактом його неявки.

У свою чергу, постанова № 378 про накладення на позивача адміністративного стягнення винесена тимчасово виконуючим обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , 16.08.2025 року, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч. 9 статтею 38 КУпАП, та містить суттєві розбіжності щодо правової кваліфікації дій, що ставляться в провину позивачеві – чи то за ч.3 статті 210, чи то за ч.3 статті 210-1 КУпАП

Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а постанова містить суперечливі відомості як в описі фактичних обставин, так і в частині правової кваліфікації дій позивача, постанова про адміністративне правопорушення № 378 від 16.08.2025 року підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 20, 72, 139, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, статті 293 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 378 від 16 серпня 2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 - закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_6 .

Суддя В. Філіп`єва