Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №367/12465/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12465/24

Провадження №2/367/916/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Опанасенко А.А.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Котович І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Котович Ігор Олександрович звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що30 червня 1957 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, від якого народилося двоє дітей: ОСОБА_2 (далі — відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 (далі — позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що всі члени сім`ї проживали та з 1980-х років були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . У 1994 році ОСОБА_2 виїхав до рф де постійно проживає до цього часу. Остання відома адреса проживання - рф, АДРЕСА_2 .

Зазначає, що відповідач востаннє приїжджав до України восени 2019 року, виїхав з України на початку січня 2020 року та на теперішній час є громадянином рф.

Також вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 . За заявою позивача приватним нотаріусом Мошкіною Катериною Сергіївною було відкрито спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 71828515. ОСОБА_3 написав відмову від прийняття спадщини на користь позивача.

Позивач зазначає, що оскільки згідно з реєстром територіальної громади зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 досі є АДРЕСА_1 він вважається таким, що фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері, хоча фактично він не проживає за даною адресою вже багато років. Крім того, відповідач заяв про прийняття спадщини або відмову від неї не подавав.

У зв`язку з тим, що вищевикладене обмежує право позивача на оформлення спадщини після смерті матері у повному обсязі, позивач просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав постійно зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 05 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2025 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Котовича Ігоря Олександровича про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Мошкіної Катерини Сергіївни належним чином завірену копію спадкової справи відносно ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (номер у спадковому реєстрі 71828515, номер у нотаріуса 3/2024); витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, державного кордону України з січня 2019 року по теперішній час.

Ухвалою суду від 06 травня 2025 року підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвоката Котович Ігор Олександрович підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити. Надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Не заперечували проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки у судове засідання не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Згідно з ч. 2ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане 29 червня 1958 року міським бюро запису актів громадянського стану міста Брест.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 19 серпня 1981 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було складено актовий запис № 4118 від 19.08.1981 року Центральним палацом одруження м. Києва. До укладення даного шлюбу позивачка мала прізвище « ОСОБА_10 ».

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане 20 серпня 1971 року районним бюро запису актів громадянського стану міста Постави, Вітебська область.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 у м. Ірпінь Бучанського району Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06 грудня 2023 року Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідний актовий запис за № 1095.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 29 січня 2021 року, виданою заступником начальника управління Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до акта депутата Ірпінської міської ради Київської області О.С. Пащинського від 29.01.2021 року при обстеженні встановлено, що гр. ОСОБА_3 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також за вказаною адресою зареєстровані: гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак фактично проживають лише двоє – гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_2 дійсно не проживає за вказаною адресою з 2000 року.

Відповідно до довідки № 1873 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 02 жовтня 2024 року, виданою головним спеціалістом відділу ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акта депутата Ірпінської міської ради Київської області О.С. Пащинського від 07 листопада 2024 року, при обстеженні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані дві особи: гр. ОСОБА_3 , 1932 року народження, та гр. ОСОБА_2 , 1971 року народження. Фактично за даною адресою проживає тільки ОСОБА_3 . Гр. ОСОБА_2 фактично проживає за кордоном.

Згідно із заявою ОСОБА_3 до ПАТ «Київоблгаз» від 16 січня 2019 року про надання роз`яснення вбачається, що у квартирі АДРЕСА_3 , зареєстровано 3 особи, однак фактично понад 20 років проживають 2 особи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , пенсіонерка, пояснила, що є близькою подругою позивачки, знайома з нею з 1987 року. Зазначила, що відповідач їй відомий, він є рідним братом позивачки. Свідок бачила відповідача майже 20 років тому, у 2007 році, на день народження його батька. Їй відомо, що відповідач постійно проживає у Москві, що було їй відомо ще з 2007 року, а до батьків лише навідувався — приїжджав приблизно двічі на рік на день народження батька та матері. До Москви він поїхав навчатися. Востаннє відповідач приїжджав у 2019 році, однак свідок з ним тоді не зустрічалася, про це їй відомо від позивачки ОСОБА_1 , а також від її чоловіка, які його тоді бачили та спілкувалися з ним.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що з позивачкою знайомий, одружений з її донькою з 2006 року, з сім`єю дружини знайомий приблизно з 2003 року. Зазначив, що особисто знайомий з відповідачем, востаннє бачив його приблизно у 2019 році. Відповідач приїжджав у гості з Москви час від часу — раз на рік або раз на два роки, відвідував на свята. Свідок зазначив, що він з дружиною також їздив до відповідача у гості. Наскільки свідку відомо, у власності відповідача перебувала однокімнатна квартира у Москві. Зазначив, що коли він одружився з донькою позивачки, відповідач уже не проживав у квартирі в ОСОБА_11 , де проживали дідусь ОСОБА_12 та бабуся ОСОБА_13 , а лише приїжджав туди в гості. Час від часу вони з відповідачем переписуються, відповідачу відомо про смерть матері.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що позивачка є його дружиною, з якою він перебуває у шлюбі з 1981 року, відповідач є її братом. Зазначив, що особисто знайомий з відповідачем, востаннє бачив його у 2014 році. Відповідач постійно проживає у Москві приблизно з 1993 р. Одразу після закінчення навчання поїхав туди, і там є його постійне місце проживання. Відповідач приїжджав на свій день народження ІНФОРМАЦІЯ_9 на декілька днів, проте не кожного року, а востаннє приїжджав до початку війни. Зазначив, що майже не спілкується з відповідачем, однак влітку 2025 року спілкувався з ним по відеозв`язку, відповідачу відомо про смерть його матері. Свідок підтвердив, що ОСОБА_2 постійно не проживає у квартирі за вказаною адресою з 1993 року, приїжджав приблизно один раз на рік.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Статтею 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не була постійним місцем проживання відповідача, хоча він зареєстрований за цією адресою і право його проживання у будинку ніким не обмежувалось. Натомість, з 1994 року відповідач за вказаною адресою не проживав і не проживає.

Згідно з інформацією, наданою 03 квітня 2025 року Державною прикордонною службою України, ОСОБА_2 05 січня 2020 року перетнув кордон України на виїзд, відомості про його в`їзд на територію України відсутні.

Державна реєстрація місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за цією адресою реєстрації, оскільки спростована належними та допустимими доказами.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог про встановлення факту не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст..ст. 10, 60, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук