Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №308/9392/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/9392/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участю прокурора Деяка О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 28.11.2005 Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи 17.06.2025 звільненою з посади головного державного інспектора відділу кадрового забезпечення управління по роботі з персоналом Закарпатської митниці, являючись суб`єктом відповідальності відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», як суб`єкт декларування, який припиняє діяльність, пов`язану виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в порядку абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме: 13.04.2026 о 13:40 год опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобіганню корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік «Після звільнення».

Отже, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що наявними по справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 , а тому їй необхідно призначити адміністративне стягнення за вчинення правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 17.06.2025 наказом Закарпатської митниці її було звільнено з посади головного державного інспектора. У зв`язку зі звільненням нею була подана декларація за період з 01.01.2025 по 18.06.2025. Надалі, у встановлений законом строк, 28.03.2026 вона подала щорічну декларацію за період з 18.06.2025 по 31.12.2025, однак при її заповненні помилково обрала тип декларації «при звільненні» замість «щорічна», що, за її словами, сталося виключно через технічну помилку. Після виявлення цієї помилки 13.04.2026 вона повторно подала декларацію, зазначивши правильний тип — «щорічна». Зазначила, що не мала жодного умислу приховати будь-які відомості чи подати недостовірну інформацію, оскільки відомості в обох деклараціях були однаковими, а різнився лише тип декларації. Також пояснила, що на момент подання декларації вже не виконувала повноважень державного службовця.

Дослідивши докази, заслухавши пояснення осіб, що з`явилися, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Статтею 1 Закону №1700-VІІ «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаними з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, №270 від 24.06.2026, повідомленням Закарпатської митниці про факт несвоєчасного падання декларації №4 від 13.04.2026; наказом в.о. начальника Закарпатської митниці ДМС України №444-0 від 2.04.2024 про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора кадрового забезпечення управління по роботі з персоналом Закарпатської митниці на умовах строкового трудового договору; наказом в.о. начальника Закарпатської митниці ДМС України №1318-0 від 13.11.2024 про присвоєння спеціального звання ОСОБА_1 ; наказом в.о. начальника Закарпатської митниці ДМС України №740-0 від 11.06.2025 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ; посадовою інструкцією державного службовця; контрактом №314 від 29.04.2024 про проходження державної служби; графіком виконання завдань№314 від 19.04.2024; попередженням про обмеження, спрямовані на запобігання корупції та пов`язаним з корупцією правопорушеннями, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю від 01.05.2024; копією трудової книжки серії НОМЕР_2 ; рапортом старшого о/у 1-го сектору УСР в З/о ДСР НПУ підполковника поліції ОСОБА_2 від 03.06.2026; відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-6 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність є скоєння особою правопорушення вперше. Обставин, що обтяжують відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Разом з тим, суддя вважає, що неправильне зазначення типу декларації, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, але через малозначність не становить суспільної небезпеки та не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди суспільству та державі.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) від 06.10.2010 року № 1-27/2010, судом серед іншого проведена думка, що корупційна діяльність безпосередньо пов`язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов`язків. Зазначене може прирівнюватися до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховуванням, розкраданням чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи і яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.

Тобто, ключовою метою декларування доходів та майна публічних посадових осіб є безумовно запобігання незаконному збагаченню або врегулювання конфлікту інтересів. У даному випадку незаконне збагачення не у кримінально правовому аспекті, а як дії посадової особи, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Незаконне збагачення передбачає значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати.

У даному випадку, ОСОБА_3 , будучи посадовою особою, яка зобов`язана відповідно до вимог Закону декларувати свої доходи і статки, не ухилилася від декларування, не бажала приховати свої доходи і майно, а допустила помилку у зазначенні типу декларації. Є очевидним, що уданому випадку мова може йти лише про відсутність уважності у особи.

Окрім того, держава фактично не понесла жодних негативних юридичних наслідків, оскільки отримала інформацію щодо статків ОСОБА_1 . Натомість, для ОСОБА_1 юридичні наслідки після притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення будуть занадто суворі та несправедливі, оскільки окрім санкції у вигляді штрафу, до особи застосовуються обмеження у вигляді позбавлення права на державну службу, яке передбачено п. 3 ч. 1 ст. 84 ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 року.

Не можна визнати пропорційним допущення помилки у зазначенні типу декларації і позбавлення особи права на роботу. Тяжкість безпосередніх дій ОСОБА_1 не є такою, що викликає необхідність застосування всіх наявних адміністративних процедур держави, тільки з єдиною метою, щоб позбавити особу права на державну службу, навіть в умовах недотримання ним загального строку подання декларації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип законності ґрунтується на ідеї, що закон повинен попереджати перш, ніж карати. По-друге, вказаний принцип ґрунтується на демократичній вимозі про обмеження влади законом.

Законність в змозі приймати формальний і матеріальний зміст. Дотримання формальної законності передбачає наявність закону, а матеріальна законність означає відповідність закону вищим нормам (Конституційним, міжнародному праву та інш.), а також відповідність процесуальних дій - закону.

Дослідивши обставини вказаної адміністративної справи, в змагальній судовій процедурі, суддя прийшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вказане судове рішення буде очевидним попередженням особі про недопустимість в подальшому допускати подібні порушення вимог Закону.

Судовий збір, положення закону яким керувався суддя.

Закриваючи провадження по справі, суддя не стягує судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Керуючись ст. 22, 283, 284, КУпАП, суддя,-

постановив:

Звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за малозначністю правопорушення.

Зробити ОСОБА_1 усне зауваження та попередити про недопустимість в подальшому здійснення подібних правопорушень.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, та особою щодо якої її винесено.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Олена ГОЛЯНА