Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №607/4425/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2026 Справа №607/4425/26 Провадження №2/607/3638/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Борецької Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі – ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали електронний договір про споживчий кредит № 7149746 (далі – Договір № 7149746).

За умовами Договору № 7149746 відповідачу надано кредит у сумі 17000 грн на строк 120 днів, з кінцевою датою повернення 30.01.2024. Визначено процентну ставку у розмірі 1,25% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (протягом пільгового періоду, який складає 30 днів) та 3% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (протягом поточного періоду, який складає 90 днів).

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за Договором № 7149746 у повному обсязі.

28.05.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, за умовами якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 7149746.

Відповідач покладені Договором № 7149746 зобов`язання не виконала, унаслідок чого станом на 26.02.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 58735 грн, а саме: тіло кредиту – 11900 грн; проценти за користування кредитом – 45135 грн; комісія – 1700 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

22.03.2026 представник відповідача адвокат Созанська Т.І. подала відзив, в якому позов не визнала та просила у позові відмовити повністю. Відзив обґрунтовано тим, що долучені до позовної заяви документи не містять особистого підпису ОСОБА_1 чи проставленої в установленому порядку відмітки про накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Адвокат вказала, що до позовної заяви долучено довідку б/н від 10.09.2025, у якій зазначено, що договір підписано позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором, відомості про який наведено у таблиці. Зі змісту таблиці вбачається, що одноразовий ідентифікатор «242462» було відправлено позичальнику на відповідний номер телефону 02.10.2023 о 22 год. 16 хв.

Разом з тим у графі «Процес оформлення та розгляду заяви 7149746» Анкети-заяви на кредит № 7149746 вказано, що підписання договору відбулося 02.10.2023 у проміжку часу з 10 год. 12 хв. 27 с. до 10 год. 16 хв. 41 с. При цьому на першій сторінці договору про споживчий кредит № 7149746 (індивідуальна частина) міститься відмітка про те, що його підписано ОСОБА_1 02.10.2023 о 22 год. 16 хв.

Таким чином, адвокат вважає, що відсутність на кредитному договорі відмітки про його підписання зі сторони позичальника відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також суперечності в інформації щодо часу підписання кредитного договору, які містяться у згаданих вище документах, не дозволяють дійти висновку про те, що такий договір дійсно було підписано відповідачем.

Крім цього, жоден із наданих позивачем документів не містить відомостей про номер (маску) банківської картки або реквізити рахунку відповідача, на який нібито були перераховані кредитні кошти. Документи містять лише загальні положення про те, що кошти підлягають зарахуванню на картковий рахунок позичальника, однак не дозволяють ідентифікувати конкретний рахунок отримувача та перевірити факт зарахування коштів саме відповідачу.

Так само долучене позивачем платіжне доручення не є допустимим та достовірним доказом факту надання кредитних коштів, оскільки не містить усіх обов`язкових реквізитів згідно з вимогами щодо їх заповнення, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022.

Відтак адвокат вважає, що позивачем не доведено факт укладення (підписання) кредитного договору № 7149746 від 02.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , а також надання останній кредитних коштів за цим договором.

Крім цього, нарахування позивачем відсотків поза межами строку кредитування та комісії є неправомірним та не узгоджується із вимогами законодавства.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

27.02.2026 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

02.07.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. не з`явився. У позовній заяві просив позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без його участі.

12.05.2026 у судовому засіданні представник відповідача адвокат Созанська Т.І. позов не визнала з підстав, викладених у відзиві, та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

02.07.2026 у судове засідання представник відповідача адвокат Созанська Т.І. не з`явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Також зазначила, що вказаний у позовній заяві розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та таким, що не відповідає складності справи, а тому просила зменшити такі витрати.

02.07.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 ,належним чином повідомлена про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явилась.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

02.10.2023 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 7149746, невід`ємними частинами якого є: Графік платежів за договором про споживчий кредит № 7149746 від 02.10.2023 (Додаток № 1); Паспорт споживчого кредиту № 7149746 (Додаток № 2); Заява на отримання кредиту № 7149746 від 02.10.2023 (Додаток № 3); Додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором (Додаток № 4) та Правила надання кредиту.

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 242462.

Підписанням Договору № 7149746 відповідач підтвердила, що до укладення договору вона ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, з інформацією, передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 5.1 Договору № 7149746).

Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно з п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п. 1.1 Договору № 7149746).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 17000 грн (п. 1.2 Договору № 7149746).

Кредит надається загальним строком на 120 днів з 02.10.2023 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 01.11.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, і закінчується 30.01.2024. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу 01.11.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 30.01.2024 (останнього дня строку кредитування) (п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4 Договору № 7149746).

Комісія за надання кредиту 1700 грн та нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 Договору № 7149746).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 6375 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 Договору № 7149746).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 45900 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3 Договору № 7149746).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 *78 (п. 2.1 Договору № 7149746).

Згідно з платіжним дорученням № 111629436 від 02.10.2023 ТОВ «Мілоан» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 17000 грн із призначенням платежу «Кошти згідно договору 7149746».

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ). Також зазначено, що з 02.10.2023 до 09.10.2023 на картку № НОМЕР_3 зараховано грошові кошти у сумі 17000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Мілоан», за період 02.10.2023 до 15.03.2024 за Договором № 7149746 виникла заборгованість у загальному розмірі 58735 грн, а саме: тіло кредиту – 11900 грн; проценти за користування кредитом – 45135 грн; комісія – 1700 грн. Проценти нараховано за період з 02.10.2023 до 15.03.2024.

28.05.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель Заборгованості).

Права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній у п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників (п. 6.2.3 Договору № 106-МЛ/Т).

04.02.2025 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали додаткову угоду № 1 до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024, за умовами якої внесено зміни в додаток № 1 до договору - форму реєстру боржників та викладено його в новій редакції.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 28.05.2024 та акта прийому-передачі указаного реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 7149746 у розмірі 58735 грн, з яких: 17000 грн – заборгованість за основним боргом; 45135 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 1700 грн – заборгованість за комісією.

Указані реєстр та акт підписано первісним та новим кредиторами та містять їхні печатки.

З платіжної інструкції № 2258 від 28.05.2024 встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти на загальну суму 2162236,36 грн з призначенням платежу «Оплата згідно ДОГОВОРУ ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВ ВИМОГИ № 106-МЛ/Т від 28 травня 2024р Без ПДВ».

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом – Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про споживчий кредит № 7149746 від 02.10.2023. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору № 7149746 відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що ТОВ «Мілоан» виконало умови Договору № 7149746 та надало відповідачу кредит у сумі 17000 грн.

Відповідач покладені Договором № 7149746 зобов`язання у повному обсязі не виконала, не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надано.

Щодо доводів відповідача суд зазначає таке

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Матеріали справи містять виписку з банківського рахунку, з якої вбачається, що кредитні кошти було зараховано на банківський рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 . Таким чином, факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується належним та допустимим доказом.

Крім того, суд враховує, що відповідач після отримання кредитних коштів неодноразово здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитним договором. Така поведінка є послідовною з виконанням нею договірних зобов`язань та свідчить про її обізнаність щодо існування кредитного договору, а також не узгоджується з доводами про його неукладення чи непідписання. Зазначена обставина оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, які підтверджують факт укладення договору та надання відповідачу кредитних коштів.

Так само безпідставними є доводи відповідача про відсутність відомостей щодо рахунку або банківської картки, на яку було перераховано кредитні кошти. Всупереч зазначеним твердженням кредитний договір містить реквізити платіжної картки позичальника (маскований номер картки), на яку підлягали перерахуванню кредитні кошти.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача щодо нібито суперечностей у часі підписання кредитного договору.

Посилання представника відповідача на те, що в окремих документах зазначено час 10 год. 16 хв., а в інших – 22 год. 16 хв., саме по собі не свідчить про відсутність факту укладення договору чи його непідписання відповідачем. Зазначені часові позначення можуть відображати один і той самий момент часу, оскільки в різних інформаційних системах або документах можуть використовуватися різні формати відображення часу – 12-годинний (AM/PM) та 24-годинний. Так, час 10 год. 16 хв. PM у 12-годинному форматі повністю відповідає 22 год. 16 хв. у 24-годинному форматі.

Отже, саме по собі різне цифрове відображення часу без зазначення формату його обчислення не може свідчити про наявність суперечностей у документах чи бути підставою для висновку про неукладення кредитного договору.

Натомість факт укладення договору підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема анкетою-заявою, кредитним договором, довідкою про використання одноразового ідентифікатора та подальшим перерахуванням кредитних коштів на рахунок відповідачки.

Щодо заборгованості за процентами суд зазначає таке

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене дає підстави дійти висновку, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано за період з 02.10.2023 до 15.03.2024.

Як зазначив суд вище, умовами Договору № 7149746 від 02.10.2023 визначено, що кредит надається строком на 120 днів з 02.10.2023 до 30.01.2024.

Відтак саме в межах цього строку повинні нараховуватись проценти за користування кредитом та згідно з наданим розрахунком їх розмір становить 34170 грн.

Нарахування процентів за користування кредитом у період з 31.01.2024 до 15.03.2024 не ґрунтується на вимогах закону та не може покладатись в основу розрахунку суми заборгованості відповідача заДоговором № 7149746.

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке

Умовами Договору № 7149746 визначено сплату комісії за надання кредиту, що розраховується за ставкою 10% від суми кредиту та становить 1700 грн.

Аналіз умов Договору № 7149746 свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови Договору № 7149746 не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за позичальником встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

У Договорі № 7149746 відсутні зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та які надаються відповідачу і за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення Договору № 7149746 про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1700 грн суперечать положенням ст. 12, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

З наданих розрахунків заборгованості встановлено, що відповідач неодноразово здійснювала платежі на загальну суму 15300 грн, які були зараховано позивачем частково на погашення тіла кредиту, частково на погашення заборгованості за процентами та частково на сплату комісії.

Відтак розмір заборгованості відповідача заДоговором № 7149746 становить 35870 грн (17000 грн (тіло кредиту) + 34170 грн (нараховані за період з 02.10.2023 до 30.01.2024 проценти за користування кредитом) – 15300 грн (здійснені платежі) = 35870 грн).

Також позивач довів, що унаслідок укладення зазначеного договору відступлення права вимоги кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 7149746 станом на даний час є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

За таких обставин наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 7149746 у сумі 35870 грн доведена позивачем належними та достатніми доказами.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 7149746 від 02.10.2023 у сумі 35870 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 11900 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом – 23970 грн.

Вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі ще 21165 грн та комісії у сумі 1700 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 11267 від 18.02.2026.

Позов задоволено частково у сумі 35870 грн, що становить 61,07% від заявленої суми.

Судовий збір у сумі 1625,93 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір у сумі 1036,47 грн (38,93% від заявленої суми) слід покласти на позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають

розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 встановлено, що адвокатське бюро «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» дійшли згоди, що клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Згідно з п. 2.1 договору порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами і становить собою конфіденційну інформацію.

Відповідно до п. 2.3 договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000 грн без ПДВ.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг № Д/16443 від 12.02.2026 та детальним описом наданих послуг сторони засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: усна консультація – 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв.; складення та подання позовної заяви – 3 год. 30 хв. Загальна вартість наданих послуг становить 8000 грн.

Суд враховує, що адвокат Созанська Т.І. заявила клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Також суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, та відсутність представника позивача у судових засіданнях під час розгляду справи.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості.

Ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 2442,80 грн. Витрати у сумі 1557,20 грн необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 7149746 від 02.10.2023 у сумі 35870 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят) гривень.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у виді судового збору у сумі 1625 (одна тисяча шістсот двадцять п`ять) гривень 93 копійки та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 80 копійок.

Судовий збір у сумі 1036 (одна тисяча тридцять шість) гривень 47 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1557 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 20 копійок покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Представник відповідача: адвокат Созанська Тетяна Іванівна, місцезнаходження: вул. Гетьмана І.Виговського, буд. 26, офіс 16, м. Тернопіль.

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 07.07.2026.