Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №761/31538/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31538/25

Провадження № 2/761/3421/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря: Журавльова М.Б.,

представника позивача: Артемова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Артемова Антона Олексійовича звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди, у якій просить: стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) заборгованість за договором оренди №1 від 11.09.2023 у розмірі 1 364 150 (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі сто п`ятдесят) гривень 00 коп., яка складається зі: штрафних санкцій за договором оренди в розмірі 1 315 130 (один мільйон триста п`ятнадцять тисяч сто тридцять) гривень 00 коп. та матеріальної шкоди в розмірі 49 020 (сорок дев`ять тисяч двадцять) гривень 00 копійок, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11 вересня 2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна (житла) №1.

Відповідно до умов Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове користування нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 на строк по 09.09.2026 року.

Орендар, станом на дату подання цього позову, належним чином виконує власні зобов`язання за Договору, зокрема сплачує орендну плату та комунальні платежі.

Натомість, Орендодавець неналежним чином не виконує власні зобов`язання за Договором та здійснює порушення прав і законних інтересів Орендаря.

У зв`язку з викладеним вище, позивач звернувся з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

29.07.2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

11.08.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

12.08.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами позовного провадження в загальному порядку.

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ними заявах по суті справи.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явились, про дату місце та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити розгляд у заочному порядку за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України») договором с домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору с умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою статті 764 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 11 вересня 2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна (житла) №1.

Відповідно до умов Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове користування нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 на строк по 09.09.2026 року.

Орендар, станом на дату подання цього позову, належним чином виконує власні зобов`язання за Договору, зокрема сплачує орендну плату та комунальні платежі, що підтверджується наданими до матеріалів позовної заяви доказами.

Натомість, Орендодавець неналежним чином виконує власні зобов`язання за Договором та здійснює порушення прав і законних інтересів Орендаря з огляду на наступне.

Пунктом 6.7 Договору унормовано, що Орендар має право вимагати недоторканності свого права на Орендоване майно як на своє житло та забороняти Орендодавцю та будь-яким особам будь-який доступ до Орендованого майна, зокрема, але не виключно: фактичне відвідування Орендованого майна, зміну дверей, замків, зняття показів лічильників, блокування доступу Орендаря до Орендованого майна, припинення надання Орендарю комунальних послуг тощо.

У випадку порушення Орендодавцем будь-яких прав та законних інтересів Орендаря, Орендар має право вимагати усунення таких порушень, а також вимагати та отримувати від Орендодавця відповідну компенсацію і сплату штрафних санкцій (п. 6.8 Договору).

Згідно з п. 7.2 Договору, Орендодавець зобов`язався: не вчиняти будь-яких дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися Орендованим майном на умовах цього Договору. Дотримуватись недоторканності права Орендаря на Орендоване майно як на житло. Не здійснювати будь-який власний доступ та доступ третіх осіб до Орендованого майна, зокрема, але не виключно: фактично не відвідувати Орендоване майно, не змінювати двері, замки тощо.

Однак, всупереч вищевказаним положенням Договору, 26.03.2025 Орендодавцем без попередження Орендаря та протиправно здійснено руйнування замків в дверях, що розташовані в передпокої житла та у вхідних дверях в житло а також здійснене протиправне проникнення в житло.

Зокрема, згідно з листом Департаменту патрульної поліції України Національної поліції України від 23.04.2025 за №352оз41/11/7/02-2025 (копія додається), 26.03.2025 о 08 год 06 хв. Національною поліцією України отримано звернення щодо того, що Орендодавець не може потрапити в квартиру, викликав службу по аварійному відкриттю дверей та з`ясував що квартира зайнята невідомим чоловіком, який відмовляється її залишити.

За наслідком вказаних неправомірних дій Орендодавця, від імені та в інтересах Орендаря, на адреси Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві та Київської місцевої прокуратури № 1, надіслано повідомлення про вчинення злочину № 2025/15-5 від 29.05.2025р., яким повідомлено правоохоронні органи про вчинення злочину, передбаченого положеннями ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України та долучено відповідні докази що підтверджують вказані обставини.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.06.2025 у справі 761/24435/25 встановлено, що 29.05.2025 представником ОСОБА_3 (громадянин Франції) - адвокатом Артемовим А.О. подано до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві повідомлення № 2025/15-5 про вчинення ОСОБА_2 (громадянин Швейцарії) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, яка отримана 04.06.2025, що підтверджується відстеженням трекінгу № 0315000528324 з офіційного сайту АТ «Укрпошта» та вирішено зобов`язати уповноважених осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві невідкладно, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання копії ухвали слідчого судді, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою адвоката Артемова Антона Олексійовича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , № 2025/15-5 від 29.05.2025 про вчинення кримінального правопорушення, розпочати розслідування та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до листа Шевченківського управління поліції, 05.07.2025 відомості по заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105100001007 та розпочато досудове розслідування за попередньої правової кваліфікації - ч. 1 ст. 162 КК України.

Враховуючи вище викладені обставини, сам факт здійснення відповідачем доступу до орендованого майна без участі та згоди орендаря свідчить про порушення умов п. 7.2 Договору оренди нерухомого майна №1 від 11 вересня 2023 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 9.5 Договору, в разі створення Орендодавцем будь-яких перешкод для користування Орендарем Орендованим майном до закінчення строку дії цього Договору, або порушення Орендодавцем будь-яких зобов`язань, взятих на себе за цим Договором, Орендар має право вимагати, а Орендодавець зобов`язується негайно сплатити на першу вимогу Орендаря штраф в розмірі, що дорівнює гривневому еквіваленту 5 000,00 (п`ять тисяч) швейцарських франків згідно офіційного курсу обміну встановленого Національним банком України.

У своїй позовній заяві позивач зазначає про начебто п`ять випадків створення орендодавцем перешкод у користуванні квартирою і за кожен такий випадок останній просить стягнути 5000,00 швейцарських франків (тобто всього 25000,00 швейцарських франків).

Разом з тим, як вбачається з пункту 9.5 Договору встановлено штраф 5000,00 швейцарських франків за створення будь-яких перешкод для користування Орендарем орендованим майном, а не за кожен випадок створення таких перешкод.

Таким чином, зміст пункту 9.5 Договору не передбачає права позивача на багаторазове стягнення штрафу з відповідача, оскільки відповідальність визначена у фіксованому розмірі та не поставлена у залежність від кількості чи повторюваності відповідних дій.

Станом на 25.07.2025, за курсом НБУ 1 швейцарський франк = 52, 6052 грн., а отже загальний розмір нарахованих але не сплачених штрафних санкцій за договором становить: 5 000,00 (п`ять тисяч) швейцарських франків Х 52,6052 = 263 026,00 грн.

З огляду на вище викладене, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню штрафних санкцій за Договором оренди №1 від 11.09.2023 року у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) швейцарських франків Х 52,6052 = 263 026,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 49 020,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1192 цього Кодексу, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.9.2 вказаного Договору, збитки підлягають сплаті понад штрафні санкції. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання зобов`язань за Договором.

Як зазначає позивач, оскільки Орендодавцем було здійснене руйнування вхідних замків, встановлених Орендарем у грудні 2024 року, збитки Орендаря, зокрема складаються із вартості зруйнованих замків та вартості робіт по їх заміні, а також з вартості послуг адвоката щодо усунення негативних наслідків протиправних дій Орендодавця, а саме: вартість встановлених замків, які були зруйновані протиправним проникненням Орендодавця становлять 16 000,00 грн. Вартість нових замків, які були встановлені замість зруйнованих протиправним проникненням Орендодавця становлять 24 270,00 грн. Вартість послуг адвоката що були необхідні для протидії спробі незаконного проникнення в житло Орендаря становлять 8 750,00 грн., що у загальному розмірі становить 49 020,00 грн.

При цьому у зазначених видаткових накладних не зазначено обов`язкові реквізити покупця, а саме: прізвище ім`я та по батькові покупця, РНОКПП покупця, підпис покупця та/або інші відомості про покупця які дають змогу ідентифікувати його особу.

В свою чергу, у видатковій накладній №1188 від 27.03.2025 року взагалі відсутній підпис продавця. Відповідно до усталеної судової практики та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», видаткова накладна вважається первинним бухгалтерським документом.

Згідно змісту частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» первинні документи мають містити такі обов`язкові реквізити: назву підприємства від імені якого складено документ, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції ; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення.

У здійсненні господарської операції беруть участь усі фізичні та юридичні особи, які є сторонами угоди, в даному випадку це продавець та покупець.

Зважаючи на відсутність обов`язкових реквізитів у Видаткових накладних неможливо достовірно визначити особу покупця. Отже, відсутні докази які б підтверджували витрати Позивача на заміну замку та дверей, про які заявляє останній.

Також, суд критично оцінює доводи позивача щодо наявності підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 8 750,00 грн як складової майнової шкоди.

Наданий Акт приймання-передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги № 1 від 01.04.2025 підтверджує виключно факт надання адвокатом послуг клієнту та їх вартість. Водночас зазначений документ не містить відомостей, які б давали можливість встановити, що відповідні послуги були безпосередньо зумовлені діями відповідача та були необхідними для усунення наслідків таких дій.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між понесеними витратами на правничу допомогу та заявленою майновою шкодою. Сам по собі факт укладення договору з адвокатом та підписання акту наданих послуг не свідчить про виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування вартості таких послуг у порядку відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, стороною позивача, не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу, в обґрунтування вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 49 020,00 грн., а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Положеннями ст.263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вищенаведеним нормам процесуального законодавства, стороною Відповідача не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тієї обставини, що оспорюваний Позивачем наказ про звільнення є правомірним і не був мотивований діями Позивача щодо здійснення ним повідомлень про вчиненні правопорушення посадовими особами відповідача за час обіймання позивачем займаної ним посади.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 22, 525, 526, 530, 610-612, 623, 624, 625, 759, 760, 762, 764, 782 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором оренди №1 від 11.09.2023 у розмірі 263 026,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення суду складено 02.06.2026 року.

Суддя: