Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №363/4112/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"09" липня 2026 р. Справа № 363/4112/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 971555 від 23.06.2026 року, 23 червня 2026 року близько 10 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим завдано шкоди психічному здоров`ю останньої. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 971556 від 23.06.2026 року, 23 червня 2026 року приблизно о 10 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдано шкоди його психічному здоров`ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються такими доказами:

протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 971555 та ВАД № 971556, які були складені у присутності ОСОБА_1 та підписані нею особисто;

рапортом чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 20.06.2026 року, відповідно до якого на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що, її мати буянить, кидається з палицею на дитину заявниці, виганяє з будинку;

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , відповідно до якого 23.06.2026 року близько 10 год. 30 хв. її мати ОСОБА_1 вчинила щодо неї домашнє насильство психологічного характеру в присутності малолітнього сина потерпілої

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 23.06.2026 року її мати ОСОБА_1 сварила дитину, кричала на ОСОБА_2 , виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою. Подія відбувалась на очах малолітньої дитини;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 23.06.2026 року у неї стався словесний конфлікт із її донькою ОСОБА_2 , під час якого донька погрожувала фізичною розправою;

рапортом поліцейського СПДН ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про прийняття виклику та прибуття на місце події, де було складено протокол відносно ОСОБА_1 , за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП;

витягом з ІПС МВС «Армор» щодо ОСОБА_1 ;

копією паспортів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ;

заявою ОСОБА_1 про визнання вини у вчинених адміністративних правопорушеннях.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином. Надала суду телефонограму, у якій повідомила, що вину у вчинених правопорушенням визнає, просила обмежитись мінімальним стягненням. Крім того, у матеріалах справи міститься її заява про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 КУпАП, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб. (ч. 2 ст. 173-2 КУпАП).

Враховуючи викладене, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши письмові матеріали справи, надані уповноваженим правоохоронним органом, які були зібрані та належним чином задокументовані органом Національної поліції, суд дійшов висновку, що зазначені докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, відсутність у справі відомостей про притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності за таке саме правопорушення, суддя вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на останню адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя

постановив:

справи про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №363/4112/26 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП №363/4111/26 об`єднати в одне провадження та присвоїти номер 363/4111/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник