Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №240/16050/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року

м. Київ

справа № 240/16050/24

адміністративне провадження № К/990/49460/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б. (головуючий), суддів: Граб Л.С., Сторчака В.Ю. у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У серпні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати неправомірною відмову ГУ ПФУ в Житомирській області у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту звернення від 17 липня 2024 року відповідно до статті 135 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028,00 грн;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 17 липня 2024 року перерахунок та подальшу виплату щомісячного довічного грошового утримання судді апеляційного суду, що становить 165207,68 грн відповідно до довідки Житомирського апеляційного суду від 13 червня 2024 року №03-23/70/2024, згідно якої суддівська винагорода на 1 січня 2024 року складає 266 464,00 грн, без обмеження граничного розміру, визначеного відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028,00 грн з 17 липня 2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 23 грудня 2024 року позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 24 липня 2024 року №063350026985 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 17 липня 2024 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62% від суддівської винагороди зазначеної у довідці Житомирського апеляційного суду від 13 червня 2024 року №03/23/70/2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що розмір суддівської винагороди встановлено статтею 135 Закону № 1402-VIII, а тому суддівська винагорода судді за 2024 рік повинна обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого визначений на 1 січня відповідного року.

Крім того, суд зазначив, що відсоткове значення 62% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначений рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі №240/2318/24 і додаткового дослідження не потребує.

3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2025 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив із того, що підстави для перерахунку з 1 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання позивачки як судді у відставці відсутні.

4. Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини, що мають значення для вирішення справи:

4.1 З 8 червня 2023 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

4.2 Житомирський апеляційний суд видав довідку від 13 червня 2024 року №03-23/70/2024 про суддівську винагороду позивачки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 1 січня 2024 року.

4.3 17 липня 2024 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання, на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 13 червня 2024 року №03-23/70/2024.

4.4 Заяву позивачки за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

4.5 Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 24 липня 2024 року №063350026985 позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, яке обґрунтовано тим, що статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 січня 2024 року становить 2102,00 грн, підвищення суддівської винагороди судді не відбулося, а тому відсутні підстави для перерахунку довічного грошового утримання.

4.6 Вважаючи рішення відповідача протиправними позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

5. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року.

5.1 На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржниця посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступлення від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.

6. ГУ ПФУ в Житомирській області подало відзив на касаційну скаргу, уважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено у відповідності до вимог матеріального права та з дотриманням вимог процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) меж касаційного перегляду, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних відносинах та дотримання процесуальних норм, виходить із такого.

8. Суд звертає увагу на те, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону № 3460-IX та, відповідно, що з 1 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці; та виснував таке:

«Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», є протиправною.

…

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 1 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.»

9. Суд також враховує, що 25 червня 2026 року набрав чинності Закон України від 9 червня 2026 року № 4905-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді, яким частину третю статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено абзацом такого змісту: «Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», у розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Ця законодавча зміна узгоджується з наведеним підходом Верховного Суду, однак не є самостійною підставою для вирішення цього спору щодо правовідносин, які виникли до набрання нею чинності.

10. Щодо позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, то спірні відносини у справі стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді. Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року.

11. Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 240/9028/24 не спростовують висновки суду першої інстанції у цій справі, з огляду на відмінність предмета спору та фактичного складу правовідносин.

12. Відтак, Сьомий апеляційний адміністративний суд помилково поширив висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, на правовідносини, які не є подібними за предметом спору, змістом позовних вимог та фактичними підставами їх виникнення.

13. За таких обставин, Верховний Суд уважає, що відмова ГУ ПФУ у Хмельницькій області ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на тій підставі, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 січня 2024 року становить 2102,00 грн, є протиправною та суперечить вимогам частини другої статті 130 Конституції України і частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII.

14. Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив неправильне тлумачення норм матеріального права, відмовивши у задоволенні позовних вимог. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 13 червня 2024 року №03-23/70/2024, виданої Житомирським апеляційним судом.

15. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

16. З огляду на викладене, Суд уважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року скасувати, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя: В.М. Шарапа

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін