Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №640/573/21 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року

м. Київ

справа №640/573/21

адміністративне провадження № К/990/41859/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Радишевської О.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу,

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.)

у справі № 640/573/21

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 у розмірі 35 777 грн 05 коп.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 у розмірі 35 777 грн 05 коп. з виплатою грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, у місяці виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року, враховуючи компенсацію податку на доходи фізичних осіб та компенсації за втрату частини доходів. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

3. Не погодившись із указаним рішенням, відповідач 03.10.2024 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

5. При постановленні ухвали, суд апеляційної інстанції керувався тим, що апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що відповідно до приписів частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції на адресу відповідача не надходило, а про наявність судового рішення відповідач дізнався 24.09.2024 з постанови про відкриття виконавчого провадження. Відповідач наголошує, що після отримання виконавчого листа на виконання рішення у справі Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2022, відповідач невідкладно подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу. Також скаржник просить врахувати, що відповідач бере активну участь у бойових діях з відсічі збройної агресії рф, а також численні повітряні тривоги. Наведене, на думку скаржника, указує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що не враховано апеляційним судом.

Позиція інших учасників справи

8. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М. від 26.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 . Крім того, витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/573/21.

10. Листом від 23.06.2025 Верховним Судом витребувано матеріали адміністративної справи № 640/573/21 з Шостого апеляційного адміністративного суду.

11. Листом від 18.06.2026 Київським окружним адміністративним судом скеровано на адресу Верховного Суду матеріали справи № 640/573/21.

12. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2026 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

13. Розпорядженням т.в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.07.2026 № 854/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 640/573/21 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартинюк Н.М.

14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Радишевську О.Р. для розгляду судової справи № 640/573/21.

Оцінка Верховного Суду

15. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

16. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

17. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. Пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

19. Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

20. Відповідно до частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

21. Частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

22. За правилами частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

23. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

25. Частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

26. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

28. З матеріалів справи установлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/573/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. На звороті цієї ухвали міститься відмітка суду про направлення ухвали від 14.01.2021 відповідачу, що не заперечується відповідачем.

29. Крім того, з матеріалів справи установлено, що відповідачем подано відзив на адміністративний позов, що свідчить про обізнаність відповідача з наявністю судового провадження у справі № 640/573/21.

30. 24.05.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін ухвалено рішення у цій справі про часткове задоволення позовних вимог.

31. Відповідно до частини п`ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

32. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, керувався тим, що приписи частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд відмовити у відкритті провадження у разі подання апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

33. Верховний Суд зауважує, що право на апеляційне оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком, установлення якого спрямовано на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

34. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання установлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

35. Оскільки апеляційну скаргу у цій справі подано відповідачем - військовою частиною НОМЕР_1 , тобто суб`єктом владних повноважень, а тому вирішення питання про поновлення строків вирішується з урахуванням комплексного застосування норм статей 295, 298 та 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

36. Так, аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні строки оскарження судових рішень і питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених у ній випадках, крім тих, що визначені частиною другою статті 299 цього Кодексу.

37. Згідно з частиною другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

38. Виходячи із приписів наведеної норми, Верховний Суд констатує, що після закінчення річного строку, суб`єкт владних повноважень втрачає право на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин його пропуску, оскільки такий строк є преклюзивним. Виключенням з цього правила є лише випадки, передбачені частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- неповідомлення належним чином суб`єкту владних повноважень про розгляд справи, що має бути підтверджено належним та допустимими доказами;

- суб`єкт владних повноважень не був залучений до розгляду справи, в якій суд ухвалив судове рішення про його права та або обов`язки.

39. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зауважує, що законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення прокурором або суб`єктом владних повноважень у зв`язку зі спливом річного строку, визначивши лише два випадки, на які ці обмеження не поширюються. Отже, у цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи;

б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що суб`єкт владних повноважень не був залучений до участі у справі і суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

40. Отже, зміст указаної норми свідчить про те, що є виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

41. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема від 04.02.2021 у справі № 160/9830/18 та від 25.05.2022 у справі №160/2192/19, від 18.02.2025 у справі № 380/6407/22, від 19.06.2025 у справі № 826/11907/17.

42. З матеріалів цієї справи встановлено, що військова частині НОМЕР_1 була обізнана про наявність цієї справи.

43. Отже, оскільки апеляційна скарга подана відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також, враховуючи його обізнаність про наявність судового провадження у цій справі, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.

44. Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 640/573/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

О.Р. Радишевська