Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №170/798/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 170/798/25 пров. № А/857/53361/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глазька С.М., Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шацького районного суду Волинської області від 24 листопада 2025 року (головуючий суддя Жевнєрова Н.В., сел.Шацьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Волох Олександр Степанович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №342171 від 19.09.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 24 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до фабули постанови відомо про наступне: « ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Сhrуslеr GR.Voyаgеr», д.н.з. НОМЕР_1 , 01.09.2025 року 00 год. 47 хв на ґрунтовій дорозі сполучення «Світязь-Голядин» рухався на транспортному засобі, при цьому не мав права керування даним транспортним засобом, під час руху на транспортному засобі, обладнаному засобом пасивної безпеки не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.1 а; п. 2.3 в) ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5. ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП».

Щодо викладеного в постанові зазначає, що транспортний засіб 01.09.2025 року 00 год. 47 хв дійсно було зупинено працівниками поліції. Дані службові особи підійшли до даного транспортного засобу в якому перебував позивач та ОСОБА_2 .

Згідно з постановою відомо, що працівники поліції притягнули позивача до адміністративної відповідальності нібито за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до диспозиції статті ч. 2 ст. 126 КУпАП відомо, що відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Отже, чітко вбачається, що в діях особи повинна вбачатися об`єктивна сторона правопорушення, яка в свою чергу повинна встановлюватися працівниками поліції шляхом здійснення дій відносно перевірки документів та інформації, яка встановляє факт наявності в особи права керувати транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до фабули постанови не відомо яким чином порушено п. 2.1 а) ПДР України, адже позивач мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, наявність у нього права керувати транспортними засобами відображається у доступних базах даних працівників поліції та вони після встановлення особи могли б встановити наявність у позивача права керувати транспортним засобом, але попри це, в оскаржуваній постанові працівники поліції зазначають, що позивач «не мав права керувати даним транспортним засобом». Досі невідомо як працівники поліції це встановили та поставили під сумнів наявність у позивача права керувати транспортним засобом. Що розуміється під терміном «не мав права керувати» та чим це підтверджується в оскаржуваній постанові службовими особами не наведено.

Таким чином, працівники поліції дійшли незаконного та безпідставного висновку щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, адже відсутній склад даного адміністративного правопорушення в його діях, а викладене обґрунтування вчинення позивачем адміністративного правопорушення не відповідає вимогам ст. ст. 245,251,283 КУпАП та положенням Інструкції. Доказів наявності в діях позивача складу даного адміністративного правопорушення працівниками поліції надано не було, що є порушенням ст. 251 КУпАП.

У свою чергу, судом першої інстанції не було належним чином перевірено вищенаведене, що призвело до помилково рішення відносно наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того відповідно до фабули постанови вбачається, що працівники поліції, в обґрунтування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, вказують, що він не був пристебнутий ременем безпеки.

Кваліфікуючою ознакою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, є те, що транспортний засіб експлуатується водієм (тобто необхідно встановити факт руху транспортного засобу та факту керуванням транспортним засобом водієм) без додержання п. 2.3 в) ПДР України - водія чи/та пасажири не були пристебнуті ременями безпеки під час руху транспортного засобу.

Пункт 2.3 в) ПДР України вказує, що на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Отже, для підтвердження наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, службовим особам, які складають постанову про адміністративне правопорушення необхідно встановити чи рухався та чи керував водія транспортним засобом будучи не пристебнутим ременями безпеки та чи перебували пасажири будучи не пристебнутими ними.

Працівниками поліції не було надано доказів, що позивач керував транспортним засобом та рухався ним без пристебнутих ременів безпеки.

Факт керування не підтверджується жодними доказами, які наявні в матеріалах справи, попри це, суд першої інстанції не звернув на це уваги.

Відповідно до вищенаведеного, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Також апелянт зазначає, що відповідно до матеріалів даної справи вбачається, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ББА №432171 було складено поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_3 .

Завдання, права, обов`язки, напрями та особливості організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад у межах визначеної поліцейської дільниці визначає Інструкція з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2017 року № 650 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2022 року № 301) (далі - «Інструкція»).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції відомо, що поліцейська дільниця - це територія, що обслуговується ДОП та ПОГ, із чисельністю населення, що не перевищує 6 тис. осіб у сільській місцевості та 7 тис. осіб - у містах.

Згідно до п. 5 Розділу І Інструкції ПОГ зобов`язані виконувати службові функції на закріплених за ними поліцейськими дільницями в межах територіальної громади в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв`язку та спецзасобами.

Згідно з п. 1 Розділу IV Інструкції встановлено, що організацію та контроль за роботою ДОП та ПОГ покладається на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП (далі - ТВП), який відповідно до розподілу обов`язків координує діяльність ДОП та ПОГ та начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами ТВП (далі - ПВГ ПП ТВП).

Пунктом 2 Розділу IV Інструкції встановлено, що наказом керівника ТВП за ДОП та ПОГ закріплюються відповідні поліцейські дільниці, яким присвоюється відповідний порядковий номер. Територія поліцейської дільниці (ЇЇ розміри та межі) визначається, а за необхідності - змінюється, керівником ТВП за поданням заступника керівника ТВП, який відповідно до розподілу обов`язків координує діяльність ДОП та ПОГ за погодженням з ПВГ УПД.

Як відомо з фабули оскаржуваної постанови, ПОГ капітан поліції ОСОБА_3 перебував за межами своєї поліцейської дільниця у нічний час, але стороною відповідача не було надано рапорту, погодженого із заступником керівника ТВП, що надавало йому здійснювати патрулювання у нічний час доби. Це передбачено п. 5 Розділу IV Інструкції.

Також, стороною відповідача не було надано доручення керівника ГУНП про залучення капітана поліції ОСОБА_3 до участі у проведенні профілактичних заходів на території області, району (за межами закріпленої територіальної громади), адже відповідно до п. 6 Розділу IV Інструкції залучення ПОГ до участі у проведенні профілактичних заходів на території області, району (за межами закріпленої територіальної громади) проводиться тільки за дорученням керівника ГУНП.

Відповідно до п. 10 Розділу IV Інструкції відомо, що межі поліцейської дільниці визначаються керівником ТВП з урахуванням площі території та специфіки регіону. Залежно від стану криміногенної обстановки на дільниці зазначені критерії можуть бути чинником для введення додаткових посад ДОП, старшого ДОП, помічника ДОП або ПОГ або утворення додаткової поліцейської дільниці та поліцейської станції.

Відповідно до п. 4 Розділу II Інструкції, до повноважень поліцейських офіцерів громад, у тому числі, віднесено регулювання дорожнього руху та контроль за його дотриманням учасниками згідно із Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Посадова інструкція ОСОБА_3 , яка наявна в матеріалах справи, вказує, що в останній здійснює свої повноваження щодо здійснення службових обов`язків лише в межами своєї дільниці.

Також, вищенаведене посадова інструкція, яка була надана суду першої інстанції, затверджена начальником Ковельського РУП ГУНП у Волинській області підполковником поліції Романом Яровим 22.09.2025 року. Постанову складено 19.09.2025 року, що викликає сумніви в достовірності поданих відповідачем доказами.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки Із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - «Інструкція 2»).

Відповідно до п. З Розділу І Інструкції 2 визначено, що підрозділ поліції - підрозділи Департаменту патрульної поліції, територіальні (відокремлені) підрозділи територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, та Департаменту внутрішньої безпеки.

Отже, положення Інструкції 2 поширюються на уповноважений підрозділ поліції, зокрема і ПОГ, яким наданні законні повноваження для розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання відповідних адміністративних матеріалів.

Враховуючи те, що наявні розумні сумніви в законності здійснення своєї службовою діяльності за межами визначеної поліцейської дільниці за ПОГ капітаном поліції Волохом О.С., то, у відповідності до п. З ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», останній не був уповноважений здійснювати зупинення транспортного засобу за межами своєї поліцейської дільниці, а тому зупинка транспортного засобу в якому перебував Голядинець В.В. є незаконною.

Відповідно до вище наведсного, ПОГ капітан поліції Волох О.С. діяв за межами своєї поліцейської дільниці не будучи наділеним відповідними повноваженнями, що визначаються керівником ТВП, а також у разі проведенні профілактичних заходів на території області, району (за межами закріпленої територіальної громади) проводиться тільки за дорученням керівника ГУНЇЇ, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та незаконно, за межами наданих йому повноважень, притягнув особу до адміністративної відповідальності.

Також, ПОГ капітан поліції Волох О.С. під час надання показів в суді першої Інстанції вказував про те, що він зупинив транспортний засіб «Сhrуslеr GR.Voуаgеr», д.н.з. НОМЕР_1 , проблисковими маячками та жезлом. ПОГ капітан поліції Волох О.С. також повідомив, що він рухався в службовому автомобілі в одному напрямку з автомобілем «Сhrуslеr GR.Voуаgеr», д.н.з. НОМЕР_1 .

Дані покази ПОГ капітана поліції Волох О.С є неправдивими та суперечать матеріалам справи, адже транспортний засіб «Сhrуslеr GR.Voуаgеr», д,н,з. НОМЕР_1 , був розташований таким чином, що даний автомобіль рухався в зустрічному напрямку службовому автомобілю поліції. Також, матеріали справи не містять фіксації руху службового транспортного засобу та руху транспортного засобу «Сhrуslеr GR.Voуаgеr», д.и.з. НОМЕР_1 , що суперечить показам ОСОБА_3 . Фактично, ОСОБА_3 надав суду першої інстанції неправдиві покази відносно обставин справи.

Також, суд першої інстанції вказав, що офіцер громади фактично здійснював несення служби у складі автомобільного патруля по забезпеченню безпеки дорожнього руху, публічної безпеки і порядку на території Ковельського району, а не здійснював профілактичні заходи за межами закріпленої територіальної громади. Дане твердження суду першої інстанції є необґрунтованим, адже вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції, не містять такого визначення як «автомобільний патруль» та не містять положення, що передбачає виконання офіцером громади обов`язків в складі автомобільного патруля.

Відповідно до вищенаведеного, вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ББА №432171 є безпідставною, незаконною та такою, що підлягає скасування, адже працівник поліції - ПОГ, діяв за межами своєї поліцейської дільниці без наданих на це йому відповідних повноважень керівниками ТВП та ГУНП, виконував службові обов`язки в порушення вимог Інструкції, Інструкції 2, КУпАП та Закону України «Про Національну поліції», а тому посилання сторони відповідача у власному відзиві на позовну заяву про законність складення постанови є безпідставними та необґрунтованими.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з тогоё що порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством. Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених неї завдань регулює дорожній рух, здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до оскарженої постанови серії ББА №432171 від 19.09.2025, складеної поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Волохом Олександром Степановичем, позивач ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, за те, що він 01.09.2025 о 00:47 на ґрунтовій дорозі сполученням с. Світязь - с. Голядин керував транспортним засобом «Сhrysler GR.Voyager», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не мав права керування даним транспортним засобом, під час руху автомобіля, обладнаного засобами пасивної безпеки, не був пристебнутим ременем безпеки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.в., п. 2.1.а. ПДР.

Надаючи оцінку твердженням сторони позивача про те, що поліцейським офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Волох Олександр Степанович діяв за межами своєї поліцейської дільниці, не будучи наділеним відповідними повноваженнями, що визначаються керівником ГУНП, оскільки проведення профілактичних заходів на території області, району (за межами закріпленої територіальної громади) здійснюється тільки за дорученням керівника ГУНП. Тому поліцейським офіцер громади здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та притягнув особу до адміністративної відповідальності за межами своїх повноважень, суд першої інстанції виходив з наступного.

Завдання, права, обов`язки, напрями та особливості організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад у межах визначеної поліцейської дільниці визначено Інструкцією з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2017 року №650 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2022 року №301), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2017 року № 1041/30909

У цій Інструкції термін превентивна (профілактична) діяльність ДОП та ПОГ вживається в такому значенні: це заходи, що застосовуються ДОП та ПОГ у межах компетенції, спрямовані на запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, перевірку дотримання обмежень, установлених законодавством щодо осіб, які перебувають на профілактичному обліку, здійснення поліцейського піклування.

Згідно з Інструкцією організація та контроль за роботою ДОП та ПОГ покладається на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП (далі - ТВП), який відповідно до розподілу обов`язків координує діяльність ДОП та ПОГ, та начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами ТВП (далі - ПВГ ПП ТВП).

Управління та координацію роботи ПОГ на рівні ТВП здійснює відповідний підрозділ взаємодії з громадами цього ТВП.

Відповідно до посадової інструкції поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, затвердженої начальником Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Яровим Р. поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції безпосередньо підпорядковується начальнику сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського РУП ГУНП.

Поліцейський офіцер громади несе особисту відповідальність за неналежне виконання покладених на нього завдань і функцій згідно з обов`язками, наказами та дорученнями безпосередніх керівників.

Згідно матеріалів справи, поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 з 18 год 31.08.2025 до 04 год 01.09.2025 виконував свої службові обов`язки відповідно до доручення заступника начальника управління з превентивної діяльності Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області «Щодо проведення комплексного відпрацювання територіальних громад Ковельського району».

Відповідно до зведеного розрахунку залучених сил та засобів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області мобільний наряд у складі ОСОБА_3 та іншого співробітника (автомобіль 03 0788) 31.08.2025 залучено до комплексного відпрацювання ТГ, в тому числі Шацької ТГ, час несення служби 18:00-04:00.

Відхиляючи доводи сторони позивача про те, що 01.09.2025 о 00:47 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Сhrysler GR.Voyager», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнано засобами пасивної безпеки, був пристебнутий ременем безпеки та те, що позивач має право керування транспортними засобами категорії А, В, С, D, що підтверджується посвідченням водія серії НОМЕР_2 , але після зупинки транспортного засобу працівники поліції не висловлювали ОСОБА_1 законну вимогу пред`явити посвідчення водії, суд першої інстанції вказав, що досліджений судом відеозапис події спростовує такі твердження позивача та його представника.

Так суд першої інстанції у рішенні зазначив, що встановив, що 01.09.2025 о 00:47 на ґрунтовій дорозі сполученням с. Світязь - с. Голядин, поліцейським було зупинено транспортний засіб марки «Сhrysler GR.Voyager», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Поліцейський підійшов до водія, представився, пояснив суть порушення ПДР, причину та підставу зупинки транспортного засобу, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України. На відеозаписі події добре видно, що водій ОСОБА_1 та пасажир автомобіля під час зупинки транспортного засобу не були пристебнуті ременем безпеки. На вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія ОСОБА_1 відповів, що він взагалі не має посвідчення водія. Інспектору поліції не вдалося скласти постанову про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 залишив місце зупинки транспортного засобу.

Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні в суді першої інстанції допитаний як свідок поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 .

З огляду на вказане суд першої інстанції вважав, що надані представником відповідача документи у своїй сукупності підтверджують правомірність дій поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 . Тому, доводи позивача та його представника про те, що працівник поліції діяв без відповідних повноважень, а ОСОБА_1 не допустив порушень вимог п. 2.3.в., п. 2.1.а. є помилковим.

Проте суд апеляційної інстанції вважає, що такі твердження суду першої інстанції не відповідають наявним у справі доказам.

Як уже згадувалось вище, згідно оскаржуваної постанови відповідача, порушення позивачем п. 2.3.в., п. 2.1.а. ПДР було виявлено працівниками поліції 01.09.2025 о 00:47 год., однак з наданого відеозапису вбачається, що такий розпочався 01.09.2025 об 01год. 27 хв. 35 сек. З вказаного відеозапису не вбачається факт зупинки транспортного засобу марки «Сhrysler GR.Voyager», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не можливо встановити чи водій, чи пасажир не були пристебнуті ременем безпеки, також відсутні докази того, що працівниками поліції під час зупинки у водія вимагались які небудь документи.

Крім того суд апеляційної інстанції критично оцінює покликання суду першої інстанції на пояснення надані в судовому засіданні поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Волохою О.С., оскільки останній являється посадовою особою, котра винесла оскаржувану постанову.

За вказаних обставин колегія судів вважає, що матеріалами справи достовірно не підтверджено факту порушення позивачем вимог п. 2.3.в., п. 2.1.а. ПДР, а відповідно вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, тому оскаржувана постанова серії ББА №432171 від 01.09.2025, складена поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Волохом Олександром Степановичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закриттю.

З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід скасувати, а позовні вимоги – задовольнити.

Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Шацького районного суду Волинської області від 24 листопада 2025 року у справі №170/798/25 скасувати та ухвалити нову постанову якою позов ОСОБА_1 до Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ББА №432171 скасувати та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді С. М. Глазько

І. М. Обрізко