Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №320/41151/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/41151/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, в якому просить:

- визнати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 10 від 17.07.2023 щодо результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року, недійсним;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріуса видати рішення щодо результатів електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року, з повним відображенням результатів Іспиту та прийняттям рішення щодо всіх осіб, які брали в ньому участь;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти щодо позивача рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за результатами електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що відбувся 13-15 червня 2023 року;

- зобов`язати Міністерство юстиції України видати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- стягнути з Міністерства юстиції України завдану моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок);

- стягнути з Міністерства юстиції України упущену вигоду внаслідок рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.06.2023 позивач в установленому порядку склав кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату. На підставі рішення ВККН №10 від 17.07.2023 опубліковано результати електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю. При цьому, у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення позивача до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва. Позивач вважає, що за результатами електронного анонімного тестування вона виконала всі етапи тестування, оскільки набрав кількість балів більшу, ніж визначений Порядком мінімум (82 бали - 1й етап, 23 бали - 2й етап, 27 балів - 3й етап). За таких обставин позивач стверджує, що Вища кваліфікаційна комісія нотаріату була зобов`язана прийняти рішення відносно позивача про видачу йому Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, проте без будь-яких правових підстав це не зробила. На думку позивача, відповідач безпідставно не прийняв рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, за результатами електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, що відбулося 13-15 червня 2023 року, що в свою чергу позбавило його права на заняття нотаріальною діяльністю. Вважає, що вказані дії відповідача не відповідають критеріям обґрунтованості, добросовісності, дії вчинено без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, порушують його права.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 . Зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, є виключною компетенцією Комісії. Рішення Комісії від 17.07.2023 № 12 було прийнято на підставі звіту ДП «НАІС» за результатом здійснення аналізу роботи електронної системи для проведення електронного анонімного тестування та обладнання, в якому було зазначено про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування деякими особами, де серед інших зазначена позивач. Відповідач пояснив, що за результатом опрацювання інформації, що міститься у додатку до Звіту та листі ДП «НАІС» від 06.07.2023 № 3068/14.2-11, рішення Комісією щодо позивача прийнято не було. У зв`язку із зазначеною обставиною Міністерство юстиції України та Комісія звернулись з заявою про відкриття кримінального провадження до правоохоронних органів. Наразі досудові розслідування у кримінальних провадженнях тривають. У свою чергу, рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву у засіданні зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП «НАІС» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, зокрема і позивача. У свою чергу, рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб. Апелянт зазначив, що законодавством не визначено у які саме строки після завершення іспиту має бути прийнято Комісією рішення. З огляду на викладене апелянт вважає, що Комісія діяла в межах повноважень та наявної в неї інформації, в тому числі з урахуванням наданого Звіту ДП «НАІС» і додатку до нього про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування деякими авторизованими особами та можливого несанкціонованого втручання в роботу через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб, що було проігноровано. Також на переконання апелянта судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства про залучення до участі у справі в якості третьої особи ДП «НАІС». Крім того, апелянт зазначив, що повноваження Комісії щодо визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю та щодо прийняття відповідного рішення є виключною компетенцією Комісії, тобто є дискреційними, а тому зобов`язальні вимоги щодо прийняття того чи іншого рішення з даного питання є втручанням у діяльність органів виконавчої влади.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 04.05.2023 на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/) опубліковано повідомлення про проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України.

ОСОБА_1 звернувся до Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою з проханням внести подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

Центральним Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) складено та направлено до ВККН подання про допуск позивача до складання кваліфікаційного іспиту.

Згідно повідомлення про допуск чи не допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН при Міністерстві юстиції України, який призначений на 14.06.2023, що було оприлюднене на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України, позивача допущено до складання вказаного іспиту.

Графіком проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН позивача повідомлено про початок іспиту.

15.06.2023 ОСОБА_1 в установленому порядку склав кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано ВККН: згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивач набрав при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 27 балів.

На підставі рішення ВККН №10 від 17.07.2023 опубліковано результати електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю.

Проте, у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення ОСОБА_1 до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва.

Рішенням №12 ВККН від 17.07.2023 вирішено «з метою з`ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголосити перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб».

Згідно Звіту державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22.06.2023 про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування під час виконання електронного анонімного тестування, проведеного 13 - 15 червня 2023 року, додатку до Звіту в електронному вигляді на знімному носії та листі державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 06.07.2023 №3068/14.2-11 встановлено, що підчас роботи системи виявлено за окремими іменами входу до системи, за якими здійснювалась авторизація для осіб для складання кваліфікаційного іспити у системі зафіксовано одночасне поєднання декількох чинників:

а) наявності двох та/або більше відповідей на питання, що не знаходяться у послідовному порядку, за проміжок часу, що є меншим або дорівнює 5 секундам;

б) наявності щонайменше п`яти коригувань питань, що не знаходяться у послідовному порядку, на правильну відповідь;

в) наявність хоча б одного випадку, за яким інтервал часу, витрачений на коригування попереднього чи наступного питання, є меншим або дорівнює 5 секундам.

Один з імен авторизованих осіб є ОСОБА_1 .

Надалі, Міністерство юстиції України листом від 22.06.2023 вих. №80957/37/16-23 та члени Комісії листом від 22.06.2023 звернулися до Національної поліції України з повідомленням про можливе несанкціоноване втручання в роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування, яке відбулося 13-15 червня 2023 року, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України.

Міністерство юстиції України листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 03.07.2023 за вих. №24695/24/3/3-2023/вс було повідомлено про початок досудового розслідування у кримінальному проваджені №12023100100002516 за вказаним у листі Міністерства фактом, кваліфікованим за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України.

Листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 24.07.2023 вих. № Б-1288/125/23/1/04-2023 було повідомлено про розгляд заяви Комісії та зазначено про відкриття кримінального провадження № 12023100060001280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві.

Наразі досудові розслідування у кримінальних провадженнях тривають.

Так, рішенням Комісії від 17.07.2023 №12 оголошено перерву у засіданні зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП «НАІС» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, зокрема і позивача.

Як зазначив відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, Комісією станом на сьогодні рішення за результатами проведеного 13-15 червня 2023 року кваліфікаційного іспиту про видачу або відмову у видачі Міністерством свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю відносно ОСОБА_1 не прийнято, у зв`язку з чим, у повідомленні про результати електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту, розміщеному на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України 18.07.2023, відсутнє його прізвище.

Отже, на дату прийняття судом рішення, жодних рішень відносно позивача Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату не прийнято.

Вважаючи бездіяльність Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України щодо неприйняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивач склав кваліфікаційний іспит, проте жодної відомості про результати проходження кандидатом іспиту від ВККН не сформовано та не повідомлено позивача. Посилаючись на висновки рішення ЄСПЛ, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту є саме зобов`язання Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення згідно п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 .

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425-ХІІ).

Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема, у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності (стаття 2-1 Закону №3425-ХІІ).

Згідно ч.2 статті 3 Закону № 3425-ХІІ нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.

Частиною 1, 4, 5 статті 10 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.

Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.

Процес складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату визначає Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 від 28 липня 2011 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 19 Порядку (в редакції станом на день складання позивачем іспиту) об`єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.

Згідно пунктів 21 та 24 Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань, електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.

Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря Комісії на вибір ім`я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім`я входу та відповідний пароль видаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається Секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації (пункт 25 Порядку).

Відповідно до п. 31-32 Порядку теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.

Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.

Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість (пункт 38 Порядку).

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 39 Порядку).

Відповідно до п. 40 Порядку після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.

Згідно із п. 41-42 Порядку комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (не підтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не пізніше наступного дня після прийняття Комісією відповідного рішення.

Наказом МЮУ «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату» від 19.06.2023 № 2264/5 внесено зміни до Порядку, які набрали чинності з 20.06.2023.

Пункт 38 Порядку викладено у такій редакції: «Протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.

Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи.

У позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскільки кваліфікаційний іспит на право заняття нотаріальною діяльністю проводився 13-15 червня 2023 року, то й застосуванню підлягає саме Порядок в редакції наказу Міністерства юстиції України від 14 квітня 2023 року № 1356/5, який набрав чинності 21 квітня 2023 року та був чинним на момент проведення кваліфікаційного іспиту.

Як було зазначено вище, зміни до Порядку були внесені 20.06.2023, тобто після складання позивачем кваліфікаційного іспиту.

Внесені зміни фактично змінили порядок і організацію складення кваліфікаційного іспиту таким чином, що формування екзаменаційної відомості за результатами проходження кандидатом усіх етапів іспиту здійснюється після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи.

Слід зазначити, що кваліфікаційний іспит є публічною процедурою, спрямованою на забезпечення суспільного інтересу - формування кваліфікованого кадрового складу. Держава має право вдосконалювати ці процедури для досягнення кращих результатів.

Кваліфікаційне оцінювання (іспит) вважається завершеним з моменту прийняття відповідного рішення. До цього часу процедура є відкритою.

Задля підвищення об`єктивності, прозорості, ефективності або справедливості оцінювання під час проведення процедури кваліфікаційного іспиту можуть бути внесені до відповідних нормативно-правових актів зміни. Наприклад, якщо виявлені прогалини або недоліки в поточному порядку, їх усунення відповідає інтересам усіх сторін.

Якщо зміни мають легітимну мету (наприклад, підвищення якості оцінювання, адаптація до нових вимог, підвищення рівня доброчесності кандидатів) та запроваджуються у встановленому законом порядку, вони є обґрунтованими.

В даній справі правомірність внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату не є предметом позову, а отже не підлягає оцінці судом.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що підставою для застосування таких змін у процедурі кваліфікаційного іспиту є факт надходження до Комісії Звіту ДП «НАІС» від 22.06.2023 про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування.

У вказаному Звіті зазначено, що за авторизованими особами, у тому числі позивачем, у системі електронного іспиту зафіксовано одночасне поєднання кількох чинників (критеріїв визначених у п. 1 Звіту), а саме:

- наявності двох та/або більше відповідей на питання, що не знаходяться у послідовному порядку, за проміжок часу, що є меншим або дорівнює 5 секундам;

- наявності щонайменше п`яти коригувань питань, що не знаходяться у послідовному порядку, на правильну відповідь;

- наявність хоча б одного випадку, за яким інтервал часу, витрачений на коригування попереднього чи наступного питання, є меншим або дорівнює 5 секундам.

На переконання відповідача сукупність вказаних чинників вирізняється із загальної логіки та послідовності проходження іспиту, а отже свідчить про не доброчесність виконання тестування та несанкціоноване втручання в роботу через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб.

У зв`язку з наведеними обставинами за результатом опрацювання інформації, що міститься у додатку до Звіту та листі ДП «НАІС» від 06.07.2023 № 3068/14.2-11, рішення Комісією щодо позивача прийнято не було.

Враховуючи те, що процедура кваліфікаційного іспиту станом на час внесення відповідних змін до Порядку не була завершена, відповідне рішення прийняте не було, а також враховуючи отримані відповідачем відомості про можливе несанкціоноване втручання в роботу через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб, колегія суддів вважає, що у відповідача були наявні обґрунтовані підстави для застосування положень Порядку в новій редакції при прийнятті рішення щодо позивача.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягає у тривалому неприйнятті рішення щодо позивача.

Як свідчать матеріали справи, 17.07.2023 ВККН прийнято рішення №12, яким вирішено: «З метою з`ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголосити перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб».

Інших рішень станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відносно позивача відповідачем не приймалось.

В обґрунтування правомірності своїх дій, які стосуються неприйняття відповідного рішення щодо позивача протягом тривалого часу, відповідач зазначив, що наразі триває кримінальне провадження щодо факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб. Крім того, апелянт зазначив, що у нього відсутні результати експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб, що позбавляє його права на прийняття передбаченого законодавством рішення відносно позивача.

Колегія суддів вважає вказані відповідачем доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Зі змісту рішення №12 від 17.07.2023 вбачається, що підставою для оголошення перерви у засіданні, зокрема щодо прийняття рішення стосовно позивача, є необхідність отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб.

Разом із тим, відповідачем не було надано ні обґрунтованих пояснень та доказів щодо проведення експертно-технічного дослідження та його результатів, як і не надано доказів вчинення дій щодо проведення фахівцями вказаного дослідження.

Щодо посилання відповідача на те, що наразі триває кримінальне провадження щодо факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, колегія суддів зазначає наступне.

По-перше слід зазначити, що фактичною підставою прийняття рішення №12 від 17.07.2023 про оголошення перерви - необхідність отримання результатів експертно-технічного дослідження.

Жодних посилань на кримінальні провадження, проведення в рамках таких проваджень експертиз, наведене вище рішення відповідача не містить.

По-друге, інформації про притягнення позивача до кримінальної відповідальності надано не було.

Згідно з листом Київської міської прокуратури від 05.11.2024 №31/20-29ВИХ-24 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100100002516 від 28.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 5 ст. 361 КК України призначено судово комп?ютерно - технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Висновком експерта за результатом проведення судової комп?ютерно - технічної експертизи від 05.09.2024 за № 8026/24-35 ознак несанкціонованого доступу до інформації з використанням шкідливого програмного забезпечення не знайдено. Отже, на даний час у кримінальному провадженні № 12023100100002516 від 28.06.2023, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, оскільки причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень за результатом проведення слідчих (розшукових) дій не встановлена.

Крім того, в листі Київської міської прокуратури № 31/1-272ВИХ-25 від 19.02.2025 зазначено наступне.

Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100002516 від 28.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 5 ст. 361 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато на підставі заяви службових осіб Міністерства юстиції. України, за фактом несанкціоноване втручання у період з 13 по 15 червня 2023 року невстановлені досудовим розслідуванням особами в роботу електронної системи ДП «НАС», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4.

Окрім того, Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023100000000376 від 01.08.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 361 КК України. Досудове розслідування розпочато за фактом здійснення несанкціонованого втручання невстановленими особами у роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю за окремими іменами входу до системи, а саме: kаn130623-160, kan140623-391, kan130623-6, kаn150623-714, kan130623-97 kan130623-126, kan130623-128, kan130623-153, kan140623-432, kan140623-577, kan1150623-614, kаn140623-322, kan140623-402, kan140623-454, kan150623-610 kаn150623-617, kan130623-68, kan150623-740, kan150623-809, kan140623-245 за якими здійснювалась авторизація осіб для складання кваліфікаційного іспиту, Київська міська прокуратура відповідно до звіту про роботу системи від 22.06.2023 ДП «НАІС».

Під час проведення досудового розслідування прокурором було прийнято рішення про об?єднання вказаних кримінальних проваджень на підставі ст. ст. 36, 110, 217 КПК України. Подальше досудове розслідування в об?єднаному кримінальному провадженні №12023100100002516 від 28.06.2023, доручено слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві.

28 січня 2025 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12023100100002516 від 28.06.2023 в частині кримінального правопорушення № 42023100000000376 від 01.08.2023 за ч. 3 ст. 361 КК України - у зв?язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи зазначене, органом досудового розслідування, чітко встановлено та підтверджено, зокрема те, що частину кримінального провадження № 12023100100002516, яка стосувалася можливого втручання невстановлених осіб, закрито ще 28.01.2025 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України - у зв?язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Відповідно, юридичні підстави для подальшого очікування будь-яких результатів - відсутні.

При цьому відповідачем не було вчинено протягом тривалого часу жодних дій щодо відновлення прав позивача, не було відновлено засідання Комісії та не ухвалено рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Окрім того, Верховний Суд указує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Колегія суддів зазначає, що незавершення відповідачем протягом тривалого часу (більше 2 років) процедури кваліфікаційного іспиту порушує право позивача на правову визначеність у питанні її кар`єри та правомірних сподівань.

За таких обставин колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо позивача та зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату прийняти рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо позивача.

Колегія суддів наголошує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому порядок та спосіб захисту прав позивача, який був застосований судом першої інстанції позивачем не оспорюється.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.І. Мєзєнцев