Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №752/19263/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 752/19263/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної охорони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної охорони України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність співробітників медичної служби Управління державної охорони України;

- скасувати стягнення у вигляді пониження військового звання на один ступінь нижче ОСОБА_1 ;

- поновити нарахування скасованої премії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 вирішено позов задовольнити:

- визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо порушення відносно ОСОБА_1 процедури встановлення стану алкогольного сп`яніння, в тому числі у невиконанні вимог щодо обов`язкового медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної охорони України від 17.07.2024 №599-ос в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь»;

- зобов`язати Управління державної охорони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 втраченого доходу з 17.07.2024 з урахуванням поновленого військового звання та вже проведених виплат.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у трудових відносинах із відповідачем - Управлінням Державної охорони України.

Позивачем 27.07.2024 на керівництво УДО України було подано рапорт в якому останнім було здійснено доповідь подій 06.07.2024:

«Доповідаю, що 06.07.2024 о 08.30, під час ранкового проведення огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів співробітниками медичної служби УДОУ у мене, старшого консультанта 3 відділу СПОЗ ДЗД УДО України підполковника ОСОБА_1 було виявлено 0,1 проміле алкоголю, про що було складено відповідний акт.

У складеному акті я не погодився з результатом тесту та надав пояснення, що мною було застосовано медичний препарат на спиртовій основі (пропосол) в якості лікувального засобу. На той час я був хворий та лікував горло, збирався до лікаря. Підтвердження мого захворювання викладено у направленні №140 ВМУ СБ України від 08.07.2024. Після чого я був направлений з діагнозом синусит (запалення слизової оболонки) та двосторонній гайморит на стаціонарне лікування в госпіталь СБ України. Того ж дня 06.07.2024 о 10:00 год я звернувся до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" для медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (був проведений алкотест та забір сечі). Тест драгер показав нульовий показник алкоголю, а результати аналізу сечі були готові 11.07.2024, де теж не було виявлено залишків алкоголю. В той же час показник наявності алкоголю в сечі зберігається протягом 48 годин. Наказом №599-ос/дск від 17.07.2024 було накладено стягнення у вигляді пониження військового звання на один ступінь нижче. Згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ це стягнення є правопорушенням середньої тяжкості або тяжке правопорушення, але використання лікувальних препаратів не є правопорушенням, а факту наявності алкоголю в мене не було виявлено. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 11.07.2024 додаю до рапорту. З урахуванням вищевикладеного та за для встановлення справедливого рішення, відновлення честі та гідності носити звання підполковник, прошу вас переглянути раніше накладене на мене стягнення у вигляді пониження військового звання на один ступінь нижче.».

До даного рапорту позивачем долучено: копію алкотесту 6820 (драгер) від 06.07.2024, копію направлення на стаціонарне лікування до госпіталю ВМУ СБ України №140 від 08.07.2024, оригінал висновку щодо результатів медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння від 11.07.2024, копію довідки №169 про тимчасову непрацездатність від 16.07.2024.

Листом УДО України від 17.08.2024 №26-2327 повідомило позивача, що підстави для перегляду наказу УДО України від 17.07.2024 №599-ос «Про накладення дисциплінарних стягнень» відсутні.

Крім того, в листі зазначено наступне: « 06.07.2024 р. о 08:15 год. на виконання наказу УДО України від 27.05.2024 №491 «Про заходи щодо попередження пияцтва в УДО України на 2024 рік» на адміністративному об`єкті УДО України комісійно, з використанням приладу «Алкофор iBlow 10» (серійний номер ТВМ 0031) позивача було перевірено на стан алкогольного сп`яніння.

За результатами перевірки було виявлено, що позивач на час перевірки перебував на службі із залишковим явищем вживання алкогольних напоїв. На момент проходження перевірки, у повітрі, що видихається у позивача було зафіксовано наявність парів алкоголю у кількості 0,10 проміле.

У присутності членів комісії, позивачем було повідомлено про вживання ліків від болю в горлі власного виробництва «прополюс», про що було запропоновано пройти огляд повторно, через 15 хвилин.

Після повторного огляду позивача на стан алкогольного сп`яніння було зафіксовано у повітрі, що видихається у позивача було зафіксовано наявність парів алкоголю у кількості 0,10 проміле, про що було складено відповідний акт.

У подальшому на підставі доповідної записки від 10.07.2024 за порушення вимог п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абз. 2, 6 та 7 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наказом УДО України від 17.07.2024 №599-ос «Про накладення дисциплінарних стягнень» на позивача було накладено дисциплінарне стягнення, а саме: «пониження у військовому званні на один ступінь»».

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про порушення процедури встановлення стану алкогольного сп`яніння, в тому числі у невиконанні вимог щодо обов`язкового медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» від 04.03.1998 № 160/98-ВР (далі - Закон № 160/98-ВР) кадри Управління державної охорони України складаються з військовослужбовців, прийнятих на військову службу в Управління державної охорони України за контрактом, військовослужбовців строкової служби, а також працівників, які уклали з Управлінням державної охорони України трудовий договір (контракт). Військовослужбовцями та працівниками Управління державної охорони України можуть бути громадяни України, які за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, станом здоров`я здатні виконувати службові (посадові) обов`язки, пройшли відбір і перевірку у зв`язку з прийняттям на військову службу (роботу).

Згідно частини першої статті 17 цього Закону військовослужбовці Управління державної охорони України зобов`язані: 1) наполегливо і послідовно втілювати в життя політику держави в сфері оборони і забезпечення національної безпеки України; 2) суворо додержуватися вимог законодавства та військових статутів, кваліфіковано і сумлінно виконувати покладені на них службові обов`язки; 3) підтримувати належний рівень професійних і правових знань, спеціальної, бойової та фізичної підготовки; 4) захищати і поважати конституційні права і свободи людини і громадянина, бути зразком високої культури, скромності та витримки.

За вчинені правопорушення військовослужбовці Управління державної охорони України несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законом.

На військовослужбовців Управління державної охорони України поширюється дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут ВС ЗСУ).

Відповідно до статті 13 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Згідно статті 9 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ)

Згідно статей 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно пункту 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до пункту «е» статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу).

Так, оскаржуваним наказом від 17.07.2024 №599-ос «Про накладення дисциплінарних стягнень» за появу на службі в нетверезому стані, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у військовому званні.

Накладаючи дисциплінарне стягнення, відповідач вказував, що позивач 06.07.2024 з`явився на службу в нетверезому стані, що зафіксовано комісійно, з використанням приладу «Алкофор iBlow 10» (серійний номер ТВМ 0031), який зафіксував в повітрі, яке видихалося позивачем наявність парів алкоголю у кількості 0,10 проміле.

Надаючи оцінку наведеним доводам сторін, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КАС) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, для правильного вирішення даного спору мають значення виключно докази, які отримані правомірно, тобто у порядку та у спосіб, передбачені законом.

Згідно статті 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, спірні правовідносини щодо порядку проходження позивачем військової служби можуть бути врегульовані лише нормативно-правовими актами, зокрема законами або ж нормативними актами Президента України або інших органів.

Так, як вказує відповідач, перевірку на стан алкогольного сп`яніння, проведено відповідно до наказу УДО України від 27.05.2024 № 491 «Про заходи щодо попередження пияцтва в УДО України на 2024 рік».

Згідно частини другої статті 8 Закон України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 № 3354-IX нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) суб`єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених частиною другою статті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що внутрішні акти (накази, доручення) установи не є нормативно-правовими актами у розумінні вказаних норм. Тому, ці акти не можуть бути визнані такими, що визначають порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців.

Натомість, вказані внутрішні акти не можуть підміняти процедури та порядки, які можуть визначатись лише у нормативно-правових актах.

Суд апеляційної враховує, що норми чинного законодавства наразі не визначають спеціального (особливого) порядку проходження військовослужбовцями УДО України перевірки стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а також не визначають методики оцінювання та інтерпретації результатів такого оцінювання.

Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що згаданий наказ УДО України від 27.05.2024 № 491 «Про заходи щодо попередження пияцтва в УДО України на 2024 рік» не містить приписів, які б визначали ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, або порядок застосування спеціальних технічних засобів як це передбачає пункт 2 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 (далі - Порядок №32).

У свою чергу, зважаючи на поширення на військовослужбовців Управління державної охорони України дії Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який поширює на військовослужбовців Збройних Сил України права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами, то на військовослужбовців Управління державної охорони України поширюються також і правила й наслідки огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - стаття 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та Порядок №32.

Стаття 266-1 КУпАП врегульовує питання огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У свою чергу Порядок № 241 встановлює механізм застосування спеціальних технічних засобів і тестів посадовими особами, уповноваженими начальниками органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) або командирами (начальниками) військових частин (установ, організацій, підприємств, закладів, підрозділів) Збройних Сил України при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), проведення такого огляду та оформлення його результатів.

Згідно частин першої-другої статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до пункту 3-5 Порядку № 32 огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.

Огляд проводиться: уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов спеціальну підготовку.

Колегія суддів наголошує на відсутності доказів того, що огляд позивача здійснювався особами, які були визначені відповідними актами як особи, уповноважені на здійснення таких оглядів, а також відсутні докази щодо відповідності пристрою, яким здійснювався огляд, вимогам законодавства.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що позивач не ставив під сумнів відсутність документів про відповідність технічного засобу, яким здійснювався огляд, оскільки вказане питання є обов`язковим при вирішенні питання допустимості показань такого пристоюю як доказу у розумінні статті 74 КАС.

Відповідно до частини четвертої статті 266 КУпАП під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 32 уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що доказів здійснення безперервної відеофіксації огляду позивача відповідач не надав.

Відповідно до пунктів 8-10, 12-15 Порядку № 32 військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих держадміністрацій з урахуванням необхідності проведення такого огляду також і в районах ведення бойових дій.

Уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного у закладі охорони здоров`я.

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних у закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби.

Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу військовослужбовця/військовозобов`язаного.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця/військовозобов`язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.

Висновок складається у трьох примірниках: по одному - для уповноваженої посадової особи, військовослужбовця/військовозобов`язаного, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок може бути оскаржений військовослужбовцем/військовозобов`язаним в установленому законодавством порядку.

Аналогічні положення щодо проходження огляду в закладах охорони здоров`я закріплені у статті 266-1 КУпАП.

Як вірно вказав суд першої інстанції, позивач стверджує, що у складеному акті він зазначив про те, що не погоджується з результатом тесту, надав пояснення про використання ним спиртовмісного медичного засобу (пропосол) в якості лікувального засобу та наполягав на проходженні ним медичного огляду в спеціалізованому медичному закладі на, що від відповідача отримав відмову. Не зважаючи на викладене, відповідач не виконав вимогу щодо обов`язкового медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Доказів протилежному відповідач не надав.

При цьому, у світлі викладеного, суд першої інстанції цілком доречно звернув увагу на те, що у день проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння позивач самостійно звернувся до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" для медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Лікарем був проведений алкотест та забір сечі. Тест драгер показав нульовий показник алкоголю так само, як і в результатах аналізу сечі, показник наявності, якого в сечі зберігається протягом 48 годин.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що відповідно до Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 № 241 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цього Порядку уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу, показники якого після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Колегія суддів наголошує, що у ході здійсненого огляду позивача, показники проведеного тесту мали цифровий показник вдвічі менше 0,2 проміле.

Згідно частини дев`ятої статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, позивачем грубо порушений порядок огляду позивача на стан алкогольного сп`яніння, а тому результати такого огляду є недійсними та відхиляються судом.

Зважаючи на викладене, оскільки відповідачем не доведено правомірності огляду позивача, не надано допустимих та достовірних доказів перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції, дійсно помилково послався на обов`язковість проведення службового розслідування у спірних правовідносинах, оскільки проведення такого покладається на розсуд керівника з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Також суд першої інстанції безпідставно вказав на неможливість притягнення до відповідальності за перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки наявність адміністративної відповідальності за таке порушення за статтею 172-20 КУпАП, не виключає можливості притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.

Проте, викладені мотиви суду не вплинули на правильність висновку про задоволення позову, а тому не це є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги не містять заперечень рішенню суду першої інстанції в частині, що стосується виплати втраченого доходу, а тому колегія суддів рішення у цій частині не перевіряє.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної охорони України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку