Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №420/25535/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25535/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року у справі №420/25535/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

28 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 60 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток має обчислюватись з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 19 січня 2026 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, окружний адміністративний суд виходив з того, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військовою частиною НОМЕР_1 (далі – скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що додаткова винагорода, виплату якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України №168 військовослужбовцям на період дії воєнного стану, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. При цьому, як стверджує скаржник, жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, до складу грошового забезпечення, з якого розраховуються грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.

За наведених обставин, на переконання скаржника, у відповідача відсутні підстави для включення сум такої винагороди до складу грошового забезпечення з якого розраховуються грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційним судом з`ясовано таке.

ОСОБА_1 військову службу проходила у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 20.05.2025 року №83-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас, а наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2025 року №144 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 23.05.2025 року.

Як слідує із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2025 року №144 ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та щорічної основної відпустки.

Згідно до фактичних обставин справи, адвокатом позивачки на адресу Військової часини НОМЕР_1 скеровано запит щодо надання інформації стосовно врахування додаткової грошової винагороди при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки за 2022-2025 роки.

За наслідком розгляду такого звернення Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь (лист від 23.06.2025 року №2005), у якому зазначено, що додаткова винагорода не входить до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому не підлягає врахуванню під час обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки за 2022-2025 роки.

Уважаючи, що грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток має обчислюватись з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі –Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі – Постанова № 704).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 3 ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Згідно із п. 3 розділу XXXI Порядку № 260, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Приписи пунктів 1, 14 статті 10-1, пункту 3 статті 15 Закону №2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані відпустки.

У свою чергу, Верховний Суд вже висловив правову позицію щодо питання чи ураховується передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення з якого обраховується грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Так, у постанові від 23 вересня 2024 року в справі № 240/32125/23 Верховний Суд зазначив, що положення частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.

Такими нормативно-правовими актами є постанова Кабінету Міністрів України № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу, окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.

Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Вирішуючи питання, чи підлягає включенню додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, Верховний Суд у справі №240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Оскільки додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 30.10.2025 року у справі №240/904/24 та від 29 січня 2026 року у справі №240/31199/23.

За таких обставин, апеляційний суд вказує про правильність висновків суду попередньої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.

З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року у справі №420/25535/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький