Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №523/10959/25
Суддя: Єщенко О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 523/10959/25
Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
13:04 год., м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
16.10.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Аліна С.С.
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді – Єщенка О.В.
суддів – Бітова А.І.
– Градовського Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2025 №916 про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 34000 гривень;
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову заначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні позивача винесено постанову за №916 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 17000 гривень, у зв`язку із невиконанням в добровільному порядку, – у розмірі 34000 гривень. Згідно постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми діями позивач порушив вимоги підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку та частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що виразилось у нез`явленні на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем обліку для уточнення даних.
Оспорюючи правомірність та обґрунтованість постанови відповідача, позивач зазначає, що не одержував будь-яких викликів чи сповіщень про з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , протокол про адміністративне правопорушення складений неповноваженою на це особою, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не об`єктивно, за відсутності доказів скоєного правопорушення та вини позивача, без відповідного повідомлення позивача про розгляд справи. Поряд з тим, вказуючи на необхідність уточнення персональних даних позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 жодним чином не обґрунтував неможливість отримати персональні дані про військовозобов`язаного за допомогою електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних тощо.
Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час винесення постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв обґрунтовано, у межах своїх повноважень та з дотриманням установленої процедури, у тому числі з повідомленням позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому, судом першої інстанції вказано, що позивач не виконав свій обов`язок та без поважних причин не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних.
Відтак, суд першої інстанції визначив, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось обґрунтовано і правомірно та підстави для скасування оспорюваної постанови відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково не враховано, що позивач не одержував повістку про виклик, тому є безпідставним висновок ІНФОРМАЦІЯ_2 про не з`явлення позивача у визначені строк та місце. Поряд з тим, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні оспорювана постанова не містять інформації, які саме персональні дані підлягали уточненню чи були відсутні у відповідача. Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 жодним чином не обґрунтував неможливість отримати персональні дані про військовозобов`язаного за допомогою електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних тощо.
Апелянт зауважує на тому, що розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений не об`єктивно, без забезпечення права позивача на надання пояснень та захист, за відсутності відомостей про належне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відзив на апеляційну скаргу від ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України та військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно Довідки від 14.02.2025 за №7/470, позивач має відстрочку від проходження військової служби строком до 09.05.2025 року.
24.02.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складено протокол за №916 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу, 16.01.2025 року об 11:28 год. в м. Одесі, громадянин ОСОБА_1 , в порушення правил військового обліку в особливий період, зазначених в п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ, особисто не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем обліку для уточнення даних за повісткою №1714861 від 06.01.2025р. у строк до 16.01.2025р, та про причини неявки не повідомив. Про виклик був сповіщений належним чином листом №0610220284100.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, 06.01.2025 на ім`я позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовано повістку за №1714861 про виклик на 16.01.2025 о 09:00 год. для уточнення даних.
Згідно трек номеру поштового відправлення (0610220284100) виклик (повістка) направлена позивачеві засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , що відповідає зареєстрованому місцю проживання позивача.
Згідно вказаного протоколу, позивачеві роз`яснено права, передбачені статтею 63 Конституцією України, статтею 268 КУпАП, що засвідчено підписом останнього з датою такого засвідчення, зі змістом протоколу позивач ознайомився під підпис.
Поряд з цим, у протоколі визначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення 26 березня 2025 о 11:00 год., що відповідає відомостям другого примірника протоколу, врученому позивачеві. Під час судового розгляду справи, представлена відповідачем копія цього протоколу містить виправлені відомості про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення – 26 лютого 2025 року, ці виправлення засвідчені підписом уповноваженої особи відповідача, однак відсутні у другому примірнику протоколу, врученому позивачеві.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 24.02.2025 №916, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову від 26.02.2025 за №916, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 гривень.
Не погоджуючись із правомірністю та обґрунтованістю постанови відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 оголошено загальну мобілізацію.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є:
утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;
забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку;
забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частин 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII громадяни зобов`язані:
з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 року №560 (в редакції на час спірних правовідносин) повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв`язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В контексті спірних правовідносин слід враховувати, що відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За правилами статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
За змістом статей 277, 278, 279 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Також, виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та правомірність винесення постанови, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов`язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.
Водночас, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд з цим, слід враховувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз`яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов`язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.
Можна стверджувати на тому, що розгляд цієї категорії справ носить спрощений терміновий характер. Одночасно, спрощений порядок розгляду справи не виключає обов`язок дотримання установлених процедур, зокрема, стосовно сповіщення (повідомлення) особи про розгляд справи, заслуховування пояснень особи чи забезпечення вирішення будь-яких інших клопотань.
Повертаючись до обставин справи, слід враховувати, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач був повідомлений під час складання у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Дійсні обставини свідчать, що сповіщення (виклик) позивача здійснений на 26 березня 2025 року о 11:00, про що свідчить підпис позивача у відповідному протоколі.
В подальшому у протокол внесено зміни стосовно дати розгляду справи про адміністративне правопорушення з 26 березня 2025 року на 26 лютого 2025 року.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута 26 лютого 2025 року без участі позивача. Поряд з тим, матеріали справи не містять заяву позивача про визнання правопорушення та доказів направлення позивачеві виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення з урахуванням змін у даті розгляду такої справи.
Також, слід враховувати, що відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р.за №36/41381, не допускаються закреслення чи виправлення записів, що вносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, щодо якої він складений.
Таким чином, порушення порядку розгляду справи, що мало місце до прийняття спірної постанови та мало значення для правильного вирішення справи, вплинуло на права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому є безумовною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи, колегія суддів вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про доведеність відповідачем правомірності та обґрунтованості оспорюваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки не підтвердженими залишаються обставини про дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне погодитись із обґрунтованістю адміністративного позову, наявністю у зв`язку із цим підстав для скасування оспорюваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2025 року – скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2025 №916 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 17000 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua