Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №160/8442/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8442/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року (суддя Юрков Е.О.) у справі №160/8442/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії з 1 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки (7763,17 грн.) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки (7763,17 грн.), у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 ”Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 1 березня 2026 року з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо не врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2026.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що під час проведення індексації застосовується

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. Пенсія позивачу призначена у 2012 році, а перше проведення індексації здійснено у 2019 році (із застосуванням коефіцієнта 1,11), відтак вимоги щодо врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки є безпідставними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач, посилаючись на практику Верховного Суду, вказала, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, який становить 3764,40 грн.) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 03.12.2012 отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На відповідне звернення позивача, відповідач листом від 02.04.2026 року № 37900-24109/Г-01/8-0400/26 повідомив, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчислено як середній показник за 2014, 2015, 2016, роки (3764,40 грн.), проіндексовано на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121. В результаті проведення індексації розмір середньомісячного заробітку для обчислення пенсії зріс до 9992,40 грн. х 1,5276 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) = 10519,60 грн. (показник, який враховано в 2026 році). Враховуючи вищевикладене, загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2026 року становить 3408,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки (7763,17 грн.) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115), позивач звернулася з даним позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, з огляду на зміст та обсяг заявлених позивачем вимог, спірним у цій справі є визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який підлягає збільшенню при проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, під час проведення індексації пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Пенсія позивачу призначена 03 грудня 2012 року, відтак для обчислення пенсії позивача під час її призначення у 2012 році не міг бути врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.

З огляду на викладене безпідставними є доводи позивачки про те, що відповідачем протиправно при індексації пенсії не застосовано коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки (7763,17 грн.).

Посилання позивача на рішення Верховного Суду від 26.03.2026 року у справі №560/4941/25 є хибними, оскільки спірним питанням у цій справі є наявність підстав для перерахунку пенсії у зв`язку з щорічною індексацією пенсій, яка призначена у 2021 році та визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який необхідно застосовувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - показник станом на 01 жовтня 2017 року, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2022-2024 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені (2018-2020 роки).

Отже, ураховуючи те, що під час призначення пенсії позивачу у 2012 році не міг бути врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, а також те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії (індексацію) позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В АЛ ИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №160/8442/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 10.07.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров