Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №912/788/25
Суддя: Семененко Я.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 липня 2026 року м. Дніпросправа № 912/788/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року (суддя Момонт Г.М.) в адміністративній справі №912/788/25 за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Знам`янської міської ради Кіровоградської області про скасування державної реєстрації права комунальної власності, -
в с т а н о в и В:
Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Знам`янської міської ради Кіровоградської області про:
- скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Знам`янської міської ради Кіровоградської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 4,2241 га, припинивши право комунальної власності Знам`янської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що при формуванні та реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 порушено законодавчо визначений порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки така земельна ділянка входить в межі об`єкта природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуби-велетні" та має особливий статус цільового призначення особливо цінних земель природно-заповідного фонду.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2025 р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2025 р. (а.с.10-14, Т.2) у справі №912/788/25 позов задоволено повністю; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Знам`янської міської ради Кіровоградської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 4,2241 га, припинивши право комунальної власності Знам`янської міської ради Кіровоградської області (а.с.194-199, Т.1).
Постановою Верховного Суду від 11.02.2026 р. у справі №912/788/25 задоволено касаційну скаргу Знам`янської міської ради; скасовано рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2025 р., провадження у справі закрито (а.с.95-106, Т.2).
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2026 р. у справі №912/788/25 задоволено заяву заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури; справу №912/788/25 передано до Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.125-128).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позов залишено без розгляду.
Судове рішення мотивовано тим, що перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), звертаючись із позовом до органу місцевого самоврядування – Знам`янської міської ради Кіровоградської області, заявив вимоги, які не обумовлені повноваженнями Державної екологічної інспекції та її територіальних органів. Відсутність таких повноважень у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) свідчить про відсутність підстав звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Не погодившись з ухвалою суду, перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду про залишення позову без розгляду скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що підпунктом 8 пункту 4 Положення № 275 передбачено, що Державна екологічна інспекція України пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення визначено, що Державна екологічна інспекція України вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах. Аналогічні повноваження Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) передбачені і Положенням № 40 (пункти 9,10 розділу II). Зазначене, на думку скаржника, вказує на можливість органів Державної екологічної інспекції України звертатися до суду не лише у випадках, передбачених підпунктом 5 пункту 4 Положення № 275. Також зазначає, що згідно зі статтею 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно- заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Також скаржник вказує, що задоволення вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки забезпечить поновлення порушених прав та інтересів держави та територіальної громади у сфері охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду і природоохоронного законодавства, управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зауважує, що заявлення позовної вимоги про визначення нечинним рішень органів місцевого самоврядування, які стало підставою для здійснення у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 та речових прав на відповідну земельну ділянку, не є ефективним способом захисту порушених інтересів, оскільки відповідні рішення є реалізованими.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час звернення прокурора з позовом до суду) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З огляду на положення наведених норм права суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що право прокурора на звернення з позовом до суду нерозривно пов`язане з наявністю такого права у відповідного суб`єкта владних повноважень, яким таке право безпідставно не використовується. Тобто, відсутність права на звернення до суду із позовом у відповідного суб`єкта владних повноважень, тягне за собою відсутність цього ж права і у керівника прокуратури.
У спірному випадку, обгрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, прокурор зазначав, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), до повноважень якої віднесено здійснення контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду, не вжила заходів захисту інтересів держави в межах наданих повноважень.
Згідно із ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, поряд із іншим, належать вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, право виступати позивачем та відповідачем у судах.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 р. №2486-ХІІ визначено, що державний контроль за додержанням режиму здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 р. №275 (далі за текстом – Положення №275) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з пп.1, 2 п.3 Положення №275 основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
З огляду на пп.5 п.4 Положення №275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: звертається до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища; тимчасової заборони (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля.
Пунктом 7 Положення №275 передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п.1 р.І Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №40 від 24.02.2023 р., Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі – Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Згідно з п.6 р.ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звертається до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, Державна екологічна інспекція України, як і її територіальний орган - Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), наділені правом звернення до суду із позовами, проте у випадках, які прямо передбачені наведеними Положеннями, що визначають повноваження цих органів державного контролю.
Суд першої інстанції, з огляду на визначені повноваження державного органу, в особі якого звернувся з позовом до суду прокурор, обгрунтовано зазначив, що Державна екологічна інспекція України та її територіальний орган не наділені повноваженнями звертатися до суду із позовами про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки.
Не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, прокурор звертає увагу на пп.9 п.4, пп.9 п.4 Положення №275, які, а його думку, наділяють органи Державної екологічної інспекції на звернення до суду із позовами про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Так, підпунктом 8 пункту 4 Положення № 275 передбачено, що Державна екологічна інспекція України пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення визначено, що Державна екологічна інспекція України вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Аналогічні повноваження Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) передбачені і Положенням № 40 (пункти 9,10 розділу II).
Отже, наведені норми Положення №275 стосується повноважень Державної екологічної інспекції та її територіальних органів, зокрема, щодо звернення з позовом до суду про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до їх компетенції.
У свою чергу, передбачене Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та Положенням про Державну екологічну інспекцію України повноваження виступати позивачем та відповідачем у судах не є тотожним поняттю (положенню) мати право (повноваження) на звернення до суду за захистом конкретного права, оскільки бути позивачем чи відповідачем у суді для органу державної влади означає насамперед мати право (повноваження) на здійснення дозволених йому нормативно визначених (приписаних) дій та рішень.
Отже, аналізуючи чинні законодавчі положення щодо обсягу повноважень Державної екологічної інспекції, судом апеляційної інстанції встановлено, що законодавець у відповідних нормативно-правових актах не наділив Державну екологічну інспекцію та її територіальні органи правом на звернення до суду із позовом щодо про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскільки прокурор в позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який немає самостійного права на звернення із цим позовом, то прокурор не може набути право звернення з цим позовом до суду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим підстав для її скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі №912/788/25 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 10.07.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua