Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №160/34734/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34734/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/34734/25 (головуючий суддя - Прудника С.В.) за позовом ОСОБА_1 в особі представника Мандрика Владислава Володимировича до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.12.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 23.10.2024 року по 12.11.2024 року та пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) рекомендованій висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії №494 від 27.08.2024 року на 30 календарних днів;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 23.10.2024 року по 12.11.2024 року та пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) рекомендованій висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії №494 від 27.08.2024 року на 30 календарних днів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні, оскільки суд першої інстанції не врахував те, що довідку ВЛК від 27.08.2024 року було змінено в частині тяжкості отриманої травми, де зазначено серед іншого, що травма кваліфікується як тяжка.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, 03.08.2024 року отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №o50/28/14-8474 від 20.08.2024 року, виданою в/ч НОМЕР_1 НГУ. Поранення включає: «Вогнепальне поранення (03.08.2024). Множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обличчя та лівої вушної раковини. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої половини грудної клітки (не проникаюче), лівої поперекової ділянки. Множинні вогнепально осколкові сліпі поранення обох верхніх та нижніх кінцівок. Вибухова травма. Закрита черепно-мозкова травма2.

За обставин: 03.08.2024 року близько 20:29 годин під час виконання евакуаційного завдання в районі населеного пункту Свиридонівка Покровського району Донецької області отримав поранення, внаслідок ураження FPV-дроном підрозділами збройних сил рф. Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. відсічі і стримування збройної агресії рф та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Відповідно до виписки №6746, з 23.10.2024 року по 12.11.2024 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «ВТ 03.08.2024, ВУСП верхніх та н\к обличчя, тулуба з ураженням м`яких тканин, стан після операції ПХО ран 03.08.2024, ВХО ран 16.08.2024, видалення сторонніх тіл в/к, ВХО ран обличчя, аксилярної ділянки».

Також внаслідок зазначеної травми та її наслідків перебував у відпустці для лікування, потребу у якій встановлено: довідкою ВЛК №494 від 27.08.2024 року. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як легка. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Діагноз відповідно до довідки: МВТ (13.08.2024) ВОСП верхніх та нижніх кінцівок, обличчя, тулуба 1 ураженням м`яких тканин (S81,7) (S80.7) (S71.7) (S70.7) (S51.7) (550.7) (541.7) (S40.7) (S20.7) (S01.10) (S00.7) Стан після операцій: ПХО ран (03.08.2024) ВХО ран (14.08.2024), видалення сторонніх тіл нижніх кінцівок. ВХО ран (16.08.2024), видалення сторонніх тіл верхніх кінцівок, ВХО ран обличчя, аксілярної ділянки, видалення сторонніх тіл. Множинні сторонні тіла верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки, обличчя (M79.5) Акубаротравма з порушенням ціліеності барабанних перетинок AS (Т70.0) (“Ш)2.0) Посттравматична невралгія лівого ліктьового нерва, сенсорні розлади (GS6.2) (G62.8).

КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» листом від 02.05.2025 року надано довідку ВЛК від 27.08.2024 року зі змінами. «..Згiдно наказу МОЗ України №370 вiд 04.07.2007 р. «Про затвердження Класифiкатора розподілу травм за ступенем тяжкостi» - травма тяжка». Змінена довідка ВЛК №494 від 27.08.2024 року Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Військова частина НОМЕР_1 листом від 17.10.2025 року повідомила, що відповідно до виписки з історії хвороби №6766 за 23.10.2024 по 12.11.2024 виплати по пораненню ОСОБА_1 не нараховувалися у зв`язку з тим, що військовослужбовець знаходився на реабілітації. Виплати за відпустку для лікування після поранення за станом здоров`я на 30 календарних днів (довідка ВЛК від 27.08.2024) не нараховувалися у зв`язку із тим, що за класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, згідно зазначеної довідки ВЛК, травма була визнана легкою».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі по тексту - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону №2232-XII передбачено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі по тексту - Закон №2011-ХІІ).

Згідно статей 1, 2 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року (далі по тексту - Порядок №260).

Згідно із пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та за №69 «Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова за №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Постанову доповнено пунктом 1-2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 09.08.2023 року - у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №729 від 01.09.2023 року затверджено Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі Особливості виплати №729).

Ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі Держприкордонслужба) (п. 1 Особливості виплати №729).

Відповідно до п.13 Особливостей виплати №729 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

Як вже встановлено судом апеляційної інстанції, довідкою ВЛК №494 від 27.08.2024 року визначено : Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як легка. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Водночас, довідку ВЛК від 27.08.2024 року було змінено в наступній частині: Згiдно наказу МОЗ України №370 вiд 04.07.2007 р. «Про затвердження Класифiкатора розподілу травм за ступенем тяжкостi» - травма тяжка. Змінена довідка ВЛК №494 від 27.08.2024 Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі ст.81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Відтак, отримана позивачем травма відноситься до тяжких, і стаціонарне лікування у період з 23.10.2024 року по 12.11.2024 року відбулось внаслідок отриманої травми тяжкого ступеню.

Отже, враховуючи, що травма позивача є тяжкою, він набув безумовне право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень відповідно до Постанови КМУ №168 за весь період, визначений чинним законодавством (зокрема, за час перебування у відпустці для лікування та під час стаціонарного лікування у період з 23.10.2024 по 12.11.2024).

Апеляційний суд зазначає, що хоча зміна довідки ВЛК відбулася пізніше, вказане не позбавляє позивача права на належне грошове забезпечення, оскільки факт «тяжкості» травми існував безпосередньо в момент її отримання при захисті Батьківщини, а зміна довідки є лише офіційним визнанням отриманої травми.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем отримана травма за висновками ВЛК за ступенем тяжкості віднесена до легкої, і підстави для отримання додаткової винагороди за час перебування у відпустці для лікування відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/34734/25 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/34734/25 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 23.10.2024 року по 12.11.2024 року та пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) рекомендованій висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії №494 від 27.08.2024 року на 30 календарних днів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко