Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №440/4570/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Р.І. Молодецький

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 р. Справа № 440/4570/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/4570/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТСУМ-ТРЕЙД»

до Вінницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТСУМ-ТРЕЙД» (надалі за текстом - ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доВінницької митниці (надалі за текстом - відповідач, митний орган), в якому позивач просив :

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №A401060/2025/000019/2 від 25.02.2025 та картку відмови №UA401060/2025/000041 від 25.02.2025;

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000072/2 від 18.03.2025 та картку відмови №UA401060/2025/000057 від 18.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000019/2 від 25.02.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000041 від 25.02.2025.

Визнано протиправними та скасоаано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000072/2 від 18.03.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000057 від 18.03.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТСУМ-ТРЕЙД" судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 17436,52 грн (сімнадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень п`ятдесят дві копійки) та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн (десять тисяч гривень нуль копійок).

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Щодо розміру визначених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн зазначає, в даному випадку, визначена вартість відшкодування вартості на правничу допомогу є явно не співмірною зі складністю конкретної судової справи, оскільки, справи даної категорії є типовими, нормативна база, що регулює вказане питання, а також судова практика вищих судів по справах даної категорії є усталеною. Таким чином вважає, що в даному випадку, визначений розмір витрат на правничу допомогу є не обґрунтованим і завищеним.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що декларантом були надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості, які передбачені Митним кодексом України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи 16.08.2024 між ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" (покупець) та HUZHOU LUOJIA NEW ECHNOLOGY CO., LTD (продавець) укладено контракт №HLNT20240816, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцеві товари в асортименті, а покупець - оплатити товар відповідно до умов Договору.

За змістом контракту:

- загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку (абзац другий статті 2);

- поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі (стаття 3);

- ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США (стаття 4);

- сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця (абзац другий статті 5).

17.11.2024 та 26.12.2024 між ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" та HUZHOU LUOJIA NEW ECHNOLOGY CO., LTD укладено Додаткові угоди №б/н до Контракту, якими доповнено статтю 3 щодо розширення кола вантажовідправників за Контрактом.

10.02.2025 між ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" та HUZHOU LUOJIA NEW ECHNOLOGY CO., LTD укладено Додаткову угоду №б/н до Контракту, якою внесено зміни до статті 14 Контракту в частині визначення адреси покупця.

На підставі контракту від 16.08.2024 №HLNT20240816 та додаткової угоди до нього від 26.12.2024 за рахунком-фактурою/iнвойсом (Commercial invoice) №HUZOРТ241220-1 від 20.12.2024 позивач ввіз на митну територію України товар:

№1 - "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Fabric - 3178,00 м. Поверхнева щільність складає 390 (+/-10) г/м2. Fabric SU124-1/1855-10503,00 м. Поверхнева щільність складає 170 (+/-10) г/м2. Fabric РD274/1870-6525,00 м. Поверхнева щільність складає 160 (+/-10) г/м2. Fabric РSJ451/1869-3672,00 м. Поверхнева щільність складає 160 (+/-10) г/м2. Fabric RP329-4/1868-5517,00 м. Поверхнева щільність складає 150 (+/-10) г/м2. Fabric СЕY076-2Q/1864-29264,00 м. Поверхнева щільність складає 170 (+/-10) г/м2. Виробник HUZHOU LUOJIA NEW ECHNOLOGY CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN"; загальною вагою 16021 кг (брутто) / 15702 кг (нетто); загальною вартістю 31779,62 дол. США;

№2 - Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100%. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Fabric DSN: 1856 - 3024,00 м. Поверхнева щільність складає 240 (+/-10) г/м2. Fabric DSN: 1857 - 2502,00 м. Поверхнева щільність складає 220 (+/-10) г/м2. Fabric DSN: 1858 - 7190,00 м. Поверхнева щільність складає 210 (+/-10) г/м2. Fabric DSN: 1859 - 4950,00 м. Поверхнева щільність складає 200 (+/-10) г/м2. Виробник HUZHOU LUOJIA NEW ECHNOLOGY CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN"; загальною вагою 5870 кг (брутто) / 5753,1 кг (нетто); загальною вартістю 11651,38 дол. США.

24.02.2025 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 25UA401060002597U3 для митного оформлення (випуску) товарів, поставлених згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товарів №1 та №2, яка разом становить 43431,00 доларів США (товар №1 - 31779,62 дол. США та товар №2 - 11651,38 дол. США), разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024; 2. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024; 3. Коносамент (Bill of lading) № 143459284470 від 26.12.2024; 4. Автотранспортна накладна CMR № 2428 від 17.02.2025; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NS94KIK6 від 17.02.2025; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024; 7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № HUZHOU241105/01 від 05.11.2024 (з перекладом); 8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-36/02-2025 від 19.02.2025; 9. Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 з перекладом); 10. Додаткова угода до Контракту № б/н від 26.12.2024; 11. Додаткова угода до Контракту № б/н від 10.02.2025; 12. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № HLNT20240816 від 16.08.2024; 13. Видаткова накладна №HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 (з перекладом); 14. Відвантажувальна специфікація № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 (з перекладом); 15. Комерційна пропозиція № HUZHOU20240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 16. Лист № 0125/1 від 17.01.2025 з інформацією від ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД", що страхування вантажу не здійснювалося; 17. Лист № 0125/2 від 17.01.2025 з інформацією від ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; 18. Лист № HUZOPT241220-1/1 від 20.12.2024 від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 19. Лист № HUZOPT241220-1/2 від 20.12.2024 від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 20. Лист № HUZOPT241220-1/3 від 20.12.2024 від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21. Лист № HUZOPT241220-1/4 від 20.12.2024 від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); 22. Лист № HUZOPT241220-1/5 від 20.12.2024 року від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 23. Якісний опис № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 року (з перекладом).

24.02.2025 відповідач надіслав повідомлення №846758, в якому зазначив: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів".

У подальшому, 24.02.2025 відповідачем направлено позивачу повідомлення №846832, в якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 16.08.2024 HLNT20240816 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-36/02-2025 від 19.02.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями".

25.02.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких зазначено:

- у відповіді №25/02/25-1 щодо надання додатків до контракту вказано, що додаткові угоди №б/н від 26.12.2024 та №б/н від 10.02.2025 до Контракту №HLNT20240816 від 16.08.2024 ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" подано разом із митною декларацією №25UA401060002597U3 та вже знаходяться у відповідача;

- у відповіді №25/02/25-2 щодо надання якщо рахунок сплачено, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, вказано, що статтею 5 контракту № HLNT20240816 від 16.08.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №25/02/25-3 щодо того, що статтею 5 контракту від 16.08.2024 №HLNT20240816 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, відсутності в графі 44 МД банківського документу, вказано, що статтею 5 контракту № HLNT20240816 від 16.08.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №25/02/25-4 щодо наданого висновку експерта та неможливість підтвердження ним заявленої митної вартості, вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у цьому випадку в інвойсі № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024. Відповідачу було надано висновок експерта №20-36/02-2025 від 19.02.2025 як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;

- у відповіді №25/02/25-5 щодо наданого прайс-листа та не відображення ним "дійсної вартості" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, вказано, що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Зазначено, що прайс-лист №HUZHOU241105/01 від 05.11.2024 ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" подано разом із митною декларацією №25UA401060002597U3 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;

- у відповіді №25/02/25-6 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається – вказано що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" вказаних документів не вимагається;

- у відповіді №25/02/25-7 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), вказано, що за контрактом №HLNT20240816 від 16.08.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом продавця №HUZOPT241220-1/4 від 20.12.2024, який вже знаходиться у відповідача. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді №25/02/25-8 щодо надання виписки з бухгалтерської документації вказано, що статтею 5 Контракту №HLNT20240816 від 16.08.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді №25/02/25-9 щодо надання копії митної декларації країни експорту (Китай), вказано, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що декларацію №25PL322080NS94KIK6 від 17.02.2025 ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" подано разом із митною декларацією №25UA401060002597U3 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді №25/02/25-10 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, зазначено, що висновок експерта №20-36/02-2025 від 19.02.2025, підготовлений ТОВ "Одеський аукціонний центр", було надано разом з митною декларацією №25UA401060002597U3 та також вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді №25/02/25-11 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № НUZOPT241220-1 від 20.12.2024 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця № HUZOPT241220-1/2 від 20.12.2024. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

25.02.2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000019/2, в якому вказано наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: Статтею 5 контракту від 16.08.2024 HLNT20240816 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-36/02-2025 від 19.02.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД " та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту (Китай); При прийнятті даного Рішення застосовані "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 06.01.2025 №UA205170/2025/000148, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон, без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакована в рулони. Країна виробництва : CN." та складає 3,97 USD за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 03.02.2025 № UA401060/2025/001649, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар "Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина – 150 (+/-5) см., Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN.» та складає 3,97 USD за кг …".

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000041 від 25.02.2025.

Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000041 від 25.02.2025 та з метою випуску товарів у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 25.02.2025 позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №25UA401060002675U3, на підставі якої додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 515 323,43 гривні.

Поряд з цим, на підставі контракту від 16.08.2024 №HLNT20240816 та додаткової угоди до нього від 17.11.2024 за рахунком-фактурою/iнвойсом (Commercial invoice) №HUZOРТ250117-1 від 17.01.2025 позивач ввіз на митну територію України товари:

№1 - "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см: Fabric YSC-982/1872-17397,00 м. Поверхнева щільність складає 130 (+/-10) г/м2. Fabric YSC-995/1873-7880,00 м. Поверхнева щільність складає 120 (+/-10) г/м2. Fabric 1871-44010,00 м. Поверхнева щільність складає 120 (+/-10) г/м2. Виробник HUZHOU LUOJIA NEW ECHNOLOGY CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN"; загальною вагою 12919 кг (брутто) / 12661,9 кг (нетто); загальною вартістю 25810,16 дол. США";

№2 - Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100%. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 180 (+/-10) г/м2. Fabric №#344-363-36994,00 м. Виробник HUZHOU LUOJIA NEW ECHNOLOGY CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN"; загальною вагою 9958,1 кг (брутто) / 9759,9 кг (нетто); загальною вартістю 19606,82 дол. США".

17.03.2025 позивачем було подано до відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA401060003789U5, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 45416,98 доларів США (товар №1 25810,16 дол. США + товар №1 19606,82 дол. США), разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025; 2. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025; 3. Коносамент (Bill of lading) № 143559054069 від 22.01.2025; 4. Автотранспортна накладна CMR № 4360 від 14.03.2025; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSBC8MK9 від 14.03.2025; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025; 7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № HUZHOU241202/1 від 02.12.2024 (з перекладом); 8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-29/03-2025 від 17.03.2025; 9. Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 (з перекладом); 10. Додаткова угода до Контракту № б/н від 17.11.2024; 11. Додаткова угода до Контракту № б/н від 10.02.2025; 12. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № HLNT20240816 від 16.08.2024; 13. Видаткова накладна № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 (з перекладом); 14. Відвантажувальна специфікація № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 (з перекладом); 15. Комерційна пропозиція № HUZHOU20240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 16. Лист № 0312/1 від 12.03.2025 з інформацією від ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД", що страхування вантажу не здійснювалося; 17. Лист № 0312/2 від 12.03.2025 з інформацією від ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; 18. Лист № HUZOPT250117-1/1 від 17.01.2025 від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 19. Лист № HUZOPT250117-1/2 від 17.01.2025 від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 20. Лист № HUZOPT250117-1/3 від 17.01.2025 від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21. Лист № HUZOPT250117-1/4 від 17.01.2025 від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); 22. Лист № HUZOPT250117-1/5 від 17.01.2025 від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 23. Якісний опис № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 (з перекладом). Копії вказаних вище документів надаються у додатках до цієї позовної заяви.

17.03.2025 відповідачем направлено повідомлення позивачу №849220, в якому зазначено: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів".

У подальшому, того ж дня 17.03.2025 відповідачем направлено ще одне повідомлення позивачу №849251, в якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 16.08.2024 HLNT20240816 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-29/03-2025 від 17.03.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями".

18.03.2025 позивачем надано відповіді на повідомлення відповідача із зазначенням наступного:

- у відповіді №18/03/25-1 щодо надання додатків до контракту вказано, що Додаткову угоду до Контракту № HLNT20240816 від 16.08.2024 року № б/н від 17.11.2024 подано одночасно з митною декларацією №25UA401060003789U5 та вона вже знаходиться у відповідача. Додаткова угода до контракту № HLNT20240816 від 16.08.2024 року № б/н від 10.02.2025 також вже знаходиться в митних органах, проте декларант повторно додає її ще раз до митної декларації №25UA401060003789U5;

- у відповіді №18/03/25-2 щодо надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, вказано що статтею 5 контракту № HLNT20240816 від 16.08.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №18/03/25-3 щодо того, що статтею 5 контракту від 16.08.2024 №HLNT20240816 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, відсутності в графі 44 МД банківського документу, вказано, що статтею 5 контракту № HLNT20240816 від 16.08.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №18/03/25-4 щодо наданого висновку експерта та неможливість підтвердження ним заявленої митної вартості вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку в інвойсі № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025. Відповідачу було надано висновок експерта №20-29/03-2025 від 17.03.2025 як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;

- у відповіді №18/03/25-5 щодо наданого прайс-листа та не відображення ним "дійсної вартості" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року вказано, що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Зазначено, що прайс-лист №HUZHOU241202/1 від 02.12.2024 ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" подано разом із митною декларацією №25UA401060003789U5 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;

- у відповіді №18/03/25-6 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, вказано, що у відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" вказаних документів не вимагається;

- у відповіді №18/03/25-7 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), вказано, що за контрактом №HLNT20240816 від 16.08.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом продавця № HUZOPT250117-1/4 від 17.01.2025, який вже знаходиться у відповідача. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді №18/03/25-8 щодо надання виписки з бухгалтерської документації вказано, що статтею 5 Контракту № HLNT20240816 від 16.08.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді №18/03/25-9 щодо надання копії митної декларації країни експорту (Китай) вказано, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що декларацію №25PL322080NSBC8MK9 від 14.03.2025 ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" подано разом із митною декларацією №25UA401060003789U5 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді №18/03/25-10 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, зазначено, що висновок експерта №20-29/03-2025 від 17.03.2025, підготовлений ТОВ "Одеський аукціонний центр", було надано разом з митною декларацією №25UA401060003789U5 та також вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді №18/03/25-11 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджено вже наявним у відповідача листом продавця № HUZOPT250117-1/2 від 17.01.2025. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) не вимагається.

Також на вимогу митного органу додатково надати наявні документи в наступному повідомленні від 18.03.2025 позивач повторно надіслав Додаткову угоду № б/н від 10.02.2025 до контракту №HLNT20240816 від 16.08.2024.

18.03.2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2025/000072/2, в якому вказано наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: Статтею 5 контракту від 16.08.2024 HLNT20240816 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-29/03-2025 від 17.03.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту (Китай); При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 05.03.2025 №UA102020/2025/01116, за якою у максимально наближений час оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 145 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 140 (+/-5)см:Fabric LUBIC-8469,00м. Поверхнева щільність складає 380 (+/-10) г/м2Fabric NUVOLA-8664,00м.Поверхнева щільність складає 320 (+/-10) г/м2Fabric RAMOL-11289,00м.Поверхнева щільність складає 380 (+/-10) г/м2(стокова тканина, залишковий матеріал попередніх колекцій) Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN" та складає 3,97 USD за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 03.01.2025 № UA807200/2025/000044, за якою у максимально наближений час оформлено товар "Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина – 150 (+/-5) см., загальна максимальнаі мінімальна ширина (по фону) між пругами – 145 (+/-5)см:Fabric JS214-PLY-001-1-22106,00м.Поверхнева щільність складає - 73 (+/-10) г/м2Fabric XC387-2054,00м.Поверхнева щільність складає - 250 (+/-10) г/м2 Виробник T-MAC TECHNOLOGY CO., LIMITED Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN та складає 3,97 USD за кг…".

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000057 від 18.03.2025.

Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000057 від 18.03.2025 та з метою випуску товарів у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 18.03.2025 позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA401060003832U6, на підставі якої додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 533 986,39 гривень.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000019/2 від 25.02.2025 та №UA401000/2025/000072/2 від 18.03.2025, а також картками відмови №UA401060/2025/000041 від 25.02.2025 та №UA401060/2025/000057 від 18.03.2025, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю..

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У спірному випадку при декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість, виходячи саме з умов контракту від 16.08.2024 HLNT20240816 та додаткових угод до нього.

Водночас, позивачем були надані відповідачу документи, які в сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості.

Так, вартість товару дол. США/м вказана у прайс-листах №HUZHOU241105/01 від 05.11.2024 та № HUZHOU241202/1 від 02.12.2024, що надавалися до митного органу.

Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена інвойсами №HUZOPT241220-1 від 20.12.2024 та №HUZOPT250117-1 від 17.01.2025.

Також інвойсами № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.

За змістом Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати базис поставки CPT (англ. Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, згідно із узгодженими сторонами контракту умовами поставки, обов`язки продавця (постачальника) вважаються виконаними після надання товару перевізнику та сплати вартості доставки товару до пункту призначення (м. Харків, Україна).

Умови поставки товару узгоджені сторонами в інвойсах, що відповідає приписам статті 3 контракту.

Отже, інвойсами № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Додатково це підтверджено також і в листах продавця № HUZOPT241220-1/5 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1/5 від 17.01.2025, відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025 посередницькі послуги не залучалися, про що зазначено у листах продавця №HUZOPT241220-1/2 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1/2 від 17.01.2025.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025, ліцензування не передбачено, що підтверджується наданими митному органу листами продавця № HUZOPT241220-1/1 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1/1 від 17.01.2025 та листами ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" № 0125/2 від 17.01.2025, № 0312/2 від 12.03.2025.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується листами продавця № HUZOPT241220-1/3 від 20.12.2024, №HUZOPT250117-1/3 від 17.01.2025 та листами ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" №0125/1 від 17.01.2025, № 0312/1 від 12.03.2025.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, про що зазначено у листах продавця № HUZOPT241220-1/4 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1/4 від 17.01.2025.

Суд зауважує, що всі витрати вказано у калькуляціях № HUZOPT241220-1 від 20.12.2024, № HUZOPT250117-1 від 17.01.2025, які також надавалися відповідачу, інші витрати відсутні.

Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями № 25UA401060002597U3 від 24.02.2025, №25UA401060003789U5 від 17.03.2025 були надані до митного органу та знаходилися у нього. Розбіжності у наданих документах відсутні.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №814/4204/15 зазначив, що відповідно до правил Інкотермс-2010 за умовами поставки СРТ саме продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту.

Верховний Суд у постановах від 09.05.2025 у справі №160/11936/24 та від 20.02.2025 у справі №160/33340/23 зазначив, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати до узгодженого пункту призначення.

З урахуванням наведеного вище, припущення відповідача щодо ймовірності понесення позивачем додаткових витрат, пов`язаних з доставкою товару, суперечать фактичним обставинам справи, не підтверджені документально, а тому не визнаються судом в якості належного обґрунтування правомірності ухвалення рішень про необхідність коригування митної вартості товарів.

Щодо не надання позивачем митної декларації країни - відправника товару (Китай), то суд враховує правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16, де зазначено, що частиною другою статті 53 МК України такий документ не віднесений до обов`язкових для подання й, до того ж, не впливає на митну вартість як таку.

Суд також відмічає, що оплата партій товарів здійснена на умовах післяплати, що узгоджується з приписами статті 5 контракту від 16.08.2024 № HLNT20240816.

Оскільки на момент здійснення митного оформлення товарів оплата за товари проведена не була, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для витребування у ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" платіжних та інших бухгалтерських документів щодо здійснення оплати за товар.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.

Доводи представника відповідача щодо не зазначення умов оплати партій товару в інвойсах суд визнає безпідставними, оскільки такі умови визначені безпосередньо у контракті від 16.08.2024 №HLNT20240816.

Щодо тверджень відповідача про те, що надані до митного оформлення прайс-листи адресовані безпосередньо позивачу, а тому не розкривають "дійсну вартість" товару, суд враховує висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 28.05.2019 у справі №825/1477/15-а, відповідно до якого прайс-лист є документом довільної форми, що має додатковий інформативний характер, та не є обов`язковим (виключним) документом, який підтверджує митну вартість товару.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо неналежності висновків експерта від 19.02.2025 №20-36/02-2025 та від 17.03.2025 №20-29/03-2025 колегія суддів загалом погоджується з тим, що згадані висновки не є носіями доказової інформації у спірних відносинах з огляду на відсутність перекладу використаної інформації українською мовою, а також недостатність використаної інформації про окремі характеристики цінових пропозицій товарів.

Поряд з цим, наведене не зумовлює висновку про обґрунтованість рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, адже за відсутності у відповідача належних та допустимих доказів, що з достатньою обґрунтованістю свідчили б про понесення позивачем будь-яких інших витрат, аніж ті, що включені у митну вартість товару, підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості немає.

Наявність у розпорядженні митного органу відомостей про ухвалення рішень щодо коригування митної вартості товарів, ввезених декларантом, за раніше поданими митними деклараціями, не є визначеною законом підставою для коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнені цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнений за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

За висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Отож різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб тощо, суд дійшов висновку про безпідставність рішень митного органу про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.

Колегія суддів зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товарів, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності рішень про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак відповідачем таких доказів суду не надано.

Натомість наявними у справі доказами підтверджено, що заявлена позивачем митна вартість товарів базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про їх митну вартість за ціною договору.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованих товарів, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товарів є заниженою чи необ`єктивною, - відсутні.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом (ціною договору), визначив митну вартість за другорядним методом, а тому такі рішення №UA401060/2025/000019/2 від 25.02.2025 та №UA401000/2025/000072/2 від 18.03.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім цього, відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000041 від 25.02.2025 та №UA401060/2025/000057 від 18.03.2025 є також протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу вимог в частині стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/WestAllianceLimited” проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених позивачем у цій справі витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копії: договору від 28.03.2025 про надання правової допомоги, додаткових угод від 28.03.2025 №1 та №2, платіжної інструкції від 06.04.2025 №292066.

У пункті 3.1 договору визначено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №2 від 28.03.2025 розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 50000 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, у поданому до суду першої інстанції відзиві на позов та в апеляційній скарзі, відповідач виклав заперечення щодо заявленої до відшкодування ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» суми судових витрат, оскільки витрати на послуги адвоката у сумі 50000,00 грн є явно необґрунтованими, завищеними, не відповідають принципу обґрунтованості та співрозмірності, а також становлять надмірний тягар для відповідача.

Водночас, заперечуючи і проти визначеного судом першої інстанції розміру витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (10000,00 грн), Вінницька митниця не наводить в апеляційній скарзі розмір таких витрат, який на переконання апелянта відповідав би принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, встановила, що на виконання умов договору про надання правової допомоги № б/н від 28.03.2025 адвокатом в інтересах позивача складено та направлено до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву з додатками, відповідь на відзив. Факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції на фіксовану суму 50000 грн підтверджується додатковою угодою № 2 від 28.03.2025.

Надаючи оцінку стягнутій судом першої інстанції сумі судових витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує обсяг позовної заяви (44 сторінки) та її фактичне значення для справи, наявність власних висновків адвоката та посилань на актуальну судову практику по спірних питаннях.

Колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції були досліджені наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу та застосовано принцип співмірності щодо заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, з огляду на ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, з огляду на те, що позивачем не оскаржується визначений судом першої інстанції розмір суми судових витрат на правничу допомогу на рівні 10 000,00 грн, колегія суддів не вбачає підстав для його зменшення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вінницької митниці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 440/4570/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва І.М. Ральченко