Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №520/28920/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 липня 2026 року № 520/28920/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельников Р.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач безпідставно вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку, оскільки його не було притягнуто до адміністративної відповідальності та не складено відповідних процесуальних документів. Крім того, позивач стверджує, що своєчасно уточнив адресу свого фактичного проживання за кордоном, однак повістку було направлено за адресою його реєстрації в Україні, що свідчить про неналежне повідомлення про виклик до ТЦК та СП.

Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки відомості про порушення позивачем правил військового обліку були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів правомірно та автоматично після неявки позивача за повісткою. Відповідач зазначає, що повістка № 2623354 від 22.02.2025 була сформована засобами Єдиного державного реєстру та надіслана позивачу за зареєстрованою адресою з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 до 06.03.2025, а після її повернення з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» відповідно до пункту 41 Порядку № 560 вона вважається належним чином врученою. У зв`язку з неприбуттям позивача до ТЦК та СП інформація про порушення правил військового обліку була внесена до Реєстру автоматично. Крім того, відповідач стверджує, що позивач не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо уточнення персональних військово-облікових даних у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, не надав доказів поважних причин такого невиконання та тим самим порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку і військовий облік. Водночас відповідач наголошує, що жодної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на момент звернення до суду не приймалося, а сам позивач не довів, яке саме його право було порушене внесенням відповідних відомостей до Реєстру. Також відповідач вважає себе неналежним відповідачем у справі, оскільки не здійснює адміністрування мобільного застосунку «Резерв+», а відображення інформації в ньому не належить до його компетенції.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що своєчасно уточнив військово-облікові дані та повідомив ТЦК про фактичне місце проживання в Чеській Республіці ( АДРЕСА_1 ), тому повістка від 22.02.2025 мала бути направлена саме за цією адресою, а не за зареєстрованим місцем проживання у м. Харкові, через що він не був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК. Крім того, позивач наголошує, що станом на 28.10.2025 щодо нього не було складено ані протоколу, ані постанови про адміністративне правопорушення, однак у застосунку «Резерв+» та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься відмітка про «Порушення правил військового обліку». На думку позивача, внесення таких відомостей є протиправним, оскільки відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру можуть вноситися лише відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, а доказів такого притягнення відповідач не надав. Позивач також вказує, що саме через внесення цих відомостей до Реєстру було автоматично сформовано звернення до Національної поліції щодо його розшуку, чим порушено його права.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з облікової картки до військового квитка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував з 10.12.2016 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та з 28.05.2024 року знятий з обліку на підставі абз.2 п.1 ч. 5 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку з досягненням 25-річного віку. У свою чергу 28.05.2024 позивача повторно взято на військовий облік. Адреса місця реєстрації позивача зазначена: АДРЕСА_2 (а.с.45).

22.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв`язку направлено позивачу повістку №2623354 про необхідність прибути 06.03.2025 об 9-00 для уточнення даних. Повістку направлено рекомендованим листом з описом вкладення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 .. Поштове відправлення повернулось адресанту у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою 24.03.2025 (а.с.43-44).

Як вбачається з відзиву відповідача, у зв`язку з не прибуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 в термін до 06.03.2025 в автоматичному режимі було засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак військовозобов`язаним ОСОБА_1 було порушено вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022р. №1487, абз.2 ч. 10 ст.1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Також, як вбачається з відповіді від 18.10.2025 №265768-2025 на адвокатський запит представника позивача, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області повідомлено, що станом на 16.10.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстроване за №10605 від 17.03.2025 системи ІПНП Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області (а.с.12-13).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" 3543-XII (далі - Закон №3543).

Відповідно до ст.1 Закону № 3543 мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

Приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).

Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідачів здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ст.22 Закону №3543, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі Закон №3633-IX) внесено зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами):

"10. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;"

Приведені вище положення, зокрема, абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції Закону №3633-ІХ від 11.04.2024, набрали свою силу 15 травня 2024 року.

Поряд з цим, за положеннями пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (надалі - Закон № 3633-IX), зокрема, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

- громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем не було уточнено свої військово-облікові данні з у період з 18.05.2024 до 16.07.2024, у зв`язку з чим виникла потреба в уточненні облікових даних позивача.

Згідно ст. 27 Закону №3543, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Підставою звернення до поліції для розшуку порушника є вчинення військовозобов`язаним правопорушення, яке передбачено ст.210 або 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Як вбачається з матеріалів справи, у витязі з мобільного застосунку ОСОБА_1 «Резерв+» встановлено відмітку «Порушення правил військового обліку».

Як вбачається з відзиву, позивач по повістці для уточнення даних не з`явився.

Позивач, як зазначено у його позовній заяві, заперечує обставини не прибуття до центру комплектування по повістці, оскільки заперечує факт належного оповіщення та вручення йому відповідного документа.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 28 Порядку №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, 22.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв`язку направлено позивачу повістку №2623354 про необхідність прибути 06.03.2025 об 9-00 для уточнення даних. Повістку направлено рекомендованим листом з описом вкладення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 .. Поштове відправлення повернулось адресанту у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою 24.03.2025 (а.с.43-44).

Адреса позивача зазначена у повістці: АДРЕСА_2 , ця ж адреса зазначена в описі вкладення, у рекомендованому повідомленні та на копії поштового конверта.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного демографічного реєстру №3006161 від 09.07.2026, ОСОБА_1 з 20.09.2000 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відміток про зняття з реєстрації витяг не містить.

Як вбачається з довідки про причини повернення – лист повернувся адресанту у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, отже, повістка, у відповідності до вимог п. 41 Порядку №560, була належним чином доставлена.

Позивач, разом з тим, зазначає, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , про що вніс самостійно відомості до застосунку "Резерв+". Відтак, оскільки повістку було направлено відповідачем не за даною адресою, позивач заперечує проти належності її направлення та доставки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 р. № 565 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо уточнення облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (далі - Порядок №565).

Цей Порядок визначає механізм уточнення облікових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у СБУ та розвідувальних органах), які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (далі - особи), з використанням засобів електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до положень пункту 3 Порядку №565, засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста уточнюються такі облікові дані особи: адреса проживання; номери засобів зв`язку; адреса електронної пошти.

Уточнення облікових даних особи припиняється засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста у разі, коли надані відомості не пройшли арифметичний та/або формато-логічний контроль, про що особі надсилається повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Згідно з положенням пункту 5 Порядку №565, уточнені облікові дані разом з відомостями про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) автоматично передаються до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Суд зазначає, що Відповідно до частини 8 статті 94 КАС України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, була підписана в Гаазі 05.10.1961 і набула чинності для України 22.12.2003.

Учасниками цієї Конвенції є також Чеська Республіка, що підтверджується актуальним переліком держав-учасниць Гаазької конвенції щодо засвідчення документів апостилем, який розміщений на сайті Гаазької конвенції з міжнародного приватного права (hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/print/?cid=41).

Відповідно до статті 2 Конвенції від 05.10.1961 кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Відповідно до статті 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Однак дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Отже, сам штамп апостилю підтверджує справжність підписів та печаток (штампів) у документі. Документ, який пройшов формальну процедуру проставлення апостилю, вважається дійсним.

Таким чином, всі офіційні документи, які були складені на території Чеської Республіки, підлягають обов`язковій легалізації шляхом проставлення апостиля.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, судочинство і діловодство в адміністративних судах здійснюються державною мовою. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він володіє відповідними мовами, або справжність підпису перекладача.

Також, відповідно до вимог статті 38 Закону України “Про нотаріат” консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Із системного аналізу наведених норм випливає, що для використання документа, складеного чеською мовою, як письмового доказу в адміністративному судочинстві України до нього, як правило, має бути доданий переклад українською мовою, оскільки лише за таких умов суд може належним чином дослідити його зміст.

Документи, складені нерезидентами, які подаються сторонами як докази, мають прийматися судами з огляду на їх допустимість після їх легалізації у встановленому законодавством України порядку.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, від 17.08.2021 у справі № 910/14949/18.

Відтак, документ поданий позивачем до суду під назвою "підтвердження місця реєстрації на території Чеської Республіки" (а.с. 26) не може бути допустимим доказом у даній справі, на підтвердження місця проживання позивача у Чеській Республіці, з огляду на відсутність його легалізації у встановленому законодавством України порядку та відсутності офіційного перекладу такого документа на державну мову, у відповідності до вимог статті 15 КАС України.

Отже, відображена у позові та скріншоті із застосунку "Резерв +" адреса мешкання заявника поза межами території України (вул. Вейлова, буд. 1144/2, м. Прага, Чеська Республіка, 10205) у розумінні ст.ст. 1, 4 Закону України від 20.11.2012р. № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не може бути кваліфікована у якості належної та достовірної адреси постійного проживання громадянина України у цілях комунікації з державним органом України у сфері виконання військового обов`язку.

Окрім того, відповідно до положень пункту 34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем повістку складено та направлено 22.02.2025, разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач вніс уточнені відомості, зокрема щодо його адреси місця проживання до 16.07.2024, або у термін, який передував направленню територіальним центром комплектування вищезазначеної повістки, що у свою чергу обумовило б обов`язок відповідача внести відповідні зміни до облікової картки та направили повістку за новою адресою.

Інших доказів чи пояснень, щодо зазначених вище обставин позивачем до суду не надано. Отже, суд вважає посилання позивача на відсутність доказів належного оповіщення його відповідачем – необґрунтованим.

Так, відповідно до положень частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів прибуття позивача до центру комплектування за повісткою №2623354 від 22.02.2025, посилань на поважні причини, що перешкоджали виконанню позивачем свого обов`язку та доказів на їх підтвердження матеріали справи також не містять.

Враховуючи те, що позивач не з`явився 06.03.2025 об 9-00 по повістці №2623354 від 22.02.2025, скерованій за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта", суд вбачає в його діях ознаки складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, що є підставою для внесення відповідних відомостей до електронної системи "Резерв+".

Також суд зазначає, що у відповідності до ч. 8 статті 5 Закону України від 16.03.2016 № 1951-VІІІ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон України № 1951-VІІІ) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч. 8 статті 5 Закону України № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 1 статті 14 Закону України № 1951-VІІІ встановлено, наступне: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону України № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Суд також зазначає, що у відповідь від 18.10.2025 №265768-2025 на адвокатський запит представника позивача, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області повідомлено, що станом на 16.10.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстроване за №10605 від 17.03.2025 системи ІПНП Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області (а.с.12-13).

Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 ( п. 12 розділу III «Відомості, що вносяться до Реєстру», передбачено, що отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

З наведених вище норм Положення про ТЦК та СП і Порядку № 1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

При цьому територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України», не вносять та не виключають з них відомості.

Суд зазначає, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». А за статтею 259 КУпАП, яка має назву «Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.

У свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд зазначає, що доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Разом з цим, факт не з`явлення позивача до ТЦК для уточнення персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників позивачем не заперечується.

Отже, розшук військовозобов`язаного з метою доставлення / адміністративного затримання оголошений у спірному випадку правомірно та у порядку, визначеному законом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що звернення ІНФОРМАЦІЯ_7 відбулось за допомогою електронного повідомлення територіального органу Національної поліції, шляхом внесення відомостей до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» у зв`язку з наявністю у діях позивача ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про порушення прав позивача, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №520/31188/25 та від 27.05.2026 у справі №440/13160/25.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок відповідача щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення не звільняє позивача від доказування підстав позову, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002 ЄДРПОУ 40108599 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.