Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №216/4183/26
Суддя: МАЛАНЮК О. Я.
Справа №216/4183/26
провадження 3/216/1217/26
ПОСТАНОВА
іменем України
10 липня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Маланюк О.Я., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
26 травня 2026 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 962226 від 13.05.2026 року, 13.04.2026 року о 15:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, по вул. Христини Сушко, біля буд. 49, вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме пошкодив транспортний засіб марки «BYD» д. н. з. НОМЕР_1 , чим своїми діями вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
Судові засідання по справі відбувалися 26.06.2026 року (не явилися учасники справи), 09.07.2026 року та 10.07.2026 року.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник з`явилися тільки 09.07.2026 року. ОСОБА_1 у ході засідання категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, визначеного ст. 173 КУпАП, та вказав, що не знає, хто саме пошкодив автомобіль потерпілої ОСОБА_2 . Під час вказаного засідання захистом було подано клопотання про виклик та допит свідків (потерпілу ОСОБА_2 та працівника поліції). Суд задовольнив клопотання в частині виклику потерпілої ОСОБА_2 , а в задоволенні клопотання про виклик поліцейського відмовив, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.07.2026 року. Про дату, час та місце наступного судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Муха М.В. були повідомлені під розписку особисто, жодних зауважень щодо неможливості прибуття 10.07.2026 року не висловлювали.
Однак у судове засідання 10.07.2026 року захисник та ОСОБА_1 не прибули. Захисник через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що у визначений час розгляду даної справи судом, захисник братиме участь у допиті потерпілої у Криворізькому РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Крім того, у клопотанні захисник повторно просив викликати в судове засідання як свідка працівника поліції, який складав протокол, — ОСОБА_3 .
Надаючи оцінку даному клопотанню та вирішуючи таке по суті, суд зазначає, що 09.07.2026 року судом було погоджено наступну дату судового засідання на 10.07.2026 року на 10:30 год, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка, надана захисником ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . В судовому засіданні 09.07.2026 року, при визначенні наступної дати судового засідання ні у захисника, ні у ОСОБА_1 не було зауважень щодо наступної дати судового розгляду та неможливості прибуття у засідання. Посилання захисника на зайнятість в іншому процесі, призначеному на час, що перетинається з раніше погодженим судовим засіданням, суд розцінює як неповажне.
Щодо виклику в судове засідання працівника поліції ОСОБА_3 , який складав протокол, то суд виходить з наступного: відповідно до положень КУпАП, працівник поліції, який складав протокол, є посадовою особою, що виконувала свої службові обов`язки щодо фіксації правопорушення, та виступає від імені органу, який уповноважений складати такі процесуальні документи. Його особисте ставлення до події чи суб`єктивна думка не можуть звужувати або розширювати обсяг доказової бази. Згідно зі ст. 251 КУпАП, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є лише носієм інформації та документом, у якому фіксується суть обвинувачення. Він не є імперативним чи остаточним доказом вини особи або, навпаки, її невинуватості. Оцінка правомірності дій особи здійснюється судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів у їх сукупності (ст. 252 КУпАП). Оскільки обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці через дослідження інших наявних у справі матеріалів (письмових пояснень очевидців, матеріалів відеофіксації тощо), а сам працівник поліції не був безпосереднім свідком події, а лише виконував функцію фіксації, його допит у судовому засіданні не спростує і не підтвердить обставини справи більшою мірою, ніж це вже відображено у складених ним документах. Враховуючи вищевикладене та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, клопотання про виклик працівника поліції задоволенню не підлягає.
Крім того, в судовому засіданні 09.07.2026 року ОСОБА_1 надав свої пояснення, підтримав клопотання захисника про долучення доказів, подане через канцелярію суду 09.07.2026 року. В клопотанні вказує, що сам являється потерпілим від дій сусіда ОСОБА_5 , у зв`язку з чим здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Надаючи оцінку даному клопотанню, суд звертає увагу на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, зафіксований в ст. 61 Конституції України, за яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто юридична відповідальність за правопорушення може застосовуватися лише до тієї особи, яка його вчинила, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, вчинене іншою особою (наприклад, родичем, колегою чи сусідом). Щодо наданого клопотання суд вважає за необхідне приєднати таке до справи, однак зазначає, що суд здійснює розгляд справи тільки відносно ОСОБА_1 на підставі протоколу, складеного відносно такого, в межах інкримінованого діяння та не може надавати оцінки діям інших осіб чи визнавати таких винними чи виправдовувати таких.
Суд наголошує, що заявлення численних клопотань, які не мають істотного значення для встановлення істини у справі (зокрема, щодо виклику посадової особи поліції, яка лише фіксувала правопорушення чи про відкладення судового засідання, неявка в судове засідання як захисника, так і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), за своїм змістом спрямоване на штучне затягування судового процесу з метою пропуску строків, визначених ст. 38 КУпАП. Належне виконання судом своїх завдань, передбачених ст. 245 КУпАП (своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи), виключає можливість уникнення адміністративної відповідальності з підстав закінчення строків накладення стягнення.
Враховуючи, що особа, яка притягується до відповідальності, була належним чином повідомлена про дату та час засідання, а заявлені нею клопотання не спростовують суті правопорушення і на думку суду мають на меті лише сплив визначеного законом тримісячного строку, суд вважає за можливе та необхідне реалізувати свій процесуальний обов`язок і розглянути справу по суті в межах строків ст. 38 КУпАП за наявними у справі матеріалами.
В судове засідання 10.07.2026 року було викликано судом потерпілу ОСОБА_2 , шляхом надсилання такій судової повістки на номер мобільного телефону. Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 10.07.2026 року надала свої пояснення, вказала, що ОСОБА_1 пошкодив її транспортний засіб «BYD» н.з. НОМЕР_2 . Продемонструвала суду відео на мобільному телефоні та надала суду таке ж відео на оптичному DVD-R диску, який суд переглянув в судовому засіданні. На запитання суду, що передувало такому наслідку, ОСОБА_2 вказала, що не знає, однак вважає, що конфлікт, який був між ОСОБА_1 та її чоловіком, не мав переростати в пошкодження її автомобіля.
На відео видно, як ОСОБА_1 руками та ногами наносить удари по легковому автомобілю «BYD» н.з. НОМЕР_1 , що повністю спростовує пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні 09.07.2026 року про те, що він нібито не знає, хто пошкодив автомобіль потерпілої ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням та виховання громадян у дусі точного виконання законів.
Згідно зі статтею 173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою відповідальність в межах санкції даної статті.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів: даними протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 962226 від 13.05.2026 року; копією рапорту працівника поліції про отримання 16.04.2026 року заяви від ОСОБА_2 , яку зареєстровано до ЄО за № 12937 як «хуліганство»; протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.04.2026 року; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 щодо вчинення хуліганських дії ОСОБА_1 , який пошкодив її автомобіль; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 щодо пошкодження ОСОБА_1 автомобіля ОСОБА_2 ; протоколом огляду слідчого СВ Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 16.04.2026 року із доданою до нього фототаблицею, проведеного на підставі відповідної письмової заяви ОСОБА_2 від 16.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин події, усними поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні, та долученим до матеріалів справи відеозаписом.
За наведеного вище, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, відносно якої складений протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, місце та час вчинення правопорушення, ставлення винного до скоєного правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 40-1, 173, 251, 268, 283-285, 289 КУпАП, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області впродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Я.МАЛАНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua