Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №205/6722/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №205/6722/26

Суддя: Терещенко Т. П.

Єдиний унікальний номер 205/6722/26

Номер провадження2-а/205/107/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Яковенко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Ковальов А.О. звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлено повістку №5971296 про виклик ОСОБА_1 для уточнення військово-облікових даних. 18 грудня 2025 року вказану повістку направлено поштовим відправленням, дата явки визначена - 26 грудня 2025 року. Позивач повістку фактично не отримував, повідомлення від АТ «Укрпошта» про необхідність отримання рекомендованого листа йому не надходили. 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 особисто прибув до ТЦК, де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення №111. У протоколі зазначено дату розгляду справи - 10 березня 2026 року. 24 лютого 2026 року ним до ТЦК направлено адвокатський запит щодо обставин складання протоколу та підтвердження направлення повістки. 07 березня 2026 року ним до ТЦК направлено заяву про перенесення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю захисника в іншому судовому засіданні. Незважаючи на наявність захисника та подані адвокатські запити і клопотання, 10 березня 2026 року ТЦК розглянув справу за відсутності позивача та його адвоката, після чого виніс постанову №111 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. 10 березня 2026 року Позивачу у месенджер «Viber» з номера телефону НОМЕР_1 надійшли повідомлення щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення. 11 березня 2026 року ним до ТЦК направлено адвокатський запит щодо підтвердження факту направлення повідомлень у «Viber» та надання копії постанови. 12 березня 2026 року на його адресу надійшла копія постанови №111 та відповідь ТЦК про відмову у перенесенні розгляду справи. Постанову №111 від 10 березня 2026 року було оскаржено до Новокодацького районного суду міста Дніпра. Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року у справі №205/3635/26 постанову №111 скасовано та направлено справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 06 травня 2026 року рішення суду в частині направлення справи на новий розгляд оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду. Також ним подано адвокатський запит щодо: підстав виклику ОСОБА_1 ; доказів вручення повістки; конкретизації події адміністративного правопорушення; надання матеріалів справи. Крім того, 12 травня 2026 року до ТЦК подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 14 травня 2026 року, у зв`язку із ненаданням матеріалів справи та поданням апеляційної скарги на рішення суду від 06 квітня 2026 року. Незважаючи на це, 14 травня 2026 року ТЦК повторно розглянув справу та виніс постанову №185 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим, просив суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 185 від 14 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, та недоведеністю вини позивача належними і допустимими доказами.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 травня 2026 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку термінової адміністративної справи.

Представник позивача подав до суду письмову заяву, у якій просив розглянути адміністративну справу без його участі за наявними у матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань про відкладення або розгляду справи за їх відсутності до суду не надходило, лише долучено до матеріалів справи копії документів щодо ОСОБА_1 .

Будь-яких інших заяв із процесуальних питань до суду не надходило.

За вищевказаних обставин та вимог процесуального законодавства, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів і доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з «Резерв+» до ОСОБА_1 застосовано тип відстрочки - бронювання, яка дійсна до 17 грудня 2026 року, та у графі «Причини звернення до Нацполіції» з причини: не прибуття за повісткою до ТЦК та СП від 14 лютого 2026 року (а.с. 22).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ТОВ «ПРІНТЕК Україна Ел.ЕЛ.Сі» від 15 грудня 2025 року про прийом на роботу, ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду інженера відділу регіонального сервісу Дніпропетровської області з 16 грудня 2025 року за основним місцем роботи, на умовах 6-денного робочого тижня (40 годин), з посадовим окладом 26 000 грн. на місяць, та випробувальним терміном 3 місяці (а.с. 23).

Згідно із витягу з державного електронного сервісу «ДІЯ» щодо заяви №20251217-1659009 про бронювання працівників судом встановлено, що керівником ТОВ «ПРІНТЕК Україна Ел.ЕЛ.Сі» Ейсмонтом Ю.А. на підприємстві зареєстровано усього 168 військовозобов`язаних, з яких заброньованих 82 військовозобов`язаних, враховуючи ліміт бронювання працівників 50%, доступно до бронювання 2 працівника, з яких ОСОБА_1 заброньований до 10 січня 2026 року (а.с. 24-27).

Також судом встановлено, що 10 березня 2026 року начальником групи розгляду адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_4 майором юстиції ОСОБА_3 було складено протокол щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 28-29).

Зі змісту вищезазначеного протоколу вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не прибув по повістці №5971296 від 16 грудня 2025 року на 14-00 годину 26 грудня 2026 року для уточнення даних, яка була надіслана йому рекомендованим поштовим відправленням №R067059127591 від 18 грудня 2025 року, та не виконав своїми діями (бездіяльністю) зобов`язання передбачені абзацом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 28-29).

Крім того, постановою №111 по справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2026 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. (а.с. 38-39).

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , і скасовано постанову №111 від 10 березня 2026 року, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП направлено на новий розгляд до компетентного органу ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 45-48).

Разом з тим, згідно із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року (а.с. 50).

При цьому, постановою №185 по справі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 25 500 грн. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: який не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10-00 годину 26 грудня 2025 року для уточнення даних, за викликом по повістці №5971296 від 16 грудня 2025 року, яка була надіслана йому рекомендованим поштовим повідомленням №R0670591127591 від 18 грудня 2025 року (а.с. 56).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до прим ст. 210-1 КУпАП, положення статті не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи.

Отже, під час судового розгляду встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 14-00 годину 26 грудня 2025 року.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Окрім цього, згідно із ч. 8 ст. 247 КУпАП, наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

Отже, згідно із постановою №111 від 10 березня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн., яка на теперішній час не була скасована.

Проте, обставини адміністративного правопорушення, які були викладені у постанові по справі про адміністративне правопорушення №185 від 14 травня 2026 року - ідентичні, та повністю повторюють обставини справи з постанови №111 від 10 березня 2026 року.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 в порушення норм чинного законодавства, було притягнуто ОСОБА_1 повторно до адміністративної відповідальності за тих самих фактичних обставин.

Крім того, ненадання належних доказів стосовно вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року передбачено, що статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною 2 статті 277 КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП.

Аналіз наведених вище правових норм дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Також під час судового розгляду судом встановлено, що відповідачем не було забезпечено дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.

Крім того, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було в повному об`ємі порушено право ОСОБА_1 на захист його прав та на отримання його адвокатом доступу до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, представником Ковальовим А.О. неодноразово було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 запити та клопотання про відкладення розгляду справи, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено, що на переконання суду невмотивованим рішенням уповноваженої особи, та грубим порушенням права на захист особи.

На переконання суду, усі дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 були на сам перед направленні на саме фіксування виключно лише факту вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за своєю суттю є банкетною та потребує додаткового зазначення, яку саме норму законодавства було порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, у постанові №185 від 14 травня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутнє будь-яке посилання на конкретну норму законодавства, яку він порушив, а лише формально зазначено норму статті КУпАП, яка є виключно імперативною нормою, та не містить у собі весь об`єм порушених норм чинного законодавства позивачем.

Більш того, відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Окрім цього, суд вважає, що відповідачем також не підтверджено правомірність прийнятої постанови, при цьому не враховано положення ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до змісту постанови №185 від 14 травня 2026 року днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є 26 грудня 2025 року, коли позивач не вчинив дії, які він повинен вчинити саме 26 грудня 2025 року.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова була винесена 14 травня 2026 року після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною.

Суд зазначає, що відповідно до постанови №185 від 14 травня 2026 року повідомлення №185 на ім`я позивача була виписана 01 травня 2026 року, та неявка на вказану дату не є продовжуваним правопорушенням, та в цьому, станом на 14 травня 2026 року, в разі визнання позивача винуватим, сплили строки притягнення позивача до відповідальності.

Враховуючи викладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 №185 від 14 травня 2026 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 є протиправною і відповідно підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналіз положень ст. 132 КАС України дає можливість зробити висновок про те, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із підготовкою до розгляду справи, до яких серед іншого віднесено поштові витрати.

У зв`язку із вищезазначеним, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 532,48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст. 121, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, ст.ст.1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення №185 від 14 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 532,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.П. Терещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua