Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №177/2442/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2442/26

Провадження № 3/177/518/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.

розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Старший солдат ОСОБА_1 , 29.06.2026 близько 20 год. 50 хв., будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, самовільно залишив розташування військової частии НОМЕР_1 , що в пункті тимчасової дислокації у населеному пункті АДРЕСА_2 , та прибув 30.06.2026 близько 10 год. 55 хв. до розташування військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив діяння, за яке передбачено адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до протоколу додано заяву, в якій вину у вчиненні правопорушення визнає, просить розглядати справу за його відсутністю.

Із огляду на положення ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення за ст. 172-11 КУпАП, вважає за можливе провести судове засідання за відсутності ОСОБА_1 .

Суддя, дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Із аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено Указом Президента України, та діє дотепер, що, згідно зі ст. 64 Конституції України, передбачає можливість встановлення певних обмежень прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.12.2025 № 130 та військовим квитком серії НОМЕР_3 .

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, до протоколу від 08.07.2026 ДНП/К № 1771 надано: протокол від 08.07.2026 ДНП/К № 0137 про адміністративне затримання ОСОБА_1 для складання матеріалів за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП; письмові поясненя ОСОБА_1 , де він зазначає, що самовільно залишив розташування військової частини у зв`язку з особистою недисциплінованістю; доповідь від 29.06.2026 № 7224/125/25 командира зенітного ракетного дивізіону в/ч НОМЕР_1 про факт самовільного залишення ОСОБА_1 розташування військової частини; доповідь від 30.06.2026 № 7224/125/26 командира зенитного ракетного дивізіону в/ч НОМЕР_1 про факт повернення ОСОБА_1 до розташування військової частини; службову характеристику на старшого солдата ОСОБА_1 .

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, за ознаками самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при визначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, його особу, ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, необхідним та достатнім буде стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, у виді штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 3 ст. 172-11, п. 1 ст. 247, 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістьсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя: