Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №204/4898/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/4898/26

Провадження № 2/204/3640/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого – судді Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Азаряна Б.С.,

за участю представника позивача – адвоката Токарєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення на її користь аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який визначено на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2021 року у справі №204/8216/20 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, шляхом стягнення у подальшому аліментів у частці від доходу відповідача в розмірі 1/4 частку всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19 липня 1997 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у сторін народилась донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, у зв`язку з чим, позивач вимушена звернутись до суду. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2021 року у справі №204/8216/20 її позов до відповідача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини – задоволено частково, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 04.12.2020 року і до повноліття дитини, в особі матері ОСОБА_1 , допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27.10.2025 року № 337926/5 виданої державним виконавцем, зазначено що: «Розрахунок заборгованості, а саме нарахування здійснюється згідно відомостей https://ukrstat.gov.ua. Борг на 01.10.2025 року - 75 262,55. Штраф у розмірі 30% (постанова про накладення штрафу від 27.10.2025) - 31 231,27. Загальна сума заборгованості становить – 106 493,82 грн.». Позивачем ОСОБА_1 на даний час подана позовна заява до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (справа №204/1862/26 (провадження 2/204/2447/26). Є відповідна ухвала Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05.03.2026 року про відкриття спрощеного позовного провадження та розгляд цивільної справи без виклику сторін.

Враховуючи зміни у законодавстві щодо мінімального розміру аліментів на дитину і те, що визначений рішенням суду розмір аліментів на утримання спільної дитини на теперішній час є недостатнім для її утримання, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно позивач вважає за необхідне просити суд змінити спосіб стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача – адвокат Токарєв В.В. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання призначені на (08.06.2026; 06.07.2026) не з`явився, був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, суд постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши думку присутніх учасників, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

19.07.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Нової Каховки, актовий запис №217 (а.с. 7).

Від шлюбу у сторін народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №104 (а.с. 17).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року у справі №204/8216/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено стягувати на її користь з ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 04.12.2020 року і до повноліття дитини, допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27.10.2025 року № 337926/5 в межах ВП №66669236, виданої державним виконавцем, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.10.2025 року складає 75 262,55, та з урахуванням суми штрафу у розмірі 31 231,27 грн. (згідно постанови про накладення штрафу від 27.10.2025) загалом становить – 106 493,82 грн. (а.с. 18-19).

Позивач вказує, що така сума не може покрити необхідних потреб дитини. Невпинне зростання цін на продукти та одяг обумовлює потребу більших витрат та зусиль для забезпечення, створення належних умов проживання, навчання, відпочинку дитини, що зважаючи на фіксований розмір аліментів в цілому погіршує її матеріальний стан. Тому вважає за необхідне просити суд змінити спосіб стягнення аліментів.

Дитина перебуває на утриманні позивачки. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним зі способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст. 182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

Обґрунтовуючи вимоги про зміну розміру стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної рішенням суду у розмірі 2 000,00 грн. на доньку, на 1/4 частку, позивачка зазначає, що визначений судом розмір аліментів не забезпечує нормального розвитку дитини та належного матеріального утримання і тому позивач вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів шляхом зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів з 2 000,00 грн. на 1/4 частку від усіх його доходів.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства суд зважує на те, що присуджуючи аліменти суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення - у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів - законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до частини першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (на час звернення з позовом – 28.04.2026 року) прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років складав: з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

Суд вважає, що встановлений розмір аліментів, зважаючи на збільшення витрат на утримання дитини, зростання цін на всі групи товарів для її утримання є недостатнім і не забезпечує право дитини на належний рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. При цьому позивачка як одержувачка аліментів має право змінити спосіб їх стягнення, визначивши його у частці від доходу відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини аліментів у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності і розумності.

У судовому засіданні 06 липня 2026 року суд відповідно до вимог ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 10 липня 2026 року. У зазначене засідання сторони не з`явились. Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , визначений рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року у справі №204/8216/20.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року у справі №204/8216/20.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Чечелівським районним судом м. Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10 липня 2026 року.

Суддя