Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №203/7038/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №203/7038/26

Провадження №3/0203/1078/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді Качаленко Г.В.,

за участі секретаря – Кравченко О.А.

потерпілої – ОСОБА_1

представника потерпілої – Горяніної А.О.,

розглянув матеріали, що надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра (Дніпропетровська), громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

14.06.2026 року о 14:45 годині в м. Дніпро по проспекту Олександра Поля, е\о 181 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – автомобілем марки «Toyota Camry» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль «Mazda-6» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який стояв без руху попереду та був припаркований водієм ОСОБА_1 , продовжив неконтрольований рух вперед скоїв наїзд на автомобіль «Mitsubishi L200» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який стояв без руху попереду та був припаркований водієм ОСОБА_3 . Транспортні засоби внаслідок ДТП отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3.б ПДР, скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Після чого, ОСОБА_2 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, з місця події поїхав, до поліції не повідомив та був встановлений працівниками поліції під час проведення розшукових заходів, чим порушив п.2.10 а ПДР, скоїв правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисник — адвокат Воробйов О.А. не прибули, від них надійшли заяви з проханням розглядати справу без їхньої участі. У своїй заяві ОСОБА_2 зазначив, що визнає вину в повному обсязі, щиро кається, зробив відповідні висновки. Також він вказав, що раніше правопорушень не вчиняв і зобов`язується в подальшому дотримуватися вимог закону.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, надав заяву з проханням справу розглядати без його участі, у зв`язку з передислокацією військового підрозділу, зазначив, що свої пояснення, надані під час оформлення матеріалів підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 14.06.2026 року він став очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. Перебуваючи у власному автомобілі, звернув увагу на те, що автомобіль «Toyota» чорного кольору рухається хаотично, по діагоналі, перетинаючи проспект із крайньої лівої смуги в праву. При цьому помітив, що водій схилив голову до керма. Невдовзі автомобіль «Toyota» двічі здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Mazda», після чого заглух. Він вибіг зі свого автомобіля та підійшов до автомобіля «Toyota», намагаючись відчинити двері, проте вони були заблоковані, тому він постукав у вікно. Коли вікно трохи опустилося, то побачив за кермом невідому особу. На запитання, чи не потрібна йому допомога, водій відповів невиразно, при цьому з салону автомобіля відчувався запах алкоголю. Після цього він повернувся до свого автомобіля, щоб зателефонувати до поліції. У цей час побачив, як водій «Toyota» завів двигун та почав залишати місце ДТП. Зателефонувавши на лінію «102», він повідомив про подію, вказав напрямок руху водія, номерний знак автомобіля та очікував на приїзд патрульних. Після прибуття працівників поліції йому надали для впізнання фотознімок водія, на якому він впізнав особу, що керувала вказаним автомобілем. Додатково пояснив, що зіткнення супроводжувалося двома поштовхами; під час другого поштовху автомобіль «Mazda», який перед цим був пошкоджений внаслідок першого зіткнення, відкинуло під транспортний засіб військових..

На відеозаписі в судовому засіданні підтвердив впізнання особи водія.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 16.04.2026 року вона прибула на роботу до салону, розташованого за адресою: вул. Олександра Поля, 143, де припаркувала свій автомобіль. Близько 14:45 колега повідомила їй, що в її автомобіль здійснили зіткнення, після чого водій залишив місце події. Безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної події потерпіла не була. Зазначила, що наполягає на суворому стягненні до ОСОБА_2 . Свою позицію вона обґрунтовує тим, що водій не лише спричинив механічні пошкодження її транспортного засобу та іншого автомобіля, що знаходився поруч, але й свідомо залишив місце ДТП, намагаючись уникнути відповідальності. Окрім того, потерпіла акцентувала увагу на тому, що за наявними свідченнями очевидців водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, що створювало смертельну небезпеку для оточуючих та інших учасників дорожнього руху. З огляду на зухвалу поведінку правопорушника та задля запобігання вчиненню ним аналогічних дій у майбутньому, які можуть призвести до тяжких наслідків, ОСОБА_1 просить суд застосувати до ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вислухав учасників судового засідання, дослідив матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Пунктом 2.3.б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ст. 124 КУпАП встановлена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, що підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№ 697048 та серії ЕПР1 № 607055 від 19.06.2026; рапортом поліцейського Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 14.06.2026 року, повідомленням на лінію 102, схемою місця ДТП та фототаблицею до неї, письмовими поясненнями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 , рапортом інспектора-чергового від 14.06.2026, матеріалами відеозапису, що є додатком до протоколу серії ЕПР1 № 697048 від 19.06.2026, який повністю підтверджує обставини ДТП, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснення свідка ОСОБА_4 щодо обставин скоєння ДТП, надані ним у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, доведена в повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковано.

Практика Європейського Суду з прав людини стала в питанні підвищених вимог до особи, яка керує джерелом підвищеної небезпеки. Так, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно ст.30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Так, за обставинами, ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом порушив ПДР не умисно, внаслідок чого два транспортні засоби були пошкоджені.

Разом з тим, наступна його поведінка свідчить про умисне, грубе нехтування ПДР, залишення місця ДТП, з метою уникнення відповідальності. Такі висновки суд зробив з аналізу відеозапису, пояснень потерпілої та свідка.

ОСОБА_2 розумів, що після ДТП в Центральній частині міста водій має залищитися на місці, а по прибуттю поліції буде направлений на огляд на стан сп`яніння.

ОСОБА_2 в заяві до суду зазначив, що щиро кається у вчинених правопорушеннях. Разом з тим, про щире каяття мають свідчити не тільки слова, а реальні дії направлені на усунення спричиненої шкоди та наслідків. Натомість, потерпіла в стані вагітності, прибула до суду, повідомив, що питання відшкодування наразі не вирішені. Аналогічно не вирішені питання відшкодування шкоди з іншим потерпілим, який є військовослужбовцем.

Відтак, суд вважає, що ОСОБА_2 грубо і свідомо порушив Правила дорожнього руху і застосування стягнення у виді штрафу буде недостатнім та непропорційним вчиненому.

Отже, виходячи із змісту статті 33 КУпАП, беручи до уваги обставини скоєння цих правопорушень, суд доходить висновку, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення з урахуванням ст.36 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ст.122-4 КУпАП, як більш серйозного правопорушення, за яке передбачено максимальне стягення у виді адміністративного арешту, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Керуючись ст.ст. 36, 122-2, 130, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження адміністративний матеріал № 3/0203/1078/2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та адміністративний матеріал №3/0203/1077/2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та присвоїти об`єднаному матеріалу про адміністративне правопорушення № 3/0203/1078/2026 (ЄУН № 203/7038/26).

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. на користь держави.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.

Суддя Г.В. Качаленко