Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №420/11681/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11681/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (код ЄДРПОУ 04056919, місце знаходження: 65026, м. Одеса, Думська площа, 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місце знаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д) та Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місце знаходження: 65026, м. Одеса, Думська площа, 1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (код ЄДРПОУ 04056919, місце знаходження: 65026, м. Одеса, Думська площа, 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місце знаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д), Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місце знаходження: 65026, м. Одеса, Думська площа, 1), якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.04.2025, позивач просив:

Визнати протиправним та скасувати рішення Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (65022, Україна, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д), яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) у призначені та виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, оформлене протоколом від 11.03.2025 року за №7.

Зобов`язати Міську комісію з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ( АДРЕСА_3 ), повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) поданою від 03 лютого 2025 року уповноваженою особою за довіреністю ОСОБА_2 про призначення грошової компенсації за належні до отримання жилі приміщення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року після усунення недоліків у позовній заяві, уточнену позовну заяву позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та відповідно до Постанови КМУ від 18.04.2018 № 280 йому передбачено виплату компенсації на придбання житла внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Позивач зазначив, що 11.03.2025 року він звернувся із заявою до Міської Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України міської владі м. Одесі з проханням надати йому грошової компенсації для отриманим жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Рішенням міська комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, яке було оформлено у вигляді протоколу №7 від 11.03.2025 року, відмовила ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 року за №280.

Підставою відмови у задоволені заяви ОСОБА_1 зазначено: «Згідно з пунктом 7-1 пункту 13 Порядку комісія відмовляє у призначенні грошової компенсації, якщо внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пунктом 6 цього Порядку строк».

Тобто, позивач зазначає, що за думкою міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ОСОБА_1 зобов`язаний був звернутися із заявою про виплату відповідної компенсації не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік ОСОБА_1 , а саме протягом місяця після 07.06.2021 року.

На думку позивача та його представника, міська комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату грошової компенсації протиправно застосувала п. 6 Порядку, затвердженого Постаново КМУ від 18.04.2018р. за №280 у редакції, що діяла зі змінами, внесеними постановою КМ № 1416 від 13.12.2024.

В редакції п. 6 Порядку, що діяла на період 07.06.2021 року постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 року за №280 не мала обмеження щодо строку звернення з заявою про виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Обмеження щодо строку звернення з заявою про виплату грошової компенсації починає діяти та розповсюджуватися на правовідносини і на осіб, які стали на квартирний облік вже після 13.12.2024 року, а саме коли постановою КМ № 1416 від 13.12.2024 були внесені зміні у п. 6 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затверджених постаново КМУ від 18.04.2018р. за №280.

Так п. 6 Порядку, затверджений Постановою КМУ від 18.04.2018р. за №280 зі змінами, внесеними постановою KM № 1416 від 13.12.2024 передбачає, що Заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - місцевий орган) не пізніше ніжу місячний строк після взяття на квартирний облік.

Представник позивача зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно- правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Також представник позивача звертає увагу, що у п. 13 Порядку затвердженого постановою КМУ від 18.04.2018р. за №280 (в редакції, що діяла до 13.12.2024р.) не передбачає таку підставу, як порушення строків звернення з заявою про виплату грошової компенсації, для відмови у виплаті грошової компенсації.

До суду 22 травня 2025 року від виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання про виключення виконавчого комітету Одеської міської ради із складу відповідачів.

Ухвалою від 10 липня 2026 року виправлено описку в ухвалі від 15 травня 2025 року та замінено статус виконавчого комітету Одеської міської ради від відповідача на третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

До суду 22 травня 2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити, посилаючись на те, що 03.02.2025 до Міської комісії надійшла заява ОСОБА_1 щодо призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

Представник відповідача зазначає, що на момент звернення Позивача діяла Постанова № 280 у редакції від 17.12.2024, відповідно до якої згідно з абзацу 1 пункту 2 право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до п.п. 11-14 ч. 2 ст. 7 або учасниками бойових дій відповідно до п. 19-21 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 р., обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 р. і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних та звернулися за її призначенням у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Постанови № 280 заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік.

ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку з 07.06.2021, а заяву про призначення грошової компенсації подав 03.02.2025.

Згідно з підпункту 7-1 пункту 13 Постанови № 280 комісія відмовляє у призначенні грошової компенсації, якщо внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзац 1 пункту 6 цього Порядку строк.

Представник відповідача зазначає, що Постанова № 280 встановлює не відповідальність особи, а право. Позивач мав можливість скористатися цим правом з 07.06.2021 до 17.12.2024, проте не зробив цього.

Представник відповідача зазначає, що правовідносини між ОСОБА_3 та Міською комісією виникли після подання позивачем заяви від 03.02.2025 про призначення компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

Отже, підстав для розгляду заяви від 03.02.2025 відповідно до минулої редакції Постанови № 280 у Міської комісії станом на дату прийняття рішення не було.

Тому, Міською комісією було прийнято рішення 11.03.2025 № 7, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації.

До суду 22 травня 2025 року до суду від відповідача надійшли копії документів копії документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

До суду 29 травня 2025 року надійшли від представника позивача додаткові пояснення, до яких долучено уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги з аналогічним змістом.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Відповідно до матеріалів справи позивач є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_2 від 27 березня 2019 року та довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 10.10.2019 року № 1092 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганські областях, забезпеченні їх здійснення.

Також позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб, на підтвердження чому позивачу видано довідку № 5138-5000177015 від 15.08.2019 року.

Суд встановив, що позивач зі складом сім`ї три особи (він, дружина, дочка) перебуває на квартирному обліку з 07.06.2021 року, що підтверджено довідкою Приморської районної адміністрації Одеської міської ради б/н від 26.07.2026 року та витягом із розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 240 від 07.06.2021.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивача було знято з квартирного обліку Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та взято на квартирний облік Пересипської (Суворовської) районної адміністрації ОМР за місцем фактичного проживання, що підтверджено витягом з розпорядження Суворвської районної адміністрації № 40р від 28.01.2022.

Суд встановив, що 03.02.2025 року позивач через уповноважену особу Швачич ОВ.,звернувся із заявою до Міської Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України міської владі м. Одесі з проханням надати йому грошової компенсації для отриманим жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Рішенням міська комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, яке було оформлено у вигляді протоколу №7 від 11.03.2025 року, відмовила ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Підставою відмови у задоволені заяви ОСОБА_1 зазначено: «Згідно з пунктом 7-1 пункту 13 Порядку комісія відмовляє у призначенні грошової компенсації, якщо внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пунктом 6 цього Порядку строк».

Судом досліджено документи, на підставі яки ухвалено оскаржуване рішення.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з положенням статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (ч. 2 ст. 7 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 року № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі, - Порядок № 280).

Відповідно до п. 1 Порядку № 280 в редакції чинної на дату виникнення спірних правовідносин, цей Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які станом на 1 червня 2024 р. користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 р. і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб та інформацію про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних), і звернулися за призначенням грошової компенсації у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Відповідно до п. 2 цього Порядку право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 р., обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 р. і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних та звернулися за її призначенням у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Згідно з п. 6 Порядку № 280, зі змінами внесеними згідно з Постановою КМ № 1416 від 13.12.2024, заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - місцевий орган) не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасник бойових дій, перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та перебуває на квартирному обліку у м. Одеса з 07.06.2021 року.

03.02.2025 року позивач через уповноважену особу Швачич ОВ., звернувся із заявою до Міської Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України міської владі м. Одесі з проханням надати йому грошової компенсації для отриманим жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Рішенням міська комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, яке було оформлено у вигляді протоколу №7 від 11.03.2025 року, відмовила ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з підстав того, що внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пунктом 6 цього Порядку строк, що є підставою для відмови згідно з пунктом 7-1 пункту 13 Порядку.

Так, відповідно до пп. 7-1 п. 13. Порядку № 280 Комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації з таких підстав: внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пункту 6 цього Порядку строк.

Позивач вважає, що положення абзаці першого пункту 6 Порядку № 280 не можуть бути застосовані до нього, оскільки на дату взяття його на квартирний облік пункт 6 Порядку № 280 не встановлював строки звернення із відповідною заявою про грошову компенсацію.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить із тлумачення норм права таким чином.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2024 р. № 1416 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 214 і від 18 квітня 2018 р. № 280 у втому числі у Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а саме: доповнено абзац перший пункту 6 після слів “(далі - місцевий орган)” словами “не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік”; пункт 13 доповнено підпунктом 7--1 такого змісту: “7--1) внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пункту 6 цього Порядку строк;”.

Вказані зміни набули чинності 17 грудня 2024 року.

Таким чином, на дату подачі заяви (03 лютого 2025) вже діяв Порядок № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2024 р. № 1416 , яка передбачала чіткий строк звернення із заявою про грошову компенсацію та підставу для відмови у призначенні грошової компенсації у разі пропуску вказаного строку. Позивач звернувся із пропуском місячного строку з дати набуття чинності ПКМУ №1416.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Водночас, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду, аналізуючи питання дії нормативно-правових актів у часі, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16 вказала, що у разі якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі неодноразово застосовувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, від 24 січня 2023 року у справах №640/14816/20 та №600/5806/21-а, від 08 жовтня 2021 року у справі № 240/19318/20, від 16 листопада 2021 року у справі № 360/1406/20, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/7578/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 520/9778/19 та від 10 січня 2024 року у справі № 380/13615/21.

З огляду на вказане, враховуючи вищенаведені правові норми Основного Закону України, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо їх офіційного тлумачення та висновки Верховного Суду стосовно застосування цих норм, суд, в контексті спірного правового питання, що виникло у цій справі, та з огляду на характер і зміст спірних правовідносин, доходить висновку, що спірні правовідносини починаються саме з дати звернення із заявою про отримання компенсації та тривають до моменту прийняття рішення за результатами розгляду такої заяви.

Відповідно до ст. 87, 88 Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX) адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. При цьому, разі внесення змін до закону або істотної зміни фактичних обставин правомірний адміністративний акт може бути відкликано за ініціативою адміністративного органу на шкоду особі з дня набрання чинності новим адміністративним актом, якщо публічний інтерес у відкликанні адміністративного акта переважає законний інтерес (довіру) особи.

Таким чином, З огляду на це, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент ухвалення ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права, суд доходить висновку, що відповідач діяв правомірно та ним ухвалено правомірне рішення про відмову у призначенні грошової компенсації.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, жодні судові витрати не належать розподілу на користь позивача.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать відшкодуванню за рахунок державного бюджета.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (код ЄДРПОУ 04056919, місце знаходження: 65026, м. Одеса, Думська площа, 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місце знаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д) та Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місце знаходження: 65026, м. Одеса, Думська площа, 1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.