Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №420/40131/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40131/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 955130142157 від 22.07.2025 р. про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити недоотриману пенсію, на яку мала право померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час її життя по день смерті за період часу з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Чорноморське Бехтеської сільської громади Скадовського району Херсонської області померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою отримання допомоги на поховання, позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою. Рішенням відповідача від 22.07.2025 р. № 955130142157 позивачу відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України. Наголошує, що за життя ОСОБА_2 заробила пенсію та мала отримувати її по день смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як громадянка України, яка не мала громадянства іншої держави. Під час окупації Скадовського району Херсонської області збройними силами рф вона частково отримувала пенсію, однак, коли це стало неможливим у зв`язку з блокуванням української пошти та банків, виплати зі сторони Пенсійного фонду України припинились. З метою поновлення виплати, в серпні 2024 року ОСОБА_2 через відеозв`язок з представником Пенсійного фонду України пройшла ідентифікацію, проте виплата пенсії не поновилась. Під час ознайомлення з матеріалами спадкової справи позивач дізналась, що до складу спадщини входить недотримана ОСОБА_2 пенсія в розмірі 32013,12 грн. за період з 01.06.2022 р по 31.03.2023 р. Однак за приписами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_2 мала право на отримання пенсії й за період з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р. Позивач наголошує, що неможливість поставити пенсію на тимчасово окуповану територію України до пенсіонера не може бути підставою для припинення її нарахування. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 05.12.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

17.12.2025 р. на виконання вказаної заяви представником позивача додано квитанцію про доплату судового збору та позовну заяву в оновленій редакції мотивувальної частини:

"- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 955130142157 від 22.07.2025 р. про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати недоотриманої пенсії, на яку мала право померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час її життя за період часу з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, на яку мала право померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р., яка є частиною спадщини.

Ухвалою від 07.10.2025 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

31.12.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що ОСОБА_2 в період з 01.06.2022 р. по 31.03.2023 р. нараховувалась пенсія для виплати з урахуванням положень Постанови № 162, але не отримана пенсіонеркою, тому кошти повернуті на рахунок Пенсійного фонду України. З огляду на вказане, виплата пенсії ОСОБА_2 припинена з 01.04.2023 р. Відповідно до заяви 14.08.2024 р. в ході відеоконференції особу ОСОБА_2 встановлено (рішення про встановлення особи № 328298 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області від 28.08.2024 р.) Водночас, ОСОБА_2 з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р. не надала заяву про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок у банку (не надано реквізити рахунку для виплати пенсії через банк) згідно з Порядком № 1596. Крім того, ОСОБА_2 не повідомляла про неодержання нею пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Отже, оскільки пенсія з 01.04.2023 р. не нараховувалась, ОСОБА_2 із заявою про поновлення виплати пенсії та повідомленням про неодержання пенсії від рф у встановленому порядку не зверталась, підстави для поновлення, нарахування та виплати пенсії за період з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р. відсутні. Також зазначає, що оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України Головним управлінням правомірно прийнято рішення від 22.07.2025 р. № 955130142157 про відмову позивачу у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 .

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як особа, якій призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

28.08.2024 р. Головним управлінням ПФУ у Рівненській області прийнято рішення про встановлення особи №328298, згідно якого за заявою ОСОБА_2 від 14.08.2024 р. за результатами проведеного відеоконференцзв`язку та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені питання особу ОСОБА_2 встановлено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.04.2025 р., виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса).

15.05.2025 р. позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про виплату допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 .

До заяви позивач надала наступні документи: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання; картку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 ; довідку про відкритий рахунок в банку.

Рішенням від 22.07.2025 р. № 955130142157 відповідач відмовив у виплаті допомоги на поховання, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України з 01.04.2023 р., відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно листа відповідача від 18.07.2025 р. № 2100-0402-8/28360 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , мала право отримати пенсію в розмірі 32013,22 грн. за період з 01.06.2022 р. по 31.03.2023 р. Станом на 15.07.2025 р. дана виплата не отримана у зв`язку із смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погодившись із відмовою відповідача у виплаті допомоги на поховання та вважаючи наявним у відповідача обов`язок здійснити нарахування пенсії померлої ОСОБА_2 за період з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р., позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.ст.22, 64 Конституції України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 р., ратифікована Законом України від 14.09.2006 р. № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 р. (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-VI).

Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерел формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон №1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом №1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача про відмову позивачу у нарахуванні та виплати недоотриманої пенсії, на яку мала право померла за час її життя за період часу з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р., та зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.45 зазначеного Закону пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

За приписами ст.47 Закону №1058-VI пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Стаття 46 Закону №1058-VI регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час.

Так, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Підстави припинення та поновлення виплати пенсії врегульовано статтею 49 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1 зазначеної статті, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що виплата пенсії припиняється лише на підставі відповідного рішення територіальних органів Пенсійного фонду або суду.

При цьому, перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду України, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до частини 2, 3 статті 49 вказаного Закону, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Як свідчить аналіз положень Закону №1058-VI припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Поновлення виплати пенсії здійснюється відповідно до порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

У свою чергу, абз.3 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 р. №162 "Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану" (далі - Постанова №162) установлено, що особам, які проживають на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, і виплату пенсій яким було припинено в період з 1 серпня 2022 р. відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії може бути відновлена за поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія. Підпис" ("Дія ID"), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, заявами про виплату пенсії на поточні рахунки в уповноважених банках або за заявами про поновлення виплати пенсії, що надійшли через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи пенсіонера у режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу. Порядок та умови встановлення особи пенсіонера шляхом відеоконференцзв`язку органами Пенсійного фонду України затверджуються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Міністерством соціальної політики та Міністерством цифрової трансформації.

Місце проживання ОСОБА_2 включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства Розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. №376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 р. за №380/43786.

Пунктом 144 XV "Прикінцеві положення" Закону визначено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, що підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках, визначає Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (далі Порядок №1596).

Відповідно до п.6, 8-10 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів.

Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Отже, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку № 1596.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що виплата пенсії ОСОБА_2 припинена відповідачем з 01.04.2023 р. відповідно до ч.1 ст.49 Закону України №1058, у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Суд зазначає, що померла розпочала процедуру поновлення виплати пенсії за приписами Постанови №162, пройшла відповідну ідентифікацію у режимі відеоконференцзв`язку, що підтверджено відповідним рішенням Головним управлінням ПФУ у Рівненській області прийнято рішення про встановлення особи від 28.08.2024 р. №328298. Разом з тим, померла не завершила процедуру поновлення виплати пенсії, оскільки не надала до відповідача повідомленням про одержання-неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації відповідно до норм чинного законодавства, а також заяви про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок у банку згідно з Порядком № 1596.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням правомірно припинено виплату пенсії померлої з 01.04.2023 р., відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, а своїм правом щодо поновлення виплати пенсії згідно норм чинного законодавства померлий не скористалась.

Приписи частини другої, третьої статті 52 Закону №1058-VI, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суд у постанові від 14.02.2022 р. у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволить зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми по спадкування за заповітом або за законом, зокрема щодо усунення від спілкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або за законом. Право на перерахування певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати).

Саме тому у членів сім`ї спадкодавця бо ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

З наведеного правового висновку Верховного Суду вбачається, що члени сім`ї померлого або його спадкоємці можуть набути право лише на ті суми пенсії, які належали пенсіонеру та були нараховані, але не отримані ним за життя. Водночас такі особи не наділені правом вимагати призначення, перерахунку чи поновлення виплат, право на які було нерозривно пов`язане з особою пенсіонера.

Судом встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01.04.2023 р. на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058-IV у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом шести місяців підряд. При цьому за життя пенсіонер не звертався до органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення її виплати у порядку, визначеному чинним законодавством. Відтак після припинення виплати пенсії її нарахування та виплата померлій ОСОБА_2 не здійснювалося, а тому суми пенсії за період з 01.04.2023 р. по 11.02.2025 р. не набули статусу недоотриманої пенсії у розумінні ст.52 Закону №1058-IV та ст.1227 ЦК України. Таким чином, відсутні правові підстави для їх виплати позивачу як недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а підстави для визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та зобов`язання здійснити виплату пенсії відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача про відмову у виплаті допомоги на поховання та зобов`язання здійснити виплату цієї допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно ст.53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі -Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008р. №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008р. за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про виплату допомоги на поховання її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, до заяви позивач надала наступні документи: паспорт громадянина України; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання; картку фізичної особи платника податків; довідку про відкритий рахунок в банку. З наведеного слідує, що позивачем подані всі документи, передбачені Порядком №22-1.

При цьому, ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померла ОСОБА_2 не отримувала пенсію. Інших підстав для відмови у виплаті допомоги на поховання оскаржуваним рішенням не визначено.

Надаючи оцінку вказаній у рішенні підставі для відмови у виплаті допомоги на поховання, суд зазначає, що відповідачем визнається та обставина, що за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058-IV.

Проте, як встановлено судом, виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01.04.2023 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Втім, як вбачається із пояснень відповідача, пенсіонер мав право на поновлення виплати пенсії при дотриманні певних умов (вчиненні певних дій, зокрема подання заяви про виплату пенсії на рахунок у банку).

Водночас, факт припинення з 01.04.2023 р. ОСОБА_2 виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при припиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігала статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом №1058-IV, при цьому припинення виплати пенсії такий статус не скасовує.

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам тимчасово припинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

Таким чином, відповідачем під час прийняття рішення від 22.07.2025 р. № 955130142157, яким відмовлено позивачу у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , не враховано усі обставини, що мають значення для виплати цього виду соціальних послуг, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову.

Відтак, останнє є протиправним та підлягає скасуванню, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомоги на поховання за померлої ОСОБА_2 у розмірі, передбаченому ст.53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Валентини Крицак, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Валентини Крицак, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) від 22.07.2025 р. № 955130142157 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Валентини Крицак, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі передбаченому ст.53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Валентини Крицак, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко