Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №420/1697/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1697/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представників позивача - Гарасюти І.О., Скрипник О.В.,

представника відповідача - Куслій Т.Є.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-АГРО" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-АГРО" (далі - позивач) звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 52991/15-32-07-01-19 від 26.09.2025 р., № 52998/15-32-07-01-19 від 26.09.2025 р., № 52966/15-32-07-01-19 від 26.09.2025 р., № 54157/15-32-24-06-20 від 02.10.2025 р., № 54161/15-32-24-06-20 від 02.10.2025 р., № 67485/15-32-07-01-19 від 18.12.2025 р., № 67489/15-32-07-01-19 від 18.12.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом з порушенням процедури, безпідставно, ґрунтуються на неправильному трактуванні вимог податкового законодавства та без врахування дійсних обставин формування бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зокрема, податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19 ТОВ "РАЙЗ-АГРО" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2242291 грн. В результаті адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-06 вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині висновків перевірки про заниження податкових зобов`язань по операціях з реалізації нуту за цінами, нижчими за звичайні, та у відповідній частині застосовані штрафні санкції. Враховуючи, що операції з реалізації позивачем контрагентам-покупцям нуту із загальним обсягом постачання 5033707 грн., з яких сума ПДВ складає 1006741 грн., мали місце у квітні 2018 року та червні 2019 року, податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19, з урахуванням висновків ДПС України, підлягає скасуванню на суму завищення від`ємного значення у розмірі 1006741 грн. Головне управління ДПС в Одеській області згідно пп.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України зобов`язано було прийняти нове податкове повідомлення-рішення замість податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19, що відповідачем зроблено не було. За податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2025 р. № 52998/15-32-07-01-19 до ТОВ "РАЙЗ-АГРО" на підставі п.117.1 ст.117 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 796620 грн. за неподання до контролюючого органу інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП по 781 об`єкті. Між тим, відповідачем не враховано, що повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП не є тотожними заяві про взяття на облік, реєстрації змін до облікових даних платника податку, поданню з помилками відомостей та/або неподання відомостей щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку, відповідальність за неподання яких передбачена п.117.1 ст.117 ПК України. Отже, неповідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП не є підставою для відповідальності згідно п.117.1 ст.117 ПК України. Крім того, враховуючи те, що позивач, як сільськогосподарський товаровиробник та платник єдиного податку четвертої групи, подає до контролюючого органу відомості про всі земельні ділянки, що перебувають у його користуванні, керуючись роз`ясненнями ГУ ДПС в Одеській області від 04.08.2023 р., такі об`єкти оподаткування можуть не зазначатися у повідомленні за формою № 20-ОПП. Що стосується податкових повідомлень-рішень від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, № 54161/15-32-24-06-20, якими до ТОВ "РАЙЗ-АГРО" застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору та нараховано пеню, зазначає про неправомірність застосування розміру штрафних санкцій 25 % внаслідок не доведення в діях платника податків вчиненні дій умисно та відсутності періоду, за який нараховано пеню. Стосовно податкового повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 вказує на те, що воно прийнято на підставі рішення ДПС України від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-06, яким за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення про збільшення податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19 на загальну суму 13600 грн. Відповідно до вимог п.60.6 ст.60 ПК України Головне управління ДПС в Одеській області повинно було прийняти окреме податкове повідомлення-рішення на суму 13600 грн. Однак відповідачем замість того, щоб прийняти нове податкове повідомлення-рішення на суму 13600 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19, яким до ТОВ "РАЙС-АГРО" застосовано штрафні санкції у розмірі 16269 грн. Також зазначає про протиправність нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість за податковим повідомлення-рішенням від 18.12.2025 р. № 67489/15-32-07-01-19, так як висновки контролюючого органу про списання до складу інших витрат операційної діяльності на загальну суму 58000579,95 грн. без документального підтвердження факту розрахунку витрат, завищення податкового кредиту на суму 220156470 не відповідають дійсності, оскільки під час перевірки позивачем надавалися всі первинні документи, що підтверджують правильність формування податкової звітності товариства в цій частині.

Ухвалою від 26.01.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.02.2026 р. на 10:00 год.

11.02.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "РАЙЗ-АГРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складено акт перевірки від 25.08.2025 р. № 45558/15-32-07-01-14, в якому відображено встановлені під час перевірки порушення на підстав яких, з урахуванням рішень ДПС України за результатами розгляду скарг ТОВ "РАЙЗ-АГРО", прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Так, щодо податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991,15-32-07-01-19, то перевіркою встановлено завищення показників рядка 16 декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за рахунок заниження податкових зобов`язань попередній періодів на загальну суму 220156470 грн. Посадовими особами ТОВ "РАЙЗ-АГРО" не надавалися письмові пояснення щодо цих порушень. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податкового кредиту наведено в додатку 6 до акту перевірки. Стосовно податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52998/15-32-07-01-19 зазначає, що позивачем не надано інформацію щодо об`єктів, які використовуються в господарській діяльності підприємства, зокрема земельних ділянок у кількості 760 шт., будинків та споруд у кількості 8 шт., сільськогосподарської техніки у кількості 7 шт., автомобільної техніки у кількості 6 шт., чим порушено вимоги пп.16.1.3, пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.63.3 ст.63 ПК України та є підставою для застосування штрафних санкцій. Також під час перевірки під час перевірки встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у зв`язку з чим на підставі п.125.1.2 ст.125-1 ПК України та ст.129 ПК України до ТОВ "РАЙЗ-АГРО" правомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню відповідно до податкових повідомлень-рішень від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, № 54161/15-32-24-06-20. Стосовно податкового повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 зауважує, що воно не є збільшенням грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19, а прийняте на виконання рішення ДПС України за результатами адміністративного оскарження з урахуванням усіх встановлених порушень податкового законодавства. Прийняття даного податкового повідомлення-рішення не призвело до подвійного притягнення платника податків до відповідальності, оскільки грошове зобов`язання визначено в межах одного акту перевірки та за одне порушення податкового законодавства. Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67489/15-32-07-01-19 вказує на те, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2025 р. встановлено їх заниження на загальну суму 13492888 грн. Зокрема, ТОВ "РАЙЗ-АГРО" здійснювало списання товарно-матеріальних цінностей та посіві ріпаку на рахунки бухгалтерського обліку 947, 977 "Нестачі і втрати від псування цінностей" на підставі актів списання ТМЦ та посівних площ. Підприємством не нараховано податкових зобов`язань у сумі 569256 грн. Позивачем до перевірки, крім актів списання ТМЦ та посівних площ, втрати насіння соняшника в кількості 56 мішків внаслідок крадіжки, будь-яких інших документів, що стали підставою для проведення вказаних операцій у бухгалтерському обліку ТОВ "РАЙЗ-АГРО", не надано. У підтвердження факту втрати насіння соняшника позивачем надано копію заяви генерального директора ТОВ "АГРОКОМОДІТІЗ" Шворак Наталії Павлівни, тобто зовсім іншого суб`єкта господарювання. У зв`язку з тим, що списані запаси (ТМЦ, посівні площі0 не можуть брати участі в господарській діяльності ТОВ "РАЙЗ-АГРО" з причин їх втрати або псування. Крім того, позивачем в порушення вимог п.188.1 ст.188 ПК України здійснено реалізацію легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO SPORT та колісного трактору JOHN DEER нижче балансової вартості, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 253618 грн. Окрім цього, ТОВ "РАЙЗ-АГРО" реалізовувало нут за цінами, нижчими за звичайні, внаслідок чого до складу податкових зобов`язань не включені суми податку на додану вартість в розмірі 1069905 грн. За даними бухгалтерського обліку позивачем здійснено списання до складу інших витрат операційної діяльності 58000579,95 грн. Для з`ясування підстав щодо правомірності проведення даної бухгалтерської проводки позивачу надано запит від 14.08.2025 р. щодо надання пояснень та завірених копій документів з вказаного питання. Директором ТОВ "РАЙЗ-АГРО" відмовлено в отриманні запиту, однак надано письмові пояснення та копії документів, зокрема загальну оборотно-сальдову відомість за 2020 рік, оборотно-сальдову відомість по рахунку 2311 "Витрати поточного року" за період з 01.01.2020 р. по 30.12.2020 р., оборотно-сальдову відомість по рахунку 2311 "Витрати поточного року" за 2020 рік, обороти рахунку 2311 "Витрати поточного року" за 2020 рік, картку рахунку 9401 "Витрати від визначення первісної вартості біоактивів" за січень 2018 року - грудень 2020 року. Згідно пояснень по рахунку 2311 впродовж року відображалися прямі витрати на вирощування продукції, по К-т 2311 - оприбуткування продукції за плановою собівартістю. В кінці року на суму різниці між плановою вартістю та сумою понесених витрат (сальдо Д-т 2311) було визнано витрати від визначення первісної вартості біоактивів (рахунок 9401). Більшу частину витрат складає оренда землі, витрати на добрива, запчастини та паливно-мастильні матеріали. Крім наданих пояснень та вказаних вище документів, будь-яких інших документів, що стали підставою для проведення цих операцій у бухгалтерському обліку позивачем не надано. З урахуванням норм діючого законодавства здійснення бухгалтерської проводки К-т рахунку 23 відповідає списанню витрат по завершенню виробничого процесу, з наступним оприбуткуванням продукції сільськогосподарського виробництва за Д-т рахунку 27. Враховуючи відсутність будь-яких документів, що стали підставою для відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "РАЙЗ-АГРО" списання витрат з виробництва продукції, платником податків не здійснено оприбуткування продукції сільськогосподарського виробництва (вихід готової продукції) на рахунок бухгалтерського обліку 271 "Продукція рослинництва" в загальній сумі 58000579,95 грн., що в свою чергу свідчить про використання готової продукції не у господарській діяльності позивача. Таким чином, ТОВ "РАЙЗ-АГРО" занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 11600116 грн.

Ухвалою від 26.02.2026 р. відкладено підготовче засідання на 18.03.2026 р. на 10:00 год.

Протокольною ухвалою від 18.03.2026 р. відкладено підготовче засідання на 20.04.2026 р. на 10:00 год.

20.04.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ньому обставин, оскільки відповідачем не наведено конкретних заперечень проти позову та доводів, які б стосувалися предмету спору.

Протокольною ухвалою від 20.04.2026 р. відкладено підготовче засідання на 27.04.2026 р. на 10:00 год.

Ухвалою від 27.04.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2026 р. на 10:00 год.

Протокольною ухвалою від 11.05.2026 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 20.05.2026 р. до 10:00 год.

Протокольною ухвалою від 20.05.2026 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 10.06.2026 р. до 10:00 год.

В судовому засіданні 10.06.2026 р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 22.06.2026 р. на 10:00 год.

Ухвалою від 22.06.2026 р. суд поновив судовий розгляд справи.

Ухвалою від 22.06.2026 р. суд витребував у Головного управління ДПС в Одеській області додаткові пояснення та розрахунки, оголошено перерву в судовому засіданні до 02.07.2026 р. до 10:00 год.

В судовому засіданні 02.07.2026 р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 10.07.2026 р. на 11:00 год.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог із зазначених у відзиві підстав.

Дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 29.07.2025 р. по 18.08.2025 р. посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "РАЙЗ-АГРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2025 р., за результатами якої складено акт перевірки від 25.08.2025 р. № 45558/15-32-07-01-14.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, абз.11 п.201.4 ст.204, п.201.7, п.201.10 ст.201, п.198.1, п.198.2, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 10168352 грн., в тому числі за грудень 2020 року в сумі 2393023 грн., за березень 2021 року в сумі 488529 грн., за листопад 2021 року в сумі 4124219 грн., за січень 2022 року в сумі 1309721 грн., за лютий 2022 року в сумі 1852860 грн. та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 2242291 грн. за березень 2025 року;

2. п.201.1 ст.201 ПК України незареєстровано та несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування на суму податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 13523128,51 грн.;

3. пп.16.1.3, пп16.1.7 п.16.1 ст.16, п.63.3 ст.63 ПК України, п.8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, зареєстрованого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/20300, не подало до контролюючого органу інформацію щодо наявних об`єктів у кількості 781 шт. за формою № 20-ОПП, що призвело до викривлення інформації у ІКС "Податковий блок";

4. ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.52-1 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, у сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску", внаслідок надання податкових розрахунків з недостовірними відомостями або з помилками за період І квартал 2018 року - ІV квартал 20214 року;

5. пп.14.1.48, пп."є" пп.14.1.54, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.162.1.1, пп.162.1.2, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2, п.164.3 ст.164, ст..165, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за перевіряє мий період у сумі 137631,36 грн. за серпень 2022 року;

6. пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень, пп.14.1.48, пп."є" пп.14.1.54, пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.162.1.1, пп.162.1.2, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2, п.164.3 ст.164, ст..165, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування військового збору у сумі 5416,06 грн. за серпень 2022 року;

7. п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено несвоєчасна сплата сум єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2025 року.

12.09.2025 р. позивачем подано заперечення на акт перевірки, а 23.09.2025 р. доповнення до заперечень, за результатами розгляду яких Головне управління ДПС в Одеській області листом від 26.09.2025 р. № 13619/КПР/15-32-07-01-06 повідомило, що комісією з питань розгляду заперечень платників податків та пояснень до актів перевірок Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про залишення висновку акта документальної планової виїзної перевірки без змін.

На підставі акту перевірки та з урахуванням висновків щодо результатів розгляду заперечень Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2669 грн. за відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 53374 грн.;

- від 26.09.2025 р. № 52971/15-32-07-01-19, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 604,81 грн. за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування на суми податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 30240,51 грн.;

- від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації від 18.04.2025 р. № 9105904806 за березень 2025 року на 2242291 грн.;

- від 26.09.2025 р. № 52998/15-32-07-01-19, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 796620 грн. за не надання до податкового органу інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП по 781 об`єкту;

- від 26.09.2025 р. № 53003/15-32-07-01-19, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 11185187 грн., з яких за основним платежем на 10168352 грн., за штрафними санкціями на 1016835 грн.;

- від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції на суму 34407,84 грн. та нараховано пеню у розмірі 452,49 грн. за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за серпень 2022 року;

- від 02.10.2025 р. № 54161/15-32-24-06-20, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1354,02 грн. та нараховано пеню у розмірі 17,81 грн. за несвоєчасне перерахування військового збору за серпень 2022 року;

- від 02.10.2025 р. № 54162/15-32-24-06-20, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн. за несвоєчасне подання Податкових розрахунків та подання Податкових розрахунків з помилками, недостовірними відомостями та не в повному обсязі;

- рішення від 02.10.2025 р. № 54163/15-32-24-06-20 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2740,87 грн. та нараховано пеню у розмірі 13,70 грн.

ТОВ "РАЙЗ-АГРО" оскаржило дані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, рішенням якої:

- від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-01-06 скаргу задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19, № 53003/15-32-07-01-19 в частині висновків перевірки про заниження податкових зобов`язань по операціях з реалізації нуту за цінами нижчими за звичайні ціни і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначені ППР залишено без змін; збільшено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19 на загальну суму 13600 грн., а в іншій частині зазначене ППР та податкові повідомлення-рішення № 52971/15-32-07-01-19, № 52998/15-32-07-01-19 залишено без змін;

- від 17.12.2025 р. № 36075/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, № 54161/15-32-24-06-20 залишено без змін.

З урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 16265 грн. за відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 12410643 грн.;

- від 18.12.2025 р. № 67489/15-32-07-01-19, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 10008292 грн., з яких за основним платежем на 9098447 грн., за штрафними санкціями на 909845 грн.

Позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, рішенням якої від 14.01.2026 р. № 1151/6/99-00-06-01-03-06 скарги залишено без розгляду.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19, № 52998/15-32-07-01-19, № 52966/15-32-07-01-19, від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, № 54161/15-32-24-06-20, від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19, № 67489/15-32-07-01-19, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За приписами п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст.198 ПК України виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Положення № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг).

Таким чином, всі витрати господарюючого суб`єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67489/15-32-07-01-19 суд зазначає наступне.

За даним податковим повідомленням-рішенням ТОВ "РАЙЗ-АГРО" збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 10008292 грн., з яких за основним платежем на 9098447 грн., за штрафними санкціями на 909845 грн.

Висновки контролюючого органу щодо заниження грошових зобов`язань з податку на додану вартість ґрунтуються на тому, що:

- підприємством здійснювалося списання товарно-матеріальних цінностей та посівів ріпаку на рахунки бухгалтерського обліку 947, 977 "Нестачі і втрати від псування цінностей" на підставі актів списання на загальну суму 2960655,53 грн., у зв`язку з чим не можуть брати участі у господарській діяльності ТОВ "РАЙЗ-АГРО" і позивач повинен був нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість у відповідності до п.198.5 ст.198 ПК України у розмірі 569256 грн.;

- позивач здійснював реалізацію основних засобів (легкового автомобіля MITSUBISHI PAJERO SPORT УНІВЕРСАЛ- НОМЕР_1 , колісного трактору JOHN DEER 9420R НОМЕР_2 , 2006 року випуску) нижче балансової (залишкової) вартості, внаслідок чого занижено базу оподаткування податком на додану вартість на 253618 грн.;

- за даними бухгалтерського обліку (обороти рахунку 23 "Виробництво" за 2020 рік) підприємством бухгалтерською проводкою Д-т 94 "Інші витрати операційної діяльності" К-т 23 "Виробництво" здійснено списання до складу інших витрат операційної діяльності загальну суму у розмірі 58000579,95 грн., однак жодних документів, що стали підставою для відображення у бухгалтерському обліку списання витрат з виробництва продукції, не надано, оприбуткування продукції сільськогосподарського виробництва (вихід готової продукції) на рахунок бухгалтерського обліку 271 "Продукція рослинництва" в загальній сумі 58000579,95 грн. не здійснено. В свою чергу відсутність оприбуткування, обліку та, відповідно, залишків готової продукції на суму списаних витрат на виробництво в бухгалтерському обліку позивача (Д-т сальдо рахунку 271 "Продукція рослинництва" станом на 31.12.2020 р.) в загальній сумі 58000579,95 грн. свідчить про використання готової продукції не у господарській діяльності, що призвело до заниження зобов`язань з податку на додану вартість на 11600116 грн.

Суд погоджується із зазначеними висновками контролюючого органу з наступних підстав.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно пп."г" п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 189.1 статті 189 ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п.189.9 ст.189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами встановлена п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.1.2, 2.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

З аналізу даних правових норм слідує, що платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість у разі, якщо товарно-матеріальні цінності, в результаті придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, не підлягають використанню в господарській діяльності внаслідок їх псування, знищення, за виключенням випадків, коли вони ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, викрадення.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем здійснювалося списання товарно-матеріальних цінностей та посіві ріпаку на рахунки бухгалтерського обліку 947, 977 "Нестачі і витрати від псування цінностей" на загальну суму 2960655,53 грн. на підставі актів списання, а саме:

- акт від 31.08.2021 р. № 7: насіння гарбуза, пшениця 6 класу, пшениця, ріпак врожаю 2019 року на суму 1726570,89 грн., у тому числі ПДВ 345314 грн.;

- акт від 30.12.2024 р. № 12: крадіжка насіння соняшника в кількості 56 мішків на суму 381244,64 грн., у тому числі ПДВ 53374 грн.;

- акт від 21.11.2021 р.: посівні площі озимого ріпаку 185,57 га, акт від 24.11.2021 р.: посівні площі озимого ріпаку 102,6 га на загальну суму 852840 грн., у тому числі ПДВ 170568 грн.

Отже, актами від 31.08.2021 р. № 7, від 21.11.2021 р., від 24.11.2021 р., від 30.12.2024 р. № 12 підтверджено псування товарно-матеріальних цінностей (насіння гарбуза, пшениці, ріпаку), у зв`язку з чим вони вже не можуть брати участь в оподатковуваних операціях, а тому ТОВ "РАЙЗ-АГРО" повинно було нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 ПК України.

Посилання позивача на довідку Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів Державної служби з надзвичайних ситуацій від 05.06.2020 р. № 1151/-09 суд відхиляє, оскільки даною довідкою підтверджується несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року, в той час як згідно актів на списання посівних площ від 21.11.2021 р., від 24.11.2021 р. списано насіння ріпаку озимого на площах 185,57 га та 102,6 га з датами посіву 05.09.2021 р., 24.08.2021 р. Отже, вказані у довідці від 05.06.2020 р. № 1151/-09 обставини не стосується дат посіву ріпаку.

Також суд не бере до уваги доводи позивача на крадіжку 56 мішків насіння соняшника, так як заяву про крадіжку подано генеральним директором ТОВ "АГРОКОМОДІТІЗ" Шворак Наталією Павлівною 21.03.2024 р. і відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо кримінального провадження № 12024162390000231 від 22.03.2024 р. внесено за заявою в.о. генерального директора ТОВ "АГРОКОМОДІТІЗ" Шворак Наталії Павлівни. Жодних доказів того, що викрадене насіння соняшника, щодо якого внесено відомості до ЄРДР належить ТОВ "РАЙЗ-АГРО", позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про заниження ТОВ "РАЙЗ-АГРО" податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 569256 грн., у тому числі за серпень 2021 року у сумі 345314 грн., листопад 2021 року у сумі 170568 грн., за грудень 2024 року у сумі 53374 грн.

За приписами п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Під час перевірки встановлено, що до основних засобів ТОВ "РАЙЗ-АГРО" відносились автомобіль легковий MITSUBISHI PAJERO SPORT УНІВЕРСАЛ- НОМЕР_1 , балансова вартість якого складала станом на 06.2018 р. 370962 грн., та колісний трактор JOHN DEER 9420R 26502ВН, 2006 року випуску, балансова вартість якого складала на 03.2021 р. 2018644,33 грн.

Згідно податкової накладної від 27.06.2018 р. № 1 автомобіль легковий MITSUBISHI PAJERO SPORT УНІВЕРСАЛ- НОМЕР_1 було реалізовано за ціною 309225,27 грн. (без урахування ПДВ), а відповідно до податкової накладної від 25.03.2021 р. № 1 колісний трактор JOHN DEER 9420R 26502ВН реалізовано за ціною 812291,67 грн.

Таким чином, реалізація легкового автомобіля та колісного трактору здійснена за ціною, нижче балансової вартості, що є порушенням вимог п.188.1 ст.188 ПК України.

Операції з реалізації основних засобів оподатковуються згідно з п.194.1 ст.194 ПК України за ставкою, вказаною у пп."а" п.193.1 ст.193 ПК України (20 %).

За таких обставин, суд вважає правомірними висновки контролюючого органу про заниження ТОВ "РАЙЗ-АГРО" бази оподаткування податком на додану вартість, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість під час реалізації основних засобів на 253618 грн., у тому числі за червень 2018 року в сумі 12347 грн., за березень 2021 року в сумі 241271 грн.

Пунктом п.14.1.36 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Таким чином, дані бухгалтерського обліку повинні формуватися на підставі первинних документів, які мають містити інформацію про господарські операції (результати їх здійснення).

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що за даними бухгалтерського обліку (обороти рахунку 23 "Виробництво" за 2020 рік) позивач 31.12.2020 р. бухгалтерською проводкою Д-к 94 "Інші витрати операційної діяльності" К-т 23 "Виробництво" здійснив списання до складу інших витрат операційної діяльності суму 58000579,95 грн., у тому числі по культурах: зернові в сумі 59767,61 грн., овес озимий в сумі 65274,41 грн., овес яровий в сумі 103610 грн., пшениця озима, врожаю 2020 року в сумі 14281335,36 грн., соняшник, врожаю 2020 року в сумі 42915403,26 грн., ячмінь озимий, врожаю 2020 року в сумі 575189,31 грн.

На запит Головного управління ДПС в Одеській області від 14.08.2025 р. ТОВ "РАЙЗ-АГРО" надало копії загальної оборотно-сальдової відомості за 2020 рік, оборотно-сальдової відомості по рахунку 2311 "Витрати поточного року" за період з 01.01.2020 по 30.12.2020, оборотно-сальдової відомості рахунку 2311 "Витрати поточного року" за 2020 рік, оборотів по рахунку 2311 "Витрати поточного року" за 2020 рік, картки рахунку 9401 "Витрати від визначення первісної вартості біоактивів" за січень 2018 - грудень 2020 та пояснення від 15.08.2025 р. № 3/8, відповідно до яких по Д-т рахунку 2311 впродовж року відображалися прямі витрати на вирощування продукції, по К-т 2311 - оприбуткування продукції за плановою собівартістю, а в кінці року визнано витрати від визначення первісної вартості біоактивів (рахунок 9401); більшу частину витрат складає оренда землі, витрати на добрива, запчастини та паливно-мастильні матеріали.

Оскільки позивачем не надано будь-яких інших документів, які стали підставою для проведення вищевказаної операції у бухгалтерському обліку, контролюючий орган прийшов до висновку, що платником податку не здійснено оприбуткування продукції сільськогосподарського виробництва в загальній сумі 58000579,95 грн., що в свою чергу свідчить про використання готової продукції не в господарській діяльності платника.

Даючи оцінку правомірності таких висновків відповідача, суд виходить з того, що згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністра фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, зареєстрованої в Міністерстві фінансів України 31.12.1999 р. за № 893/4186, рахунок 23 "Виробництво" призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат, зокрема промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції. За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і витрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"). Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.

Отже, здійснення бухгалтерської проводки К-т рахунку 23 відповідає списанню витрат по завершенню виробничого процесу з наступним оприбуткуванням продукції сільськогосподарського виробництва за Д-т рахунку 27.

Доводи позивача про те, що вказана бухгалтерська проводка стосувалась визнання витрат від визначення первісної вартості біоактивів, не підтверджена жодними первинними документами.

Будь-яких первинних документів, на підставі яких позивачем здійснено списання до складу інших витрат операційної діяльності суми 58000579,95 грн., ТОВ "РАЙЗ-АГРО" до суду не надано.

За таких обставин, суд погоджується з твердженнями відповідача, що внаслідок відсутності документів, що стали підставою для відображення в бухгалтерському обліку позивача списання витрат з виробництва продукції, ТОВ "РАЙЗ-АГРО" не здійснено оприбуткування продукції сільськогосподарського виробництва (вихід готової продукції) на рахунок бухгалтерського обліку 271 "Продукція рослинництва" на суму 58000579,95 грн., а відсутність оприбуткування, обліку та залишків готової продукції на суму списаних витрат на виробництво в бухгалтерському обліку (д-т сальдо рахунку 271 "Продукція рослинництва" станом на 31.12.2020 р.) в загальній сумі 58000579,95 грн. свідчить про використання готової продукції не в господарській діяльності позивача

За приписами пп."г" п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу про заниження ТОВ "РАЙЗ-АГРО" податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 11600116 грн. у грудні 2020 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67489/15-32-07-01-19 є обґрунтованим та підстави для його скасування відсутні.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19 суд зазначає наступне.

За вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено розмір від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, податкової декларації від 18.04.2025 р. № 9105904806 на 2242291 грн.

Підставою для його прийняття слугували висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на загальну суму 12422983 грн., у тому числі за червень 2018 року на суму 12340 грн., за червень 2019 року на суму 685655 грн., за грудень 2020 року на суму 11600116 грн., за березень 2021 року на суму 241271 грн., за серпень 2021 року на суму 345314 грн., за листопад 2021 року на суму 170568 грн., за грудень 2024 року на суму 53374 грн., в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду (показник рядка 21 декларації за березень 2025 року) на суму 2242291 грн.

Аргументуючи свою позицію, позивач вказує на те, що дане податкове повідомлення-рішення ним було оскаржено до ДПС України і за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19 в частині висновків перевірки про заниження податкових зобов`язань по операціях з реалізації нуту за цінами, нижчими за звичайні ціни. У зв`язку з чим, враховуючи те, що операції з реалізації ТОВ "РАЙЗ-АГРО" контрагентам нуту із загальним обсягом постачання 5033707 грн., з яких ПДВ 1006741 грн., мали місце у квітні 2018 року та у червні 2019 року, то спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині завищення від`ємного значення на суму 1006741 грн.

Також зауважує, що за приписами пп.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України Головне управління ДПС в Одеській області зобов`язано було прийняти нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням зменшеної суми від`ємного значення.

За приписами п.55.1 ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно п.55.2 ст.55 ПК України контролюючими органами вищого рівня для цілей цього Кодексу є:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 статі 56 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно п.56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.2 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.56.10 ст.56 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 р. за № 1617/28062, затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами (далі - Порядок № 916).

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку № 916 за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.

За змістом пункту 2 розділу IX Порядку № 916 за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень:

1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;

2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;

3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін;

4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.

Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов`язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно пункту 3 розділу ІХ Порядку № 916 рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин:

1) у вступній частині рішення зазначаються:

найменування платника податків - юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податків;

дата отримання скарги (дата і номер визначаються за даними реєстраційної картки або журналу реєстрації вхідної кореспонденції);

2) описова частина рішення має містити:

дату і номер рішення контролюючого органу, яке було оскаржено платником податків;

вимоги, зазначені у скарзі платника податків, та стислий зміст його позиції;

стислий виклад обставин, встановлених перевіркою, та докази, на яких ґрунтуються висновки контролюючого органу;

3) у мотивувальній частині рішення вказуються:

результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення;

пропозиції (у разі наявності) представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена;

мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена, за умови, що такі пропозиції були надані контролюючому органу за 5 робочих днів до граничної дати прийняття рішення за скаргою платника податків; або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково;

посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги;

4) у резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення.

У рішенні про результати розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня у строки, визначені законодавством, або в судовому порядку.

Згідно пункту 5 розділу ІХ Порядку № 916 рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.

Пунктом 7 розділу ІХ Порядку № 916 встановлено, що копія рішення, прийнятого контролюючим органом вищого рівня за результатами розгляду скарги платника податків, надсилається для виконання до контролюючих органів, рішення яких оскаржувалось.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. а № 124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок № 1204).

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 1204 передбачено, що якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, збільшуються, то, крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку, наданої підрозділами, до функції яких належить розгляд таких скарг.

За приписами пункту 7 розділу ІІ Порядку № 1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку № 1204 якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов`язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, яке містить виправлені показники з урахуванням рішення контролюючого органу. У разі необхідності до такого податкового повідомлення-рішення додається новий розрахунок грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно пункту 9 Порядку № 1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

З аналізу даних правових норм слідує, що платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення до ДПС України, яка за результатами розгляду скарги може прийняте рішення, зокрема, про часткове задоволення скарги платника податків та скасування податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується, в окремій частині.

При цьому, якщо за результатами адміністративного оскарження зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, зазначене у податковому повідомленні-рішенні, зменшується, то складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму від`ємного значення суми податку на додану вартість

Таким чином, підставою для винесення нового податкового повідомлення-рішення із зменшеною сумою зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість є прийняття за результатами розгляду скарги ДПС України рішення про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ТОВ "РАЙЗ-АГРО" оскаржило до ДПС України податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-01-01-06, відповідно до якого скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19 в частині висновків перевірки про заниження податкових зобов`язань по операціях з реалізації нуту за цінами, нижчими за звичайні ціни, а в іншій частині дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Тобто, рішенням ДПС України від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-01-01-06 не зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість (не зазначена конкретна сума), а скасовано в частині висновків акту перевірки про заниження податкових зобов`язань по операціях з реалізації нуту за цінами, нижчими за звичайні ціни.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що висновки акту перевірки стосовно реалізації нуту за цінами, нижчими за звичайні, не впливають на суму від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2242291 грн., яка вказана у податковому повідомленні-рішенні від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19.

Так, на зменшення суми від`ємного значення вплинули висновки контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 12422983 грн., а саме:

- червень 2018 року на 12340 грн. по операції з реалізації основного засобу - трактора колісного JOHN DEERE 9420R за ціною, нижчою за балансову вартість;

- грудень 2020 року на 11600116 грн. по здійсненню бухгалтерською проводкою Дебет рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" Кредит рахунку 23 "Виробництво" списання до складу інших витрат операційної діяльності загальної суми 58000579,95 грн,;

- березень 2021 року на 241271 грн. по операції з реалізації основного засобу - автомобіля легкового MITSUBISHI PAJERO SPORT за ціною, нижчою за балансову вартість;

- серпень 2021 року на 345314 грн. по операціям зі списання товарно-матеріальних цінностей та посівних площ на рахунки бухгалтерського обліку 947, 977 "Нестачі і втрати від псування цінностей";

- листопад 2021 року на 170568 грн. по операціям зі списання товарно-матеріальних цінностей та посівних площ на рахунки 947, 977 "Нестачі і втрати від псування цінностей";

- грудень 2024 року на 53374 грн. по операціям зі списання товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшника) на рахунки 947, 977 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

Вищевказані заниження податкових зобов`язань наростаючим підсумком зменшувало задеклароване ТОВ "РАЙЗ_АГРО" від`ємне значення наступних звітних періодів і станом на березень 2025 року сформувало завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації від 18.04.2025 р. № 9105904806) у розмірі 2242291 грн.

Детальний щомісячний розрахунок впливу заниження податкових зобов`язань на показники від`ємного значення за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2025 р. наведено у додатку № 6 до акту перевірки.

Отже, доводи позивача про необхідність зменшення скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19 в частині завищення від`ємного значення на суму 1006741 грн. та необхідність прийняття Головним управлінням ДПС в Одеській області нового податкового повідомлення-рішення зі зменшеною сумою завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість є безпідставними.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52998/15-32-07-01-19, суд зазначає наступне.

За вказаним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за неподання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП по 781 об`єкту.

Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ "РАЙЗ-АГРО" не надано інформації щодо об`єктів, які використовуються у господарській діяльності:

а) земельні ділянки, які були зареєстровані після 2018 року в кількості 760 штук;

б) будинки та споруди в кількості 8 штук, а саме: 10 будинок АЗС (32,8 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/р, Ширяївський район; 2) будинок механізаторі (102,4 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/г, Ширяївський район; 3) вагова (17,3 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/р, Ширяївський район; 4) критий тік (5011,3 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/р, Ширяївський район; 5) майстерня (188,7 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/р, Ширяївський район; 6) погріб (14,75 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/р, Ширяївський район; 7) склад (713,9 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/р, Ширяївський район; 8) склад (788,5 кв. м) вул..Молодіжна, Малігонівська с/р, Ширяївський район;

в) сільськогосподарська техніка в кількості 7 штук, а саме: 1) СОМ 02 комбайн зернозбиральний самохідний New Holland, 35513 ВН; 2) СОМ 03 комбайн зернозбиральний самохідний New Holland, 35512 ВН; 3) СОМ 19 комбайн зернозбиральний самохідний John Derre S680, 32300АІ; 4) СОМ 24 комбайн зернозбиральний самохідний New Holland CR8.90; 5) СОМ 25 комбайн зернозбиральний самохідний New Holland CR8.90; 6) СОМ 24 комбайн зернозбиральний самохідний New Holland CR8.90; 7) CLA трактор колісний CLAAS ARION 26470BH;

г) автомобільна техніка в кількості 4 штук, а саме; 1) REN 16 автомобіль RENAULT DUSTER, 2021 р., білий, № кузова НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; 2) REN 17 автомобіль RENAULT DUSTER, 2021 р., білий, № кузова НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; 3) REN 18 автомобіль RENAULT DUSTER, 2021 р., білий, № кузова НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; 4) REN 20 автомобіль RENAULT DUSTER, 2021 р., білий, № кузова НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ; 5) REN 21 автомобіль RENAULT DUSTER, 2024 р., сірий, № кузова НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ; 6) REN 09 автомобіль легковий Renault Duster New НОМЕР_13 .

Обґрунтовуючи протиправність застосування штрафних санкцій за неподання повідомлень за формою № 20-ОПП, позивач повідомлення про об`єкт оподаткування за формою № 20-ОПП не є тотожним заяві про взяття на облік, тому неповідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП не є підставою для відповідальності згідно з п.117.1 ст.117 ПК України. Крім того, принцип укрупнення інформації про об`єкти оподаткування передбачає групування об`єктів за одзнакою їх однотипності, а тому відомості про основні засоби призначені для ведення господарської діяльності,, про які вже повідомлено контролюючі органи як про об`єкт оподаткування, можуть не зазначатися у повідомленні за формою № 20-ОПП. Враховуючи той фак., що ТОВ "РАЙЗ-АГРО", як сільськогосподарський товаровиробник та платник єдиного податку четвертої групи, подає до контролюючого органу відомості про всі земельні ділянки, що перебувають у користуванні позивача, то такі об`єкти оподаткування можуть не зазначатися у повідомленні за формою № 20-ОПП.

Суд критично оцінює такі доводи позивача з огляду на наступне.

Згідно з пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Загальні положення щодо обліку платників податків врегульовано ст.63 ПК України.

Так, відповідно до п.63.1 ст.63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п.63.3 ст.63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Отже, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі - Порядок № 1588).

Пунктом 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588 визначено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Форму Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку № 1588.

Згідно пункту 8.5 розділу VIIІ Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

Враховуючи вищезазначене, повідомлення за формою № 20-ОПП подається навіть, якщо на будівлю чи загальне приміщення вже подавалася повідомлення за формою № 20-ОПП.

При цьому, відповідно до п.117.1 ст.117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених ПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Доводи позивача про те, що ПК України не містить обов`язку повідомляти про об`єкти оподаткування, а форма № 20-ОПП не пов`язана із взяттям на облік, повністю спростовується нормами п.63.3 ст.63 ПК України. Системний аналіз ст.63 та ст.117 ПК України підтверджує, що облік об`єктів оподаткування є складовою частиною загального податкового обліку платника. Відтак, за неподання або несвоєчасне подання повідомлення за формою № 20-ОПП законодавець обґрунтовано передбачив відповідальність згідно з п.117.1 ст.117 ПК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2026 року у справі № 580/12767/24, від 25 вересня 2025 року у справі № 560/17705/24.

При цьому, подання ТОВ "РАЙЗ-АГРО", як сільськогосподарський товаровиробник та платник єдиного податку четвертої групи, до контролюючого органу відомості по земельні ділянки, що перебувають у його користуванні, не звільняє позивача від обов`язку подання повідомлення за формою № 20-ОПП щодо цих земельних ділянок.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52998/15-32-07-01-19.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, № 54161/15-32-24-06-20 суд зазначає наступне.

За вказаними податковими повідомленнями-рішеннями до ТОВ «РАЙС-АГРО» на підставі п.125-1.2 ст.125-1 ПК України застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДФО та військового збору виходячи з 25 % від несвоєчасно сплаченої суми та на підставі ст..129 ПК України нараховано пеню.

В обґрунтування протиправності зазначених податкових повідомлень-рішень позивач вказує на безпідставність застосування штрафних санкцій у розмірі 25 % через відсутність доказів умисності його дій та не зазначення періоду, за який було нараховано пеню.

Суд не погоджується з такими доводами позивача виходячи з наступного.

За приписами п.125-1.1 ст.125 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п.125-1.2 ст.125-1 ПК України ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже аналіз положень п.125-1.1 та п.125-1.2 ст.125-1 ПК України дають змогу дійти висновку, що необхідною умовою для застосування штрафних санкцій за п.125-1.2 ст.125-1 ПК України є умисність таких дій, що у відповідності до п.109.3 ст.109 ПК України передбачає обов`язок у контролюючого органу встановити наявність вини у платника податку, який допустив відповідні порушення податкового законодавства.

Згідно п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

За змістом п.109.3 ст.109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених п.123.2 - 123.5 ст.123, п.124.2, 124.3 ст.124, , п.125-1.2 - 125-1.4 ст.125-1 ПК України.

ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови за яких особа вважається винною наведені у ст.112 ПК України.

Так, відповідно до п.112.2 ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами які визначають вину особи, у розумінні ст.112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є вчинення особою діяння умисно.

Згідно абз.2 п.109.1 ст.109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Верховний Суд у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21 та інші сформулював висновки, за змістом яких обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу в підвищених розмірах є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Суд зазначає, що несвоєчасне перерахування військового збору та податку на доходи фізичних осіб є податковим правопорушенням, за яке передбачена відповідальність. Жодних обставин, які можуть служити підставами для відстрочення сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб або звільнення платника від нарахування штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату військового збору та податку на доходи фізичних осіб, чинним законодавством не передбачено. Фінансовий стан не звільняє платника податків від обов`язку сплати до бюджету податкових зобов`язань з військового збору та податку на доходи фізичних осіб в порядку та строки, встановлені ПК України. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст.ст.16, 36 ПК України.

Перевіркою встановлено, що позивачем у серпні 2022 року нараховано суму податку на доходи фізичних осіб з сум доходу, виплаченому фізичним особам від надання ними земельних ділянок сільськогосподарського призначення (майнового паю) в оренду, у розмірі 236042,38 грн., з яких 98411,02 грн. сплачено своєчасно, а 127631,36 грн. - несвоєчасно (04.10.2022 р.), з простроченням на 4 днів.

Також у серпні 2022 року нараховано суму військового збору у розмірі 12851,02 грн., з яких 7434,96 грн. сплачено своєчасно, а 5416 грн. - несвоєчасно (04.10.2022 р.), з простроченням на 4 днів.

ТОВ "РАЙЗ-АГРО" не надано жодних доказів неможливості своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Суд зауважує, що особи, які відповідно до ПК України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи наведене та обізнаність посадових осіб ТОВ "РАЙЗ-АГРО" з вимогами діючого законодавства, суд погоджується з висновками контролюючого органу, що позивач мав можливість дотримуватись правил та норм щодо перерахування відповідних податків і зборів, визначених ПК України, проте не вживав достатніх заходів щодо їх дотримання та допустив невиконання зазначених норм.

Тому висновок контролюючого органу про умисність дій платника податку та застосування штрафних санкцій у розмірі 25 % згідно ч.2 ст.125-1.2 ст.125-1 ПК України є правомірними.

За визначеннями, наведеними у п.14.1.162 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.129.1.4 ст.129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається: при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно абз.2 п.129.4 ст.129 ПК України на суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Як вже зазначалося, контролюючим органом встановлено факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 137631,36 грн. та військового збору у розмірі 5416,06 грн. з простроченням на 4 дні, у зв`язку з чим ТОВ "РАЙЗ-АГРО" нараховано пеню у розмірі 452,49 грн. та 18,81 грн. відповідно.

Не зазначення в оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях строку, за який нараховано пеню, за наявності відображення в акті перевірки кількості прострочених днів, не є підставою для твердження про протиправність цих податкових повідомлень-рішень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, № 54161/15-32-24-06-20.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19, від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 суд зазначає наступне.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність складення та реєстрації протягом граничних строків податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 53374 грн., у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19, відповідно до якого до ТОВ "РАЙЗ-АГРО" застосовано штрафні санкції у розмірі 2669 грн.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення до ДПС України, рішенням якої від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-01-06 ДПС України збільшило податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19 на суму 13600 грн., у зв`язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 прийнято за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19 на виконання рішення ДПС України від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-01-06, яким збільшено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19 на суму 13600 грн.

Алгоритм дій Головного управління ДПС в Одеській області, як контролюючого органу, який приймав податкове повідомлення-рішення, розмір штрафних санкцій за яким збільшено за результатами адміністративного оскарження, врегульовано ст.60 ПК України, розділом ІІ Порядку № 1204

Так, за змістом п.60.6 ст.60 ПК України якщо нарахована сума грошового зобов`язання збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення не відкликається, а на суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 1204 якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, збільшуються, то, крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку, наданої підрозділами, до функції яких належить розгляд таких скарг.

З аналізу даних правових норм слідує, що якщо за результатами адміністративного оскарження штрафна санкція збільшуються, то, крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення штрафної санкції.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність складення та реєстрації протягом граничних строків податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 53374 грн., у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19, відповідно до якого до ТОВ "РАЙЗ-АГРО" застосовано штрафні санкції у розмірі 2669 грн.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення до ДПС України, рішенням якої від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-01-06 ДПС України збільшило податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19 на суму 13600 грн.

Таким чином, з урахуванням вимог п.60.6 ст.60 ПК України, пункту 6 розділу ІІ Порядку № 1204, Головне управління ДПС в Одеській області повинного було винести додатково податкове повідомлення-рішення на суму 13600 грн.

Між тим, в порушення вищевказаних вимог, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 на суму штрафних санкцій 16269 грн.

Оскільки дане податкове повідомлення-рішення прийнято на виконання рішення ДПС України від 15.12.2025 р. № 35801/6/99-00-06-01-01-06, то Головне управління ДПС в Одеській області не може самостійно, на власний розсуд збільшувати розмір штрафних санкцій та визначати його у розмірі, що перевищує розмір, зазначений у рішенні ДПС України.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправне застосування контролюючим органом до ТОВ "РАЙЗ-АГРО" штрафних санкцій у розмірі 2669 грн. (16269 грн. – 13600 грн.), у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 підлягає частковому скасуванню на суму 2669 грн.

В той же час вказана обставина не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2025 р. № 52966/15-32-07-01-19, а оскільки позивачем не наведено жодних інших обґрунтувань протиправності даного податкового повідомлення-рішення, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п.30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позивача та відповідача отримали достатню оцінку.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ "РАЙЗ-АГРО" підлягають частковому задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог позивача було оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.09.2025 р. № 52991/15-32-07-01-19, № 52998/15-32-07-01-19, № 52966/15-32-07-01-19, від 02.10.2025 р. № 54157/15-32-24-06-20, № 54161/15-32-24-06-20, від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19, № 67489/15-32-07-01-19, загальна сума нарахованих зобов`язань та штрафних санкцій за якими становить 10860082,16 грн.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 на суму 2669 грн., що становить 0,02 %.

Таким чином, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "РАЙЗ-АГРО" підлягає стягненню судовий збір у сумі 5,32 грн. ((26624 грн. х 0,02 %) : 100 %).

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-АГРО" (66740, Одеська область, Роздільнінський район, с-ще Затишшя, буд.57, код ЄДРПОУ 37530883) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 р. № 67485/15-32-07-01-19 на суму 2669 (дві тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-АГРО" (66740, Одеська область, Роздільнінський район, с-ще Затишшя, буд.57, код ЄДРПОУ 37530883) судовий збір у сумі 5 (п`ять) грн. 32 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко