Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №640/32171/21 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 рокусправа № 640/32171/21

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київблагоустрій", виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припис,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації», в якому просить визнати противоправним та скасувати припис №2127092 від 27.08.2021, складений інспектором 1-ї категорії Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) Кобзарем Віктором Павловичем.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.02.2021 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку" по вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва реєстраційний номер KB051210211481. 27.08.2021 інспектором 1-ї категорії Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кобзарем Віктором Павловичем складено та видано припис № 2127092, яким встановлено порушення пп. 15.3.9 п. 15.3 "Правил благоустрою міста Києва", затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, а саме відсутні дозвільні документи на встановлення тимчасової огорожі у зв`язку з будівництвом. Вказаний припис отримано позивачем 30.08.2021, коли він був прикріплений до огорожі за адресою: вул. Ясна, 8, м. Києва. Позивач не погоджується з даним Приписом, з огляду на те, що позивач не є суб`єктом господарювання, позивач не зобов`язаний отримувати дозвіл на порушення об`єктів землеустрою, земельна ділянка приватної власності не є об`єктом землеустрою, припис є безпідставним та необгрунтованим. Позивач не погодився із вказаним рішенням, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О.

Ухвалою від 17.02.2025 суд прийняв до провадження справу № 640/32171/21.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що виявлена огорожа у розумінні статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» належить до малих архітектурних форм, розміщення яких, за приписами частини першої статті 26-1 цього ж Закону та Правил благоустрою міста Києва, повинно здійснюватися на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою, а саме контрольної картки. Керуючись п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, у зв`язку із неможливістю встановити власника виявленого елементу благоустрою на момент проведення перевірки, інспектором винесений припис № 2127092 від 27.08.2021 було наклеєно на огорожу, що підтверджується матеріалами справи та є належним повідомленням власника тимчасової споруди.

На адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що огорожі, навіси, ґрати відповідно до положень п. 9 ч.1ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є елементами (частинами) об`єктів благоустрою. Так, 27.08.2021 інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) Кобзар В.П. виявлено порушення благоустрою, яке полягало у встановленні тимчасової огорожі по вул. Ясна, 8 в Солом`янському районі м.Києва. Виявлена огорожа у розумінні статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» належить до малих архітектурних форм, розміщення яких, за приписами частини першої статті 26-1 цього ж Закону та Правил благоустрою міста Києва, повинно здійснюватися на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою. Розміщення елементів благоустрою здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою є документом на підставі якого фактично фіксується та здійснюється контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва. У відповідності до підпункту 15.3.9 пункту 15.3 розділу XV Правил до основних видів робіт, пов`язаних з порушенням благоустрою та його відновлення у місті Києві, зокрема належить: встановлення тимчасових огорож

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, що ч. 3 ст. 26-1 Закону про благоустрій передбачено, що: "Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України" Аналогічні за змістом норми містяться в п. 7 Типового порядку: "Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів. анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі цього Типового порядку. У разі коли відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято зазначене рішення, застосовується цей Типовий порядок". На момент складення Припису, Київською міською радою відповідне рішення про затвердження "Порядку видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів" прийняте не було, таким чином для регулювання відносин щодо видачі дозволів застосовується Типовий порядок, а не Правила благоустрою міста Києва. Водночас, додатком 3 до Типового порядку, передбачено перелік земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл. Роботи з влаштування тимчасової огорожі та проведення будівельних робіт на земельній ділянці приватної власності відсутні в зазначеному переліку, а тому для їх здійснення не потрібно отримувати додаткові дозволи.

На адресу суду від позивача надійшла заява, яка мотивована тим, що позов для ОСОБА_1 є актуальним, оскільки відповідач приписом встановив порушення позивачем пп. 15.3.9 п. 15.3 "Правил благоустрою міста Києва", затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, вимагав отримання дозвільної документації на встановлення тимчасової огорожі у зв`язку з будівництвом. Відповідач станом на момент подання цих пояснень незаконність своїх дій не визнає, більше того вважає цілком допустимим безпідставно встановлювати факт порушення вимог нормативно-правового акту, вимагати отримання дозвільної документації і "попереджати" вжиттям заходів "згідно з чинним законодавством" в разі невиконання вимог спірного припису.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке

29.10.2020 між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс»» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 8000000000:72:393:0049, площею 0,0821 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

12.02.2021 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку" по вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва реєстраційний номер KB051210211481.

27.08.2021 інспектором 1-ї категорії Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кобзарем Віктором Павловичем складено та видано припис № 2127092, яким встановлено порушення пп. 15.3.9 п. 15.3 "Правил благоустрою міста Києва", затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, а саме відсутні дозвільні документи на встановлення тимчасової огорожі у зв`язку з будівництвом.

Позивач не погодився із вказаним рішенням відповідача, тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з наведених норм основного закону у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон № 2807-IV).

Частина перша статі 1 Закону № 2807-IV визначає, що благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Система благоустрою населених пунктів включає, окрім іншого, здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 2807-IV).

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (частина перша статті 12 Закону № 2807-IV).

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема території загального користування (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2807-IV).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 2807-IV підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані, окрім іншого: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

За приписами частини першої, третьої статті 19 Закону № 2807-IV збитки, завдані об`єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку.

У випадках пошкодження чи знищення елементів благоустрою, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті, винна юридична чи фізична особа усуває пошкодження (відновлює елементи благоустрою) власними силами або за домовленістю з балансоутримувачем перераховує на його рахунок суму відновної вартості.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2807-IV підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, п`ятою, восьмою статті 26-1 Закону № 2807-IV порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - п`ятим частини першої цієї статті.

Дозвіл видається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік.

Дозвіл може бути анульовано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі: подання особою, яка отримала дозвіл, заяви про його анулювання; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, що отримали дозвіл.

Таким чином, Закон № 2807-IV чітко визначає, що порушення об`єкту благоустрою можливе лише у разі отримання на це дозволу у встановленому порядку. Також Закон №2807-IV передбачає випадки анулювання дозволу.

Разом з тим, нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту є Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) (частина перша статті 34 Закону № 2807-IV).

Правила включають, зокрема: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Частина третя статті 34 Закону № 2807-IV встановлює, що Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

З наведеного слідує, що відповідні обов`язки та повноваження визначаються виключно законами, зокрема, Законом № 2807-IV.

Відповідно до підпунктів 15.1.1., 15.1.3. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 15.12.2008 №1051/1051 (в редакції рішення від 28.02.2012 № 566/1430 підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою.

Водночас, відповідно до пункту 15.2.10 вказаних Правил види робіт, які не потребують оформлення контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, якщо інше не передбачено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але потребують завчасного повідомлення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

- встановлення квіткових ваз;

- встановлення дорожніх знаків;

- встановлення декоративних огорож на час проведення масових заходів;

- влаштування мереж зовнішнього освітлення по існуючих опорах;

- фарбування наземних пішохідних переходів, мостів;

- встановлення опор без розриття траншей та обмеження руху;

- поточний ремонт у межах червоних ліній;

- роботи по поточному ремонту будівель, споруд без внесення конструктивних змін балансоутримувачами (покрівлі, відмостки та ін.);

- відновлення транспортних огорож 1-ої та 2-ої групи;

- встановлення паркоматів;

- встановлення пристроїв фіксації паркувального місця (замкових пристроїв) згідно з договором КП "Київтранспарксервіс";

- окремі види робіт, що проводяться комунальним підприємством "Київдорсервіс" та київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд";

- встановлення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

До вказаного переліку не відноситься встановлення тимчасової огорожі у зв`язку з будівництвом.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

З матеріалів справи встановлено, що 29.10.2020 між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс»» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 8000000000:72:393:0049, площею 0,0821 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

12.02.2021 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку" по вул. Ясна, 8 у Солом`янському районі м. Києва реєстраційний номер KB051210211481.

Водночас, позивач не звертався до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі йому контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою щодо встановлення тимчасової огорожі у зв`язку з будівництвом.

Суд відхиляє твердження позивача про те, що позивач не є суб`єктом господарювання та не зобов`язаний отримувати дозвіл на порушення об`єктів землеустрою, оскільки суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (частина перша статті 12 Закону № 2807-IV), а відтак вказані суб`єкти можуть здійснювати порушення об`єктів благоустрою під час виконання робіт у розумінні статті 26-1 Закону № 2807-IV. Вказівка на суб`єктів господарювання у вказаній статті стосується фактичних виконавців земляних та ремонтних робіт, а не на можливість здійснення таких робіт без дозволу громадянами.

Окрім цього, дозвіл не вимагається лише щодо земляних та ремонтних робіт, проте на вказаній ділянці відбувалися будівельні роботи, на які вказаний виняток не поширюється.

Суд також відхиляє твердження позивача про те, що земельна ділянка приватної власності не є об`єктом землеустрою, оскільки відповідно до статті 23 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил.

У свою чергу, статті 38-41 Закону № 2807-IV закріплюють, що контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734, головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Отже, інспектор КП «Київблагоустрій» є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд.

Згідно з абзацу 1, 2 пункту 20.2.1 Правил благоустрою якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Дослідивши зміст припису КП «Київблагоустрій» № 2127092 від 27.08.2021, суд встановив, що він містить реквізити, передбачені абзацом 2 пункту 20.2.1 Правил благоустрою, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою.

Зокрема, у приписі зазначено, що він складений інспектором 1-ї категорії Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) Кобзарем Віктором Павловичем і відповідно до вимог пункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, припис наклеєно на споруду та здійснено фото фіксацію. Також припис містить пропозицію щодо усунення порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди (павільйону) або його демонтажу протягом 3 днів.

Враховуючи, що припис № 2127092 від 27.08.2021 складений уповноваженою на те особою, за своїми формою і змістом відповідають вимогам Правил благоустрою, суд не вбачає підстав для його скасування.

Окрім цього, як вже встановив суд, позивач не звертався до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі йому контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою щодо встановлення тимчасової огорожі у зв`язку з будівництвом.

Так, у даному випадку припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює вину певної особи у самовільному розміщенні, а вноситься з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру. Оскарженим приписом № 2127092 від 27.08.2021 позивачу запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, відповідно очевидним є те, що питання правомірності/неправомірності розміщення того чи іншого елементу благоустрою буде вирішуватись на підставі наданих документів згідно вимог приписів. Інших підстав, окрім винесення припису, для з`ясування наявності/відсутності дозвільних документів не існує.

Таким чином, оскаржуваним приписом не встановлюється факт самовільного розміщення тимчасових споруд позивача у м. Києві, а складений інспектором на виконання покладених на нього обов`язків Правилами благоустрою м. Києва №1051/1051, зокрема пунктом 20.2.1, який визначає обов`язок інспектора щодо складання припису якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою.

У той же час, оскаржуваний припис сам по собі не створює ніяких негативних наслідків для позивача, оскільки передбачає надання до Департаменту підтверджень наявності дозвільної документації та не є рішенням про демонтаж.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, спірне рішення відповідача є таким, що прийняте у межах повноважень, відповідно до закону та відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна