Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №606/858/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/858/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

08 липня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їхньої малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що дитина сторін проживає з позивачем, вона самостійно несе всі витрати на її утримання, а відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку по утриманню дитини.

Ухвалою суду від 15.05.2026 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 22.06.2026, яке надалі було відкладено на 08.07.2026, у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак до суду подала заяву, у якій просила про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом надіслання рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив. Тому судом, у відповідності до статті 280 ЦПК України, проведено розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено заочне рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 24.12.2014, після реєстації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теребовлянського районного управління юстиції у Тернопільській області від 24.12.2014, актовий запис №166.

У сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 04.02.2015 Різдвянівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області України, актовий запис №2.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 250457 ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності на період з 30.10.2023 по 15.10.2026. Рекомендовані умови праці - робота у спеціально створених умовах.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Положеннями статті 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтями 180, 181 Сімейного кодексу України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до діючих норм законодавства батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років 3 512 грн.

Відповідно до частини другої статті 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі зазначеного, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи те, що судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує в порядку статті 141 ЦПК України.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогами щодо стягнення аліментів, то судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 4, 12, 131, 223, 247, 265, 280 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112 СК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їхньої малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 11 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 08.07.2026.

Суддя А.В.Мельник