Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №320/28007/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №320/28007/24

Суддя: Кочанова П.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Київ справа №320/28007/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів -№UA100100/2023/000043/1 від 12.12.2023 року Київської митниці.

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100100/2023/001147 Київської митниці,

- стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 8193,11 грн. на користь ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (код ЄДРПОУ 37502437) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555),

- стягнути на користь ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (код ЄДРПОУ 37502437) витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) у розмірі 39 000,00 грн., згідно детального опису робіт (наданих послуг) та доказів щодо обсягу таких послуг і виконаних робіт та їх вартості, що будуть надані додатково у відповідності до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача не було правових підстав для застосування другорядного (резервного) методу визначення митної вартості імпортованого товару, оскільки декларантом було надано митному органу вичерпний перелік документів, які повністю ідентифікують товар, його ціну, умови поставки, витрати на транспортування, містять достовірні данні, що піддаються обчисленню, не містять ознак підробки та підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з вищезазначеною митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема, здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Як наслідок, у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо дійсної митної вартості спірного товару.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи представника відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджуються належними та достатніми доказами, а отже оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають обов`язковому скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.11.2022 між KANDIL GLASS (Продавець) та ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (Покупець) було укладено контракт №181122_KG_YCD на поставку товарів.

11.12.2023 року о 16:29 год. ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» було подано до м/п «Київ-Західний» ВМО №1 Київської митниці для митного оформлення та проходження митних формальностей електронну митну декларацію ІM40ДЕ №23UA100100454436U4.

За митною декларацією було заявлено до митного декларування товари:

Товар №1 «Посуд кухонний, столовий, із безбарвного натрій - кальцій силікатного скла, крім виготовленого із склокераміки, механічного виготовлення. Чашка (3050 коробок, по 24 шт. в коробці) M-P-G-FRS-0280-PLN-F-K Box 24(YUG) - 73200 шт.; торгівельна марка: ЕСОМО; виробник: VAMA Holding GmbH; країна виробництва: EG; код товару за УКТ ЗЕД: 7013499900».

Країна винив Ерафа 11).

Відомості пров вартість: 531504.18 грн. (графа 12).

Умови поставки: FOB EG Alexandriia (графа 20).

Валюта та загальна сума за рахунком : USD 12685.50» (графа 22).

Обмінний курс: 36.7424.

Разом з митною декларацією декларантом було подано митному органу: пакувальний лист NєEX-03419 від 06.11.2023 року (код документа 0271); проформу інвойс NєSAL-QTN-2023-05250 від 06.09.2023 року (код документа 0325); інвойс NєEX-03419 від 06.11.2023 року (код документа 0380); коносамент NєCFA0632374 від 13.11.2023 року (код документа 0705); міжнародну товарно - транспортну накладну (CMR) Nє2862 від 06.12.2023 року (код документа 0730); платіжні інструкції в іноземній валюті АТ «Райффайзен Банк» Nє816 від 15.11.2023 року, Nє736 від 25.09.2023 року (код документа 3001); рахунок СМА CGM NєUFIM0129534 від 16.11.2023 року (код документа 3004); рахунок на оплату ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ» Nє2826 від 06.12.2023 року (код документа 3004); прайс лист б/н від 01.01.2023 року (код документа 3014): контракт Nє181122_KG-YCD від 18.11.2022 року (код документа 4100); додаткову угоду Nєl від 01.03.2023 року (код документа 4103); додаткову угоду Nє1.1. від 05.07.2023 року (код документа 4103); договір про транспортно - експедиторське обслуговування Nє11052021 від 11.05.2021 року (код документа 4301); лист ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» Nє31/0323-01 від 31.03.2023 року (код документа 9000); накладну Nє0905105 від 09.05.2023 року, накладну Nє1605294 від 16.05.2023 року (код документа 9000); лист KANDIL GLASS б/н від 11.12.2023 року (код документа 9000); лист KANDIL GLASS б/н від 11.12.2023 року (код документа 9000); податкові накладні Nє92 від 09.05.2023 року, Nє292 від 16.05.2023 року код документа 9402); митну декларацію країни відправлення Nє700334835360706 від 22.11.2023 року (код документа 9610).

11.12.2023 року о 19:53 год, від митного органу надійшло електронне повідомлення, яким повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, оскільки, нібито, подані документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті та містять розбіжності, а саме:

1. При митному оформленні для підтвердження витрат на транспортування надано рахунок про транспортні витрати від 06.12.2023 №2826, який виданий ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ». Однак, згідно автотранспортної накладної CMR від 06.12.2023 Nє2826 перевізником товару є ФОП ОСОБА_1 . Отже, відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

2. Відповідно до інвойсу від 06.11.2023 NєEX-03419 вартість оцінюваного товару становить 12685,5 USD, в той час до митного оформлення надано платіжні доручення від 25.09.2023 року Nє736 та від 15.11.2023 року Nє816, загальна сума яких становить 13165,5 USD.

3. Згідно з п.1.2 контракту від 13.06.2023 року Nє130623_RG-YCD «в проформах-інвойсах та інвойсах також вказується опис та характеристики товару». У наданих документах відсутнє зазначене у п.1.2 контракту, вказано лише артикули товару.

4. В поданому при митному оформленні пакувальному листі від 06.11.2023 ЕX-03419, рахунку - фактурі від 06.09.2023 NoSAL-QTN-2023-05250 та інвойсу від 06.11.2023 NєEX-03419, за якими здійснюється митне оформлення товарів вказаний код товару - 701337. Код товару заявлений у МД - 7013499900.

5. У графі 20 декларації митної вартості не вказана назва географічного пункту, до якого понесені витрати на транспортування товарів, що є порушенням вимог розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 Nє599.

6. У розрахунку митної вартості МД (графа «сума у валюті») та графі 1 ДМВ у стовпчику «сума у валюті» витрати на навантаження вказані у гривнях, хоча у рахунку від 16.11.2023 єUFIM0129534 витрати вказані у доларах США. Згідно з пунктом «Г» Правил заповнення якщо суму сплачено в іноземній валюті, в цьому розділі зазначаються сума в іноземній валюті та курс перерахунку за кожним товаром і складовою митної вартості.

7. Згідно з інвойсом від 06.11.2023 EX-03419 товар поставляється продавцем на умовах FOB Egypt. Згідно з п.2.5 контракту від 18.11.2022 Nє181122_KG-YCD ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування. Тобто, витрати на навантаження на борт судна не включені в ціну товару. Але, при визначенні митної вартості, зазначені витрати повинні бути додані до митної вартості та є числовими значеннями складової митної вартості товарів.

Декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надати додаткові документи, а саме: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - каталоги, прайс - листи виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; - переклад копії митної декларації країни відправлення; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів У країни від 24.05.2012 Nє599.

12.12.2023 року декларантом було додатково надано Київській митниці: переклад митної декларації країни відправлення № 700334835360706; договір від 11.02.2022 № 11/02/22 між СМА СGM S.A. та ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН»; заяву ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» № 12/12-01 від 12.12.2023; договір Nє011020/22 від 01.10.2022 року між ТОВ «ФАТОН ФОРВАРДІНГ» та KATENA TRANS LTD; договір Nє11052021 від 11.05.2021 року між ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» та ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ»; договір Nє1256 від 12.11.2023 року між KATENA TRANS LTD та ФОП ОСОБА_1 ; заявку на перевезення Nє23047 від 20.11.2023 року.

12.12.2023 року о 19:31 год. ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» отримано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2023/000043/1 від 12.12.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2023/00147/

У графі « 33» Рішення про коригування митної вартості товарів підставами визначено:

1. Декларантом не надано документів, які містять відомості про транспортні витрати від експедитора (експедиторів) та безпосереднього перевізника, наведеного у транспортному документі, надання яких передбачено вимогами Закону України від 01.07.2004 Nє1955-IV «Про транспортно - експедиторську діяльність».

2. Декларантом надано рахунок на оплату транспортних послуг від 16.11.2023 року № UFIM0129534, в якому зазначено, що рахунок підлягає сплаті до 25.11.2023 року, але до митного оформлення не було надано платіжних документів.

3. Відповідно до інвойсу від 06.11.2023 NєEX-03419 вартість оцінюваного товару становить 12685,50 USD, в той час до митного оформлення надано платіжні доручення від 25.09.2023 року Nє736 та від 15.11.2023 року Nє816, загальна сума яких становить 13165,50 USD. Отже, сума зазначена у платіжних дорученнях відрізняється від суми, вказаної у інвойсі в більшу сторону.

4. Декларантом не надано: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - каталоги, прайс - листи виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У зв`язку із отриманням відмови у митному оформленні за основним методом, ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» було вимушене надати згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом на підставі ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України у розмірі 344340,39 грн. (випущений у вільний обіг за митною декларацією № 23UA100100454592U2 від 13.12.2023 року).

Не погоджуючись з прийнятими рішенням, позивач звернувся до суду з даними адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).

Відповідно до положень статті 49 МК України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідач вправі був витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до ст.53 МК України це є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість вимоги додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Законодавство визначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.3 ст.53 МК України).

Судом встановлено, що до митного оформлення позивачем надані:

Отже, позивачем надано вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість, що передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору).

Проте дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у повідомленні про надання додаткових документів незрозуміло, які саме числові значення складових митної вартості ставляться митним органом під сумнів або неможливо обчислити без додаткових документів, яким чином подані додаткові документи підтвердять той чи інший показник, що є сумнівним на думку відповідача.

Щодо виявлених митним органом порушень під час митного оформлення товару, суду зазначає наступне.

Підстава «Декларантом не надано документів, які містять відомості про транспортні витрати від експедитора (експедиторів) та безпосереднього перевізника, наведеного у транспортному документі, надання яких передбачено вимогами Закону України від 01.07.2004 Nє1955-IV «Про транспортно - експедиторську діяльність».

Наданий до митного оформлення рахунок на оплату ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ» №2826 від 06.12.2023 року на суму 119 150,85 грн. повністю ідентифікує числові значення складових митної вартості в частині автотранспортних витрат, що були сплачені за імпортований товар до митного кордону України.

Щодо залучення ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ» (Експедитор) перевізника ТОВ «АРСІ ТРАНС» до автотранспортного перевезення вантажу у контейнері TIIU4292862, чинним законодавством не заборонено залучення експедитором іншого перевізника, за необхідності, для виконання умов договору транспортно - експедиторського перевезення.

Крім того, на вимогу митного органу додатково до митного оформлення було надано копію договору про транспортно - експедиторське обслуговування №11052021 від 11.05.2021 року, згідно умов пп.2.1.1 якого експедитор мас право, при необхідності, для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, автомобільними перевізниками, тощо.

Також, додатково було надано заявку №23047 від 20.11.2023 року на транспортно - експедиторські послуги до договору №11052021 від 11.05.2021 року, зі змісту якої вбачається, що комплексна ставка перевезення вантажу за 1 контейнер склала 119 150,85 грн., що повністю співпадає із виставленим ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ» рахунком на оплату №2826 від 06.12.2023 року.

Сплата ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» наданих ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ» транспортно- експедиторських послуг за перевезення вантажу у контейнері FSCU4639853 підтверджується платіжною інструкцією ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» №3811 від 14.12.2023 року.

Митним законодавством не визначено вид доказів, яким декларант повинен підтверджувати розмір витрат на перевезення товарів, а тому рахунок на оплату ТОВ «ФАЕТОН ФОРВАРДІНГ» (Експедитор) №2826 від 06.12.2023 року є належним доказом підтвердження розміру витрат на перевезення товарів.

Підстава «Декларантом надано рахунок на оплату транспортних послуг від 16.11.2023 року № UFIM0129534, в якому зазначено, що рахунок підлягає сплаті до 25.11.2023 року, але до митного оформлення не було надано платіжних документів».

При митному оформленні, відповідач не витребував у декларанта платіжного документа про сплату рахунку UFIM0129534 від 16.11.2023.

Митним законодавством не визначено вид доказів, яким декларант повинен підтверджувати розмір витрат на перевезення товарів, а тому рахунок СМА CGM NUFIM0129534 від 16.11.2023 року є належним доказом підтвердження розміру витрат з морського перевезення вантажу ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» у контейнері ТIU4292862.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України Nє599 від 24.05.2012 року затверджено Правила заповнення декларації митної вартості.

Відповідно до розділу III Правил, у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14() ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок - фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином рахунок СМА CGM NєUFIM0129534 від 16.11.2023 року є належним доказом понесених витрат на морське транспортування вантажу ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» у контейнері TIU4292862 за маршрутом порт ALEXANDRIA - порт CONSTANTA, а вимога Відповідача надати банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення є незаконною та такою, що суперечить вимогам МК України.

21.11.2023 року ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» було сплачено рахунок СМА CGM NєUFIM0129534 від 16.11.2023 року, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті АТ «Райффайзен Банк» Nє834 від 21.11.2023 року.

Підстава «Відповідно до інвойсу від 06.11.2023 NєEX-03419 вартість оцінюваного товару становить 12685,50 USD, в той час до митного оформлення надано платіжні доручення від 25.09.2023 року Nє736 та від 15.11.2023 року Nє816, загальна сума яких становить 13165,50 USD. Отже, сума зазначена у платіжних дорученнях відрізняється від суми, вказаної у інвойсі в більшу сторону».

Відповідно до п. 5.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.11.2022 Nє 18/122_KG-YCD умови платежу - 30% вартості партії товару, зазначеної у проформі-інвойсі перед виробництвом, та 70% вартості після надання драфту (чернетки) коносаменту.

Зазначені умови оплати містяться у проформі інвойсі від 06.09.2023 року NєSAL-QTN-2023-05250 та у інвойсі від 06.11.2023 року NєEX-03419.

Загальна вартість товару згідно проформа інвойс від 06.09.2023 NєSAL-QTN-2023-05250 05250 становить 12899,00 дол. США.

Відповідно до інвойсу від 06.11.2023 № EX-03419 вартість оцінюваного товару становить становить 12685,50 дол. США, з урахуванням наданої продавцем знижки у розмірі 211,06 дол. США та вартості доставки продавцем товару до порту відправлення у розмірі 760,00 дол. США.

До митного оформлення було надано платіжні інструкції в іноземній валюті Nє736 від 25.09.2023 року на суму 4349,70 дол.США та Nє816 від 15.11.2023 року на суму 8815,80 дол. США, загальна сума - 13165,50 дол. США.

Сума у розмірі 4349,70 дол.США за платіжною інструкцією Nє736 від 25.09.2023 року становить 30% попередньої оплати за замовлення згідно проформою інвойсом від 06.09.2023 року NєSAL-QTN-2023-05250 та 480 дол.США за фрахт контейнеру АРНU7211953 згідно інвойсу NєEX-03198 від 31.08.2023 року, про що зазначено у призначенні платежу платіжної інструкції Nє736 від 25.09.2023 року.

Сума у розмірі 8815,80 дол.США за платіжною інструкцією Nє816 від 15.11.2023 року становить 70% балансу після відвантаження товару згідно інвойсу від 06.11.2023 року NєEX-03419, про що зазначено у призначенні платежу платіжної інструкції Nє816 від 15.11.2023 року.

Таким чином, наведеними вище платіжними інструкціями підтверджується сплата ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» KANDIL GLASS вартості товару за поставкою товару контейнері TIIU4292862 згідно інвойсу NєEX-03419 від 06.11.2023 року, яка відображена декларантом у графі 22 митної декларації Nє23UA100100454436U4 та не містить розбіжностей із поданими до митної декларації документами.

Щодо висновків, що декларантом не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - каталоги, прайс - листи виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями суд зазначає, що позивачем був наданий повний пакет документів, передбачений ч.2 ст. 53 Митного кодексу, а тому дана вимога є безпідставною.

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» разом із митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору та прийняття оскаржуваних рішень.

При цьому, суд зауважує, що доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву щодо розбіжностей в документах не були зазначені відповідачем в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, тобто, не були підставою для його прийняття, а відтак не потребують оцінки судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2023/000043/1 від 12.12.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100100/2023/001147 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Позивачем було подано до суду клопотання про стягнення на його користь з відповідача понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 39 000, 00 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Більш того, суд зауважує, що у висновку ЄСПЛ, викладеному у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), у пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), у пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (Заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну ціну.

Так, ознайомившись з наявними в матеріалах справи документами, судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «СОЛ», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН», з другої сторони, було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № ЮК-279/01-03/24 від 01.03.2024 у відповідності до умов якого вбачається, що сторони цього Договору погодили, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати позивачу правову допомогу, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити за таку допомогу винагороду.

Згідно умов п.4.3 договору розмір, обчислення та строки сплати винагороди (гонорару) визначається за взаємною згодою сторін та оформлюється окремими додатковими угодами до договору.

Відповідно до п.1.6. додаткової угоди №1 від 01.03.2024 року сторонами узгоджено, що розмір винагороди (гонорару) за надання адвокатом АО «СОЛ» таких послуг є фіксованим та становить 39 000,00 грн.

04.03.2024 ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» сплачено на користь АО «СОЛ» розмір винагороди (гонорару) у розмірі 39000,00 грн. за договором №ЮК-279/01-03/24 від 01.03.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Райффайзен Банк» №12608 від 04.03.2024 року.

На підтвердження розрахованої суми за правничу допомогу, представником позивача було подано до суду Детальний опис робіт (наданих послуг) за Договором про надання правничої (правової) допомоги № ЮК-279/01-03/24 від 01.03.2024 року та додаткової угоди № 1 від 09.06.2023 відповідно до якого вбачається, що Адвокатським об`єднання було надано замовнику наступні юридичні послуги:

1. Здійснено правовий аналіз наданих ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» документів щодо можливості оскарження у судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2023/000043/2 від 12.12.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/001147; формування правової позиції захисту інтересів Клієнта; зібрано докази; узгоджено план дій. Згідно умов п.1.2 додаткової угоди №1 до договору № ЮК-279/01-03/24. (8 год.).

2. Складено та подано до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2023/000043/2 від 12.12.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2023/001147. Згідно умов п.1.3 додаткової угоди №1 до договору № ЮК-279/01-03/24. (11 год.)

3. Здійснено представництво інтересів ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» в Київському окружному адміністративному суді у справі №320/28007/24, а саме:

3.1.Здійснено правовий аналіз наданого Київською митницею відзиву на позовну заяву у справі №320/28007/24 (1 год.).

3.2.Складено та подано до Київського окружного адміністративного суду відповідь на відзив від 29.08.2024 року у справі № 320/28007/24.

Згідно умов п.1.4 додаткової угоди №1 до договору № ЮК-279/01-03/24. (3год.).

Відповідачем до суду подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому звернуто увагу, що заявлена сума до стягнення не відповідає складності справи, ціни позову та обсягам робіт.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Крім того, суд звертає увагу, що вказана адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником позивача, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи клопотання відповідача суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39 000,00 грн. Водночас з урахуванням встановлених вище обставин, з урахуванням предмету спору та співмірності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та наявність підстав для стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду надано платіжні інструкції №№ 12732, 12733 від 22.03.2024 року про сплату судового збору у розмірі 8193,11 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 8193,11 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 262 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (04112, місто Київ, вулиця Дорогожицька, будинок 1; код ЄДРПОУ 37502437) до Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8А; код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100100/2023/000043/1 від 12.12.2023 Київської митниці.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100100/2023/001147 Київської митниці.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (адреса: 04112, місто Київ, вулиця Дорогожицька, буд. 1, код ЄДРПОУ 37502437) судові витрати у розмірі 8193,11 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 43997555).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (адреса: 04112, місто Київ, вулиця Дорогожицька, буд. 1, код ЄДРПОУ 37502437) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 43997555) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 9 липня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua