Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №592/8968/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8968/26

Провадження № 3/592/1555/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Катрич Ольга Михайлівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 о 01 год. 23 хв. в м. Суми, вул. Слобідська, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується показами приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHE 0214, результат тесту №2355- 0,50 ‰ проміле, з яким водій був згоден. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Т.В. в судовому засіданні заперечувала факт вини ОСОБА_1 та зазначила, що справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 не перебував та не керував у визначений в протоколі час та місці транспортним засобом марки «Scoda» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Для встановлення наявності в діяннях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення підлягає доказуванню не лише факт перебування особи в стані сп`яніння, а й факт керування особою транспортним засобом, та її відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Під час дослідження стороною захисту відеозапису з бодікамер поліцейських УПП в Сумській області, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Scoda» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 22.05.2026 у визначений в протоколі час та місці, не встановлено. Об`єктивних даних про те, що транспортний засіб перебував у русі, на відеозаписі немає. Також, згідно відеозапису з бодікамер поліцейських УПП в Сумській області зазначає та здійснює тиск, вказуючи ОСОБА_1 , що краще не відмовлятися від проходження огляду. Працівниками поліції не вказано жодної ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , які б давали необхідність у такому освідуванні. На наявних в матеріалах справи відеозаписах з нагрудної камери поліцейських не зафіксовано всіх подій, які відбувались при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (зупинили по реєстратору о 01:23:19, відео з БК починається о 01:22:55, тобто раніше часу зупинки навіть, відсутній факт керування, першочергове спілкування з поліцейськими). Внаслідок чого, сторона захисту просить закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Просила визнати також недопустимими та недостовірними доказами, а саме акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чек газоаналізатора Драгер від 22.05.2026. Вважає, що у пункті 7 протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 672252 від 22.05.2026, водій ОСОБА_1 в м. Суми, вул.Слобідська, 12 керував транспортним засобом «Scoda» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу в установленому законом порядку, зі згоди водія за допомогою приладу Drager Alcotest 6820.Результат огляду позитивний 0, 50 проміле, тест номер 2355, чим порушив п.2.9. «а» ПДР. – керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість. Проте, згідно наявного в матеріалах справи відеозапису після проходження огляду на місці зупинки, з результатом такого огляду за допомогою Драгера 6820 (результат 0,50 проміле) був не згоден та на пропозицію поліцейського прослідувати до закладу охорони здоров`я не відмовився. За таких умов сторона захисту вважає, що фабула протоколу не відповідає дійсним обставинам справи, а тому протокол є неналежним та недопустимим доказом у справі. Крім того, згідно пункту 11 протоколу про адміністративне правопорушення про наявність Акту огляду, направлення, чеку газоаналізатору, свідоцтва про повірку, сертифікату алкостесту та інших документів у протоколі взагалі не зазначено, а тому у протоколі відсутнє посилання на них як на докази, а відтак у суду відсутні процесуальні підстави приймати їх як докази.

Крім того, ОСОБА_2 надала суду клопотання про застосування за аналогією закону ст.69 КК України і не призначати покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Оскільки, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ, є учасником бойових дій та задіяний до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Таким чином ОСОБА_1 на даний момент перебуває на військовій службі на території проведення бойових дій. Позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом на один рік фактично паралізує не тільки його особисту службу, але й решти військовослужбовців ЗСУ, які задіяні до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, оскільки без права керування транспортним засобом ОСОБА_1 буде позбавлений можливості виконувати безпосередні свої службові обов`язки та це унеможливлює виконання конституційного обов`язку із захисту Батьківщини згідно вимог ст. 65 Конституції України.

Не дивлячись на таку позицію сторони захисту, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672252 від 22.05.2026 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 з результатами згоден (а.с.3); тестом № 2355 від 22.05.2026, результат якого 0,50 ‰ (а.с.2); відеозаписом, яким підтверджуються обставини, викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки (а.с. 6).

Підстав не довіряти вищевказаним доказам у суду немає, вони у своїй сукупності узгоджуються між собою. Доводи, зазначені захисником суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнути адміністративної відповідальності з боку ОСОБА_1 за скоєне.

Згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

За правилами ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Що стосується доводів, щодо недопустимими та недостовірними доказами, а саме акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чек газоаналізатора Драгер від 22.05.2026, то слід зазначити наступне.

У свою чергу порядок проходження огляду на стан сп`яніння, про який йдеться мова, закріплений у ст. 266 КУпАП.

Відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння зі згоди ОСОБА_1 відбувався на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARНЕ 0214, тест номер 2355, результат – 0,50‰ проміле, внаслідок чого і був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до чеку тестування на алкоголь, результат тестування ОСОБА_1 , на приладі «Drager Alcotest 6820» - 0,50 %.

Відповідно до п.4,6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. з наступними змінами, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив не згоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як убачається із дослідженого відеозапису події, попереду автомобіля патрульної поліції під час комендантської години рухається транспортний засіб Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинили і на сидінні водія знаходиться ОСОБА_1 . В ході спілкування поліцейський виявляє запах алкоголю, про що і повідомляє водія, пропонує пройти огляд, при цьому не чинить тиск на останнього, а навпаки роз"яснює та попереджає, у разі, якщо останній не знає, що і за відмову у проходженні огляду на стан алкогольного сп"яніння також наступає адміністративна відповідальність. В решті водій погоджується, після спорів та суперечок, на запитання працівника поліції, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом тесту, останній відповів, що так. Жодних заперечень чи незгоди щодо результату огляду – 0,50 проміле ОСОБА_1 не висловив і в протоколі про адміністративне правопорушення в графі пояснення, хоча поліцейськими було роз`яснено останньому йому право надати свої пояснення.

Відповідно до встановленого порядку огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу, зі згоди водія за допомогою приладу Drager 6820, результат огляду позитивний – 0,50‰ проміле, з результатом був згоден, внаслідок чого і був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Щодо клопотання про застосування ст.69 КК України суд зазначає.

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено імперативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим стягненням, а тому є обов`язковим до його накладення.

Діючий КУпАП, на відміну від загальних положень КК України, не передбачає можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

Наведений вище підхід відповідає п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому з урахуванням наведеного вище нормативного регулювання, закріпленого в КУпАП, визначено, що судам за правилами КУпАП основні й додаткові стягнення слід застосовувати в межах санкцій відповідних норм.

А відповідно до вимог ч.4 ст.3 КК України застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

З огляду на викладене, проаналізувавши наявні в справі докази, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 року (справа № 702/301/20) зроблено висновок про те, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його необхідно звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 283 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ольга КАТРИЧ