Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №185/5283/24 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5283/24

Провадження № 1-кп/185/460/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046370000172 від 08 квітня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Корнин, Попільнянського району, Житомирської області, громадянина України, який має повну середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 18 квітня 2023 року Жашківським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Провведення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження указу України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, 26.07.2023 № 451, від 26.07.2023 № 451/2023 продовжено з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

07 квітня 2024 року, в період часу з 22 годин 00 хвилин по 23 годин 30 хвилин (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 , перебував біля зупинки громадського транспорту, що розташована навпроти будинку № 499 по вул. Дніпровська в місті Павлограді Дніпропетровської області. В цей час на вказану зупинку підійшов ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, з яким ОСОБА_3 познайомившись, почав спілкуватися. ОСОБА_3 побачив у ОСОБА_6 мобільний телефон, і розуміючи, що потерпілий перебуває в стані алкогольного сп`яніння і це, на думку ОСОБА_3 , полегшить йому вчинення кримінального правопорушення, діючи з умислом на повторне, незаконне викрадення майна ОСОБА_6 , вирішив вчинити крадіжку мобільного телефона «Хіаоті Redmi Note 12 PRO», 8/256 GB, який належить ОСОБА_6 . 3 цією метою ОСОБА_7 , використовуючи привід здійснити телефонний дзвінок як спосіб отримання доступу до майна, попросив у ОСОБА_6 його мобільний телефон начебто для здійснення телефонного дзвінка, при цьому маючи на меті вчинити його крадіжку. Після цього ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон Хіаоті Redmi Note 12 PRO, 8/256 GB, Graphite Gray, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, таємно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон Хіаоті Redmi Note 12 PRO, 8/256 GB, Graphite Gray, ІМЕН: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого складає 7166 грн. 67 коп.

В подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на вищезазначену суму.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

10 липня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в судове засідання.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією дій, саме за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану і визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1, 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жашківського районого суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року та з урахуванням ч. 1 ст. 72 КК України остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, зазначивши, що згоден з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про час та місце був повідомлений належним чином, подав заяву в якій зазначив, що він надає згоду прокурору у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 10 липня 2026 року і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити – тримання під вартою.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі маються процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1514 грн. 56 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 липня 2026 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1, 4 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року з урахуванням ч. 1 ст. 72 КК України,за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув`язнення по даному кримінальному провадженню з 02 квітня 2026 року до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1514 грн. 56 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.

Речові докази у справі: мобільний телефон Хіаоті Redmi Note 12 PRO, 8/256 GB, Graphite Gray, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 – залишити у його користуванні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1