Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №240/11260/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/11260/26

категорія 106020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,

представника позивача Томашевської О.А., представника відповідача Бєляєва В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправними та скасування наказів, акту,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.11.2024 №330 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Акт службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 від 11.01.2025 №813/3241;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.02.2025 №846 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позову описує зміст документів, які просить визнати протиправними та скасувати та зазначає, що солдат ОСОБА_1 під час безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок артилерійського обстрілу отримав травму, у зв`язку з отриманням зазначених травм (поранення, контузії, каліцтва) у період з 10.04.2022 по 02.05.2022 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії ДП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» ДОР; в період з 03.05.2022 по 29.05.2025 ОСОБА_1 перебував на обстеженні та лікуванні у наступних медичних закладах: з 03.05.2022 по 04.05.2022 - у ВП «Лікарня Св. Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова»; з 11.05.2022 по 12.09.2022, з 07.10.2022 по 21.10.2022, з 18.09.2023 по 29.09.2023, з 13.08.2024 по 16.08.2024, з 24.01.2024 по 26.01.2024 - Національному інституті онкології ім. Марії Склодовської-Кюрі м. Глівіце, Польща; факт перетинання ОСОБА_1 державного кордону України підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.02.2026 №19.5.1/14994-26, відповідно до якого ОСОБА_2 здійснювались перетинання державного кордону України, а саме 04.05.2022 - виїзд та 13.05.2025 - в`їзд через пункт пропуску Шегині; незважаючи на отримані ОСОБА_1 10.04.2022 під час виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 травми та проведення у зв`язку з цим лікування ОСОБА_1 , вказаний факт не зазначено в акті службового розслідування від 11.01.2025; службове розслідування за фактом самовільного залишення солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого складено акт від 11.01.2025 №813/3241, проведено з порушенням вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, є необ`єктивним та упередженим, а також таким, що не відповідає обставинам, внаслідок яких ОСОБА_1 у період з 10.04.2022 по 13.05.2025 був відсутнім у військовій частині НОМЕР_1 ; видання командиром військової частини НОМЕР_1 наказу (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.02.2025 №846 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 » спричинило порушення прав позивача, оскільки у період грудень 2024 року – червень 2025 року ОСОБА_1 не здійснювалась виплата щомісячного грошового забезпечення.

Ухвалою від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а ухвалою від 04.05.2026 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач подав відповідь на відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що 10 квітня 2022 року військовослужбовець ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму за безпосередньої участі у бойових діях та вибув із пункту тимчасової дислокації на лікування; згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2023 №235 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 вважається таким, що з 21.08.2023 справу та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою солдата резерву 27 запасної роти; зв`язку з тим, що до військової частини НОМЕР_1 не надавалися відомості, які б підтверджували факт вибуття військовослужбовця ОСОБА_1 на лікування в Національний інститут онкології ім. Марії Склодовської – Кюрі – Держаного науково – дослідного інституту та перебування там на лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням та відсутністю відомостей щодо місця знаходження військовослужбовця, у військовій частині НОМЕР_1 розпочате службове розслідування з метою встановлення причин та обставин відсутності військовослужбовця ОСОБА_1 на військовій службі; зокрема, 19.11.2024 командир 27 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про те, що 19.11.2024 о 09:00 під час ранкової перевірки особового складу НОМЕР_2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , ним було виявлено відсутність солдата резерву 27 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який про свою можливу відсутність не попереджав; відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.11.2024 №330 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 , солдат резерву 27 запасної роти, який 19.11.2024 не повернувся зі стаціонарного лікування, вважається таким, що не прибув до військової частини, та вважається таким, що з 19.11.2024 самовільно залишив військову частину, з 19.11.2024 виключено з усіх видів забезпечення, окрім котлового; на підставі рапорту ОСОБА_4 від 19.11.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.11.2024 №4650 щодо призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 , проведення якого доручено офіцеру резерву 27 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 ; 28.02.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №846 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 »; долучена позивачем Історія хвороби з Національного інституту онкології ім. Марії Склодовської – Кюрі – Держаного науково – дослідного інституту містить інформацію про госпіталізацію військовослужбовця ОСОБА_1 до вказаного закладу охорони здоров`я без направлення; до військової частини НОМЕР_1 не надходило будь яких відомостей про направлення військовослужбовця на лікування до Республіки Польща; позивачем у позовній заяві не було доведено та підтверджено належними та допустимими доказами правомірності вибуття на лікування до Республіки Польща у відповідності до вимог Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022р. №411; позивач просить визнати протиправним та скасувати Акт службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 від 11.01.2025 №813/3241, який носить виключно інформативний характер та лише фіксує обставини, які підлягають встановленню у кожному конкретному випадку, тобто, сам по собі Акт службового розслідування не створює, не змінює та не скасовує права чи обов`язки особи, а тому не може бути визнаний протиправним та скасованим; військовослужбовець не позбавлений права спростувати висновки, що викладені в такому Акті службового розслідування під час оскарження прийнятого за результатами службового розслідування рішення, тобто наказу про результати службового розслідування; вимога Позивача про визнання протиправним та скасування Акту службового розслідування не підлягає задоволенню у зв`язку із неможливістю визнання такого Акту протиправним, а відповідно і відсутності можливості його скасування.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що "з доводами та аргументами, на які посилається відповідач, не погоджується з ними та заперечує ствердження, які містяться у відзиві на позовну заяву, та вважає їх такими, що не відповідають встановленим обставинам справи"; враховуючи тяжкість отриманих ОСОБА_1 поранень, 29.04.2022 лікарями КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР відповідно до вимог Порядку №411 складено висновок про необхідність направлення ОСОБА_1 із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, та направлено командиру військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) клопотання від 29.04.2022 за вих. № 268/415-15 щодо необхідності направлення солдата ОСОБА_1 для лікування; 02.05.2022 ОСОБА_1 евакуйовано для подальшого лікування, про що зазначено у виписному епікризі з історії хвороби № Е3592 від 02.05.2022; факт того, що 04.05.2022 військовослужбовець ОСОБА_1 перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Шегіни» в напрямку – виїзд, підтверджує наявність необхідних документів для його перетину та дотримання вимог Порядку №411 під час вирішення питання щодо направлення ОСОБА_1 із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.

В судовому засіданні:

- представник позивача позовні вимоги підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в позові та відповіді на відзив;

- представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи:

- солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (далі - Позивач) 10.04.2022 отримав травму ( Мінно-вибухову травму. Вогнепальне сліпе проникаюче уламкове поранення. Забій головного мозку ІІ ст. Вогнищевий забій лобної частки з вогнищевими уламками. Переломи решітчастої кістки, кісток носу та гайморових пазух, орбіт. Багатоосколковий перелом нижньої та верхньої щелепи. Травматичне розчавлення лівого ока) за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок артилерійського обстрілу (а.с.61);

- у зв`язку з отриманою травмою Позивач, перебував на обстеженні і лікуванні в КП "ДОКЛ ім. Мечникова" ДОР з 10.04.2022 по 02.05.2022; у ВП "Лікарня Св. Пантелеймона"УНП "1 територіальне медичне об`єднання м. Львова" з 03.05.2022 по 04.05.2022; з 04.05.2022 по 13.05.2025 за кордоном, де йому проводились операції 14.05.2022, 19.05.2022, 23.05.2022, 08.06.2022, 12.07.2022, 10.10.2022, 19.09.2023, 25.01.2024, 14.08.2024, 06.09.2024, як вбачається з листа головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 26.02.2026 (а.с.24), свідоцтва про хворобу № 2025-0607-1528-5258-0 від 29.05.2025 (а.с.63-64);

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.05.2022 № 152 (а.с.154 зворот) Позивач зарахований у розпорядження командира частини в зв`язку із перебуванням на довгостроковому лікуванні;

- згідно доданих до відзиву на позов наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2023 № 235 (а.с.155), від 09.01.2024 №9 (а.с.156) Позивач, відповідно з 21.08.2023, з 09.01.2024 справу та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою солдата резерву 27 запасної роти (суд звертає увагу, що Позивач з вказаних дат не міг приступити до виконання обов`язків за посадами, оскільки в цей час перебував на лікуванні за кордоном, що відповідачем не заперечується);

- на підставі рапорту командира 27 запасної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 від 19.11.2024 (а.с.48), пунктом 19 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.11.2024 № 330 (а.с51 зворот) Позивача, який 19.11.2024 не повернувся зі стаціонарного лікування, "вважати таким, що не прибув до військової частини, вважати таким, що з "19" листопада 2024 року самовільно залишив військову частину, з "19" листопада 2024 року виключити з усіх видів забезпечення, окрім котлового" та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2024 № 4650 (а.с.49) призначено службове розслідування відносно Позивача, проведення якого доручено лейтенанту ОСОБА_5 ;

- лейтенантом ОСОБА_5 був складений акт службового розслідування (а.с.44-47), зареєстрований відповідачем за вх. №813/3241 від 11.01.2025;

- за наслідками розгляду вказаного акту та матеріалів службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 виданий наказ від 28.02.2025 №846 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 », пункти 2, 3, 4, 6 якого стосуються Позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

В статті 2 КАС України зазначено:

"1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку."

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати Акт службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 від 11.01.2025 №813/3241, то вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Акт службового розслідування є документом, який містить інформацію щодо проведеного службового розслідування, за наслідками проведення якого уповноважений суб`єкта владних повноважень може прийнятий відповідний індивідуальний акт (в даному випадку наказ від 28.02.2025 №846 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 », який стосується прав або інтересів Позивача).

Вказаний акт службового розслідування не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, оскільки сам по собі не породжує для Позивача ніяких прав та обов`язків, і не може бути предметом спору.

Акт службового розслідування фактично є письмовим доказом, за результатами розгляду якого і матеріалів службового розслідування прийнятий спірний наказ.

Таким чином вимога про визнання протиправним та скасувати Акт службового розслідування не є ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів Позивача, а тому суд, враховуючи завдання адміністративного судочинства відмовляє в її задоволенні.

Тобто вимога про визнання протиправним та скасувати

Щодо вимог про визнання протиправним та скасувати наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.11.2024 №330 в частині, що стосується ОСОБА_1 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.02.2025 №846 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 ».

Відповідно до ст. 67 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України командир бригади зобов`язаний, крім іншого:

- знати про дійсний стан справ у підрозділах бригади і здійснювати контроль за забезпеченням охорони державної таємниці;

- знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського складу бригади, головного сержанта бригади та головних сержантів підрозділів, до роти включно, постійно проводити з офіцерами роботу щодо їх військового виховання та вдосконалення професійної підготовки.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.11.2024 № 330 щодо Позивача прийнятий на підставі рапорту командира 27 запасної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 від 19.11.2024 (а.с.48), відповідно до якого 19.11.2024 командиром роти було виявлено відсутність позивача за місцем розташування роти.

Відповідно до ст. 112 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти (корабля 4 рангу) зобов`язаний, крім іншого:

знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця роти (корабля), постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу;

піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань;

доповідати командирові батальйону про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на особовий склад роти (корабля);

організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті (на кораблі).

Як встановлено судом, Позивач в період з 04.05.2022 по 13.05.2025 перебував на лікуванні за кордоном у зв`язку із травмою, отриманою за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , а тому наказ від 19.11.2024 №330, згідно якого Позивач 19.11.2024 не повернувся зі стаціонарного лікування, самовільно залишив військову частину, прийнятий не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Командир військової частини НОМЕР_1 наказом від 28.02.2025 №846 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 » наказав, крім іншого:

- розглянути питання щодо притягнення Позивача, який знаходиться в розпорядженні командира частини, до дисциплінарної відповідальності після повернення до дисциплінарної відповідальності;

- направити повідомлення до органу досудового розслідування про наявність в діях Позивача, який знаходиться в розпорядженні командира частини, ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

- врахувати зазначені правопорушення Позивача під час нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород.

Згідно підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, в редакції на день прийняття спірного наказу, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі, якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення.

Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу; якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування (ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення; під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. (ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).

Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 608, особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

В розділі ІV Порядку № 608 зазначено:

"1. Особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

...

2. Особи, які проводять службове розслідування, мають право:

..

отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані)".

Як вбачається з матеріалів службового розслідувння (а.с.52 зворот.- 54), лише два наявних в них письмові пояснення у командира 27 запасної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 та військовослужбовця цієї ОСОБА_7 , які не відповідають встановленим судом обставинам справи щодо перебування Позивача станом на 19.11.2024 на лікуванні за кордоном, отримувались не лейтенантом ОСОБА_5 , а інішою особою, якій не доручалось проведення службового розслідування, що свідчить про невжиття ОСОБА_5 про всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, а тому суд вважає, що службове розслідування проведено не повно та не об`єктивно.

Відповідно до п. 1 розділі VІ Порядку № 608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Враховуючи те, що Позивач в період з 04.05.2022 по 13.05.2025 перебував на лікуванні за кордоном у зв`язку із травмою, отриманою за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , службове розслідування проведено не повно, не об`єктивно, суд вважає, що наказ від 28.02.2025 №846 прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином суд вважає, що накази командира військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2024 № 330 та від 28.02.2025 № 846 "Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 " в частинах, що стосуються ОСОБА_1 , є протиправними і для захисту прав та інтересів Позивача слід їх скасувати.

При цьому суд зауважує, що відповідно до Порядок направлення осіб із складових сил оборони та безпеки, постраждалих у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №411, КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова" 29.04.2022 зверталась з клопотанням № 268/415-15 (а.с.170-171) до командира військової частини НОМЕР_3 щодо необхідності направлення ОСОБА_1 для лікування за кордоном, за наслідками розгляду якого був зроблений висновок, передбачений Додатком 1 до вказаного порядку про необхідність направлення ОСОБА_1 із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон (а.с.172).

Суд звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 2800 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Згідно пунктів 1, 3 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем ніяких доказів (договорів, рахунків тощо), яки підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн у зв`язку з розглядом даної справи суду не надано.

На підтвердження витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 2800 грн позивачем надано Акт № 20 від 10.03.2025 здачі-прийняття надання послуг перекладу (а.с.68) який суд вважає неналежним доказом понесення витрат у зв`язку з розглядом даної справи, враховуючи, що цей акт містить протиріччя (акт від 10.03.2025, відповідно до якого роботи були проведені по рахунку від 10.03.2026).

При цьому слід зауважити, що перекладач не залучався до розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України.

Крім того суд звертає увагу, що обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги (перебування позивача за кордоном на лікуванні з 04.05.2022 по 13.05.2025), підтверджуються доданими до позову листом головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 26.02.2026, свідоцтвом про хворобу № 2025-0607-1528-5258-0 від 29.05.2025, а не доданими перекладами.

Таким чином суд відмовляє в стягненні з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 2800 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн, оскільки суду не надано належних доказів понесення ним таких витрат у зв`язку з розглядом даної справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , номер НОМЕР_4 ) до Військова частина НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_6 ), третя особа - Міністерство оборони України (проспект Повітряних Сил,6, м. Київ, код 00034022), задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2024 №330 та від 28.02.2025 №846 "Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 " в частинах, що стосуються ОСОБА_1 .

Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 від 11.01.2025 №813/3241.

Відмовити в стягненні з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 2800 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк