Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №160/5745/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокуСправа №160/5745/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення №046350015295 від 16.01.2026р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2026р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.01.2026 року №046350015295 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачеві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «гірник підземний з повним робочим днем в шахті», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 , період проходження військової служби з 17.02.2015 по 30.03.2016 в особливий період протягом якого брав участь в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «прохідник підземний з повним робочим днем в шахті», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8 період проходження військової служби з 14.03.2022 по 09.01.2026 (дата звернення до органів ПФУ), протягом якої брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «прохідник підземний з повним робочим днем в шахті», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8 період проходження військової служби, протягом якої з 29.03.2022 по 27.06.2022, з 09.07.2022 по 21.08.2022, з 27.08.2022 по 26.01.2024 брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану з розрахунку один місяць служби за три;

- зобов`язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику на якого поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» що зайнятий повний робочий день під землею.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2026р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії №046350015295 від 16.01.2026р. було відмовлено у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, так як за наданими документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Позивач вважає наведене рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 02.04.2026р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача зокрема надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2026р. відзиву на позов у встановлений ухвалою строк суду не надав, ухвалу від 02.04.2026р. про відкриття провадження у справі та позов з додатками відповідач отримав 03.04.2026р. та 11.03.2026р. відповідно в свій електронний кабінет згідно до вимог ст.ст. 18, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому останній вважається повідомленим належним чином з урахуванням наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.07.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 10.07.2026р.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 10.07.2026р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

09.01.2026р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої надав всі необхідні документи, що підтверджується копією оспорюваного рішення, наявної у справі, та не заперечується учасниками справи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії №046350015295 від 16.01.2026р. було відмовлено у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, так як за наданими документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж, що підтверджується змістом його копії, наявної у справі.

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішенням відповідача від 16.01.2026 року №046350015295 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачеві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року, у зв`язку з чим позивач просить захистити його порушене право на належне пенсійне забезпечення шляхом визнання такого рішення протиправним, його скасування та зобов`язання відповідача зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією “гірник підземний з повним робочим днем в шахті”, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, період проходження військової служби з 17.02.2015 по 30.03.2016 в особливий період протягом якого брав участь в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три; зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією “прохідник підземний з повним робочим днем в шахті”, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8 період проходження військової служби з 14.03.2022 по 09.01.2026 (дата звернення до органів ПФУ), протягом якої брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану; зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією “прохідник підземний з повним робочим днем в шахті”, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8 період проходження військової служби, протягом якої з 29.03.2022 по 27.06.2022, з 09.07.2022 по 21.08.222, з 27.08.2022 по 26.01.2024 брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану з розрахунку один місяць служби за три; призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” згідно заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” як працівнику на якого поширюється дія ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” що зайнятий повний робочий день під землею.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058).

Згідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Згідно статті 2 Закону України №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення "Про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей" № 530 (далі-Положення №530) передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсії (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24 зазначає, що "...відповідно до статті 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Із системного аналізу змісту зазначених норм вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, Суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення".

Як встановлено судом із матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій від 20.11.2015р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно наявної у справі копії військового квитка серії НОМЕР_1 , позивач у періоди з 17.02.2015 по 30.03.2016 та з 12.03.2022 по 09.01.2026 (звернення із заявою про призначення пенсії) проходив та проходить військову службу під час мобілізації.

При цьому, відповідно до копій довідок Військової частини пп НОМЕР_2 п-к № 9270 від 16.10.2015, Військової частини НОМЕР_3 № 6463 від 19.09.2023 та №2084/791 від 26.01.2024 позивач у періоди з 21.03.2015 по 11.09.2015 безпосередньо брав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і районі/ районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, а з 29.03.2022 по 27.06.2022, з 09.07.2022 по 21.08.222, з 27.08.2022 по 26.01.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується змістом наявних у справі копій відповідних довідок.

Звертаючись до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком та до суду з даним позовом, позивач наголошує зокрема на тому, що час проходження ним військової служби за мобілізаціями з 17.02.2015 по 30.03.2016 та з 29.03.2022 по 27.06.2022, з 09.07.2022 по 21.08.2022, з 27.08.2022 по 26.01.2024 має бути обчислений кратно, а саме: один місяць служби за три.

У постанові від 20.04.2026 у справі №460/1349/24 Верховний Суд вказує на те, що пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови КМУ №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови КМУ №119) визначає види служби, які зараховуються на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для зарахування зазначених періодів до пільгового стажу позивача при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у кратному обчисленні.

При цьому, зі змісту розрахунку стажу позивача, судом встановлено, що період проходження позивачем військової служби під час мобілізації в особливий період з 12.03.2022 по 12.12.2025 (по дату видачі пільгової довідки №803 ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ») було зараховано до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а тому позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно зарахувати такий період служби до пільгового стажу, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, з урахуванням аналізу вищенаведених норм та встановлених судом обставин справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, а, відповідно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.01.2026 року №046350015295 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачеві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.

Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність рішення відповідача від 16.01.2026 року №046350015295 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачеві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року, з урахуванням положень чинного пенсійного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, встановлених судом обставин у справі та висновків Верховного Суду, які наведені вище та позивачем не спростовані.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття відповідачем рішення від 16.01.2026 року №046350015295 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачеві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року, суд приходить до висновку, що пенсійний орган, відмовивши позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом не встановлено порушень прав позивача при прийнятті оспорюваного рішення відповідача від 16.01.2026 року №046350015295 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачеві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року, а тому у задоволенні даних позовних вимог позивачеві слід відмовити.

Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.01.2026 року №046350015295 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачеві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року (основних вимог), а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією “гірник підземний з повним робочим днем в шахті”, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, період проходження військової служби з 17.02.2015 по 30.03.2016 в особливий період протягом якого брав участь в антитерористичній операції з розрахунку один місяць служби за три; зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією “прохідник підземний з повним робочим днем в шахті”, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8 період проходження військової служби з 14.03.2022 по 09.01.2026 (дата звернення до органів ПФУ), протягом якої брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану; зарахувати позивачеві до спеціального та пільгового стажу роботи за професією “прохідник підземний з повним робочим днем в шахті”, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, роз`яснення Міністерства соцзахисту населення України від 20.01.1992 №8 період проходження військової служби, протягом якої з 29.03.2022 по 27.06.2022, з 09.07.2022 по 21.08.222, з 27.08.2022 по 26.01.2024 брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану з розрахунку один місяць служби за три; призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” згідно заяви про призначення пенсії від 09.01.2026 року з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” як працівнику на якого поширюється дія ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” що зайнятий повний робочий день під землею.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв`язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, а також і те, що позивач звільнений від сплати судового збору згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення №046350015295 від 16.01.2026р., зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва