Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №160/7539/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокуСправа №160/7539/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій, пов`язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року;

- визнати протиправною та скасувати Довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2026-0228-1616-0431-0 від 28.02.2026 року про визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2069 від 01.03.2026 в частині призову ОСОБА_1 до військової служби під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а також призначення на посаду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що був зупинений біля свого будинку після роботи та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 без вручення повістки, без складання протоколу про адміністративне затримання та за відсутності відомостей про перебування його в розшуку. Також він не отримував мобілізаційного розпорядження чи контрольного талону, а фактично протягом однієї доби був направлений до військової частини, що, на його думку, свідчить про примусовий і процедурно незаконний характер мобілізації. Зазначає про неналежне проведення ВЛК 28.02.2026. та стверджує, що під час медичного огляду не були проведені обов`язкові аналізи крові, сечі, серологічні аналізи, ЕКГ та інші дослідження, його не оглядали всі обов`язкові лікарі-спеціалісти, а також не було надано реальної можливості подати медичні документи. Крім того, довідка ВЛК не містить відомостей про проведення таких обстежень, що позивач вважає прямим порушенням Положення №402. Окремо позивач наголошує на порушеннях при оцінці стану його зору. За попереднім оглядом 2023 року у нього була встановлена гіперметропія середнього ступеня та фактично обмежена придатність, однак у 2026 році його визнано повністю придатним без проведення рефрактометрії, скіаскопії та циклоплегії. Позивач вважає, що без цих досліджень ВЛК не мала об`єктивних підстав змінювати попередній висновок щодо ступеня придатності. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неналежного проведення ВЛК, скасувати довідку ВЛК, наказ начальника РТЦК про його призов, а також наказ військової частини НОМЕР_1 про зарахування до особового складу. Також просить зобов`язати військову частину виключити його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Ухвалою від 01 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом сторін відмовив. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснив відповідачу право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про поновлення провадження у даній справі.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнив частково.

Витребував від ІНФОРМАЦІЯ_1 у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії повної картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 28.02.2026; витягу журналу реєстрації направлень на ВЛК в частині запису щодо ОСОБА_1 з підтвердженням ознайомлення останнього; документів щодо вручення позивачу повістки або мобілізаційного розпорядження; та всіх інших доказів, що були підставою для прийняття довідки Військово-лікарської комісії № 2026-0228-1616-0431-0 від 28.02.2026 року про визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2069 від 01.03.2026.

Витребував від Військової частини НОМЕР_1 у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії наказу командира про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини; документів, на підставі яких позивача зараховано до особового складу.

06.04.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про виконання вимог ухвали суду.

06.04.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до справи.

06.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ВЛК діє в межах Положення №402, її постанови є обов`язковими, а суд не може самостійно оцінювати медичні діагнози, правильність застосування лікарями методів огляду чи відповідність стану здоров`я конкретним статтям розкладу хвороб. У разі незгоди з висновком ВЛК позивач мав право звернутися до ЦВЛК для перегляду постанови.

14.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що призов позивача і направлення до військової частини відбулися з істотними порушеннями процедури. Зокрема, позивач вказує, що на момент проходження ВЛК йому було 49 років, що, на його думку, унеможливлювало направлення до штурмового підрозділу, також він стверджує про незаконне утримання у приміщенні ТЦК з 28.02.2026 по 01.03.2026, неналежне вручення повістки, сумнівність підписів у журналі та відсутність доказів його добровільного перебування в ТЦК. Крім того, позивач посилається на неповноту медичного огляду, неврахування відхилень у результатах аналізів і наявних медичних документів щодо зору, а також на те, що після призову він протягом 15 днів мав невизначений правовий статус і не проходив обов`язкову базову загальновійськову підготовку. Просить поновити строк на долучення доказів та долучити докази, надані позивачем разом з відповідь на відзив.

17.04.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про виконання вимог ухвали суду.

Засобами підсистеми "Електронний Суд" 20.05.2026 представником позивача подано клопотання про залучення у справі співвідповідача - Військову частину НОМЕР_2 .

26.05.2026 від позивача надійшла уточнена позовна заяву, в якій позивач позовні вимоги виклав в наступній редакції:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій, пов`язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року;

- визнати протиправною та скасувати Довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2026-0228-1616-0431-0 від 28.02.2026 року про визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2069 від 01.03.2026 в частині призову ОСОБА_1 до військової служби під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а також призначення на посаду ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення, а також призначення на посаду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_2 .

Окрім цього, у заяві позивач просив суд поновити строк на долучення доказів та долучити до матеріалів справи докази, які було отримано після подачі позовної заяви до суду, а саме відповідь командира військової частини НОМЕР_2 вих. № 22/6/1159 від 24.05.2026, адвокатський запит вих. № 04-32/381 від 26.05.2026 та адвокатський запит вих. № 04-32/380 від 26.05.2026.

28.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 28 травня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі №160/7539/26 відмовив. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача у справі №160/7539/26 відмовив. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів у справі №160/7539/26 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на подання доказів у справі №160/7539/26 та долучити такі докази до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.06.2026 Дніпропетровський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 , роз`яснив співвідповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, співвідповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині звільнення з військової служби, зазначив, що позивач перебуваючи у складі військової частини не звертався до командування із рапортом про звільнення, або про отримання направлення для проходження медичного огляду. Також вказав, що факт неналежного проходження позивачем медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.

Від відповідача надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої. позивач проти доводів Військової частини НОМЕР_2 заперечує, зазначає, що наведені Військовою частиною НОМЕР_2 у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують обставин справи та не відповідають наявним у матеріалах справи доказам, зокрема офіційній відповіді Головного сервісного центру МВС України щодо відсутності у позивача посвідчення водія, а також самим наказам № 133 та № 204, якими позивача двічі призначено на посаду, що вимагає такого посвідчення.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2026-0228-1616-0431-0 від 28.02.2026 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 при ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено діагноз: Далекозорість середнього ступеня обох очей Н52.0 Гіперметропія. На підставі статті 30в ІІ розкладу хвороб, графи 11, 12, 10, 6, 8, 3, 7, 2, 5, 1, 4, 9 ТДВ визнаний придатний до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 01.03.2026 року №2069 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами), нижчепойменованих військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до поіменного списку № 8/1485 від 01.03.2026, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 : 1. ОСОБА_1 , 1976 р.н. Військово-облікова спеціальність та код згідно з обліком НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2026 №63 солдата ОСОБА_1 , 2798701399, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 № 65/2022 та мобілізаційної директиви ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.02.2026 №Д-116/4/дск/м, призначено на посаду стрільця-снайпера 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_4 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу, ВОС – 100672А. З 16 березня 2026 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом згідно з 4 тарифним розрядом у сумі 2730 гривень, шпк «солдат».

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.04.2026 №133 солдата ОСОБА_1 , 2798701399, призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 20 квітня 2026 року №342-PC на посаду оператором безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , ВОС - 217671А, якого 22 квітня 2026 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з 23 квітня 2026 року зараховано до списків особового складу на грошове та речове забезпечення, на продовольче забезпечення зі сніданку 24 квітня 2026 року за нормою № 1 "Загальновійськова" з застосуванням коефіцієнта 1,2. В зв`язку з призначенням на невакантну посаду, допустити до тимчасового виконання обов`язків за посадою водія-електрика відділення управління командира 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону, вважати таким, що з 23 квітня 2026 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом за тарифним розрядом 5 у сумі 2820 гривень, шик "солдат".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина п`ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Згідно з частиною 13 статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення медичного огляду наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. (п.п.2.5.1 п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402).

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону (п.п.2.5.3 п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402).

Підпунктами 2.8.1, 2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу 1 Положення №402 визначено, що ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК. Персональний склад ВЛК районного (міського), обласного ТЦК та СП визначаються наказами відповідних керівників ТЦК та СП.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, яка містить такі пункти.

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

Перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану:

проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів у їх особових справах - постійно.

Якщо офіцери запасу раніше служили у Збройних Силах України або інших військових формуваннях, тоді ТЦК та СП у направленні на огляд вказує, коли і з якої причини вони були звільнені у запас. На звільнених із військової служби за станом здоров`я у ВЛК обов`язково подається Свідоцтво про хворобу (додаток 11) або його копія.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних.. Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.

Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров`я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку. Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров`я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров`я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК. Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою разом з паперовою копією електронного протоколу засідання штатної ВЛК, засвідченою печаткою штатної ВЛК.

За статтями Розкладу хвороб, що передбачають потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) або необхідність у лікуванні, приймається постанова про надання офіцерам запасу відстрочки від прийняття на військову службу, а щодо тих військовозобов`язаних, яких викликають на збір, - про тимчасову непридатність для проходження збору.

Щодо військовозобов`язаних, які знаходяться на зборі і потребують відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), приймається постанова про непридатність для подальшого проходження збору.

У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров`я надається військовозобов`язаному на строк від 1 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов`язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров`я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Якщо військовозобов`язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір), то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов`язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов`язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП.

Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п`ять років після звільнення.

У разі коли після звільнення пройшло більше п`яти років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв`язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ВЛК направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані ТЦК та СП із закладів охорони здоров`я (установ), військовий квиток.

На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа (усі медичні документи з особової справи, постанови ВЛК за період служби), а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров`я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними до військової служби. Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров`я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу, які направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК), на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Так, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402.

Як зазначає позивач у позовній заяві, під час огляду 28.02.2026 позивачу не було проведено жодних обов`язкових аналізів — ні загального аналізу крові, ні загального аналізу сечі, ні серологічних аналізів. Позивача не оглядали лікарі-спеціалісти за обов`язковим переліком (терапевт, хірург, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог)

Однак, відповідно до картки обстеження та медичного огляду №85/346 від 28.02.2026 позивач оглядався лікарями: терапевт, хірург, неврапатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр, окуліст. Також було проведено аналіз крові, група крові та резус-фактор, біохімічний аналіз крові, Серологічний аналіз крові на ВІЛ, антиген до вірусу гепатиту В, антитіла до вірусу гепатиту С, реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном, загальний аналіз сечі.

Суд встановив, що відповідно до медичної картки від 29.11.2023 офтальмологом ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено позивачу рефректометрію, за результатами якої встановлено праве око – SPH +5,75 (циліндр +0.75), ліве око – SPH +6,50 (циліндр +0,75)

При цьому, відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2026-0228-1616-0431-0 від 28.02.2026 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 при ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено діагноз: Далекозорість середнього ступеня обох очей Н52.0 Гіперметропія. На підставі статті 30в ІІ розкладу хвороб, графи 11, 12, 10, 6, 8, 3, 7, 2, 5, 1, 4, 9 ТДВ визнаний придатний до військової служби.

З аналізу статті 30 Розкладу хвороб вбачається, що вид та ступінь аномалії рефракції визначаються за допомогою скіаскопії або рефрактометрії. При зміні ступеню придатності до військової служби рефракція визначається за умов циклоплегії.

Отже, така вимога є не факультативною, а обов`язковою умовою належного медичного огляду у випадку, коли попередній висновок щодо придатності особи змінюється.

Судом встановлено, що відповідно до медичної картки від 29.11.2023 у позивача були зафіксовані показники рефрактометрії, які свідчили про наявність далекозорості, зокрема лівого ока понад 6,0 дптр, що мало істотне значення для застосування статті 30 Розкладу хвороб.

Натомість довідкою ВЛК від 28.02.2026 позивача визнано придатним до військової служби за пунктом «в» статті 30, тобто фактично змінено попередній підхід до визначення ступеня його придатності, однак матеріали справи не містять належних і допустимих доказів проведення рефрактометрії або скіаскопії саме під час огляду 28.02.2026, а також доказів визначення рефракції за умов циклоплегії.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнаючи позивача придатним до військової служби за пунктом «в» статті 30 Розкладу хвороб, не підтвердила належними доказами дотримання спеціальної процедури визначення виду та ступеня аномалії рефракції, чим порушила процедуру проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відсутність доказів проведення обов`язкового дослідження за умов циклоплегії при зміні ступеня придатності позбавляє спірну довідку ВЛК належного обґрунтування та свідчить про її прийняття без урахування всіх обставин, що мали істотне значення для правильного вирішення питання про придатність позивача до військової служби.

Таким чином, доводи відповідача про те, що суд не вправі оцінювати медичні питання, не спростовують обов`язку суб`єкта владних повноважень довести правомірність спірної постанови ВЛК та дотримання процедури її прийняття.

Суд зазначає, що дії органів ТЦК та СП під час призову повинні відповідати всім елементах принципу верховенства права, а також повинні вчинятись із дотриманням принципу належного урядування.

Європейський Суд з прав людини у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) визначив, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тож, позивач мав право на правомірні очікування щодо його правового становища, зокрема, визначеного органами ТЦК та СП при проходженні ним ВЛК ступеня придатності до військової служби.

У Рішенні Конституційного Суду від 7 квітня 2021 року у справі № 1-р(II)/2021 зазначено, що принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовим елементом загального принципу юридичної визначеності та виражає ідею, що "органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань. Згідно з доктриною леґітимних очікувань - ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань".

На переконання суду, встановлені порушення у цій справі є істотними та такими, що перешкоджають досягненню мети проведення медичного огляду визначення придатності позивача до військової служби.

При наданні оцінки процедурним порушенням, які були допущені суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного висновку від 28.02.2026, суд бере до уваги співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може бути наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

У даній справі суд констатує, що проходження позивачем військово-лікарської комісії у лютому 2026 року без належного обстеження офтальмогола з проведенням рефрактометрії або скіаскопії саме під час огляду 28.02.2026, а також доказів визначення рефракції за умов циклоплегії, є істотним порушенням суб`єктом владних повноважень процедури, визначеної Положенням №402, що є достатньою підставою вважати про позбавлення позивача обгрунтованих сподівань щодо належної поведінки державного органу (ТЦК та СП) та відповідного дотримання ним державних гарантій під час призову.

При цьому суд враховує доводи позивача, що підтверджені належними доказами (відповідь Головного сервісного центру МВС від 28.05.2026 №31/1864АЗ-12269-2026), про те, що ОСОБА_1 не має і не може мати водійського посвідчення будь-якої категорії у зв`язку із захворюванням органів зору. Отже, не зважаючи на це, та, за наслідками неналежно проведеного медичного огляду 28.02.2026, позивача призначено на посаду водія - електрика у військовій частині НОМЕР_2 .

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі №160/31586/23.

У постанові від 08 серпня 2024 року у справі №420/7076/20 Верховний Суд вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище мотиви, суд дійшов висновку про те, що Комісія ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 порушила процедуру проходження позивачем ВЛК, що означає порушення ІНФОРМАЦІЯ_4 процедури призову позивача на військову службу.

Враховуючи наведене, довідка ВЛК від 28.02.2026 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, прийнятий за наслідками протиправно проведеного призову позивача на військову службу наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.03.2026 №2069 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації також є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2026 №63 в частині зарахування солдата ОСОБА_1 до особового складу військової частини, суд зазначає, що його скасування не призведе до поновлення порушених прав позивача, адже, станом на час розгляду справи позивача переведено до іншого місця служби, а відтак, вказаний наказ, як акт індивідувальної дії вичерпав свою дію у зв`язку із переведенням позивача до іншої військової частини.

Щодо позовних вимог в частині скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до Військової частини для проходження військової служби під час мобілізації та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає таке.

Судом у цій справі встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.04.2026 №133 солдата ОСОБА_1 , 2798701399, призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 20 квітня 2026 року №342-PC на посаду оператором безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , ВОС - 217671А, якого 22 квітня 2026 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з 23 квітня 2026 року зараховано до списків особового складу на грошове та речове забезпечення, на продовольче забезпечення зі сніданку 24 квітня 2026 року за нормою № 1 "Загальновійськова" з застосуванням коефіцієнта 1,2. В зв`язку з призначенням на невакантну посаду, допустити до тимчасового виконання обов`язків за посадою водія-електрика відділення управління командира 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону, вважати таким, що з 23 квітня 2026 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом за тарифним розрядом 5 у сумі 2820 гривень, шик "солдат".

Тобто, станом на час вирішення справи, позивач перебуває у складі Військової частини НОМЕР_2 , доказів зворотнього матеріали не містять.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

З існуючого на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання вбачається, що проходження медичного огляду та встановлення придатності до військової служби є обов`язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим.

Отже, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити придатність військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби.

Під час вирішення даного спору, судом скасована довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.02.2026, з огляду на її протиправність.

Відтак, за відсутності доведення факту придатності ОСОБА_1 до військової служби призов його на військову службу та подальше направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними.

Суд дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень. Інший підхід суперечив би принципам, які відрізняють суди адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині позовних вимог, суд керується також ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, рішенням суду у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

При цьому суд враховує, що питання мобілізації та призову на військову службу є надзвичайно важливими та чутливими темами в умовах введеного на території України воєнного стану та браку мобілізаційних ресурсів.

Проте, зазначені обставини не можуть бути виправданням порушень, які відбулися в спірних правовідносинах.

Той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_5 порушив процедуру призову позивача шляхом неналежного медичного огляду, без урахування діагнозу позивача, під час якого встановлений ступень придатності позивача до військової служби, який не доведено доказами у справі, свідчить про невиконання стороною відповідача свого обов`язку - з`ясування всіх обставин справи (ст.2 КАС України), адже саме відповідач має довести в суді те, що його рішення є правомірним (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Отже, підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.04.2026 №133 в частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Суд зауважує, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже ефективним способом захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання військової частини НОМЕР_2 в особі командира цієї військової частини ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу

Отже, скасування наведеного вище наказу та зобов`язання військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби призведе до поновлення порушених прав позивача та до повернення попереднього правового становища.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Крім того, суд зазначає, що висновки Верховного Суду у справі №160/2592/23 від 05.02.2025 року не можуть бути застосовними у цій справі, з огляду на те, що у згаданій судом справі №160/2592/23 позивач оскаржував не акт індивідуальної дії (наказ начальника районного ТЦК та СП про мобілізацію), а дії щодо порушень, допущених під час процедури проведення військово-лікарської комісії (ВЛК).

До того ж, судом в цій справі застосовано один із базових принципів права про те, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків.

Крім того, суд не позбавлений можливості відновити порушені права та захистити інтереси особи, послуговуючись принципом верховенства права та спираючись на ст. 129 Конституції України, яка визначає, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАС України).

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове адміністративного задоволення позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0228-1616-0431-0 від 28.02.2026 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) від 01.03.2026 року №2069 в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на військову службу під час мобілізації.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 23.04.2026 №133 року в частині зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) до особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) з військової служби шляхом виключення з особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 10.07.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна