Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №160/30374/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 рокуСправа №160/30374/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про висновок військово-лікарської комісії від 28.11.2022 року про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно його тимчасового посвідчення та довідки ВЛК від 28.11.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідно до довідки Військово-лікарської комісії №4/22-2777 від 28.11.2022 року ОСОБА_1 на підставі статей 54-а та 77-в графи 2 Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України (Додаток №1 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402), графи ТДВ «Б» було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв`язку із чим у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у графі 7 «Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я» зазначено: « 28.11.2022р. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатний до в/служби з виключенням за ст.54а, 77в гр. ІІ Наказ МОУ №402-2008»; у графі 13 цього тимчасового посвідчення «Відмітки про військовий облік» проставлено штамп ІНФОРМАЦІЯ_5 про зняття позивача з військового обліку, а графі 14 здійснено запис: « 13.12.2022р. виключений з військового обліку військовозобов`язаних, ІНФОРМАЦІЯ_6 », однак, відповідач, в порушення приписів ст.ст.5, 6, 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) та п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) безпідставно не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме: не вніс належних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) відносно виключення позивача з військового обліку та не привів цей Реєстр в актуальний стан, що відповідає чинному законодавству, в тому числі прийнятому вже після виключення позивача з обліку. У зв`язку із наведеним станом на теперішній час у мобільному застосунку «Резерв+» щодо позивача інформація про визнання його непридатним та виключення із військового обліку не відображається, натомість відображаються некоректні дані: наявні позначки про перебування «На обліку» та про віднесення позивача до категорії « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». З огляду на наведене, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, прохальна частина якої, серед іншого, містила вимогу щодо здійснення перевірки відомостей про проходження ним ВЛК та її результатів у Реєстрах, а також ініціювати внесення інформації про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку до відповідних Реєстрів на підставі наданої довідки ВЛК, з метою відображення коректних відомостей у військово-обліковому документі у «Резерв+». Однак, відповідач листом, наданим у відповідь на вказану заяву позивача, протиправно відмовив у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про висновок військово-лікарської комісії від 28.11.2022 року про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку, з посиланням на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутня інформація щодо зняття або виключення позивача з військового обліку, а в наданих позивачем документах відсутній оригінал довідки військово-лікарської комісії, тому встановити факт непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку неможливо. Позивач вважає, що така відмова надана з порушенням приписів п.4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 (далі – Порядок №559) та свідчить про допущення відповідачем оскаржуваної бездіяльності, позаяк ІНФОРМАЦІЯ_6 при розгляді вищевказаної заяви позивача ухилився від перевірки особової справи останнього, в якій міститься оригінал означеної довідки ВЛК, та не вжив передбачених чинним законодавством дій щодо актуалізації відомостей Реєстру.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року прийнято вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30374/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копія позовної заяви з додатками та копія ухвали суду від 27.10.2025р. направлені до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_5 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та отримані відповідачем 21.10.2025 року та 18.11.2025 року, відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи, однак, станом на час розгляду справи відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявним матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.11.2022 року №4/22-2777 ОСОБА_1 за результатами проведеного медичного огляду ВЛК 28.11.2022 року на підставі статей 54-а та 77-в графи 2 Розкладу хвороб, графи ТДВ «Б» було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 №3291 від 30.11.2022 року наявні наступні відмітки:

- у графі 7 «Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я» зазначено: « 28.11.2022 р. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатний до в/служби з виключенням за ст.54а, 77в гр. ІІ Наказ МОУ №402-2008»;

- у графі 13 «Відмітки про військовий облік»: у розділі «Взято на військовий облік» наявний штамп відповідача про взяття позивача на військовий облік від 12.04.2012 року; у розділі «Знято з військового обліку» наявний штамп ІНФОРМАЦІЯ_5 про зняття позивача з військового обліку від 13.12.2022 року;

- у графі 14 зазначено: « 13.12.2022р. виключений з військового обліку військовозобов`язаних, ІНФОРМАЦІЯ_6 , МОУ №402-2008».

В подальшому, з мобільного застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 з`ясував, що відносно нього відсутня інформація про визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку, натомість, у військово-обліковому документі позивача у «Резерв+» наявні відомості про те, що позивач перебуває «На обліку» та віднесений до категорії «Військовозобов`язаний».

У зв`язку із наведеним, позивач 01.10.2025 року направив засобами поштового зв`язку до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву, в якій, посилаючись на довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.11.2022 року №4/22-2777 та приписи Порядку №559, просив здійснити перевірку відомостей про проходження ним ВЛК та її результатів у Реєстрах та, у разі відсутності таких відомостей, ініціювати внесення інформації про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку до відповідних Реєстрів, на підставі наданої довідки ВЛК, з метою відображення коректних відомостей у військово-обліковому документі у «Резерв+»; у разі помилкового неврахування відповідних даних при формуванні його військово-облікового документа, виправити відомості для відображення дійсного становища позивача - «не на обліку», «не військовозобов`язаний», постанова ВЛК - «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»; розглянути цю заяву та внести відповідні відомості до Реєстру та військово-облікового документа позивача протягом 5 робочих днів з дня реєстрації заяви.

Листом від 09.10.2025 року за вих.№4128 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив позивача про те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутня інформація щодо зняття або виключення позивача з військового обліку, а в наданих позивачем документах відсутній оригінал довідки військово-лікарської комісії, тому встановити факт непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку неможливо. Також у цьому листі зазначено, що за адресою місця проживання позивача була направлена повістка про необхідність явки до ТЦК та СП, яка була повернута засобами поштового зв`язку з відміткою про неможливість вручення через відсутність позивача за місцем реєстрації/проживання, з огляду на що, відповідно до п.п.2 п.41 Порядку №560 позивач вважається належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК та СП, водночас, оскільки позивач у зазначені у повістці час та дату не з`явився до ТЦК та СП, то в його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період), тому для вирішення питання по суті, надання відповідних пояснень та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, позивачеві необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Не погоджуючись із зазначеною відмовою відповідача у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно виключення позивача з військового обліку на підставі пп.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно з його тимчасовим посвідченням та довідкою ВЛК від 28.11.2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, тут і далі - в редакції на час виникнення спірних відносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За нормами частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Абзацом 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває й по теперішній час.

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 2 статті 33 Закону №2232-ХІІ встановлено, що загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

За приписами ч.ч.3-5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Приписами статті 37 Закону №2232-ХІІ визначено порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Зокрема, абз.7 п.2 ч.1 ст.37 Закону №2232-ХІІ передбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Разом з цим, ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

При цьому Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 року у справі №280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець у статті 37 Закону №2232-ХІІ чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, при цьому при знятті з військового обліку Законом №2232-ХІІ передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону №2232-ХІІ висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час, зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції чинній станом на час проходження позивачем ВЛК).

Відповідно до п.1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За правилами п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

За приписами п.2.6.2 розділу І Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з п.1.2 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до п.3.1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Пунктом 3.8 розділу ІІ Положення №402 визначено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що придатність за станом здоров`я до військової служби у мирний та воєнний час відноситься до виключної компетенції військово-лікарських комісій. При цьому надання оцінки діагнозу військовозобов`язаного на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (стаття 2 Закону №1951-VIII).

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).

За змістом приписів ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону №1951-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною 1 статті 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону №1951-VIII).

Станом на час проходження позивачем медичного огляду ВЛК та внесення його результатів до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року №921 (далі – Порядок №921).

Згідно з п.2, п.3 Порядку №921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку. Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

При цьому п.5 Порядку №921 передбачено, що з метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - система військового обліку). Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних. Для забезпечення військового обліку створюється Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - автоматизована інформаційна телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов`язаних (призовників).

Відповідно до п.56 Порядку №921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на відповідній території;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов`язаних та персональних даних, які містяться в них;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до покладених обов`язків.

Персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

У разі відсутності у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.

В подальшому, Порядок №921 втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487).

Відповідно до абз.1 та 7 п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Пунктом 38 Порядку №1487 встановлено, що в окремій справі зберігаються копії військово-облікових документів громадян, які були виключені (зняті) з військового обліку районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів, крім тих, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Відповідно до п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З аналізу вищенаведених норм Закону №1951-VIII, а також Порядків №921 та №1487 слідує, що на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов`язок з організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та обов`язок щодо здійснення взяття, зняття або виключення з військового обліку цих осіб у випадках, передбачених законодавством, із проставленням у їх військово-облікових документах відповідних відміток, а також обов`язок щодо виконання функцій з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі щодо внесення до нього службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до яких, окрім іншого, належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

При цьому станом на час чинності Порядку №921 відповідно до пункту 56 цього Порядку, ведення районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки персонально-якісного обліку призовників і військовозобов`язаних передбачало також облік персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних шляхом їх узагальнення в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних, а також шляхом реєстрації цих даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 (далі – Порядок №559, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Згідно з абз.1,2 п.3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до п.5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що, як слідує з листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.10.2025 року за вих.№4128, відмова відповідача у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно з його тимчасовим посвідченням та довідкою ВЛК від 28.11.2022 року, обґрунтована відсутністю в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо зняття або виключення позивача з військового обліку, а також тим, що в наданих позивачем документах відсутній оригінал довідки військово-лікарської комісії, тому встановити факт непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку неможливо.

Разом з цим, з наданих позивачем доказів судом встановлено, що відповідно до довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.11.2022 року №4/22-2777 ОСОБА_1 за результатами проведеного медичного огляду ВЛК 28.11.2022 року на підставі статей 54-а та 77-в графи 2 Розкладу хвороб, графи ТДВ «Б» було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 №3291 від 30.11.2022 року наявні наступні відмітки:

- у графі 7 «Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я» зазначено: « 28.11.2022 р. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатний до в/служби з виключенням за ст.54а, 77в гр. ІІ Наказ МОУ №402-2008»;

- у графі 13 «Відмітки про військовий облік»: у розділі «Взято на військовий облік» наявний штамп відповідача про взяття позивача на військовий облік від 12.04.2012 року; у розділі «Знято з військового обліку» наявний штамп ІНФОРМАЦІЯ_5 про зняття позивача з військового обліку від 13.12.2022 року;

- у графі 14 зазначено: « 13.12.2022р. виключений з військового обліку військовозобов`язаних, ІНФОРМАЦІЯ_6 , МОУ №402-2008».

Станом на час видачі позивачеві довідки ВЛК від 28.11.2022 року №4/22-2777 та внесення на її підставі вищевказаних відомостей до його тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.11.2022 року (13.12.2022 року) був чинний Порядок №921, відтак, з урахуванням приписів пункту 56 цього Порядку, відповідач повинен був здійснити облік персональних та службових даних позивача, як військовозобов`язаного, до яких належать і відомості про результати проходження ним медичного огляду (військово-лікарської експертизи), шляхом внесення відповідних відомостей до облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_1 , а також шляхом реєстрації цих даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває облікова картка військовозобов`язаного ОСОБА_1 , яка має містити всі відомості про результати проходження ним медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також щодо взяття позивача на військовий облік, зняття та/або виключення з нього.

Крім того, відповідно до приписів п.38 Порядку №1487 у відповідача в окремій справі зберігаються копії військово-облікових документів громадян, які були виключені (зняті) з військового обліку, крім тих, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Наявність у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_5 вищевказаних облікових документів надавала відповідачу можливість розглянути по суті подану позивачем 01.10.2025 року заяву про здійснення перевірки відомостей про проходження ОСОБА_1 медичного огляду ВЛК та його результатів та, у разі відсутності таких відомостей у Реєстрі, ініціювати внесення інформації про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку до відповідних Реєстрів, на підставі наданої довідки ВЛК, з метою відображення коректних відомостей у військово-обліковому документі у «Резерв+», без додаткового витребування у позивача оригіналу довідки ВЛК, тим паче, що це не передбачено приписами Порядку №559 у разі звернення з заявою про внесення змін до Реєстру.

Отже, відповідач безпідставно ухилився від здійснення перевірки вищевказаних відомостей та, відповідно, від з`ясування наявності/відсутності підстав для внесення до Реєстру відомостей про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відтак, надана листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.10.2025 року за вих.№4128 відмова у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно з його тимчасовим посвідченням та довідкою ВЛК від 28.11.2022 року, обґрунтована відсутністю в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо зняття або виключення позивача з військового обліку, а також тим, що в наданих позивачем документах відсутній оригінал довідки військово-лікарської комісії, є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме вищевказаною протиправною відмовою відповідача, оформленою листом від 09.10.2025 року за вих.№4128, а не його бездіяльністю щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про висновок військово-лікарської комісії від 28.11.2022 року про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку, позаяк бездіяльність є пасивною формою поведінки, в той час, як у розглядуваному випадку відповідачем вчинено активні дії шляхом надання вищевказаної відмови на подану позивачем заяву зі спірного питання.

Відтак, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а також враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_5 у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку відповідно до висновку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.11.2022 року №4/22-2777, оформлену листом від 09.10.2025 року за вих.№4128, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно з його тимчасовим посвідченням та довідкою ВЛК від 28.11.2022 року, суд зазначає таке.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Натомість, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий спосіб захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини 1 статті 2 КАС України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Зважаючи на те, що за результатами розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідач безпідставно ухилився від здійснення перевірки відомостей, про які йшлося у заяві позивача, поданій 01.10.2025 року, а саме: відомостей про проходження ОСОБА_1 медичного огляду ВЛК та його результатів, та, відповідно, наявності/відсутності підстав для внесення до Реєстру відомостей про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, хоча, за встановленими судом обставинами, відповідач мав відповідну можливість здійснити вищевказану перевірку за наявними у його розпорядженні матеріалами військового обліку, суд вважає, що у даному випадку відповідачем – суб`єктом владних повноважень, не вичерпано наявну у нього дискрецію щодо остаточного вирішення порушеного позивачем у поданій 01.10.2025 року заяві питання.

Тим більше, що з наданого позивачем тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.11.2022 року встановлено як наявність відміток про «зняття» позивача з військового обліку, так і про «виключення» позивача з військового обліку, в той час, як поняття «зняття» з військового обліку та поняття «виключення» з військового обліку є різними та мають як різні підстави, так і різні правові наслідки (громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, а ті громадяни, які зняті з військового обліку - продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних), отже, таке поєднання відомостей у тимчасовому посвідченні є взаємовиключним та потребує з`ясування його дійсного змісту та правової підстави внесення, тим паче, що у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.11.2022 року взагалі відсутнє посилання на будь-яку норму Закону №2232-ХІІ, що могло б вказувати на те, яка саме облікова дія мала місце щодо позивача: «зняття» чи «виключення» з військового обліку.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що задля здійснення належного захисту прав позивача у цій справі, з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, є саме зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву позивача, подану 01.10.2025 року, про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про його виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.11.2022 року та довідкою Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.11.2022 року №4/22-2777, та прийняти рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, ч.3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 968,96грн, підлягають відшкодуванню на користь останнього пропорційно частині задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань суми коштів у розмірі 645,97 грн.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку відповідно до висновку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.11.2022 року №4/22-2777, оформлену листом від 09.10.2025 року за вих.№4128.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), подану 01.10.2025 року, про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про його виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.11.2022 року та довідкою Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.11.2022 року №4/22-2777, та прийняти рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 645,97 грн. (шістсот сорок п`ять гривень 97 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова