Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №944/539/26 — Львівський апеляційний суд

Справа №944/539/26 Головуючий у 1 інстанції:Швед Н.П.

Провадження №22-ц/811/571/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Черевко В.В.,

за участі в судовому засіданні заявниці ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області в складі судді Швед Н.П. від 11 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Юрія Пилиповича, Виконавчого комітету Яворівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и л а:

ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11 лютого 2026 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Юрія Пилиповича, Виконавчого комітету Яворівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення – відмовлено.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 лютого 2026 року та направити матеріали справи до суду першої інстанції для відкриття провадження та розгляду заяви в порядку окремого провадження.

Зазначає, що суд, відмовляючи у відкритті провадження, не виявив наявності осіб, які оспорюють права апелянта та не зазначив конфлікту між спадкоємцями. На даний момент із матеріалів справи видно, що інші особи, які могли б заперечувати право апелянта на встановлення фактів прийняття спадщини, – відсутні. Відтак, підстави для відмови у відкритті провадження не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що суд невірно пов`язав можливість реалізації спадкового права із спором про право. Встановлення фактів у спадкових правовідносинах має на меті створення умов для реалізації суб`єктивного права, однак це не означає наявності спору про право. Матеріали справи не містять жодних відомостей про осіб, які оспорюють або заперечують права апелянта. Відсутність конфлікту свідчить, що заява стосується встановлення юридичних фактів, а не спору про право. Окремо звертає увагу на те, що апелянт не заявляє вимогу про визнання права власності на майно. Мета заяви — встановлення юридичних фактів, необхідних для подальшого нотаріального оформлення спадкових прав, що повністю відповідає предмету розгляду у порядку окремого провадження. Відмова у відкритті провадження обмежує можливість апелянта ефективно реалізувати право на судовий захист, оскільки: поновлення строків для померлих осіб є юридично неможливим; відсутні інші спадкоємці або особи, які могли б оспорювати право. Така відмова не відповідає принципу ефективного доступу до правосуддя.

В судове засідання окрім заявниці ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявниці та її представника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 15 ЦК України, ст.ст. 186, 293, 315, 353 ЦПК України, постанову Верховного Суду від 20 червня 20119 року у справі №632/580/17, п.п.1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, п.п.2, 23 постанови ПленумуВерховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 та відмовляючи у відкритті провадження, – виходив з того, що характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Суд дійшов до висновку про те, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Як вбачається з матеріалів справи 30 вересня 2009 року ОСОБА_3 мати спадкодавця склала заповіт, відповідно до якого заповіла, одну другу частину житлового будинку, земельну ділянку та грошові вклади своєму сину ОСОБА_4 ; одну другу частину майна — сину ОСОБА_5 . Мати спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці - ОСОБА_4 , після його смерті відкрилася спадщина. Встановлення фактів прийняття спадщини та встановлення фактів належності на момент смерті спадкодавцям спадкового майна заявниці необхідно для вирішення питання про прийняття спадщини після смерті вищевказаних осіб. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку що заявлені вимоги прямо пов`язані, саме із реалізацією заявницею спадкового права. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами загального позовного провадження. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Таким чином, факт, встановити який просить заявниця, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення; обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими, – не доведені, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою з участю заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Юрія Пилиповича, Виконавчого комітету Яворівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила:

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті її матері — ОСОБА_6 ;

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті його матері — ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті його брата — ОСОБА_5 ;

- встановити факт належності на момент смерті спадкодавцям: житлового будинку загальною площею 33,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки (паю) площею 1,23 га, розташованої на території Чернилявської сільської ради Яворівського району Львівської області.

В обґрунтування заяви покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік — ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Шлюб між нею та ОСОБА_4 було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, однак оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку є неможливим без встановлення судом фактів, що мають юридичне значення, у зв`язку з багаторівневим спадковим правонаступництвом та відсутністю нотаріального оформлення спадщини попередніми спадкоємцями.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

У випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовноякої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.ч.3, 4 ст. 294 ЦПК України).

Також, відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», що слід вважати роз`ясненнями суду касаційної інстанції аналогічних правовідносин, – вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім цього, згідно п. 3 вказаної Постанови: вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК ( 1502-06 ). Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. У кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви на підставі п.1 ст.136 ЦПК, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній на підставі п.1 ст.227 ЦПК ( 1502-06). У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Отже, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язано з наступним вирішення спору про право.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Юрія Пилиповича, Виконавчого комітету Яворівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що 30 вересня 2009 року ОСОБА_3 мати спадкодавця склала заповіт, відповідно до якого заповіла, одну другу частину житлового будинку, земельну ділянку та грошові вклади своєму сину ОСОБА_4 ; одну другу частину майна — сину ОСОБА_5 . Мати спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці - ОСОБА_4 та після його смерті відкрилася спадщина.

Встановлення фактів прийняття спадщини та встановлення фактів належності на момент смерті спадкодавцям спадкового майна заявниці необхідно для вирішення питання про прийняття спадщини після смерті вищевказаних осіб, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявлені вимоги прямо пов`язані, саме із реалізацією заявницею спадкового права, а справи про спадкування розглядаються за правилами загального позовного провадження та про те, що факт про встановлення якого просить заявниця не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі №200/14136/17).

Також, суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі №520/19532/19, від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі №759/12740/21.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи заяви ОСОБА_1 не містять обставин наявності спору про право, а тому такі обставини, наявність реального спору про право, мають бути встановлені судом, внаслідок чого суд може залишити заяву без розгляду та роз`яснити заявниці, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (у випадку наявності спору про право).

Тобто встановлення судом обставин чи існує спір про право можливе після встановлення позиції інших осіб які можуть претендувати на спадщину після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

За наведених обставин, суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, оскільки на даний час судом не встановлено спору про право на спадщину між заявницею та іншими особами, а відтак такі висновки є передчасними та не підтвердженими.

Тому, оскаржувана ухвала, як така, що постановлена без з`ясування обставин, що мали значення, без дотримання згаданих вимог процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Вказаним доводи апеляційної скарги слід вважати обґрунтованими та саму скаргу – задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 11 лютого 2026 року – скасувати.

Справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Юрія Пилиповича, Виконавчого комітету Яворівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення направити до Яворівського районного суду Львівської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 липня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра