Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №447/1465/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/1465/25 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О.І.

Провадження № 22-ц/811/127/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

без участі сторін,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 31 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 7000 грн., а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом із відсотками за користування кредитом. Проте, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з цим у нього на момент подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 49887,60 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 7700,00 грн., заборгованості за та несплаченими відсотками за користування кредитом-42187,60 грн.

17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №17122024 -МК/Онлайн, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача.

02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №020425-У, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується реєстром боржників у розмірі 49887,6о грн.

З врахуванням зазначених обставин, просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року в розмірі 49 887,60 грн., судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2422,40 грн. та 7000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22 грудня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: с.Розвадів, Стрийського району Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м.Київ, вул.Рогнідинська,4а, оф.10, заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31.01.2024 у розмірі 49887,60 гривень, яка складається з 7700,00грн. заборгованості за тілом та 42187,60грн. заборгованості за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: с.Розвадів, Стрийського району Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження м.Київ,вул.Рогнідинська, 4а, оф.10, 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: с.Розвадів, Стрийського району Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження м.Київ,вул.Рогнідинська,4а, оф.10, витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

Вищезгадане рішення суду в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі стверджує, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на користь відповідача, а також доказів наявності заборгованості саме в заявленому розмірі, які б відповідали вимогам процесуального закону, положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Крім цього, наголошує на тому, що розрахунок заборгованості складений позивачем не є доказом наявності заборгованості оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила

споживчого кредитування.

Також, покликається на те, що вимоги банку про стягнення процентів після

закінчення строку дії кредитного договору не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є необґрунтованими.

Звертає увагу, що нарахований позивачем розмір відсотків є явно неспівмірним з

сумою основного боргу, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для

відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності.

Разом з тим, вважає, що витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу не є співмірною

складності справи та обсягу наданих послуг, оскільки справа є нескладною та

типовою, розглядається без участі адвоката у судовому процесі; та до позову не долучено докази оплати за надані юридичні послуги.

Просить скасувати рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 грудня 2025 рокута ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 10 липня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 31 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Відповідно до умов договору сума наданого відповідачу кредиту складає 7000 грн. строком на 360 календарних днів. Дата повернення кредиту 25 січня 2025року.

Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 25 лютого 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

Дати повернення кредиту та сплати нарахованих процентів зазначаються в графіку платежів, який міститься в п. 7.20 цього Договору.

У разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим Договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору.

У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов`язання за цим Договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суми кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.

Тип процентної ставки - фіксована.

Стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Знижена процентна ставка становить 0,98% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

У разі здійснення позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору, до позичальника, як учасника програми лояльності, застосовується індивідуальна знижка (знижена процентна ставка) на стандартну процентну ставку, яка зазначена у п.1.4.2. даного Договору. У випадку невиконання позичальником умов для отримання від кредитодавця індивідуальної знижки (застосування зниженої процентної ставки), користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.4.1. даного Договору.

Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання ним права на отримання знижки (невиконання умов Договору для отримання знижки) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за даним Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

У разі невиконання позичальником умови програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати позичальником нарахованих процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору, за зниженою процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою п.1.4.1. цього Договору.

За надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 700,00 грн.

Позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту.

Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.5%.

Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання позичальником права на знижену проценту ставку та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.4%.

Відповідно до п. 2.8 вказаного Договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 31 січня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 7 000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (21433), в якому зазначена інформація щодо основних умов кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання обов`язку кредитора щодо переказу кредитних коштів відповідачу, позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 23 грудня 2024 року №1401/12, з якої вбачається, що 31 січня 2024 року о 12:56:15 на картку № НОМЕР_2 було здійснено переказ грошових коштів в сумі 7000 гривень, номер транзакції 40669-85741-29524

З розрахунку заборгованості, вбачається, що заборгованість відповідача станом на 07 травня 2025 року становить 49887,60 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 7700,00 грн., заборгованості за та несплаченими відсотками за користування кредитом- 42187,60 грн., що також підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором.

17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, згідно умов якого ТОВ «Макс кредит» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Макс кредит» за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).

На підтвердження переходу від ТОВ «Макс кредит» до ТОВ «ФК «ОнлайнФінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року у розмірі 49887,6 грн., позивачем надано реєстр боржників до договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року.

Між ТОВ «ФК «ОнлайнФінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» 02 квітня 2025 року укладено договір факторингу №020425-У, згідно умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною договору.(п.1.1 договору).

Відповідно до реєстру боржників від 02 квітня 2025 року за договором факторингу №020425-У від ТОВ «ФК «ОнлайнФінанс» до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року у розмірі 49887,6 грн., що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 31 січня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9604347, кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем виконав та надав кредит в сумі 7000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, номер якої збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.8 кредитного договору. Позивач набув право грошової вимоги за кредитним Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року на підставі договорів факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року та №020425-У від 02 квітня 2025 року, укладеними між ТОВ «Макс кредит» до ТОВ «ФК «ОнлайнФінанс» та між ТОВ «Юніт капітал» та ТОВ «ФК «ОнлайнФінанс».

Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором кредитної лінії, суд вважав, що у нового кредитора виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у загальному розмірі 49887,60 грн.

Однак, з таким висновком колегія суддів не може погодитися повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 638, 640, 642 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документа, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину, втілюється в електронному документі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувань електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Аналізуючи матеріали справи, встановлено, що укладений між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , договір кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року містить всі істотні умови кредитування: розмір кредиту, строк кредиту, процентна ставка, порядок повернення кредиту та сплати процентів.

Вищезазначений договір укладений в електронній формі у спосіб, визначений законом, оскільки такий договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

Із зазначеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 здійснено усі необхідні дії, спрямовані на укладення договору кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року.

В апеляційній скарзі відповідачем не заперечується факт укладення договору кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року.

Натомість, наголошує, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на користь відповідача.

Проте, доводи апеляційної шкоди про те, що позивачем не долучено доказів, які б підтвердили перерахування кредитних коштів відповідачу, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Позивачем до позовної заяви долучено Інформаційну довідку ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року та Інформаційну довідку ТОВ «Макс Кредит» як Додатку до Інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року, де вказані номер транзакції, сума транзакції, дата та час проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки № НОМЕР_2 , на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.8 кредитного договору.

Саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено позичальником у п. 2.8. договору кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року.

З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_2 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

При цьому, колегія суддів наголошує, що ТОВ «Макс Кредит», яке надавало кошти, не є банківською установою.

Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

У Інформаційній довідці ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року та Інформаційній довідці ТОВ «Макс Кредит» як Додатку до Інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року, відображається частина цифр платіжної картки, так як номер картки становить таємницю фінансової послуги (відповідно до ч.1-2 ст. 10 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).

В той же час, Товариство є небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» в т. ч. Інструкції затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 року за №481.

Колегія суддів звертає увагу, що інших доказів, які підтверджуть факт перерахування ТОВ «Макс Кредит» (первинний кредитор) кредитних коштів за договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року на рахунок ОСОБА_1 не може бути подано, оскільки банк отримувача не має правових підстав на розкриття ТОВ ««ЮНІТ КАПІТАЛ»», як вторинному кредитору, банківської таємниці стосовно рахунків первинного кредитора.

Позивач позбавлений можливості самостійно звернутися в банк отримувача для отримання документа про перерахування ТОВ «Макс Кредит» коштів за договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року на рахунок ОСОБА_1 .

Враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і він мав можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від первинного кредитора на виконання укладеного договору.

Таким чином, встановлено, що Інформаційна довідка ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року та Інформаційна довідка ТОВ «Макс Кредит» як Додатку до Інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року, містять усі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, чітке призначення платежу, а отже, документи, надані позивачем до позовної заяви є достовірним, достатнім, належним та допустимим доказом перерахування кредитних коштів первинним кредитором та отримання цих коштів ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач отримав кредитні кошти, однак вчасно їх не повернув, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року, позивачем надано копію договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року укладеного між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», реєстр боржників до договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, копію договору факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року укладеного між ТОВ «ФК «ОнлайнФінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», реєстр боржників від 02 квітня 2025 року за договором факторингу №020425-У.

Враховуючи наведене, позивач підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні докази на підтвердження зазначеної обставини.

Таким чином, ТОВ «Юніт капітал» є правонаступником позикодавця ТОВ «Макс кредит» за кредитним договором Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року, укладеним між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 ..

Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал".

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

На підтвердження розміру заборгованості, позивачем надано детальний розрахунок суми заборгованості за договором, з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 07 травня 2025 року становить 49887,60 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 7700,00 грн., заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом- 42187,60грн., що також підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором.

Відповідно до п.1.3 Договору кредитної лінії № 00-9604347 від 31 січня 2024 року строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 дні, а нарахування відсотків здійснено ТОВ «Макс Кредит» по 30 вересня 2024 року, в подальшому розмір заборгованості, в тому числі і розмір нарахованих відсотків, не змінювався, що слідує з детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9604347 від 31 січня 2024 року (а.с. – 55).

Відтак нарахування відсотків здійснено в межах строку кредитування, що спростовує твердження апеляційної скарги про нарахування відсотків за користування кредитом поза строком кредитування.

Суд першої інстанції погодився із наданим представником відповідача розрахунком заборгованості, відповідно до якого загальна сума заборгованості 49887,60 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 7700,00 грн., заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом- 42187,60грн.

Проте, колегія суддів наголошує, що відповідно до частини п`ятої статтті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 31 січня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24 грудня 2023 року; крім того в силу приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону№3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Договір кредитної лінії №00-9604347 укладено між сторонами 31 січня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором слід розраховувати виходячи із встановленої частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки в 1%.

Таким чином, умови п.п. 1.4.1 договору про надання кредиту щодо встановлення стандартної процентної ставки - 2.47% за кожен день користування кредитом, з огляду на положення частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,98% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

Таким чином, нарахування відсотків за зниженою процентною ставкою 0,98 % в день за період з 31 січня 2024 року по 24 лютого 2024 року не перевищує встановлений пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки. Так, відповідно до розрахунку заборгованості сума відсотків, нарахована за зниженою процентною ставкою за період з 31 січня 2024 року по 24 лютого 2024 року становить 1715 грн. (7000,00 грн. (сума кредиту) х 0,98% х 25 (днів)).

За період з 25 лютого 2024 по 30 вересня 2024 року (згідно з розрахунком заборгованості, строк до якого позивачем нараховані відсотки), позивач нараховував відсотки в розмірі 2,47 %, що не відповідає ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором слід розраховувати виходячи із встановленої частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки в 1% за період з 25 лютого 2024 по 30 вересня 2024 року (згідно з розрахунком заборгованості, строк до якого позивачем нараховані відсотки), розмір відсотків за вказаний період становить 15 330 грн. (7 000 грн. сума кредиту х 1% х 219 днів).

Загальна сума заборгованості за відсотками становить 17 045 грн. (1715 грн. + 15 330 грн.).

З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач порушив умови договору та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню частково в сумі 17 045 грн.

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог (49 %), з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 186,78 (2422 грн сплачений судовий збір за подання позовної заяви х 47%).

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, у відповідності до положень статті 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 1 853,13 судових витрат (3633,60 грн сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги х 51%).

Згідно ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки на ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» покладено більшу суму судових витрат, йому необхідно сплатити на користь ОСОБА_1 666,35 грн. (1 853,13 грн. – 1 186,78 грн.).

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частин три, чотири статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

У позовній заяві «Юніт Капітал» просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було надано: договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» про надання правничої допомоги в обсязі та на умовах передбаченим цим договором; додаткову угоду №12 від 07 квітня 2025 року до договору про надання правничої допомоги; акт прийому-передачі наданих послу, де надало клієнтові ТОВ «Юніт Капітал» послуги, пов`язані: з складання позовної заяви 2 години - 5000 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника 2 година - 1000 грн., підготовка та подача клопотань 2 години 1000 грн., загальна вартість послуг 7000 грн.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність.

Суд першої інстанції, беручи до уваги, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, вважав, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4000 грн.

З огляду на конкретні обставини цієї справи, колегія суддів погоджується з таким розміром присуджених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки він відповідає складності справи та обсягу необхідних послуг, наданих адвокатом, часу, витраченому адвокатом на надання відповідних послуг, ціні позову, а також критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності.

При цьому, доводи апеляційної скарги, що підставою для відмови в стягненні витрт на правову допомогу є той факт, що до позову не долучено докази оплати за надані юридичні послуги, не знайшли свого підтвердження.

У постанові Верховного Суду від 09 квітня 2024 року у справі №910/8089/23 вказано, що витрати на надану професійну правничу допомогу, за умови належного підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу між сторонами незалежно від того, чи були вони вже фактично сплачені на момент розгляду справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, в якій суд дійшов висновку, що факт укладення договору про надання правничої допомоги, наявність акту виконаних послуг та зобов`язання клієнта оплатити такі послуги є достатніми підставами для компенсації відповідних витрат у судовому порядку.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення слід змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 року у розмірі 24 745 грн, з яких: 7 700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17 045 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, та змінити розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 грудня 2025 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9604347 від 31 січня 2024 у розмірі 24 745 гривень, яка складається з 7700,00грн. заборгованості за тілом та 17 045 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 666,35 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 липня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.