Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №466/7048/24 — Львівський апеляційний суд

Справа №466/7048/24 Головуючий у 1 інстанції:Федорова О.Ф.

Провадження №22-ц/811/573/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Черевко В.В.,

за участі в судовому засіданні представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова в складі судді Федорової О.Ф. від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юріяк Михайло Іванович про усунення від права на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и л а :

ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 28 січня 2026 року клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Березяка Ярослава Олексійовича про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юріяк Михайло Іванович про усунення від права на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування - залишено без розгляду.

Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В апеляційній скарзі просить ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 28 січня 2026 року скасувати і направити справу №466/7048/24 для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м.Львова.

Зазначає, що підставою для залишення позову без розгляду суд першої інстанції визначив п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, відповідно до якого позов залишається без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання без повідомлення причин неявки, за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності. Разом з тим, на думку позивачів, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Вказує, що належним доказом повідомлення учасника справи про дату, час і місце судового засідання є повідомлення про вручення рекомендованого листа. За відсутності доказів належного повідомлення учасник справи не може вважатися повідомленим належним чином. Відтак, порушення порядку повідомлення, встановленого процесуальним законом, свідчить про невиконання судом процесуального обов`язку щодо належного виклику сторін. Зазначає, що надсилання судових рішень чи процесуальних документів на електронну адресу особи, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована в підсистемі «Електронний суд», не є належним врученням у розумінні ст.272 ЦПК України, а може розцінюватися лише як додатковий спосіб інформування. Суд при цьому не звільняється від обов`язку направлення процесуальних документів у спосіб, передбачений законом. Також, зазначає, що повідомлення учасника справи шляхом SMS або Viber можливе виключно за наявності письмової заяви особи, якої позивачі не подавали. Відтак, обов`язковою умовою для застосування п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є саме повторна неявка належним чином повідомленого позивача. Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2024 позивачі звернулися до Шевченківського районного суду м.Львова з позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування. Надалі справа неодноразово передавалася за підсудністю між Шевченківським районним судом м.Львова та Городоцьким районним судом Львівської області, а 13.01.2025 була прийнята до розгляду Шевченківським районним судом м.Львова. Дана справа також перебувала на розгляді Львівського апеляційного суду за апеляційною скаргою відповідачки на ухвалу про передачу справи за підсудністю, яку постановою від 28.08.2025 залишено без задоволення. Судом першої інстанції було призначено два підготовчі судові засідання: на 13.11.2025 та 28.01.2026. При цьому позивачі, які є фізичними особами та не мають офіційної електронної адреси, судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення не отримували, а заяв про повідомлення шляхом SMS чи Viber не подавали. Наголошує, що подані позивачами та їх представником клопотання про неможливість явки у судові засідання з поважних причин свідчать про підтримання позову, належну процесуальну поведінку та зацікавленість у розгляді справи, однак не підтверджують належного повідомлення у порядку ст.128 ЦПК України. Також, зазначає, що в ухвалах від 13.11.2025 та 28.01.2026 суд першої інстанції лише формально вказав про належне повідомлення позивачів, не навівши доказів такого повідомлення та не надавши оцінки поданим клопотанням. Наслідком цього стало залишення позову без розгляду не через процесуальну бездіяльність позивачів, а фактично у зв`язку з клопотанням представника відповідачки та формальним висновком суду про втрату позивачами інтересу до справи. Відтак, вважає, що суд не забезпечив належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

В судове засідання окрім представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи з підстав перебування представниці у відпустці, колегія суддів вважала необґрунтованим та відхилила, зважаючи на те, що будь-яких доказів на його підтвердження подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 12, 43, 44, 131, 211, 223, 257 ЦПК України, постанову Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, та залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, - що в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юріяк Михайло Іванович про усунення від права на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування. Позивачки, явка яких ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 13 листопада 2025 року визнана обов`язковою та представниця позивачок, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 28.01.2026 повторно не з`явилися. На адресу Шевченківського районного суду м.Львова подали клопотання про відкладення судового засідання. В підготовчому судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Березка Я.О. зазначив, що позивачки та представниця позивачок не перший раз не з`являються у судове засідання без поважних причин. Вказав, що відсутні документи про поважність причин неявки. Зазначив, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова явка позивачок визнана обов`язковою. Просив залишити позовну заяву без розгляду. Враховуючи з`ясовані обставини, суд вважав, що позивачки, будучи обізнаними про розгляд справи в суді, всупереч вимогам ЦПК України, який покладає на учасників обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, тривалий час не вчинили жодних дій для з`ясування про стан судового провадження, не подали належних підтверджень причини неявки. Така поведінка позивачок вказує на втрату зацікавленості у розгляді справи. З метою дотримання розумних строків розгляду справи та рівноваги інтересів сторін щодо розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважав, що позивачки втратили зацікавленість у розгляді справи. На переконання суду подальший розгляд справи неможливий.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення; обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими, - не доведені, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

У липні 2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юріяк Михайло Іванович про усунення від права на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування, в якому просили:

- усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/3 частки транспортного засобу: реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007, дата реєстрації 06.02.2008, марка DAEWOO, модель LANOS TF69Y, тип легковий седан - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об?єм двигуна 1498, тип пального бензин, колір сірий, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_8 Даною право власності на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/3 частки транспортного засобу: реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2007, дата реєстрації 06.02.2008, марка DAEWOO, модель LANOS TF69Y, тип легковий седан - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об?єм двигуна 1498, тип пального бензин, колір сірий, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/3 частки транспортного засобу: реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2007, дата реєстрації 06.02.2008р., марка DAEWOO, модель LANOS TF69Y, тип легковий седан - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об?єм двигуна 1498, тип пального бензин, колір сірий, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 29.01.1958 уклали шлюб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується актовим записом №07, складеним виконавчим комітетом Комарнівської міської ради Городоцького району. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_11 (11.05.1959), ОСОБА_12 (03.05.1961), ОСОБА_13 (22.07.1963) та ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько - ОСОБА_9 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 - мати ОСОБА_15 . Після смерті батька та в подальшому під час хвороби матері діти спільно допомагали їй матеріально та здійснювали догляд. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер рідний брат позивачів - ОСОБА_7 . Позивачки зазначають, що стан його здоров`я погіршився ще під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_4 у період з 16.09.1992 по 23.01.2004. Так, упродовж тривалого часу здійснювали догляд за братом, забезпечували його ліками, лікуванням, харчуванням та фінансовою підтримкою, у зв`язку з тим, що йому було встановлено різні тяжкі діагнози. У 2011 році після перелому ноги сестри супроводжували його під час лікування та доглядали за ним. Починаючи з 2012 року стан здоров`я брата суттєво погіршувався, а у 2023 році він став лежачим хворим та потребував постійного стороннього догляду. Через безпорадний стан він не міг самостійно себе обслуговувати та потребував цілодобового догляду. Позивачки забезпечували його догляд, придбання медикаментів, оплату лікування, харчування, гігієнічних засобів, супровід під час госпіталізацій та іншу необхідну допомогу. ОСОБА_7 помер у віці 60 років у КНП «1-ше ТМО м. Львова» від поліорганної недостатності, портальної гіпертензії та цирозу печінки. Поховання здійснили позивачі за власний кошт. На день смерті спадкодавець проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту не залишив. До складу спадщини входять квартира за вказаною адресою та автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_7 із заявами про прийняття спадщини звернулися його рідні сестри: ОСОБА_16 , ОСОБА_5 та ОСОБА_17 , які є спадкоємцями другої черги за законом. 11.12.2023 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу заведено спадкову справу №18/2023. Позивачкам стало відомо, що 01.03.2024 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 - донька померлого, як спадкоємець першої черги за законом. Позивачки зазначили, що брат був одружений у 1984 році, у 1985 році народилася донька ОСОБА_18 , однак у 1992 році шлюб було розірвано. За твердженням позивачок, спадкодавець утримував доньку, сплачував аліменти та надавав матеріальну допомогу. Водночас у подальшому донька не підтримувала стосунків із батьком, не цікавилася його життям та станом здоров`я, а під час тяжкої хвороби не надавала йому допомоги та не брала участі у догляді. Позивачки вважають, що відповідачка свідомо ухилялася від виконання обов`язку щодо утримання та догляду за безпорадним батьком, який через тяжку хворобу потребував постійної допомоги, а тому відповідно до ст. 1224 ЦК України підлягає усуненню від права на спадкування за законом. Позивачки зазначили також, що як спадкоємці другої черги, після усунення відповідачки від права на спадкування, вони набувають право на спадкування всього спадкового майна померлого у рівних частках - по 1/3 кожній. Також просять визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на квартиру та транспортний засіб, що належали ОСОБА_7 .

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 13 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання на 29 січня 2025 року о 15 год. 15 хв.

29.01.2025 протоколом судового засідання підготовче засідання відкладено (т.1, а.с.190-191).

09.04.2025 довідкою Шевченківського районного суду м.Львова розгляд справи у зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи було відкладено на 05.06.2025 о 12 год. 00 хв. (т.1, а.с.208).

05.06.2025 у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юріяк Михайло Іванович про усунення від права на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування, - знято з розгляду (т.1, а.с.220).

Після повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції, розгляд справи було призначено на 13.11.2025 о 14 год. 40 хв.

Позивачки були повідомлені про розгляд справи, про що свідчить супровідний лист (повістка про виклик до суду по цивільній справі) (т.3, а.с.6-7), який був отриманий позивачками шляхом доставлення такого на їх електронні адреси, а також шляхом повідомлення у додаток «Viber» (т.3, а.с.8-13).

Крім цього, про належне повідомлення позивачок про підготовче судове засідання 13.11. 2025 року свідчить і клопотання їх представниці про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 12.11.2025 року (а.с.17-26).

Так, 12.11.2025 представниця позивачок ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням за кордоном та додала на підтвердження зазначених обставин відповідний іменний квиток (т.3, а.с.17-26).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 13 листопада 2025 року визнано явку позивачок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обов`язковою та призначено підготовче судове засідання на 28 січня 2025 року о 11 год. 30 хв. При цьому клопотання представниці позивачок про відкладення розгляду справи від 12.11.2025 року, - суд не проаналізував та не вирішив, хоч і вказав про його надходження.

З матеріалів справи, також, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були повідомлені про дату, час і місце судового засідання (що призначене на 28.01.2026) засобами поштового зв`язку, про що свідчать конверти з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т.3, а.с43-44), а ОСОБА_5 - на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 Представниця позивачок ОСОБА_3 повідомлялася на електронну адресу та через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.3, а.с.42-44).

Про належне повідомлення позивачок про час та місце підготовчого судового засідання свідчить і клопотання представниці позивачок від 27.01.2026 року

Так, 27.01.2026 представниця позивачок ОСОБА_3 через електронний кабінет подала до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з терміновим відрядженням у місто Київ (т.3, а.с.49-55).

28.01.2026 на електронну адресу суду першої інстанції від кожної з позивачок надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. ОСОБА_6 повідомила, що проживає та працює лікарем у місті Дніпрі, у зв`язку з чим через безпекову ситуацію та характер своєї професійної діяльності не має можливості забезпечити особисту явку до суду. Крім того, зазначила, що її представниця перебуває у службовому відрядженні, у зв`язку з чим просила відкласти розгляд справи на іншу дату. ОСОБА_5 повідомила, що проживає та працює в Іспанії, тому не має можливості забезпечити особисту явку в судове засідання. ОСОБА_4 повідомила, що перебуває на лікуванні у зв`язку із хворобою, тому не може з`явитися в судове засідання, у зв`язку з чим також просила відкласти розгляд справи (т.3, а.с.45-48).

28.01.2026 у відкритому підготовчому засіданні ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивачок та їх представниці.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 13 листопада 2025 року клопотання представника відповідачки задоволено, а позовну заяву залишено без розгляду.

У частинах третій-шостій статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, позивачки та їх представниця були належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчих судових засідань, призначених на 13.11.2025 року та 28.01.2026 року.

Також, дійсно згідно ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Крім цього, за змістом п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Однак, також, колегія суддів звертає увагу, що залишення позову без розгляду по суті є питанням доступу до суду. Право доступу до суду, звичайно, не є абсолютним, однак мета обмеження цього права повинна бути законною, тобто ґрунтуватися на вимогах закону.

Як вбачається із наведених вище, діючих редакцій вказаних норм, у таких міститься суперечність.

Так, ч. 5 ст. 223 ЦПК України вказує на те, що суд може залишити позовну заяву без розгляду у випадку повторної неявки без поважних причин (тобто дві неявки без поважних причин) і вказане може мати місце лише в судовому засіданні, без посилання на підготовче.

Натомість п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України вказує і про підготовче судове засідання, і про судове засідання. Про поважність же причин неявки у цій нормі не йдеться. Тобто причини неявки значення не мають.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Також ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Отже, при наявності двох норм, які можуть обмежити право доступу людини до суду та діють одночасно із різними встановленими умовами обмеження доступу, - суду слід вказану суперечність тлумачити на користь людини, тобто враховувати норму із більш «м`якими умовами» обмеження доступу. В іншому ж випадку (при виборі «суворішої норми») обмеження права доступу слід вважати таким, що не відповідатиме вимогам закону, скільки при діючій «м`якшій нормі» застосовуватиметься - «суворіша». При цьому слід вважати набрання такими нормами чинності значення не має оскільки вони є діючими одночасно.

Тому, слід вважати, що позов може бути залишений судом без розгляду лише у випадку двох поспіль неявок позивача без поважних причин або неповідомленням ним причин неявок за нормою ч.5 ст. 223 ЦПК України.

У даній справі представниця позивачок не з`явилася у судове засідання 13 листопада 2025 року, однак завчасно повідомила суд про причини неявки, а саме її перебування 13.11.2025 року за межами України, а саме у Республіці Польщі та надала належні докази на підтвердження поважності її неявки, а саме іменний квиток. При цьому слід врахувати, що таке судове засідання призначалося вперше, після надходження справи до Шевченківського районного суду м.Львова.

Перед судовим засіданням, призначеним на 28 січня 2026 року, представниця позивачок, також, подала клопотання про відкладення розгляду справи, однак не надала належних доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин, у зв`язку з чим суд мав підстави оцінити таку неявку як непідтверджену поважними причинами.

Разом із тим наведені обставини не свідчать про дві поспіль неявки позивачок або їх представниці без поважних причин, оскільки першу неявку слід вважати такою, що мала місце з поважної причини.

Отже, передбачені процесуальним законом підстави для залишення позову без розгляду у цій справі були відсутні, оскільки у позивачок мала місце лише одна неявка у підготовче судове засідання без поважної причини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасним, таким, що зроблений із неправильним застосуванням норм процесуального права та порушує право позивачок на доступ до суду.

Враховуючи вказане, оскаржувана ухвала, як така, що постановлення з порушенням згаданих вимог процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, що повинен бути проведений з повним та суворим дотриманням вимог закону, зокрема і згаданих вище.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п. 6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 28 січня 2026 року - скасувати.

Справу направити до Шевченківського районного суду м.Львова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 липня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра