Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №445/747/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/747/24 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В

Провадження № 22-ц/811/3392/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Черевка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИЛА:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до з ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку регресу в розмірі 130 000,00 грн, витрати за послуги експерта в розмірі 2 230,00 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Бродівського районного суду Львівської області від 07.07.2022 у справі № 439/668/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Встановлено, що 07.06.2022 приблизно о 14.45 год. у с. Лешнів Золочівського району з вини ОСОБА_1 сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль марки TOYOTA, модель Hilux (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 зазнав пошкоджень. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована не була. 18.08.2022 Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало ОСОБА_2 суму страхового відшкодування без ПДВ в розмірі 130 000,00 грн. Наведе, відповідно до положень підпункту 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для звернення до суду із регресним позовом до відповідача, як винної особи.

На підставі наведеного позивач просив задовольнити його позов.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09.09.2025 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в сумі 130 000,00 грн, витрати за послуги експерта в розмірі 2230,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України не довів належними та допустимими доказами розмір заявлених до стягнення збитків. Єдиним доказом, на який посилається позивач, є звіт про оцінку транспортного засобу № 1691/22, складений суб`єктом оціночної діяльності, який не підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженнями транспортного засобу та дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 07.06.2022. Крім того, зазначений звіт не містить належного обґрунтування методики визначення вартості відновлювального ремонту, не відображає обставин проведення огляду транспортного засобу, а також не містить належного підтвердження його підписання у спосіб, передбачений чинним законодавством, що ставить під сумнів його допустимість як доказу. Апелянт також звертає увагу, що огляд транспортного засобу було проведено з порушенням вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема з недотриманням встановлених строків та без належного повідомлення відповідача про його проведення, що унеможливлює визнання отриманих результатів об`єктивними та достовірними. За таких обставин у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували розмір завданої шкоди у заявленому позивачем обсязі, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції є передчасними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник позивача у письмових поясненнях просив розгляд справи проводити за його відсутності, тому неявка учасників, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 07.06.2022 приблизно о 14.45 год. у с. Лешнів Золочівського району ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ-DAEWOO, модель Sens (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), на перехресті нерівнозначних доріг (вул. Довга – вул. Гримайлівська), рухаючись по другорядній дорозі, в порушення п. 16.11 ПДР України, не надав переваги в русі автомобілю марки TOYOTA, модель Hilux (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення цих транспортних засобів та їх пошкодження.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 07.07.2022 у справі № 439/668/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності, з застосуванням адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 грн.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована не була.

В результаті ДТП пошкоджено транспортний засіб «Тойота», р.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , та який був забезпечений діючим на момент ДТП полісом АТ «СК «ІНГО» № 209464298.

Відповідно до Звіту № 1691/22 від 30.06.2022 про оцінку автомобіля, складеного СПДФО ОСОБА_3 , вартість відновлюваного ремонту автомобіля««Тойота», р.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягали заміні (Сврз) становить 272 879,25 грн.

У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.

18.08.2022 Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало ОСОБА_2 суму страхового відшкодування без ПДВ в розмірі 130 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин у справі) встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

При цьому вказаним Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до положень ч.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з підпунктом 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на час ДТП не була застрахована у передбаченому законом порядку, а МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у межах ліміту відповідальності за шкоду у розмірі 130 000,00 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність передбачених підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для стягнення такої виплати в порядку регресу з винної особи на користь МТСБУ.

Доводи апеляційної скарги про те, що Звіт № 1691/22 від 30.06.2022 про оцінку автомобіля є неналежним доказом на підтвердження розміру заподіяної шкоди не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Вбачається, що суб`єкт оціночної діяльності, який виконав Звіт № 1691/22 на замовлення МТСБУ, має відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи, здійснював оцінку на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача АК-ПК-ТЗ № 4520 від 27.09.2018, зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво № 2586 від 07.04.2010,) має кваліфікацію оцінювача у напрямку оцінки майна: «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» та спеціалізацію «Оцінка колісних транспортних засобів», має посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №2000-ПК від 10.09.2020, що відповідає вимогам до оцінювача під час оцінки КТЗ, встановленими ст. ст. 6, 14, 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зазначений Звіт підписаний ЕЦП оцінювача ОСОБА_3 .

Звіт № 1691/22 від 30.06.2022 відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092.

Із вказаного звіту вбачається, що оцінювач особисто здійснював візуальне та інженерно-технічне обстеження окремих вузлів та агрегатів, які були пошкодженні або знаходились в зоні пошкодження, про що зазначено в розділі 3 звіту, зафіксовано в протоколі огляду колісного транспортного засобу від 22.06.2022 та на фотододатках пошкоджених вузлів та агрегатів, а також відображено в ремонтній калькуляції. Тому колегія суддів погоджується із доводами позивача, що звіт містить повні та об`єктивні відомості про кількість та характер пошкоджень транспортного засобу.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначеного звіту та визначеного розміру матеріального збитку, відповідачем не надано, клопотання про призначення відповідної судової експертизи не заявлено.

Крім того, відповідач був повідомлений електронним листом про дату, місце та час проведення огляду пошкодженого автомобіля. Під час огляду пошкодженого автомобіля від підпису відмовився, що зафіксовано оцінювачем у протоколі огляду транспортного засобу.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та правильних висновків районного суду не спростовують.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено: 10.07.2026

Головуючий

Судді