Додаткове рішення від 09 липня 2026 р. у справі №308/6318/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/6318/25

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Мацунича М.В., Кожух О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коюда Микита Анатолійович про ухвалення додаткового рішення у справі №308/6318/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2025 року у складі судді Логойди І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

30 червня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коюда Микита Анатолійович, подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8000,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч.ч. 4 – 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як передбачено ч.ч. 3-5, 8 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 285278,10 (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят вісім грн. 10 коп.) грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 2882,91 грн. у відшкодування сплаченого судового збору та 5940,47 грн. у відшкодування витрат на надання правової допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13 листопада 2025 року ОСОБА_2 подала до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2025 року, яке просила скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2025 року залишено без змін.

30 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коюда Микита Анатолійович, звернулася до Закарпатського апеляційного суду із заявою в якій просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8000,00 грн. за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

До заяви, на підтвердження своїх вимог, додано: копію Ордера на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Коюда Микитою Анатолієвичем № 1634031 від 22 січня 2026 року; Договір про надання правової допомоги № 03-07/Р25, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Коюда Микитою Анатолієвичем 17 липня 2025 року; Акт приймання-передачі наданих послуг №2 до договору про надання правових послуг від 26 червня 2026 року.

З Акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що адвокатом Коюда М.А. було надано наступні послуги ОСОБА_1 :

- підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу по справі № 308/6318/25, на що затрачено 3 години, вартістю 4800,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 25 червня 2026 року, на що затрачено 2 години, вартістю 3200,00 грн.

Вартість години послуг адвоката згідно зазначеного Акту становить 1600,00 грн.

Між сторонами погоджено, що оплата послуг за вказаним Актом може здійснюватися частинами, а повний розрахунок здійснюється не пізніше 31.12.2026.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, апеляційний суд дійшов до висновку про надмірність витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн., та вважає, що такі підлягають частковому задоволенню у сумі 3000 грн., що є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коюда Микита Анатолійович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 ) 3000 (три тисячі) гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті – відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складена 10 липня 2026 року.

Головуючий :

Судді: