Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №686/13846/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13846/26

Провадження № 2/686/8395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2026 року

Хмельницький міськрайонний судХмельницької області

в складі: головуючого судді – Порозової І.Ю.,

за участю секретаря – Кшановської Є.З.

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Талалая А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 25.05.2021 року шлюб між сторонами було розірвано.

У сторін є спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2021 року № 686/10793/21 стягнуто з ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

27 травня 2021 року Головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Заворотним О.М. було відкрито виконавче провадження № 65589967.

Однак, відповідач тривалий час офіційно не працює і надає лише частково матеріальну допомогу на утримання дітей.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем судового наказу № 686/10793/21 утворилася заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей за період з 29 квітня 2021 року по 30 квітня 2026 року в розмірі 21 086 грн. 10 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, відповідно до якої при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, позивач обрахувала пеню за прострочення сплати аліментів відповідачем у розмірі 43 579,78 грн. Проте, з урахуванням вимог закону щодо обмеження розміру неустойки 100 відсотками заборгованості, просить суд стягнути з відповідача на її користь 21 086 грн. 10 коп. пені за прострочення сплати аліментів.

Ухвалою судді від 11 травня 2026 року було відкрито провадження по справі та призначено по справі судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що він систематично та у повному розмірі сплачував аліменти на утримання дітей та ніколи не ухилявся від свого обов`язку. Позивач вказує, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася за період з 29.04.2021 року по 30.04.2026 року, однак як вбачається з розрахунку доданого позивачкою, основна частина заборгованості на яку було нараховано пеню (неустойку) починається з травня 2025 року, яка утворилася у зв`язку із підвищенням розміру аліментів, про що відповідача не було належним чином повідомлено. Після того як було здійснено перерахунок аліментів відповідно до середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оскільки ГУ статистики в Хмельницькій області оприлюднено інформацію щодо розміру середньої заробітної плати - відповідно змінився розмір середньої заробітної плати з 01.04.2025 року, що чітко видно з довідки про розрахунок заборгованості від 27.05.2026 року, у нього виникла заборгованість фактично у 2026 році, після оприлюднення та перерахунку, яку він сплатив, що підтверджується доданими квитанціями. А тому відповідач стверджує, що у його діях немає жодного порушення чинного законодавства та відсутня вина.

09 червня 2026 року позивач ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, 02.07.2026 року подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши наданні докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ).

Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/10793/21 від 19.02.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.04.2021 року і до повноліття дітей.

27 травня 2021 року Головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Заворотним О.М. було відкрито виконавче провадження № 65589967 по виконанню судового наказу від 19.02.2021 року № 686/10793/21.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65589967 за № 42501/21.17-42 від 05.05.2026 року (наданого суду позивачем) за період з 29.04.2021 року по 30.04.2026 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів складає 21 086 грн. 10 коп.

Проте, аналіз зазначеного розрахунку свідчить, що заборгованість по даному розрахунку виникла у квітні 2025 року у зв`язку зі зміною розміру (збільшенням) нарахованих аліментів.

Разом з тим, відповідач надав суду копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65589967 № 119426/25.17-42 від 30.10.2025 року, згідно якого станом на 01.04.2025 року сума аліментів, яка підлягала стягненню не змінювалася, а залишилася 4 117,3 грн., а заборгованості станом на 01.04.2025 року не було, навпаки існувала переплата у сукупному розмірі - 4 495,90 грн.

Також, відповідач надав суду копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65589967 № 8220 від 03.02.2026 року, згідно з яким станом на 01.11.2025 року, 01.12.2025 року та 01.01.2026 року сума аліментів, яка підлягала стягненню не змінювалася, а залишилася 4 117,30 грн. Сумарний розмір переплати становив 5 732,20 грн.

Відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/3 від доходу, виходячи із середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості. При цьому, джерелом інформації про середню заробітну плату для працівника даної місцевості є статистична інформація органів державної статистики України. Однак, з 2022 по кінець 2025 року Державна служба статистики України призупиняла публікацію детальних регіональних даних, що підтверджується і тим, що у розрахунку заборгованості від 30.10.2025 року та розрахунку заборгованості від 30.02.2026 року, розмір доходу / заробітня плата працівника цієї місцевості з 01.10.2021 по 03.02.2026 року (дату видачі довідки) була - 12 352,00 грн.

Тобто, станом на 2025 рік поки не було інформації щодо оновленої заробітної плати у відповідача була відсутня заборгованість по аліментах.

Після того, як було здійснено перерахунок аліментів відповідно до середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оскільки Головним управлінням статистики в Хмельницькій області оприлюднено інформацію щодо розміру середньої заробітної плати - відповідно змінився розмір середньої заробітної плати з 01.04.2025 року, що чітко видно з довідки про розрахунок заборгованості від 27.05.2026 року, у ОСОБА_1 виникла заборгованість (фактично у 2026 році, після оприлюднення та перерахунку), яку він сплатив, що підтверджується копіями квитанцій від 31.03.2026 року, 28.04.2026 року, 14.05.2026 року.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів мас право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням, матеріального та сімейного стану платника аліментів»

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справі № 661/905/19 від 14 грудня 2020 року зробив висновок що, ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувана визначеної суми аліментів: Вони можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом, аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку, а саме приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо.

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо па підставі поданих доказів».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 661/905/19 від 14 грудня 2020 року викладено висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів».

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 спростував презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості, надавши суду докази щомісячної їх оплати, а після перерахунку, вчиненого виконавцем у 2026 році – докази погашення утвореної внаслідок перерахунку заборгованості, а отже, підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення аліментів відсутні, що слугує підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Судові витрати у справі розподіляються згідно вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, з урахуванням звільнення від сплати судового збору позивачки у даній категорії справ та відмови у задоволенні позовних вимог, судовий збір у справі компенсовується за рахунок Держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів відмовити.

Судові витрати по справи у вигляді судового збору 1331,20 грн. компенсувати за рахунок Держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя