Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №686/15226/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15226/26

Провадження № 2-а/686/282/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді Колієва С.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом в якому просив скасувати постанову №R526766 від 10.05.2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.05.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №R526766 у справі про адміністративне правопорушення якою він був визнаний винуватим у тому, що він не пройшов/відмовився від проходження ВЛКу відповідності до п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зазначив, що вказана постанова є незаконною, а висновки про вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення є надуманими. Просив врахувати, що він ніколи не визнався за постановою ВЛК «обмежено придатним до військової служби» чи «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час», ніколи не мав статусу «обмежено придатний», а відтак дія Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в частині самостійного звернення до ТЦК з метою отримання направлення на ВЛК на нього не поширювалася.

Відзив на позов відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

10.05.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №R526766 у справі про адміністративне правопорушення згідно якою ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він не пройшов/відмовився від проходження ВЛК у відповідності до п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Обов`язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку визначені статтею 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

21.03.2024 року був прийнятий Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX. Відповідно до п.2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже вищевказаними приписами Закону № 3621-IX, порушення яких ставиться у провину позивачу, передбачений обов`язок осіб, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з цим суд зазначає, що згідно представлених документів, а саме військового документа позивача, який сформований в системі «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , свої облікові дані уточнив вчасно.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX матеріали справи не містять, і такі докази відповідачем не представлені.

З огляду на викладене слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.3 ст.210-1 КУпАП, за викладених у постанові обставин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 №R526766 у справі про адміністративне правопорушення від 10.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 665,60 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 09.07.2026 року.

Суддя: С.А.Колієв