Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №120/5603/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2026 р. Справа № 120/5603/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними, на думку позивача, діями відповідача щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Правовими підставами для виключення позивача із військового обліку, останній вказує, що 14.01.2004 він був виключений з військового обліку відповідно до вироку Тиврівського районного суду Вінницької області, яким визнано його винним у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 144 КК України, в редакції 1960.

Поновлення позивача на військовому обліку відповідно до ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" без його відома та згоди, позивач вважає протиправним.

Тому, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 24.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р26/04/4162, повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте у зазначену в повістці дату, час та місце не прибув, тим самим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Враховуючи зазначене, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" направлено звернення до органів, що входять до системи поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач вважає, що у разі порушення військовозобов`язаним мобілізаційного законодавства або правил військового обліку, за результатом реалізації своїх повноважень, передбачених ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», орган ведення Реєстру вносить інформацію про недоліки виконання військового обов`язку у запасі до Реєстру, про що військовозобов`язаний може дізнатися засобами мобільного додатку «Резерв+», що прямо випливає із пункту 45 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Таким чином, інформація про порушення правил військового обліку, внесена ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і яка відображалась у громадянина ОСОБА_1 у мобільному додатку «Резерв+» внесена на законних підставах.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини справи.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військово-обліковим документом (а. с. 17).

Позивач визнаний винним Тиврівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 144 КК України, в редакції 1960, відбував покарання в Крижопільській ВК з 10.05.1998 по 26.12.2003, що підтверджується довідкою (а.с. 24).

Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_1 , позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних з 14.01.2004 (а.с. 27).

Надалі позивачу стало відомо, що він був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний (а.с. 16).

Позивач вважає, що його поновлення на військовому обліку відповідно до ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" без його відома та згоди, є протиправним.

На звернення позивача з питань внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних, відповідач листом від 21.10.2025 надав відповідь про відсутність підстав для виключення позивача з обліку (а.с. 10-11).

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у внесенні відомостей до Реєстру про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до Закону № 3543-XII (у редакції від 07.09.2024) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-XII.

Так, за обставин справи, позивач оскаржує бездіяльності відповідача щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Правовими підставами для виключення позивача із військового обліку, останній вказує, що 14.01.2004 він був виключений з військового обліку відповідно до вироку Тиврівського районного суду Вінницької області, яким визнано його винним у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 144 КК України, в редакції 1960.

Поновлення позивача на військовому обліку відповідно до ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" без його відома та згоди, позивач вважає протиправним.

Оцінюючи доводи позивача суд зазначає про таке.

Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції, що була чинною до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Водночас, Верховною Радою України 11.04.2023 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-IX).

Вищевказаним Законом № 3633-IX внесені зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та ч. 6 ст. 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку".

Отже, станом на момент подання заяви, а саме 14.10.2025, частина 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Окрім того, згідно з пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

З огляду на наведені вище положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Враховуючи вищевикладене, та те, що станом на дату виникнення спірних правовідносин, в Законі України "Про військовий обов`язок і військову службу" не передбачалася можливість виключення з військового обліку з підстав того, що особа була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З приводу похідної вимоги зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військовго обліку в зв`язку з засудженням за скоєння тяжкого злочину вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.07.1998, суд у її задоволенні відмовляє як така, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

В контексті спірних правовідносин суд застосовує висновки Верховного Суду виснуваних у постанові від 09.04.2026 у справі №280/6524/24, що унесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону. Однак, у цьому випадку йдеться не про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, а поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством. Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам держави.

Відтак, доводи позивача про протиправність дій відповідача про поновлення його на військовому обліку відповідно до ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" суд вважає безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову.

Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено, підстави для присудження на користь позивача понесених при розгляді справи судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складено 09.07.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна