Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №686/18935/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18935/26

Провадження № 1-кп/686/2075/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

та його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальне провадження № 12026243000000801 від 15.04.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, громадянина України, українця, із неповною вищою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утримані трьох дітей, 2011, 2017, 2023 років народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Водій ОСОБА_4 15.04.2026, близько 08 години 15 хвилин, перебуваючи за кермом технічно справного автомобіля «Mercedes-benz VITO 109 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , діючи кримінально протиправно недбало, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, перед початком руху та подальшим рухом заднім ходом керованого ним транспортного засобу по проїзній частині території комплексу «Старий млин», який розташований на 271 км + 100 м автодороги Н-03 сполучення «Житомир-Чернівці» Лісовогринівецької ТГ Хмельницького району Хмельницької області, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого створив небезпеку та допустив наїзд задньою правою частиною керованого ним автомобіля «Mercedes-benz VITO 109 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_6 , яка рухалась в попутному напрямку руху відносно автомобіля, в межах його габаритних розмірів, по проїзній частині території комплексу «Старий млин».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_4 вимог ПДР, пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді:

-переломів верхньої та нижньої гілок правої лобної кістки, лівої сідничної кістки, лівої кульшової западини з темно-червоним крововиливом в ділянках переломів, які за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями, які небезпечні для життя, що в клінічному перебігу спричинили загрозливе для життя явище, а саме тромбо-емболію легеневих артерій та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 ;

-перелому тіла правої ключиці, переломів 2-7 ребер справа по задній аксилярній лінії з розвитком гемотораксу, з крововиливами в ділянках переломів, садна шкіри передньої поверхні грудної клітки в проекції нижньої третини тіла грудини на фоні синця, крововиливу м`яких тканин передньої поверхні грудної клітки в проекції нижньої третини тіла грудини, крововиливу в м`які тканини спини на відстані 92 см від підошвинної поверхні стопи від нижнього краю крововиливу, на ділянці між лопатковою лінією справа та біляхребтовою лінією зліва, які за своїм характером є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що за звичайним своїм перебігом у живої людини спричиняють тривалий розлад здоров`я та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 не перебувають;

-крововиливів м`яких тканин правої навколо-очної ділянки обличчя, тильної поверхні лівої кисті в проекції кісток п`ястка, задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, зовнішньої частини передньої поверхні верхньої третини гомілки лівої нижньої кінцівки, зовнішньої частини передньої поверхні нижньої третини гомілки лівої нижньої кінцівки; садна шкіри правої виличної і перед-вушної ділянки обличчя з розповсюдженням на праву скроневу ділянку голови, тильної поверхні лівої кисті в проекції середньої третини 3-ї п`ясткової кістки на фоні синця, «променевої» поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу, внутрішньої частини передньої поверхні правого колінного суглобу, зовнішньої частини передньої поверхні нижньої третини гомілки лівої нижньої кінцівки на фоні синця, рани лобної ділянки справа (клінічно), струсу головного мозку (клінічно), які є легкими тілесними ушкодженнями та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 не перебувають.

Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , о 20.50 год у палаті № 31 ортопедичного відділення КНП «Хмельницька обласна лікарня» ХОР (вул. Пілотська, 1, м. Хмельницький Хмельницької області), внаслідок тілесних ушкоджень отриманих у даній ДТП, а саме від тупої травми тулуба, що проявилася переломами кісток тазу та ускладнилася розвитком флеботрмбозу лівої підколінної вени з подальшою тромоблією легеневих артерій.

Порушення ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3.(б), 10.1., 10.9. ПДР, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а саме спричиненням смерті пішоходу ОСОБА_6 .

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Судом дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Психічне ставлення обвинуваченого до діяння, винним у вчиненні якого він визнається судом. Позиція сторони захисту.

В суді обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілого, визнав беззаперечно та у повному обсязі. Просив не призначати покарання, яке пов`язане із реальним позбавленням волі.

За результатами розгляду кримінального провадження прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання в межах санкції даної статті, а саме у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, із застосуванням положень статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України. Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами просив не застосовувати.

Потерпілі при призначенні покарання покладаються на розсуд суду.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також обсяг доказів, які досліджувались судом на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Дані фактичні обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорюються та підтверджуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні та підтвердив вищевикладені обставини вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 показав, що він дійсно 15.04.2026, близько 08 години ранку, разом із потерпілою ОСОБА_6 приїхав на територію комплексу «Старий млин», де він мав завантажити транспортний засіб продукцією (квітами) та відвезти ОСОБА_6 до торгового центру у м. Хмельницький.

Після того, як ОСОБА_4 припаркував транспортний засіб, він вийшов із кабіни автомобіля та перебуваючи поруч курив цигарку в очікуванні коли ОСОБА_6 йому повідомить про можливість завантаження товару. Закінчивши куріння, водій ОСОБА_4 вирішив під`їхати ближче до місця завантаження, а тому сів за кермо автомобіля та повільно почав рух назад. У вказаний момент часу відчув, що автомобіль вперся у щось тверде. Не зрозумівши що трапилось, водій ОСОБА_4 увімкнув першу передачу керованого транспортного засобу та здійснив рух вперед, щоб побачити на яку перешкоду він наткнувся. Від`їхавши на достатню відстань, він побачив у дзеркалах заднього огляду, що на асфальті знаходиться потерпіла ОСОБА_6 , після чого одразу зупинив транспортний засіб та підбіг до потерпілої. Почав з нею розмовляти стосовно травм, які остання отримала. ОСОБА_6 була при свідомості та повідомила, що у неї переломи. ОСОБА_7 одразу викликав швидку медичну допомогу та поліцію на місце події.

У подальшому, надавав матеріальну допомогу потерпілій та її сім`ї з метою проведення лікування, однак 16.05.2026 ОСОБА_6 померла.

Встановлені органом досудового розслідування спричинені тілесні ушкодження та причинно-наслідковий зв`язок між його діями та наслідками, які настали для ОСОБА_6 , а також встановлені обставини кримінального правопорушення не оспорює. В судовому засіданні щиро розкаявся та повідомив, що дуже жалкує про вчинене.

За викладених обставин та за згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст інкримінованого йому та визнаних ним обставин вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію такого кримінального правопорушення і така позиція обвинуваченого є добровільною, суд вважає поза розумним сумнівом доведеною винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні за вищевикладених обставин порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілого.

Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Зокрема, суд приймає до уваги, що обвинувачений скоїв необережний тяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні трьох дітей, 2011, 2017, 2023 років народження, має стійкі соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем свого проживання, приймає активну участь у громадському житті, добровільно сплатив внесок на підтримку ЗС України у розмірі 200 000 грн., що є вкрай важливим в умовах дії воєнного стану в Україні.

Також суд враховує те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні засудив свою протиправну поведінку, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану кримінальним правопорушенням моральну та майнову шкоду потерпілим, намагався мінімізувати негативні наслідки, які настали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, одразу після вчинення кримінального правопорушення та продовжує відшкодовувати їх і на даний час.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування моральної та майнової шкоди потерпілим.

З урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 та конкретних обставин справи, зокрема, наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, позиції прокурора, потерпілих та обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Враховуючи те, що обвинувачений хоча і вчинив указане кримінальне через свою необережність, однак в результаті його вчинення настали тяжкі наслідки у виді смерті потерпілої, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір покарання у виді позбавлення волі слід призначити ближче до середньої межі визначеної санкцією статті.

Обґрунтування застосування ст. 75 КК України

У той же час, беручи до уваги особу винного, який є особою раніше не судимою, окрім скоєного за місцем свого проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні та активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував збитки потерпілим від вчиненого кримінального правопорушення та продовжує їх відшкодовувати на даний час, відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання, позицію прокурора який зазначає про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 75 КК України слід звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

На думку суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Обґрунтування призначення додаткового покарання

При вирішенні питання щодо наявності підстав для призначення додаткового покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд зазначає наступне.

Прокурор за результатами розгляду кримінального провадження просив суд не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При обґрунтуванні своєї позиції прокурор посилався на те, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу.

Крім того зазначав, що обвинувачений працює та постійно використовує автомобіль у своїй діяльності, вчинив необережний злочин, в стані сп`яніння не перебував, а також те, що потерпілі не наполягали на позбавлені права керувати транспортними засобами обвинуваченого.

Разом з тим, суд не погоджується із такими доводами сторони обвинувачення та захисту, оскільки судом враховується те, що обвинувачений допустив грубе порушення Правил дорожнього руху внаслідок чого настали тяжкі наслідки.

Зокрема, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула людина. Жодне матеріальне відшкодування не зменшує суспільної небезпеки самого факту позбавлення життя.

Суд вважає, що непризначення ОСОБА_4 додаткового покарання, за умови смертельної ДТП, є надмірною м`якістю. Для виправлення винного та безпеки інших учасників дорожнього руху, обвинуваченого необхідно позбавити права керувати транспортними засобами.

Автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки. Право на керування ним є спеціальним правом, яке держава надає громадянину лише за умови безумовного дотримання правил безпеки. Вчинення ДТП із летальним наслідком свідчить про те, що обвинувачений зневажив цією безпекою. Інтереси сім`ї та необхідність використання автомобіля у своїй діяльності, не можуть бути поставлені вище за публічний інтерес суспільства у забезпеченні безпеки дорожнього руху та захисті життя громадян.

Позбавлення права керувати транспортними засобами не позбавляє обвинуваченого можливості працювати, утримувати сім`ю іншими способами, які не пов`язані з особистим керуванням автомобілем.

Необхідність забезпечувати сім`ю за допомогою автомобіля, є неспівмірним із тяжкістю наслідків злочину.

Позитивні дані про особу враховані судом при звільненні ОСОБА_4 від основного покарання, на підставі ст. 75 КК України. Повторне використання цих самих пом`якшуючих обставин ще й для не призначення йому додаткового покарання призводить до надмірної м`якості вироку та фактично уникнення відповідальності за специфікою правопорушення.

Позиція потерпілих у справах цієї категорії, на що посилається прокурор, не є обов`язковою для суду.

З огляду на викладене, не дивлячись на визнання вини та щире каяття обвинуваченого, відшкодування завданої шкоди потерпілим, позитивні дані про особу, та сімейні обставини, суд дійшов до переконання щодо необхідності призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Рішення про відшкодування процесуальних витрат

Процесуальні витрати у справі, пов`язані із залученням експертів, які підтверджуються відповідними довідками, що надані стороною обвинувачення, у загальній сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп. підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Рішення щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження

Долю речових доказів слід вирішити згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України. Арешт, як захід забезпечення у кримінальному провадженні, накладений на транспортний засіб марки «Mercedes-benz VITO 109 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно із ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.04.2026, слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

Початок строку відбування додаткового покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у загальному розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Mercedes-benz VITO 109 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.04.2026.

Речовий доказ:

- автомобіль марки «Mercedes-benz VITO 109 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.11.2012 належить на праві власності ОСОБА_8 та переданий на відповідальне зберігання згідно із розпискою від 26.05.2026 ОСОБА_4 - залишити за належністю власникові ОСОБА_8 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду ОСОБА_9