Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №674/397/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Суд: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №674/397/26

Суддя: Посунько Г. А.

Справа № 674/397/26

Провадження № 2/674/584/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09 липня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря судового засідання Сисак К.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в :

02 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позивач ОСОБА_2 посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що 16 червня 2025 року він надав відповідачу ОСОБА_3 грошову позику в сумі 500 доларів США, з строком повернення до 16 серпня 2025 року, про що була складена боргова розписка. Після закінчення обумовленого строку відповідач добровільно не повернув позику. На підставі викладеного позивач ОСОБА_2 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 22292,48 грн. (в тому числі: позика - 21549,80 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 390,21 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 352,47 грн.), витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

06 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.

07 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, відзиву на позовну заяву не подавав. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за адресою місця його проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

та визначив відповідно до них правовідносини.

16 червня 2025 року позивач ОСОБА_2 надав відповідачу ОСОБА_3 грошову позику в сумі 500 доларів США, яку останній зобов`язався повернути в строк до 16 серпня 2025 року.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_3 грошових коштів позики від позивача ОСОБА_2 підтверджується борговою розпискою від 16 червня 2025 року, оригінал якої приєднано до матеріалів цивільної справи.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України д оговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України п озичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України п озика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Таким чином, 16 червня 2025 року в установленому законом порядку між позикодавцем (позивачем) ОСОБА_2 та позичальником (відповідачем) ОСОБА_3 був укладений договір позики.

На підставі положень, визначених ст.1051 ЦК України, в установленому законом порядку відповідач ОСОБА_3 не оспорював договір позики від 16 червня 2025 року.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виконав свого боргового зобов`язання у визначений сторонами строк та не повернув позивачу ОСОБА_2 грошову позику, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за позикою в сумі 500 доларів США, що відповідає еквіваленту в національній валюті 21549,80 грн.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Згідно ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 , як позикодавець, має право вимагати від відповідача ОСОБА_3 , як позичальника, який прострочив виконання зобов`язань за договором позики від 16 червня 2025 року, повернення суми позики в сумі 21549,80 грн.

У зв`язку з порушенням позичальником (відповідачем) ОСОБА_3 грошового зобов`язання перед позикодавцем (позивачем) ОСОБА_2 , останній нарахував позичальнику інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних відповідно до приписів статті 625 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц та від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18 зазначала, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Розмір інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості відповідача ОСОБА_3 становить 390,21 грн., із розрахунку: (борг в сумі 21549,80 грн. х сукупний індекс інфляції з вересня 2025 року по лютий 2026 року в розмірі 101,811 %) ? 100 % - борг в сумі 21549,80 грн.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості відповідача ОСОБА_3 становить 352,47 грн., із розрахунку: борг в сумі 21549,80 грн. х 3 % ? 365 днів у році х 199 днів прострочення з 16 серпня 2025 року по 02 березня 2026 року.

Таким чином зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 16 червня 2025 року в сумі 22292,48 грн., в тому числі: позика - 21549,80 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 390,21 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 352,47 грн.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України в итрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України з а результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України о бов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст.11 - 16, 509 - 519, 524 - 533, 536, 598, 599, 610 - 612, 614, 624 - 629, 631, 638, 639, 1046 - 1051 ЦК України, ст.ст.4 - 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дунаївці Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ,

заборгованість за договором позики від 16 червня 2025 року в сумі 22292,48 грн. (в тому числі: позика - 21549,80 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 390,21 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 352,47 грн.), витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., всього - 31357,44 грн. (Тридцять одна тисяча триста п`ятдесят сім гривень 44 копійки).

Рішення суду, як ухвалене заочно, може бути переглянуте Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, а саме: рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду, як ухвалене заочно, набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне ім`я учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дунаївці Хмельницької області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2026 року.

Суддя Посунько Г.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua