Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №758/5233/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5233/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований 15 листопада 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Первомайського міського управління юстиції Миколаївської області України, актовий запис № 449.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 листопада 2003 року сторони уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_1 . Позивач із сином та відповідачем проживали однією сім`єю у місті Сімферополі АР Крим до 21.12.2012 року, після 21.12.2012 – позивач із сином проживали окремо від відповідача. 14.04.2014 року, позивач із сином виїхали з окупованої території АР Крим на материкову частину України. Усі відносини між позивачем та відповідачем припиненні з квітня 2014 року. Спільне господарство сторони не ведуть, проживають окремо, шлюбні відносини фактично припиненні в силу протилежних поглядів на життя та виховання сина, а збереження сім`ї суперечить інтересам позивача. Крім того, відповідач зі свого боку, у серпні 2014 року звертався до Залізничного районного суду міста Сімферополя щодо розірвання шлюбу, про що було винесено заочне рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя іменем Російської Федерації за справою № 2-569/14 від 08.08.2014, шлюб було розірвано.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 року позовну заяву залишено без руху

Ухвалою суду від 28.04.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, клопотань чи заяв про розгляд справи без своєї участі до суду не подав.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 15 листопада 2003 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Первомайського міського управління юстиції Миколаївської області України, про що складено відповідний актовий запис № 449, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_5 , дружині – ОСОБА_5 .

Позивач посилається на те, що вона із сином та відповідачем проживали однією сім`єю у місті Сімферополь АР Крим до 21.12.2012 року, після 21.12.2012 – позивач із сином проживають окремо від відповідача. 14.04.2014 року, позивач із сином виїхали з окупованої території АР Крим на материкову частину України. Усі відносини між позивачем та відповідачем припиненні з квітня 2014 року. Спільне господарство сторони не ведуть, проживають окремо, шлюбні відносини фактично припиненні в силу протилежних поглядів на життя та виховання сина, а збереження сім`ї суперечить інтересам позивача.

Крім того, заочним рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя іменем російської федерації у справі № 2-569/14 від 08.08.2014 задоволено позов ОСОБА_2 , шлюб між сторонами розірвано.

Разом з тим, на час звернення позивача до суду з даною позовною заявою м. Сімферополь АР Крим входить до переліку територій України, які окуповані російською федерацією внаслідок військової агресії останньої відносно держави України, що визначений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 р. за № 380/43786.

Відповідно до ч. 2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки з чоловіком. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін. Судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18 (61-3235св19), згідно з якою закріплена статтею 111 Сімейного кодексу України норма щодо необхідності вжиття заходів до примирення подружжя є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

А відтак, з`ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а тому суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 136 ЦПК України. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб які їх понесли пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 15 листопада 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Первомайського міського управління юстиції Миколаївської області України, запис № 449 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Після набрання рішенням законної сили направити його копію до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб від 15 листопада 2003 року № 449, складеному відділом реєстрації актів громадянського стану Первомайського міського управління юстиції Миколаївської області України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін по справі:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Левицька Я.К.