Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №754/11121/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №754/11121/26

Суддя: Коваленко І. І.

Номер провадження 2/754/11283/26

Справа №754/11121/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову 146 979,30 грн.

Стислий виклад позицій сторін

19.06.2026 Позивач, інтереси якого представляє адвокат Врублевський І.О., надіслав до суду позовну заяву у цій справі. Позивач просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за договором позики від 01.08.2024 в загальному розмірі 146 979,30 грн, з яких: 134 737,50 грн - сума основного боргу, 6 029,95 грн - проценти за користування позикою, 6 211,85 грн - 3 % річних; а також 1 175,83 грн витрат на оплату судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.08.2024 між сторонами укладено договір позики, за яким Позивач передав Відповідачу грошові кошти у сумі 3 000,00 доларів США, які Відповідач зобов`язувався повернути до 05.12.2024. Відповідач порушив умови договору, не здійснивши своєчасне повернення позичених грошових коштів до встановленої договором дати.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про судове засідання. Суд надсилав ухвалу, позовну заяву з додатками та повідомлення про виклик до суду на адресу Відповідача, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) Відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) Відповідач не подав відзив; 4) Позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох Відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх Відповідачів (частина перша та частина друга статті 280 ЦПК України).

Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Суд першої інстанції має право ухвалювати заочне рішення за першої неявки у судове засідання відповідача (постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 478/256/16-ц).

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

01.08.2024 між Позивачем (Позикодавець) та Відповідачем (Позичальник) укладено договір позики грошових коштів, на підтвердження якого Відповідачем видано власноруч написану розписку. Оригінал цієї розписки суд оглянув в судовому засіданні.

Строк надання позики Позичальнику встановлено до 05.12.2024.

За цим договором сума позики становить 3 000,00 доларів США. Позика надана Позикодавцем шляхом передачі грошових коштів Позичальникові, факт отримання яких підтверджується текстом розписки.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику (постанова Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.04.2026 у справі № 368/1257/21, провадження 61-16707сво24).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина перша та частина третя статті 1049 ЦК України).

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях (частина перша статті 533 ЦК України). Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду докази, які б підтверджували виконання зобов`язання щодо повернення позики у строк встановлений договором.

Отже вимоги про стягнення суми основного боргу за договором позики в розмірі еквіваленту 3 000,00 доларів США, що згідно з наданим розрахунком становить 134 737,50 грн, є обґрунтованими.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на відсутність домовленостей між сторонами про те, що позика є безпроцентною, вимоги Позивача про стягнення процентів за правомірне користування позикою за період з 02.08.2024 по 05.12.2024 у розмірі 6 029,95 грн (еквівалент 134,26 доларів США) ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Водночас немає підстави для стягнення 3 % річних у розмірі 6 211,85 грн (еквівалент 138,31 доларів США), що нараховані за період прострочення зобов`язання з 06.12.2024 по 19.06.2026.

15.03.2022 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", що набрав чинності 17.03.2022.

Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) зробив такі висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України:

"Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

При ухваленні рішення у справі Суд також враховує аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 07.08.2024 у справі № 759/7103/23 (провадження № 61-5216св24), від 13.03.2024 у справі № 350/711/22 (провадження № 61-9733св23), від 04.06.2025 у справі № 752/30967/21 (провадження 61-134св25).

Підсумовуючи викладене, Суд зазначає, що з огляду на дію спеціальної норми Перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальників за договором позики від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час воєнного стану, Позивач не зможе вимагати стягнення з боржника додаткових коштів у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних, пені, штрафу за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану, тобто за період з 24.02.2022 та протягом 30 днів після його закінчення.

Наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 6 211,85 грн.

Розподіл судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, пункт 1 частини другої статті 141 ЦПК України).

Відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача слід стягнути суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 126,14 грн (1 175,83 грн х 140 767,45 / 146 979,30).

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01.08.2024 у розмірі 3 000,00 доларів США основного боргу, що еквівалентно 134 737,50 грн, 134,26 доларів США процентів за користування позикою, що еквівалентно 6 029,95 грн, а також 1 126,14 грн витрат на оплату судового збору

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 банк: АТ КБ «Приватбанк” ).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суд підписує повне рішення - 10.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua