Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №711/4729/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4729/26

Номер провадження 3/711/1192/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 474756 – 30.04.2026 року близько 15.38 год. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні магазину «Paroаnomaliya» в м.Черкаси, вул. Шевченка, 256, здійснювала продаж рідин, що використовується в електронних сигаретах за грошові кошти в сумі 350 грн. без марок акцизного збору, чим порушила вимоги п. 9.10 ст. 65 ЗУ «Про державне регулювання, виробництво і обсяг спирту етилового, спиртових дистиляторів, біотенолу, алкогольних виробів, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.156 КУпАП.

ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася. Причини неявки суду не відомі.

Адвокат Олександр Зубцов до початку розгляду справи на адресу суду надав письмові заперечення на протокол та просив адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Заперечення мотивовані наступним: ОСОБА_1 не погоджується з протоколом про вчинення нею адміністративного правопорушення, вважає, що його висновки ґрунтуються на фактах, які не відповідають дійсним обставинам справи, відповідно, провадження підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Стаття 156 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Тому, серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Однак, розкриваючи склад адміністративного правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, не навела, якою саме нормою права (пунктом, частиною та статтею закону) встановлюється заборона здійснювати торгівлю нікотиновмісними рідинами, у тому числі, без марок акцизного податку, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема, Законом України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.

З огляду на викладене, суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП, може бути лише суб`єкт господарювання - це зареєстрована юридична особа (будь-якої форми власності), або фізична особа - підприємець, які самостійно здійснюють господарську діяльність, мають відокремлене майно та несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями. До них належать підприємства, філії та інші суб`єкти.

З огляду на викладене, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, зареєстрована як суб`єкт господарської діяльності, тобто є фізичною-особою підприємцем, як і відсутні документальні відомості про те, що вона має ліцензію на здійснення продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Будь-яких дозвільних документів на здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, зокрема, щодо . торгівлі тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, матеріали справи не містять.

Відповідно до матеріалів справи, станом на день складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 працює в магазині «Paroаnomaliya» на посаді продавця-консультанта, однак, продавець не є суб`єктом господарювання, а лише найманий працівник, відповідно, жодного відношення до здійснення підприємницької діяльності зазначеного магазину не має.

Водночас, відповідальна особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, повинна зазначити, яку норму вказаного Закону порушила особа, стосовно якої складений протокол.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не зазначено, які вимоги статті чи статтей Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» порушила остання, а тому, об`єктивна сторона правопорушення не розкрита в протоколі.

Крім того, матеріали адміністративної справи не містять складеного протоколу контрольної закупки, акта контрольної закупки, свідків, експертного підтвердження, що вказані рідини є нікотиновмісними товарами.

Також, матеріали справи не містять розрахункових документів, які б підтверджували факт реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах (квитанція, фіскальний чек, інші документи фінансового характеру на придбання продукції), який міг би підтвердити факт продажу рідини, що використовується в електронних сигаретах.

Докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є неналежними, оскільки з них неможливо встановити наявність у вилучених рідинах нікотину, а експертиза таких рідин не проводилася.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, не може вважатися належним і достатнім доказом факту вчинення адміністративного правопорушення.

Наявні у матеріалах судової справи докази не доводять факту здійснення працівниками СДОП ВПУ РУП ГУНП в Черкаській області закупки зазначених рідин.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , утворює не наявність у приміщенні магазину відповідних товарів - рідин, що використовуються у електроннгих сигаретах, без марок акцизного податку, а здійснення саме роздрібної торгівлі ними, тобто відчуження вказаних товарів на користь інших осіб, яка повинна підтверджуватися належними доказами.

З огляду на викладене, в матеріалах справи відсутні об`єктивні докази здійснення роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку, а тим більше і доказів вчинення таких дій саме ОСОБА_1 , у зв`язку з чим висновок працівників правоохоронних органів про те, що остання вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, є передчасним.

Вказані вище обставини свідчать про те, що поліцейськими не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, будь-яких допустимих та належних доказів про те, що ОСОБА_1 30.04.2026 о 15 годині 38 хвилин здійснювала роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку, не встановлено.

Водночас, при складанні оскаржуваного протоколу, працівник поліції, займаючи позицію про необхідність маркування нікотину марками акцизного податку, не зазначив жодну норму закону, яка б відносила нікотин до підакцизних товарів, а також помилково вважав такий товар рідиною, що використовується в електронних сигаретах.

Слід зазначити, що спірним питанням у даному випадку є те, чи відносяться реалізовані суб`єктом перевірки товари до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи відносяться ці товари до підакцизних, чи здійснювалась ОСОБА_1 роздрібна торгівля нікотином з кодом УКТ ЗЕД 2939 та чи потрібна відповідна ліцензія на торгівлю цими товарами.

Отже, ДОП СДОП ВПУ РУП ГУНП в Черкаській області, при складанні оскаржуваного протоколу, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю рідиною, що використовується в електронних сигаретах.

Проте, із такими висновками не можна погодитись з огляду на наступне.

Як наведено вище по тексту, пп. 215.3.3-1 п. 215.3 ст. 215 ПУ України дає виключний перелік рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з яких справляється податок і які, відповідно, є підакцизними товарами.

Так, за змістом даної норми права, до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях, належать товари з такими кодами товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 2404 12 00 10; 2404 19 90 10; 2404 12 00 90; 2404 19 90 90.

Однак, відповідно до документів щодо походження товару, код УКТ ЗЕД нікотину - інший.

Отже, вилучені в ході складання протоколу товари, не є рідиною, що використовується в електронних сигаретах, не відносяться до підакцизних товарів, тобто не є рідинами з яких сплачується акцизний податок, відповідно, їх реалізація не потребує відповідної ліцензії.

За наведених обставин слідує, що, оскільки реалізовані ОСОБА_1 товари, не є рідиною, що використовується в електронних сигаретах, не відносяться до підакцизних товарів, тобто не є рідинами з яких сплачується акцизний податок, відповідно їх реалізація не потребує відповідної ліцензії, то і немає правових підстав для притягнення останньої до відповідальності та застосування до неї штрафних санкцій.

Таким чином, уповноваженим суб`єктом не встановлено, чи підлягає вказаний вид товару акцизуванню, а тому не доведено наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Разом з тим, на замовлення власника продукції, раніше, ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» було проведено експертні дослідження.

Висновком від 16.01.2024 № 3452 встановлено наступне: - окремо одна від одної флакони з гліцерином, ароматизатором (сумішшю запашних речовин), нікотином не є рідинами, що можуть використовуватись в електронних сигаретах і не є придатними до використання в електронних сигаретах; - визначено наступні коди відповідно до УКТЗЕД: гліцерин - 290545 00 00; нікотин - 2939 79 10 10; ароматизатор (суміш запашних речовин ) - 3302 10 90 00.

Таким чином, відповідно до вищевказаної експертизи: - вилучена продукція не є рідинами, що можуть використовуватись в електронних сигаретах; - така вилучена продукція не передбачена ст. 215 ПКУ як підакцизна продукція.

Водночас, у Висновку експерта, за результатом проведення товарознавчого дослідження від 15.05.2026 № 3605, судовим експертом надано наступні висновки: - речовини, що містяться в напівпрозорих полімерних флаконах, не є рідинами, що можуть використовуватись в електронних сигаретах, не змішані між собою, окремо одна від одної; - надані на дослідження речовини, не придатні до використання в електронних сигаретах окремо одна від одної, не змішані між собою.

Отже, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, крім того, вона не є суб`єктом цього правопорушення, а тому, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, за обставин, викладених у оскаржуваному протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для притягнення її до адміністративної відповідальності, встановлено не було. При цьому, всі можливості для усунення сумнівів вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, за викладених у протоколі обставин.

Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 474756 від 30.04.2026 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, тобто за те, що вона перебуваючи в приміщенні магазину «Paroаnomaliya» в м.Черкаси, вул. Шевченка, 256, здійснювала продаж рідин, що використовується в електронних сигаретах за грошові кошти в сумі 350 грн. без марок акцизного збору, чим порушила вимоги п. 9.10 ст. 65 ЗУ «Про державне регулювання, виробництво і обсяг спирту етилового, спиртових дистиляторів, біотенолу, алкогольних виробів, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Згідно ч. 1 ст. 156 КУпАП, об`єктом адміністративного правопорушення є роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, на переконання суду, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП може бути лише працівник торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях.

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом ч. 1 ст. 156 КУпАП суду не надано.

В даній ситуації, на думку Суду, в матеріалах справи не знайшлося підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення в контексті ст.156 ч.1 КУпАП.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.156, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КпАП України - закрити за відсутністю в її діях події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Ю. В. Михальченко