Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №646/7823/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/7823/26

Провадження № 1-кп/646/1212/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026226170000126 від 27.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:

- 04.02.2025 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду;

- 05.11.2025 Слобідським районним судом міста Харкова за ч. 3 ст. 389 КК України, на підставі ч. 4 ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць;

- 23.12.2025 Основ`янським районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 369 КК України, на підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці;

- 09.06.2026 Основ`янським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 8 місяців,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 року, близько 10:00 год ОСОБА_3 перебував біля території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час у нього раптово виник умисел на порушення недоторканності житла, шляхом незаконного проникнення до вищевказаного будинку, в якому зареєстрований та проживає раніше не знайомий йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на порушення недоторканості житла, а саме: на незаконне проникнення до будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , всупереч волі власника ОСОБА_4 та без його дозволу, в порушення встановленого законом порядку, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканності житла, діючи умисно, незаконно, протиправно, усвідомлюючи, що порушує недоторканність житла, переліз через огороджувальний паркан на територію вищевказаного домоволодіння.

Після цього, пройшовши територією подвір`я, всупереч волі законного користувача, проник до квартири АДРЕСА_3 , вказаного в будинку шляхом зняття вікна створивши віконний отвір, тим самим грубо порушив ст. 8 Конституції України, а саме: дію принципу верховенства права, ст. 30 Конституції України, якою гарантується недоторканність житла, ст 41 Конституції України, якою гарантується право на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушивши ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою гарантується право на повагу до свого приватного життя.

Після чого, в цей же день приблизно о 12:30 год ОСОБА_3 , самостійно покинув приміщення домоволодіння належного потерпілому ОСОБА_4 , та залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто - незаконне проникнення до житла особи.

Крім того, 26.05.2026 року близько 12:30 год, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом громадянина України, розуміючи, що вказаний паспорт є особистим важливим документом, втрата якого істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілого ОСОБА_4 та переконавшись у тому, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде помічений, умисно, шляхом вільного доступу, таємно взяв паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер НОМЕР_1 , виданий 26.12.2014 Червонозаводським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області та таким чином незаконно заволодів ним.

Після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом з вищевказаним паспортом громадянина України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 357 КК України, тобто - незаконне заволодіння паспортом громадянина України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226170000126 від 27.05.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Як убачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , доданої до обвинувального акту, складеної в присутності захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення ним вказаного кримінального проступку, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження рішення суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 підтвердила добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Крім того, зі змісту заяви потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що останній погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, вбачається, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням вищевикладеного, суд розглядає обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , про вчинення ним кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, встановив, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, а саме, як незаконне проникнення до житла особи та ч. 3 ст. 357 КК України, а саме, як незаконне заволодіння паспортом громадянина України.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 віднесено до кримінальних проступків.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, українцем, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, а саме: 04.02.2025 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду; 05.11.2025 Слобідським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 389 КК України, на підставі ч. 4 ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць; 23.12.2025 Основ`янським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 369 КК України, на підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці; 09.06.2026 Основ`янським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 8 місяців.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття.

Обставиною, якя відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд вважає рецидив злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, та обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Суд враховує, що 09.06.2026 Основ`янським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України обвинувачений засуджений до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 8 місяців.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням всіх вказаних обставин, суд вважає, що для досягнення цілей покарання, визначених ч. 2 ст. 50 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, слід призначити обвинуваченому покарання у межах, встановлених санкціями ч. 1 ст. 162 КК України, ч. 3 ст. 357 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення меньш суворого покарання більш суворим та за ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань у виді обмеження волі.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню становлять: 3850,88 грн за проведення судової дактилоскопічної експертизи, висновок експерта № СЕ-19/121-26/16606-Д від 11.06.2026; 5776,32 грн – за проведення судової дактилоскопічної експертизи, висновок експерта № СЕ-19/121-26/16607-Д від 11.06.2026; 5776,32 грн – за проведення судової дактилоскопічної експертизи, висновок експерта № СЕ-19/121-26/16608-Д від 12.06.2026.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 373, 374, 375, ст. 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання за вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 09.06.2026, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме:

- 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок - за проведення судової дактилоскопічної експертизи, висновок експерта № СЕ-19/121-26/16606-Д від 11.06.2026;

- 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 копійки - за проведення судової дактилоскопічної експертизи, висновок експерта № СЕ-19/121-26/16607-Д від 11.06.2026;

- 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 копійки - за проведення судової дактилоскопічної експертизи, висновок експерта № СЕ-19/121-26/16608-Д від 12.06.2026.

Речовий доказ, а саме: 3 (три) відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з кімнати № 1, які поміщено до сейф пакету № PSP 2380476; 1 (один) відрізок дактилоскопічної плівки зі слідами папілярних візерунків з приміщення кухні, який поміщено до сейф пакету № NPU 5763768; 1 (один) відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків, який поміщено до сейф пакету № PSP 2380475, які відповідно до постанови дізнавача СД ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 27.05.2026 визнано речовим доказом – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 КВК України строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_3 на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1